Суд: Калинівський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №132/299/26
Суддя: Карнаух Н. П.
Справа № 132/299/26
Провадження № 2/132/634/26
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
30 жовтня 2026 року м. Калинівка
Калинівський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - судді Карнауха Н.П.,
при секретарі судового засідання Лисюк О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239), поданим від його імені представником за довіреністю – Дармограй Анастасією Тимофіївною, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача.
Представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого зазначив, що 30.03.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» і ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» укладено кредитний договір № 528537-КС-003, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу кредит в розмірі 33 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути грошові кошти на сплатити проценти за користування кредитним коштами.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало Позичальнику (відповідачу) грошові кошти в розмірі 33 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську карту Позичальника (відповідача) № НОМЕР_1 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів ( або платіжним дорученням).
Разом з тим, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, а лише частково сплатила кошти, чим порушив свої зобов`язання, встановленні договором. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 528537-КС-003, ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором 528537-КС-003 на загальну суму 20310,00 грн.
Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у нього станом на 07.01.2026 утворилась заборгованість в розмірі 91 560,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 33 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах – 41 580,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ – 16 500,00 грн; суми прострочених платежів за комісією – 480,00 грн.
Вищевикладене й стало підставою для звернення позивача з даним позовом.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без його участі, проти заочного рішення суду не заперечував.
До суду 31.08.2026 засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Дешка В`ячеслава Олександровчиа про надання йому доступу до матеріалів справи у електронному виді.
Крім того, 09.10.2026 засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Дешка В.О. про відкладення судового розгляду справи, що був призначений на 15:30 год. 12.10.2026, у зв`язку із його зайнятістю в іншій справі.
Відповідачем ОСОБА_1 та/або його представником відзиву на позовну заяву, а також будь-яких інших заяв та клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України суду не подано.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
18.02.2026 до суду надійшли витребувані відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 19.02.2026 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено позивачу 15-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, а позивачу - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Разом з тим, частково задоволено клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239) про витребування доказів у АТ «ОЩАДБАНК», які становлять банківську таємницю.
Вищезазначена ухвала була надіслана сторонам таким чином: позивачу та його представнику – на електронну адресу та шляхом використання системи «Електронний суд», відповідачу за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1 .
Також цю ухвалу надіслано на адресу АТ «ОЩАДБАНК» рекомендованим поштовим відправленням - для виконання в частині надання витребуваних судом доказів.
Судом надсилалась зазначена ухвала на адресу відповідача, однак 23.03.2026 на адресу суду повернувся конверт із відміткою АТ «Укрпошти» «адресат відсутній».
Витребувані судом докази надійшли на адресу суду 18.03.2026.
Враховуючи обставини, встановлені при вивченні матеріалів справи після відкриття провадження у справ, ухвалою суду від 30.03.2026 постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін, здійснивши перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15:00 год. 17.04.2026.
Сторони у справі в судове засідання призначене на 17.04.2026 не з`явились, хоча про дату, час та місце судових засідань повідомлені належним чином.
Представник позивача, якого належним чином було повідомлено про дату і час судового розгляду, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з`явився, у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надав.
Так, судова повістка про виклик відповідача ОСОБА_1 надсилались судом за зареєстрованим місцем його проживання, однак, до початку засідання жодних відомостей щодо вручення/не вручення поштового відправлення не надійшло. Додатково виклик відповідача ОСОБА_1 здійснювався шляхом публікації оголошення сайті судової влади України.
У зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 13:30 год. 08.05.2026.
Представник позивача, якого належним чином було повідомлено про дату і час судового розгляду, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання 08.05.2026 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечень з приводу поданого позову не надав. На адресу суду 01.05.2026 повернувся конверт із відміткою АТ «Укрпошти» «адресат відсутній». Додатково виклик відповідача ОСОБА_1 здійснювався шляхом публікації оголошення сайті судової влади України.
Разом з тим, до суду 31.08.2026 засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Дешка В`ячеслава Олександровчиа про надання йому доступу до матеріалів справи у електронному виді. На підтвердження своїх повноважень адвокатом до заяви долучено ордер від 28.08.2026 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
З огляду на викладене, судове засідання у справі відкладено на 15 год 30 хв 12.10.2026. До участі у справі залучено представника відповідача — адвоката Дешка В.О., якому надано доступ до електронної справи № 132/299/26 у підсистемі «Електронний суд».
Крім того, 09.10.2026 засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Дешка В.О. про відкладення судового розгляду справи, що був призначений на 15:30 год. 12.10.2026, у зв`язку із його зайнятістю в іншій справі.
Сторони у справі в судове засідання, призначене на 12.10.2026, не з`явились, хоча про дату, час та місце судових засідань повідомлені належним чином.
У зв`язку з наведеним, чергове судове засідання у справі призначено на 15:10 год. 30.10.2026, у яке викликано учасників процесу.
Сторони (їх представники) у вказане судове засідання не з`явилися. Представник позивача просив розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував. Відомостей про причини неявки відповідача та його представника не надходило.
Судом через повторну неявку відповідача, що повідомлявся належним чином про час та місце судового розгляду, врахувавши неподання ним відзиву та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, 30.10.2026 постановлено розглядати дану справу з ухваленням заочного рішення в порядку статей 280-281 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 30.03.2025 між позивачем ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений електронний кредитний договір № 528537-КС-003, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу кредит в розмірі 33 000,00 грн.
Договір про надання кредиту № 528537-КС-003 укладений в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця: https://my.bizpozyka.com/.
Відповідно до п.п. 2.1-2.15 договору позивач надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 33 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності; строк на який надається Кредит - 24 тижнів; стандартна процентна ставка: в день 1 %, фіксована; комісія за видачу кредиту: 6 600,00 грн.; загальний розмір наданого Кредиту: 33 000,00 грн.; строк дії Договору: до 14.09.2025; орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 81 552,60 грн.; загальні витрати за Кредитом: 48 552,60 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6 626,47%, денна процентна ставка: 0,87 %; дата видачі кредиту: 30.03.2025; дата повернення кредиту: 14.09.2025; мета (цілі) отримання кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Цей кредит є споживчим кредитом.
Пунктом 4.2.2 договору встановлено графік платежів, якого повинен дотримуватись позичальник і застосовуватиметься знижена процентна ставка. Останній платіж в рахунок повернення боргу позичальник мав сплатити 14.09.2025, загальний розмір платежів, які мав сплатити позичальник по кредитному договору складав 81 025,88 грн., в тому числі: проценти за користування кредитом 41 425,88 грн; частковий платіж основної суми 33 000,00 грн; комісія за надання кредиту 6 600,00 грн.
ТОВ «Бізнес Позика» виконало зобов`язання за договором № 528537-КС-003 від 30.03.2025 про надання кредиту, що підтверджується копією листа ТОВ «ПрофітГід» про підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів та випискою про рух коштів за картковим рахунком, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за 30.03.2025, наданої АТ «ОЩАДБАНК» на виконання ухвали суду.
Згідно із наданим позивачем розрахунком заборгованості за період кредитування з 30.03.2025 по 14.09.2025: всього видано кредиту – 33 000,00 грн.; всього нараховано відсотків 55 770,00 грн.; всього нараховано комісії – 6 600 грн.; всього відсотків за ст. 625 ЦКУ – 16 500,00 грн.
Відповідачем ОСОБА_1 сплачено кошти в загальній сумі 20 310,00 грн., з яких: за кредитом – 0 грн.; по відсотках – 14 190,00 грн.; по комісії – 6 120,00 грн, по відсотків за ст. 625 ЦКУ – 0,00 грн.
Станом на 07.01.2025 залишок заборгованості згідно кредитного договору становить 91 560,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 33 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах – 41 580,00 грн.; суми прострочених платежів по комісії – 480,00 грн.; по відсотках за ст. 625 ЦКУ – 16 500,00 грн.
Відповідач та/або його представник не надали суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості за вказаним договором.
V. Норми права, що регулюють спірні правовідносини, та оцінка суду.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст. 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як вбачається з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 626, 628 ЦК України).
Відповідно до норм ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи, договір укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Відповідно до п.п. 1, 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визачено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис; накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Отже, підписання договору відповідачем електронним підписом, що було узгоджене сторонами, відповідає вимогам чинного законодавства України, будучі аналогом власноручного підпису.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
У разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором (ст. 1052 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Слід зауважити, що відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування суми заборгованості перед позивачем у зазначеному розмірі - не надав, обставини, на які посилається позивач як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість за кредитним договором в частині заборгованості по тілу кредиту та процентах за користування кредитом.
Водночас суд критично оцінює розмір заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача по зазначеному вище договору, зокрема, в частині нарахованої заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 16 500,00 грн. з таких підстав.
Положеннями п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України в Україні уведено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває по теперішній час.
Згідно із позовною заявою позивач вказує, що Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» виключено пункт 6.1. Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», який передбачав, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.
Водночас, на переконання суду, Закон України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та Закон України «Про споживче кредитування», не містять приписів про те, що кредиторам в період введення в Україні воєнного стану дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Цивільного кодексу України.
Крім того, відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про правотворчу діяльність» норми Цивільного кодексу України як кодифікованого закону в ієрархії нормативно-правових актів превалюють над положеннями законів, що розвивають положення цього кодексу у відповідній сфері.
Враховуючи те, що на підставі договору № 528537-КС-003 від 30.03.2025 заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України нараховано в період дії воєнного стану в України, на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вказані суми підлягали списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому, заявлена вимога про їх стягнення є неправомірною.
Таким чином, враховуючи наведені вище положення договору та законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 528537-КС-003 від 30.03.2025 в розмірі 75 060,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 33 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах – 41 580,00 грн.; суми прострочених платежів по комісії – 480,00 грн.;
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 182,61 грн, виходячи з обрахунку: 75 060,00 грн (розмір задоволеного позову) х 2 662,40 грн (розмір сплаченого позивачем судового збору): 91 560,00 грн (ціна пред`явленого позову)).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 141, 259, 263-265, 279, 282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок № 26, офіс № 411, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором № 528537-КС-003 від 30.03.2025 у розмірі 75 060 (сімдесят п`ять тисяч шістдесят) грн 00 коп, з яких 33 000,00 грн – сума прострочених платежів по тілу кредиту, та 41 580,00 грн – сума прострочених платежів по процентах та 480,00 грн – сума прострочених платежів по комісії.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок № 26, офіс № 411, код ЄДРПОУ 41084239) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 182 (дві тисячі сто вісімдесят дві) грн 61 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/fair/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Учасники процесу:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, юридична адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок № 26, офіс № 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник відповідача – адвокат Дешко В`ячеслав Олександрович, РНОКПП НОМЕР_3 , ордер №2295813, адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.П. Карнаух
Оригінал: reyestr.court.gov.ua