Суд: Зарічний районний суд м. Сум
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №591/8365/23
Суддя: Косар А. І.
Справа № 591/8365/23
Провадження № 1-кп/591/282/23
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2026 року м. Суми
Зарічний районний суд міста Суми у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми кримінальне провадження, унесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023200480000318, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Суми Сумської області; громадянство: України, з середньою освітою, не одруженої, зареєстрованої за проживанням за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої у порядку статті 89 Кримінального кодексу України (КК)
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК
учасники судового провадження:
секретарі судового засідання ОСОБА_3 , ОСОБА_4
сторони кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_5
потерпіла ОСОБА_6
з боку захисту:
обвинувачена ОСОБА_2
захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_7 (Доручення від 04 березня 2024 р. № 005-180000511)
І. Історія провадження.
У вересні 2023 року прокурор Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_5 направила до Зарічного районного суду міста Суми обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12023200480000318 стосовно ОСОБА_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2023 визначено головуючого суддю ОСОБА_8 .
Ухвалою судді від 22 вересня 2023 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 18 жовтня 2023 року у даному кримінальному провадженні призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
Розпорядженням керівника апарату Зарічного районного суду міста Суми № 302 від 02.04.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 591/8365/23 у зв`язку з призначенням головуючого судді ОСОБА_8 суддею Сумського апеляційного суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2026 справу № 591/8365/23 передано у провадження головуючого судді ОСОБА_1 .
II. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним
20.11.2022 близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_2 у власних справах перебувала біля готельно-ресторанного комплексу «Здибанка», розташованого за адресою: м. Суми, вул. Заливна, 7/1, де на тротуарі помітила банківську карту № НОМЕР_1 , емітовану в АТ КБ «ПриватБанк» ім`я ОСОБА_6 . В подальшому, усвідомлюючи, що картка та наявні на ній кошти є чужою власністю, діючи умисно, маючи умисел, спрямований на приховування офіційного документа, маючи при цьому корисливу мету, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, маючи на меті подальше використання цієї картки у власних злочинних корисливих цілях, а саме — для заволодіння коштами, привласнила вказану карту, яка відповідно до ст.1 закону «Про інформацію», пп.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст.1, п.15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч.4 ст.51 закону «Про банки та банківську діяльність», примітки до ст. 358 КК є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити, позбавивши таким чином ОСОБА_6 можливості використовувати зазначену картку за призначенням, тобто умисно привласнила вказаний офіційний документ.
Одразу після цього ОСОБА_2 20.11.2022 року близько 16 год. 40 хв. під час дії на території України воєнного стану, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді завдання майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та метою, таємно, повторно, розуміючи, що привласнена банківська картка працює за системою «Pay Pass» і не потребувала введення пін-коду при розрахунку у торгівельних точках, викрала грошові кошти з банківської карти № НОМЕР_1 , емітованої в АТ КБ «ПриватБанк» ім`я ОСОБА_6 , шляхом придбання товарів, на загальну суму 3 179.39 грн в торгівельних точках міста Суми у період часу з 16 години 39 хвилини до 20 години 27 хвилини 20.11.2022, а саме:
20.11.2022 в магазині «М`ясорубка» за адресою:м. Суми, вул. Троїцька, 29 в період часу з 16 год. 42 хв. до 16 год. 43 хв. на суму 88.23 грн та 120.90 грн, а усього на загальну суму 209.13 грн;
20.11.2022 в магазині «Продуктова хатка» за адресою:м. Суми, вул. Троїцька, 21 о 16 год. 45 хв. на суму 47.30 грн, о 16 год. 46 хв. на суму 76.00 грн, о 16 год. 47 хв. на суму 51.90 грн, о 16 год. 48 хв. на суму 110.90 грн, о 16 год. 58 хв. на суму 145.00 грн, а усього на загальну суму 431.10 грн;
20.11.2022 в магазині СПД ОСОБА_9 за адресою:м. Суми, вул. Охтирська, 27 (вул. Троїцька, 21) о 16 год. 47 хв. на суму 25.80 грн, о 16 год. 52 хв. на суму 33.30 грн, а усього на загальну суму 59.10 грн;
20.11.2022 в магазин «Сімейна пекарня» за адресою: м. Суми, вул. Троїцька, 21, о 16 год. 53 хв. на суму 102.00 грн, о 16 год. 54 хв. на суму 143.00 грн, а усього на загальну суму 245.00 грн;
20.11.2022 в магазині «Хімія» за адресою: м. Суми, вул. Троїцька, 21 о 17 год. 05 хв., о 17 год. 06 хв. на суму 108.00 грн, 174.20 грн, а усього на загальну суму 282.20 грн;
20.11.2022 в магазині ФОП « ОСОБА_10 » «Кошик» за адресою:м. Суми, вул. Троїцька, 21 о 17 год. 10 хв. на суму 261.36 грн;
20.11.2022 в магазині ТОВ «MERKURII-K» за адресою: м. Суми, вул. Супруна, 26 о 17 год. 11 хв. на суму 881.40 грн, о 17 год. 39 хв. на суму 480.90 грн, о 17 год. 41 хв. на суму 219.90 грн, а усього на загальну суму 1 582.20 грн.
20.11.2022 в аптеці Оптових цін за адресою: м. Суми, вул. Леваневського, 28/1, о 20 год. 26 хв. на суму 45.90 грн, о 20 год. 28 хв. на суму 25.40 грн, а усього на загальну суму 71.30 грн.
20.11.2022 в аптеці «АПТЕКА» за адресою м. Суми, вул. Троїцька, 21, о 16 год. 39 хв. придбала товари на суму 20.00 грн.
Правова кваліфікація кримінальних правопорушень:
- ч. 1 ст. 357 КК як привласнення офіційних документів з корисливих мотивів;
- ч. 4 ст. 185 КК як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, кваліфікуючою ознакою якого є «вчинена в умовах воєнного стану».
IIІ. Позиції сторін та інших учасників судового провадження.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнала у повному обсязі та надала покази, які повністю узгоджуються із зазначеними обставинами у обвинувальному акті, а саме: вказала місце, час і спосіб, мотиви вчинення кримінальних правопорушень. Показала, що 20.11.2022 близько 16.00 год під час дії на території України воєнного стану біля готелю «Здибанка» на тротуарі вона знайшла банківську карту на ім`я ОСОБА_11 , привласнила її та майже одразу здійснила придбання продуктів харчування у декількох магазінах та ліки в аптеці. Банківська картка не потребувала введення пін-коду при розрахунку. Загальна сума викрадених коштів у ОСОБА_11 склала 3 179.39 грн. Шкодує про вчинене, щиро розкаюється у вчиненому, зробила для себе певні висновки, потерпілій відшкодувала заявлену у позові матеріальну шкоду на суму 3 179.39 грн. У судовому засіданні вибачилась перед потерпілою ОСОБА_6 , а остання вибачила її. Просить призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі.
Прокурор у судовому засіданні обставини, визначенні в обвинувальному акті, підтримала в повному обсязі та просила визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК та призначити їй покарання з застосуванням положень ст. 70 КК у виді позбавлення волі на строк п`ять років. Враховуючи добровільне відшкодування потерпілій ОСОБА_6 завдані матеріальні збитки, ставлення обвинуваченої до потерпілої, яка її вибачила та не паполягає на призначенні покарання у виді позбавлення волі, просить застосувати положення ст.75 КК та звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням строком один рік.
Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні вибачила обвинувачену, підтвердила, що ОСОБА_2 відшкодувала завдані їй збитки у сумі 3 179.39 грн, про що просила долучити до матеріалів справи розписку; від цивільного позову відмовилася, покарання призначити обвинуваченій без позбавлення волі.
Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_7 погоджується з правовою кваліфікацією дій обвинуваченої, заперечення щодо розгляду кримінального провадження в спрощеному порядку відсутні.
ІV. Положення закону, якими керувався суд.
За правилами ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України (КПК), завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частини третя та четверта статті 349 КПК - суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит обвинуваченого здійснюється обов`язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадків, передбачених частиною третьою статті 323 та статтею 381 цього Кодексу.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 у справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.
Частина 1 статті 357 КК передбачає кримінальну відповідальність за викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів, печаток, приватних документів на підприємствах, в установах чи організаціях, а також заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження, знищення чи приховування, вчинені з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах, - карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
Частина 4 статті 185 КК передбачає кримінальну відповідальність за крадіжку (таємне викрадення чужого майна), вчинену у великих розмірах або в умовах воєнного чи надзвичайного стану -- карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.
Згідно з ч. 2 ст.50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 65 КК суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно з частиною першою ст. 66 КК України, до пом`якшуючих обставин належать, зокрема, щире каяття, з`явлення із зізнанням, добровільне відшкодування збитків, вчинення правопорушення неповнолітнім або вагітною жінкою, під впливом сильного душевного хвилювання через дії потерпілого чи внаслідок тяжких особистих обставин. Зокрема, щире каяття обвинуваченого полягає у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Згідно з пунктом 4 ч. 1ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, у тому числі, обставини, які характеризують особу обвинуваченого.
Згідно з ч. 2 ст. 92 КПК, обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
V. Висновки та мотиви суду.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК, враховуючи повне визнання обвинуваченою своєї вини, а також те, що обвинувачена не оспорює обставини справи, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Судом з`ясовано, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву в добровільності та істинності її позиції немає. Сторонам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченої, поясненнями потерпілої, дослідив документи, що характеризують особу обвинуваченої; процесуальні документи щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Оцінивши зібрані по справі докази: кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення, суд доходить висновку, що стороною обвинувачення доведено винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень при викладених у вироку обставинах.
Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_2 :
- за ч. 1 ст. 357 КК як привласнення офіційних документів з корисливих мотивів;
- за ч. 4 ст. 185 КК як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, кваліфікуючою ознакою якого є «вчинена в умовах воєнного стану».
Мотиви призначення покарання
Так, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_2 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК враховує:
- ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно приписів ст. 12 КК, відповідно є тяжким (ч. 4 ст. 185 КК) та кримінальним проступком (ч. 1 ст. 357 КК);
- особу винної, яка на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, маюча місце реєстрації та проживання, де характеризується посередньо, раніше не судима у порядку ст. 89 КК;
- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди, визнання своїє вини.
Обвинувачена повністю визнала свою вину, висловила щирий жаль з приводу вчинених дій та осуд своєї поведінки, проявила готовність понести кримінальну відповідальність за вчинене, обіцяла у майбутньому нічого протиправного не вчиняти.
Обставин, що відповідно до ст. 66 КК обтяжують покарання обвинуваченої, суд не встановив.
Підстав для застосування положень ст. 69 КК суд не знаходить.
Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку обвинуваченої під час та після вчинення злочинних дій.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи ОСОБА_2 , обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за необхідне призначити їй покарання у виді позбавлення волі за сукупністю кримінальних правопорушень, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим відповідно до статті 70 КК, остаточно визначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.
Стаття 75 КК наділяє суд дискреційними повноваженнями при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років визначити, чи можливе виправлення засудженого без реального відбування покарання.
У цій справі суд зважив на дані про особу обвинуваченої та характер дій, визнав пом`якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченої, добровільне відшкодування завданої шкоди, визнання своїє вини і не встановив обставин, що обтяжують покарання, та доходить висновку про можливість звільнення обвинуваченої на підставі статті 75 КК від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням на неї певних обов`язків, передбачених статтею 76 цього Кодексу.
Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
VI. Щодо заходів забезпечення кримінального провадження
Цивільний позов
У цьому кримінальному провадженні 20.09.2023 потерпіла ОСОБА_6 звернулась з позовом до обвинуваченої ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 3 179.39 грн, завданої кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК.
В ході судового розгляду кримінального провадження потерпіла відмовилась від позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом та із застосуванням норм Цивільного процесуального кодексу України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 129 КПК суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. Прийняття рішення про закриття провадження в частині цивільного позову КПК не передбачено.
Згідно з ч. 3 ст. 129 КПК суд має право залишити цивільний позов без розгляду, якщо потерпілий подав до суду заяву про відмову від позову.
Враховуючи викладене, суд залишає цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 без розгляду.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК. Рішення щодо речових доказів підлягає виконанню після набрання вироком законної сили.
Відповідно до ст. 118 КПК витрати, пов`язані із залученням експертів, віднесені до складу процесуальних витрат. Згідно зі ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
У кримінальному провадженні наявні витрати на проведення портретної експертизи № СЕ-19/119-23/8586-ФП від 28.07.2023 становлять у грошовому розмірі 9 560.00 грн, які суд стягує з ОСОБА_2 на користь держави.
На підставі частини 15 статті 615 КПК, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись статтями 349, 373 -374, 395, 532, 615 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,
Ухвалив:
ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України, і призначити їй за цими законами покарання:
за ч. 4 стт. 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк п`ять років;
за ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України у виді обмеження волі на строк один рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання обвинуваченій ОСОБА_2 визначити п`ять років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити обвинувачену ОСОБА_2 від відбування основного покарання, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.
На підставі пп.1,2 ч.1, пп.2,4 ч.3 ст.76 Кримінального кодексу України зобов`язати ОСОБА_2 :
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Згідно ч. 1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України, іспитовий строк ОСОБА_2 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 03 листопада 2026 року.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 залишити без розгляду.
Речові докази: DVD диски із відеозаписами - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у грошовому розмірі 9 560 (дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції
Вирок суду відповідно до вимог ч. 2 ст. 394 КПК не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 цього Кодексу.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошенні резолютивної частини вироку, направити копію повного тексту вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку (ч. 7 ст. 376 КПК).
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua