Суд: Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №130/2493/26
Суддя: Шепель К. А.
3/130/598/2026
130/2493/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.10.2026 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду
Вінницької області Костянтин Шепель,
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
адвоката Сергія Смірнова,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Жмеринського міськрайонного суду матеріали справи, що надійшли з Жмеринського районного відділу поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця, за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення , -
у с т а н о в и в :
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 714690 від 9 липня 2026 року, складеним поліцейським Жмеринського РВП Левченком Д.О., цього дня о 11-05 год на автодорозі Т0218 водій ОСОБА_2 керував автомобілем «ДЕО», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився за допомогою приладу «Драгер», результат огляду 0,75 проміле.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи з практики застосування Європейським судом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого значно перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку в Україні, як і значно перевищує мінімальний розмір штрафу, визначений частиною другою статті 52 Кримінального кодексу України, а також передбачає обов`язкове позбавлення права керування транспортним засобом.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вини у вчиненому правопорушенні не визнає, пояснює, що він не хотів проходити огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, хотів пройти огляд в лікарні, і щоб провів його лікар, тому він і працівники поліції поїхали до лікарні, при чому кожен на своєму автомобілі. Працівники поліції встановили ознаки наявності стану сп`яніння, однак дозволили до лікарні йому їхати самостійно за кермом. В лікарні не було потрібного лікаря, і огляд на стан сп`яніння йому провів працівник поліції за допомогою приладу «Драгер», а тому він вважає такий огляд недійсним і просить справу відносно нього закрити.
В судовому засіданні адвокат Смірнов С.М. пояснює, що працівники поліції склали незаконний протокол з грубим порушенням матеріального та процесуального права. Працівниками поліції грубо порушено порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, оскільки ОСОБА_2 не хотів проходити огляд на місці зупинки, в лікарні огляд провів поліцейський, хоча має проводити лікар, який має сертифікат. При цьому лікар повідомив працівникам поліції, що він відповідного сертифікату немає і огляд проводити не може. Сертифікованого приладу «Алкофор» в лікарні також не було. Протокол медичного огляду підписав лікар, а заповнив поліцейський Дмитренко В., що є прямим порушенням Інструкції 1452/735, відповідно до якого огляд має проводитись лікарем в присутності працівника поліції, а не навпаки. Також лікар не перевіряв у ОСОБА_2 його документи та не встановлював його особу. ОСОБА_2 не було відсторонено від керування транспортним засобом, що також є грубим порушенням. А тому просить закрити провадження у справі, оскільки вина ОСОБА_2 не доведена належними доказами.
Суддя дослідив матеріали справи, зокрема відеодиск, доданий працівниками поліції до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, де на відео дійсно видно, що ОСОБА_2 повідомляє працівникам поліції, що хоче пройти огляд на стан сп`яніння в лікарні, працівники поліції йому сказали сідати в автомобіль та їхати до Жмеринської ЦРЛ. В лікарні лікар поліцейському повідомляє, що сьогодні немає лікаря, який має відповідний сертифікат і може провести огляд на стан сп`яніння, а у нього такого сертифікату немає. Поліцейський дістає наявний у нього прилад «Драгер» і пропонує ОСОБА_2 в нього продути, після чого заповнює бланк протоколу медичного огляду та дає лікарю підписати.
Це відео підтверджує всі заперечення і ОСОБА_2 і його захисника щодо протоколу про адміністративне правопорушення.
Особа може бути піддана заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Чинним Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 252) визначено, що в розрізі відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінка доказам надається за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, виключно судом, який керується при цьому законом і правосвідомістю.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.
Так, із змісту досліджених судом матеріалів справи не встановлено, що своїми діями ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як встановлено в судовому засіданні зі слів ОСОБА_2 , захисника Смірнова С.М., що також підтверджено оглянутим відеодиском, ОСОБА_2 огляд в лікарні проведено не у відповідності до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція №1452/735).
У розділах ІІ та ІІІ Інструкції №1452/735 вказано, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
Огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур.
Лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності).
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до статей 9, 245, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений суддею тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, недоведеною.
Частина перша статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно з пунктом 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, провадження у справі за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 62, 129 Конституції України, статтями 7, 124, 130, 245, 247, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –
п о с т а н о в и в :
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів через Жмеринський міськрайонний суд.
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua