Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №588/1794/26 — Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/1794/26

провадження № 2/588/936/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року м. Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Лебедь О. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Сумцов Євген Станіславович про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Позиції сторін

Позивач у вересні 2026 року звернувся до суду із указаним позовом мотивуючи вимоги тим, що 31.12.2020 між ТОВ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2035285492, відповідно до якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 15489,00 грн з датою повернення 31.12.2022 процентною ставкою 0,01% річних.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує у зв`язку з чим, станом на день відступлення права вимоги утворилася заборгованість у розмірі 8772,93 грн, яка складається з: тіла кредиту у сумі 8771,53 грн, процентів у сумі 1,40 грн.

24.03.2023 між ТОВ «ОТП Банк» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено договір факторингу № 24/03/23, відповідно до умов якого ТОВ «ОТП Банк» відступило ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором про споживчий кредит № 2035285492 від 31.12.2020 у розмірі 8772,93 грн, яка складається з: тіла кредиту у сумі 8771,53 грн, процентів у сумі 1,40 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути на користь позивача із ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2035285492 від 31.12.2020 у розмірі 8772,93 грн, сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.

20.10.2026 представник відповідача Сумцов Є.С. подав заяву про визнання відповідачем позовних вимог. Також просив визнати заявлені до відшкодування кошти про стягнення професійної правничої допомоги неспівмірними та зменшити до 1000 грн, вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% сплаченого судового збору.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 30.09.2026 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, та сторонам встановлено строки для подання відповідних заяв по суті.

Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу було направлено копію ухвали суду від 30.09.2026 за місцем його реєстрації. Поштове відправлення повернуте до суду з відміткою «вручено особисто» 07.10.2026. (а.с. 54).

Зважаючи на зазначене, поштова кореспонденція направлена судом з дотриманням вимог процесуального закону за належною адресою та є достатнім сповіщенням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов`язані зі спорами про виконання зобов`язань, які виникли за кредитним договором, позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи встановлені судом та мотиви суду

Судом установлено, що 31.12.2020 Акціонерне Товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2035285492. Відповідно до вказаного договору відповідачу був наданий кредит у розмірі 14999,00 грн з кінцевою датою до 31.12.2022, процентною ставкою 0,01% річних (а.с. 20).

Також, сторони погодили графік платежів, який є невід`ємною частиною договору та паспорт споживчого кредиту (а.с. 21, 21зв.).

Зазначений договір був підписаний відповідачем власноручно.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Отже, зі змісту договору, вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник ОСОБА_1 погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання ним власноручно цього договору.

Водночас, суд не приймає як складову частину кредитного договору укладеного між позивачем та відповідачем паспорт споживчого кредиту, оскільки ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Такі висновки суду щодо застосування норм права відповідають висновкам Верховного Суду викладеним у постанові у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі №393/126/20.

Відтак, зміст укладеного сторонами договору та умови кредитування відображені в кредитному договорі № 2035285492, який підписав ОСОБА_1 31.12.2020.

На виконання договору АТ «ОТП Банк» надало позичальнику ОСОБА_1 кошти у сумі 14999,00 грн (а.с. 26, 27).

Згідно з випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 31.12.2020 по 24.03.2023 вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та частково погашав заборгованість (а.с. 29-32).

24.03.2023 АТ «ОТП Банк» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» уклали договір факторингу № 24/03/23, відповідно до умов якого та витягу з реєстру боржників АТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором про споживчий кредит № 2035285492 від 31.12.2020, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 (а.с. 11-15, 16).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи досліджені судом докази, а також установлені обставини та положення зазначених вище норм права, суд вважає доведеним, що ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов договору про споживчий кредит, який був укладений 31.12.2020 між ОСОБА_1 та первісним кредитором АТ «ОТП Банк».

Всупереч умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість розмір якої, згідно розрахунку позивача складає суму у розмірі 8772,93 грн, яка складається з: тіла кредиту у сумі 8771,53 грн, процентів у сумі 1,40 грн (а.с. 28).

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статей 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до статті 516ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи установлені судом обставини та вимоги викладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що представником відповідача подано заяву про визнання відповідачем позову, суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками за надання кредиту підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати

Позивачем при зверненні з цим позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, оскільки відповідач визнав позов, з останнього на користь позивача слід стягнути 50% суми судового збору, яка підлягає відшкодуванню позивачу у розмірі 1331 грн 20 коп., решту суми слід компенсувати позивачу з держаного бюджету.

Що стосується вимоги про стягнення 3000 грн витрат на правничу допомогу, то суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частин 1, 4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (§80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (§95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц.

Суд критично оцінює співмірність розміру судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом вказаних вище послуг. Указаний спір належить до категорій малозначних справ, обсяг аналітичної й технічної роботи щодо підготовки позову незначний, позови товариства «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» по стягненню кредитної заборгованості є типовими та масовими, відтак суд дійшов переконання, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та необґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає зменшенню. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката.

З огляду на викладене, визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги норми частини 4 статті 137 ЦПК України, характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, значення справи для сторін, з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 1000,00 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

З огляду на викладене, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2331 грн 20 коп. понесених і документально підтверджених судових витрат, як складаються із судового збору (1331 грн 20 коп.) та витрат, пов`язаних з розглядом справи (1000 грн).

Керуючись статтями 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Сумцов Євген Станіславович про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованість за кредитним договором № 2035285492 від 31.12.2020 у розмірі 8772 (вісім тисяч сімсот сімдесят дві) грн 93 коп та 2331 (дві тисячі триста тридцять одна) грн 20 коп судових витрат.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» з Державного бюджету 50% судового збору сплаченого згідно з квитанцією АТ «ПРАВЕКС БАНК» платіж № 6400 від 17.09.2026 року у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, буд. 9, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49001, код ЄРДПОУ 43115064;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О.В. Лебедь