Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №750/7974/26
Суддя: Крапивний Б. В.
Справа № 750/7974/26
Провадження № 2/750/3892/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2026 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого судді Крапивного Б.В.,
за участю секретаря Буглака А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 19.08.2023-100002540 від 19.08.2023 та понесених судових витрат.
Позов обґрунтовано тим, що 19.08.2023 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 19.08.2023-100002540. Відповідно до умов цього договору відповідач отримала кредит у сумі 4500 грн і мала сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором. 01.09.2023 та 12.10.2023 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено договори № 01.09.2023-010000984 та № 12.10.2023-020000031 відповідно, якими внесено зміни до кредитного договору № 19.08.2023-100002540 від 19.08.2023. Однак, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконувала, у зв`язку із чим виникла заборгованість в сумі 3783,70 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 3724,72 грн; заборгованість за відсотками – 58,98 грн. Окрім того, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача понесених витрат по сплаті судового збору та витрат, пов`язаних з підготовкою до розгляду справи.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 31.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 30.09.2026.
30.09.2026 розгляд справи відкладено на 30.10.2026 у зв`язку з неявкою відповідача; у позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити без її участі, зазначивши, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
30.10.2026 сторони повторно не з`явилися; відповідач про час і місце розгляду справи повідомлялася в установленому законом порядку, про причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За таких обставин, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
За згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
19.08.2023 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 19.08.2023-100002540 (далі – Договір).
За змістом п. 2.2 Договору цей договір складається з пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), заявки, сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформованої на сайті кредитодавця та підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора.
Згідно з п. 3.1 Договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Сторонами Договору погоджено наступні умови кредитування: сума кредиту – 4500 грн; строк кредитування – 42 дні (дата повернення (виплати кредиту) – 29.09.2023); розмір процентної ставки – 2,10% на день.
Кредитний договір № 19.08.2023-100002540 від 19.08.2023 підписано відповідачем із використанням одноразового ідентифікатора «А227».
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За змістом ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор – це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Отже, кредитний договір № 19.08.2023-100002540 від 19.08.2023 укладено між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 в електронній формі відповідно до вимог цивільного законодавства. При цьому в укладеному договорі сторонами визначено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування. Таким чином, сторонами дотримано вимоги щодо форми такого договору, досягнуто згоди щодо істотних умов договору кредитування.
З огляду на викладене, 19.08.2023 внаслідок укладення вказаного кредитного договору між позивачем та відповідачем виникло кредитне правовідношення, за яким ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» зобов`язалося надати кредит ОСОБА_1 , а остання зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти і комісію на визначених у договорі умовах.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Умовами Договору передбачено спосіб надання позичальнику кредиту, а саме шляхом перерахування грошових коштів на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5167-80XX-XXXX-6164.
Згідно з квитанцією платіжного сервісу «LiqPay» 19.08.2023 о 18 год. 04 хв. позивачем здійснено видачу кредитних коштів за кредитним договором № 19.08.2023-100002540 в сумі 4500 грн; номер платіжного інструменту «516780*64».
Таким чином, ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», здійснивши переказ на картковий рахунок ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 4500 грн, виконало своє зобов`язання за вказаним кредитним договором.
01.09.2023 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 01.09.2023-010000984, яким внесено зміни до Договору, зокрема, щодо строку його дії – до 12.10.2023. Цей договір підписано відповідачем із використанням одноразового ідентифікатора «Н163».
12.10.2023 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 12.10.2023-020000031, яким також внесено зміни до умов Договору. Цей договір підписано відповідачем із використанням одноразового ідентифікатора «Т636» і у ньому сторонами погоджено наступні зміни до Договору: сума кредиту – 6280 грн; дата повернення кредиту – 22.11.2023; процентна ставка – 0,1%.
Судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за Договором нараховувалась позивачем з урахуванням змін, внесених до нього на підставі зазначених вище договорів, а саме на умовах кредитного договору № 12.10.2023-020000031 від 12.10.2023.
Згідно з позовною заявою та за результатами дослідження розрахунку заборгованості за кредитним договором № 19.08.2023-100002540 від 19.08.2023 судом встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів своєчасно не виконала, допустивши прострочення грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Таким чином, встановлено факт порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання з повернення заборгованості за кредитним договором.
Щодо вимоги про відшкодування заборгованості за кредитним договором, суд звертає увагу на такі правові норми й фактичні обставини.
За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (зокрема, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Водночас, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором кредиту їй нараховано заборгованість у сумі 3783,70 грн.
Так, із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 19.08.2023-100002540 від 19.08.2023 вбачається, що станом на 07.07.2026 сума заборгованості відповідача становить 3783,70 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3724,72 грн; заборгованість за відсотками – 58,98 грн.
Факт наявності заборгованості у відповідача за тілом кредиту підтверджено наданими позивачем доказами, зокрема, зазначеною вище квитанцією платіжного сервісу «LiqPay» та розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за Договором, зі змісту якого вбачається, що позивачем враховано здійснені відповідачем платежі по кредиту, у зв`язку із чим здійснено коригування заборгованості ОСОБА_1 .
Окрім того, за змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС – денна процентна ставка; ЗВСК – загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК – загальний розмір кредиту; t – строк кредитування у днях.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Умови кредитного договору № 19.08.2023-100002540 від 19.08.2023 з урахуванням внесених до нього змін цілком відповідають зазначеним вище законодавчим обмеженням. Зокрема, процентна ставка за цим договором складає 0,1%; розрахунок заборгованості за цим кредитним договором в частині нарахування відсотків здійснено правильно, з урахуванням строку кредитного договору та його умов.
Отже, нарахована ОСОБА_1 заборгованість за Договором за тілом кредиту в сумі 3724,72 грн та за процентами в розмірі 58,98 грн за користування кредитом є обґрунтованою; розрахунок такої здійснено з урахуванням платежів ОСОБА_1 по кредиту, зокрема 25.10.2023 в сумі 2152,22, а також платежу, здійсненого останньою після закінчення строку дії договору – 21.07.2025 в сумі 550 грн.
Зважаючи на викладене, слід задовольнити вимоги позивача та стягнути з відповідача заборгованість, що утворилася внаслідок невиконання нею умов кредитного договору в сумі 3783,70 грн, з яких: 3724,72 грн – заборгованість за тілом кредиту; 58,98 грн – заборгованість за відсотками.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
До позовної заяви, серед іншого, додано копію квитанції № 2150748 від 13.07.2026, згідно з якою ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» на замовлення позивача здійснено відправлення документів (позовної заяви з додатками) на суму 148,98 грн, що доводить понесення позивачем судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, на цю суму.
Зважаючи на задоволення позову, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» слід стягнути 2662,40 грн відшкодування витрат по сплаті судового збору та 148,98 грн витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 279-282, 289, 354 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 19.08.2023-100002540 від 19.08.2023 в сумі 3783,70 грн (три тисячі сімсот вісімдесят три гривні 70 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 148,98 грн (сто сорок вісім гривень 98 коп.) у відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ; код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ); РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Б.В. Крапивний
Оригінал: reyestr.court.gov.ua