Суд: Демидівський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №558/103/26
Суддя: Феха Т.С.
Справа № 558/103/26
номер провадження 3/558/68/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 рокуселище Демидівка
Суддя Демидівського районного суду Рівненської області Феха Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (паспорт НОМЕР_2 , вид. Демидівським РВ УМВС України в Рівненській області 11 березня 2001 року), жителя АДРЕСА_1 , з повною вищою освітою, працюючого комплектувальником проводів ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» одруженого, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, до адміністративної відповідальності притягувався 11 квітня 2025 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
в с т а н о в и в:
8 лютого 2026 року о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , будучи 11 квітня 2025 року підданим адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в селищі Демидівка по вулиці Польова, 3, Дубенського району Рівненської області, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2106», номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «ALKOTEST Drager 7510 (0385)» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього рух.
В ході розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, не визнавав та пояснив, що 8 лютого 2026 року автомобілем «ВАЗ 2106», він не керував та працівники поліції його не зупиняли, тому від проходження огляду він відмовився, бо не був зобов`язаний проходити такий огляд.
Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що того дня він пішов до сусіда ОСОБА_2 , який просив допомогти розблокував кермо в його автомобілі. Також в той день заходив до сусіда ОСОБА_2 сказати, щоб він прив`язав свого собаку. Між ними виник конфлікт. Сусід пішов в хату, він стукав у двері, проте ОСОБА_3 сказав, щоб він ішов додому. Він хотів сам прив`язати собаку та не зміг, після чого пішов додому. Побувши в дома деякий час, вирішив піти у своїх справах в напрямку магазина. Дорогою побачив, що автомобіль сусіда ОСОБА_2 стоїть біля огорожі господарства ОСОБА_4 . Він підійшов до автомобіля. Біля автомобіля його зупинили поліцейські, запитали прізвище та після цього повідомили, що його сусід ОСОБА_2 написав заяву про те, що нібито він заволодів його автомобілем. Поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння, але він відмовився, бо не керував автомобілем. Вважає, що пояснення ОСОБА_2 не можуть братись до уваги як доказ того, що він керував транспортним засобом, оскільки з поданої ОСОБА_2 заяви до поліції, вбачається, що він є потерпілим від незаконного заволодіння ним, ОСОБА_1 , транспортним засобом, тобто є заінтересованою особою. Вважає, що ОСОБА_2 його обмовив через неприязні відносини між ними, які тривають роками. Він намагався порозумітися з сусідом, проте марно. ОСОБА_2 постійно втручається в його особисте життя.
Поліцейська, яка складала на нього протокол, знала про причину виклику потерпілим ОСОБА_2 поліції, а саме: про незаконне заволодіння транспортним засобом. Такі ж обставини з`ясовувала слідчо-оперативна група, що прибула на місце. За наслідками перевірки було зареєстровано кримінальне провадження, а в подальшому його повідомили про підозру за ч. 1 ст. 289 КК України.
З вказаних підстав, ОСОБА_1 просив провадження у справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 заявив клопотання про приєднання до матеріалів справи копії заяви ОСОБА_2 про вчинення злочину; копії витягу з ЄРДР від 25 лютого 2026 року; копії повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Таке клопотання було задоволено судом.
Захисник ОСОБА_1 – адвокат Лейковський М.П. в судовому засіданні висловив думку про те, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відсутні належні та допустимі докази вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки протокол складено незаконно та необґрунтовано, за відсутності належних доказів, із порушення відповідних приписів діючого законодавства, зокрема вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Поліцейська у протоколі вказує, що водій відмовився від проходження медичного огляду, що є підставою для винесення рішення про відсутність складу адміністративного правопорушення, оскільки, обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають диспозиції ч. 2 ст. 130 КУпАП, яка не передбачає медичного огляду на визначення стану сп`яніння. Також у протоколі не зазначено, яке саме правопорушення ОСОБА_1 протягом року було вчинено. Крім цього, при оформлені адміністративних матеріалів ОСОБА_1 працівниками поліції були зачитані, але не роз`яснювалися його права.
Адвокат Лейковський М.П. в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 8 лютого 2026 року взагалі будь-яким транспортним засобом не керував, а тому не був зобов`язаний проходити огляд на стан сп`яніння. З відеозапису наданого поліцейськими, вбачається, що додані пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 написанні під диктовку працівника поліції, тому не можуть братись до уваги, як об`єктивні докази. Крім цього, у заяві ОСОБА_2 не вказано про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 , а про викрадення транспортного засобу. На відеозаписі, доданому до протоколу, відсутнє зображення руху транспортного засобу «ВАЗ-21063», його зупинки та керування ним будь-якою особою. Не підтверджується факт та час керування транспортним засобом «ВАЗ-21063» о 14:00 годині 8 лютого 2026 року. За таких обставин, поліцейська не мала повноважень проводити огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, оскільки такий огляд проводиться на місці зупинки транспортного засобу, проте руху і зупинки транспортного засобу, яким би керував ОСОБА_1 не зафіксовано. Поліцейська, яка складала протокол, сама визнала цей факт, що відображено на відеозаписі файл №8 о 16:06, де озвучено, що вона склала протокол про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, але по вказівці поліцейського Ковальчука А., знищила цей протокол та склала новий, який і розглядається. Сам факт перебування на вулиці пішохода з ознаками алкогольного сп`яніння не створює складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП. У зазначений в протоколі час - о 14:00 годині ОСОБА_1 йшов по вулиці до магазину і проходив біля автомобіля, який стояв у паркані господарства Савича. Біля автомобіля знаходились поліцейські, які його зупинили та запитали прізвище. З огляду на те, що ОСОБА_1 з`явився поблизу працівників поліції на 12 хв. 40 сек. пізніше часу, вказаного у протоколі, то записані в ньому обставини керування автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння є надуманими та спростовуються доданим відеозаписом. ОСОБА_1 поліцейські повідомили, що його сусід ОСОБА_2 написав заяву, що він нібито здійснив заволодіння автомобілем. По даному факту було зареєстроване кримінальне провадження та в подальшому ОСОБА_1 повідомили про підозру за ч. 1 ст. 289 КК України та скерували обвинувальний акт до суду. Ігноруючи положення ст. 61 Конституції України, патрульний поліцейський під час виявлення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, також зробив висновок про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративних правопорушень та виніс постанову за ч. 4 ст. 126 КУпАП і склав протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Захисник Лейковський М.П. зазначив, що адміністративне і кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 стосується його дій в одну й ту ж саму дату, в один і той же проміжок часу, в одному ж місці, і в обох провадженнях його дії описуються, як керування транспортним засобом після його заволодіння та наслідком такого керування є пошкодження автомобіля.
З вказаних підстав, захисник подав до суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Адвокат Лейковський М.П. повідомив також, що винесену 8 лютого 2026 року постанову поліцейського за ч. 4 ст. 126 КУпАП, ОСОБА_1 було оскаржено до суду, проте, у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 8 лютого 2026 року до нього додому в обідню пору прийшов його сусід ОСОБА_1 , який перебував у стані сп`яніння та намагався вчинити сварку. Він йому сказав іти з його господарства та зачинив двері в будинок. Його дружина, яка в той час дивилась у вікно, гукнула, що ОСОБА_1 сідає за кермо їхнього автомобіля. Він підійшов до вікна і побачив, що дійсно ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля, що стояв на подвір`ї господарства, та поїхав. Тому він повідомив у поліцію про викрадення автомобіля.
Крім того, ОСОБА_2 пояснив, що прийшов на місце, де стояв його автомобіль, після дзвінка працівників поліції про те, що знайшли його автомобіль. Автомобіль стояв у паркані ОСОБА_4 , ключі були в автомобілі. Автомобіль зазнав механічних пошкоджень.
Положення ч. 2 ст. 7 КУпАП вказують на те, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Заслухавши думку захисника - адвоката Лейковського М.П., пояснення ОСОБА_1 , свідка, вивчивши та дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 586280 від 8 лютого 2026 року, а також матеріали справи, встановлено, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП - повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно з вимогами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ст. 252 КУпАП визначає, що суд зобов`язаний оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно п.п. 2, 3 р.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкції), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. 7 р.1 Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як встановлено з протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 586280 від 8 лютого 2026 року та долучених до протоколу матеріалів, зокрема: направлення на огляд від 8 лютого 2026 року, акта огляду від 8 лютого 2026 року, у ОСОБА_1 були виявлені такі ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п.п. 3, 4, 6 розділу 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затв. Наказом МВС України № 1395 від 7 листопада 2015 року, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) .
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп`яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп`яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності) .
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно п. 6-8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.
Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам .
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Незважаючи на те, що ОСОБА_1 не визнає своєї вини, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_2 та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 586280 від 8 лютого 2026 року. В протоколі викладена суть адміністративного правопорушення, опис встановлених обставин;
-актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 8 лютого 2026 року, згідно якого від проходження огляду відмовився;
-направленням на огляд в КНП «Демидівська ЦРЛ» від 8 лютого 2026 року, що містить відомості про те, що ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;
-письмовим зобов`язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 586280 від 8 лютого 2026 року, згідно якого ОСОБА_1 відсторонений від керування транспортними засобами, та зобов`язується не керувати даним транспортним засобом протягом 24 годин.
Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 586280 від 8 лютого 2026 року, підтверджуються відтвореним відеозаписом з місця події, що був досліджений судом.
Посилання захисника на ті обставини, що працівниками поліції при оформленні матеріалів справи допущено істотні порушення норм матеріального та процесуального права, що свідчать про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме: не встановлений і не підтверджений належними доказами факт зупинки та керування ОСОБА_1 транспортним засобом; те, що поліцейськими не було роз`яснено ОСОБА_1 його процесуальні права, передбачені ст. 63 Конституції та ст. 268 КУпАП, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 двічі притягнений до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а ч. 1 ст. 289 КК України передбачає відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснював, що він відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки транспортним засобом не керував.
Проте, факт керування ОСОБА_1 8 лютого 2026 року о 14 годині 00 хвилин в селищі Демидівка по вулиці Польова, 3, Дубенського району Рівненської області, транспортним засобом марки «ВАЗ 2106» підтверджується обставинами встановленими у рішенні Демидівського районного суду Рівненської області від 20 травня 2026 року в справі № 558/95/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до УПП в Рівненській області ДПП про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6633533 від 8 лютого 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Вказаним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено та підтверджено факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 (а.с. 52-57).
Під час розгляду справи в суді досліджено також надане ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 25 лютого 2026 року, із змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, а саме, у незаконному заволодінні транспортним засобом.
В повідомленні про підозру зазначається, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , 8 лютого 2026 року приблизно о 13:30 годині, знаходячись за адресою: селище Демидівка, вул. Польова, 20, Дубенського району Рівненської області, маючи вільний доступ до автомобіля марки "ВАЗ 21063", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 , та знаходиться у постійному користуванні ОСОБА_2 , вирішив незаконно заволодіти вказаним автомобілем, проник в салон автомобіля через незамкнені двері та за допомогою ключів, що знаходилися у замку запалювання, завів двигун автомобіля, привівши його в рух та поїхав із місця стоянки автомобіля в напрямку вулиці Польова селища Демидівка. Під час руху не впорався із керуванням з`їхав з проїзної частини дороги та допустив зіткнення з металевим парканом господарства, що за адресою: селище Демидівка вулиця Польова, буд. 3, Дубенського району Рівненсьої області.
В ході судового розгляду встановлено, що на розгляді Демидівського районного суду Рівненської області перебувало кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 289 КК України та 27 жовтня 2026 року судом постановлений обвинувальний вирок.
Стосовно зауважень захисника щодо недоліків описаної в протоколі фабули правопорушення, то такі недоліки не впливають на суть виявленого поліцейськими правопорушення та складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, та не спростовують встановлених обставин, щодо відмови ОСОБА_1 , як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У постанові від 22 травня 2020 року в справі № 825/2328/16 Верховний Суд висловив позицію про те, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення». Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Фактичні обставини справи та наданий поліцейськими відеозапис з місця події дають підстави для висновку про те, що суб`єктом владних повноважень (поліцейським) не було порушено процедуру оформлення адміністративних матеріалів таким чином, щоб таке порушення могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
З урахуванням роз`яснень, викладених Верховним Судом у постанові від 22 травня 2020 року в справі № 825/2328/16, суддя приходить до висновку, що недоліки допущені поліцейськими при оформленні матеріалів про адміністративні правопорушення, на які вказує захисник, є такими порушеннями, що безпосередньо не могли вплинути на зміст прийнятого поліцейським рішення, а саме: про складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Доказів вчинення неправомірних, незаконних дій з боку поліцейських відносно ОСОБА_1 при оформленні адміністративних матеріалів до суду не надано та в судовому засіданні не встановлено.
Будь-яких доказів, що спростовували б обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 до суду не надано та в судовому засіданні не встановлено.
При призначенні адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, його сімейний та майновий стан; відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, а тому суддя приходить до висновку про призначення адміністративного стягнення, в межах передбачених санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Відповідно до довідки інспектора ВАП батальйону №3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП Романюк С., транспортних засобів за гр. ОСОБА_1 не зареєстровано.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено стягнення, сплачується збір встановлений законом.
Обставин, що давали б підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, не встановлено.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 40-1, 130, 283, 284, 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 34000,00 (Тридцять чотири тисячі) гривень, що підлягає зарахуванню на рахунок UA218999980313020149000017001, код виду надходжень 21081300, МФО 899998, ЄДРПОУ 38012494, отримувач коштів: ГУК у Рівненській області (21081300), банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у визначений в ст. 307 КУпАП строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення згідно зі ст. 308 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу – 68000,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (Шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, що підлягає зарахуванню на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 ЄДРПОУ 37993783 банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником шляхом подання апеляційної скарги через Демидівський районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя: Т.С. Феха.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua