Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №554/12865/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 04.11.2026Справа № 554/12865/26

Провадження № 3/554/1495/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року м. Полтава

Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Микитенко В.М., з участю секретаря Ул`яненка Д.С., захисника Листопад О.А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Головного управління ДПС у Полтавській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, ідентифікаційний код – НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2026 року до Шевченківського районного суду міста Полтава надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП. Згідно з фабулою протоколу № 7800 від 24.08.2026 року, ОСОБА_1 звинувачується в тому, що він 20 серпня 2026 року та 24 серпня 2026 року о 13 годині 46 хвилин в автомайстерні за адресою: АДРЕСА_2 , нібито здійснював діяльність з надання послуг ремонту і обслуговування автотранспортних засобів, комп`ютерної діагностики та налагодження електронних блоків без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, чим порушив вимоги ст. 2 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб».

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Його інтереси в судовому засіданні представляла захисник - адвокат Листопад Олена Анатоліївна (ордер серії ПТ № 3926 від 12.10.2021).

Захисник надала суду письмові додаткові пояснення та клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення, посилаючись на тотальну протиправність та процедурну нікчемність дій контролюючого органу, порушення правил збору доказів, а також відсутність ознак систематичності у діях ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно та об`єктивно оцінивши наявні докази в їх сукупності за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на детальному та всебічному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Державний орган обвинувачення (в даному випадку ГУ ДПС у Полтавській області) зобов`язаний довести вину особи поза розумним сумнівом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів. Проте матеріали цієї справи свідчать про протилежне.

1. Порушення процедури закупівлі, дефекти контрольної операції та доктрина «плодів отруєного дерева».

З матеріалів справи вбачається, що в основу обвинувачення ОСОБА_1 покладено факт здійснення 20.08.2026 року безготівкового переказу коштів (платіжна інструкція № Р24А631318637507655) у сумі 500 грн податковим інспектором Кулаковим О.Ю. на рахунок ОСОБА_1 нібито як оплату за ремонтні роботи.

Разом з тим, наказ ГУ ДПС у Полтавській області «Про проведення фактичної перевірки» № 2798-п було видано лише 24.08.2026 року.

Згідно з приписами пункту 80.4 статті 80 Податкового кодексу України (ПК України), контрольно-розрахункова операція може бути проведена посадовими особами контролюючого органу виключно перед початком фактичної перевірки. Законодавче формулювання «перед початком» у системному зв`язку зі ст. 80, 81 ПК України імперативно вказує на те, що на момент вчинення контрольної закупки перевірка вже має бути призначена чинним індивідуально-правовим актом (наказом керівника). Проведення «контрольної закупки» 20.08.2026 року, тобто за чотири дні до юридичного призначення перевірки (24.08.2026), є грубим виходом контролюючого органу за межі своїх повноважень (принцип Ultra Vires).

Окрім цього, правова позиція Верховного Суду у справі № 420/5541/23 визначає три обов`язкові кумулятивні вимоги для легітимності контрольної розрахункової операції:

По-перше, документальне підтвердження джерела коштів на закупку (це мають бути виключно виділені бюджетні кошти з відповідними фінансовими квитанціями, інспектор не має права використовувати особисті гроші).

По-друге, обов`язкова наявність детального, окремого Акта проведення контрольно-розрахункової операції із зазначенням точного часу, об`єкта, номенклатури послуг/товарів та підписів сторін.

По-третє, наявність документів про повернення товару або компенсацію (ст. 20.1.11 ПК України).

У матеріалах справи № 554/12865/26 жодного з цих документів немає.

В матеріалах відсутній окремий акт контрольної закупки, не вказано конкретний транспортний засіб, який нібито ремонтувався, а інспектор ОСОБА_2 та інші учасники операції взагалі не зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення як свідки чи потерпілі.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема у справах «Гефген проти Німеччини», «Яременко проти України» та «Нечипорук і Йонкало проти України», в судочинстві застосовується доктрина «плодів отруєного дерева» (Fruit of the Poisonous Tree). Ця концепція передбачає, що якщо джерело отримання доказів (первинна дія) є незаконним, то всі похідні від нього докази є автоматично недопустимими.

Оскільки фінансова операція від 20.08.2026 року та фактична перевірка від 24.08.2026 року були проведені з фундаментальним порушенням закону, то складені за їхніми результатами Акт фактичної перевірки № 13027/16/31/РРО/3027406972 від 24.08.2026 року, протокол про адміністративне правопорушення № 7800 від 24.08.2026 року, а також акти про відмову від підписів визнаються судом недопустимими доказами в цілому, оскільки вони є «плодами отруєного дерева».

2. Складання протоколу неуповноваженою особою.

Статтею 254 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення має право складати виключно уповноважена на те посадова особа. Згідно з пп. 14.1.137-1 п. 14.1 ст. 14 та п. 21.1.8 ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів мають право здійснювати процесуальні та контрольні функції виключно в межах повноважень, які офіційно делеговані їм керівником органу та оприлюднені в публічному Переліку уповноважених осіб на офіційному вебсайті ДПС.

Протокол № 7800 від 24.08.2026 року складено головним державним інспектором відділу фактичних перевірок ОСОБА_3 .

Захистом суду надано офіційні роздруківки та скриншоти з вебсайту ГУ ДПС у Полтавській області (розділ «Інформація щодо переліку посадових (службових) осіб, уповноважених начальником ГУ ДПС на виконання делегованих повноважень»). Дослідженням цього переліку встановлено, що ОСОБА_3 у ньому відсутній.

Сам факт перебування особи на посаді інспектора в податковому органі автоматично не наділяє її правом складання адміністративних протоколів без відповідного наказу-делегування функцій керівником (це окремі правові категорії).

Складання протоколу неуповноваженою особою є безумовною підставою для визнання цього документа недійсним та нікчемним доказом.

3. Спростування фактів відмови та нероз`яснення конституційних прав особи.

В протоколі № 7800 зазначено, що ОСОБА_1 нібито відмовився від ознайомлення з правами та від підписання документів, на підтвердження чого інспекторами ДПС складено три формальні акти про відмову (№ 1030, № 1031, № 1032 від 24.08.2026).

Суд безпосередньо дослідив наявний у матеріалах справи цифровий відеозапис фактичної перевірки. При перегляді запису судом встановлено, що:

- жодного факту роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, посадовими особами не здійснювалось:

- на відеозаписі повністю відсутній факт того, що ОСОБА_1 пропонували підписати документи (наказ, направлення, акт, протокол) чи зачитували їхній зміст, як і відсутній будь-який факт його відмови від підписання чи отримання копій;

- матеріали відеозапису доводять, що інспектори ДПС залишили приміщення майстерні, сіли в автомобіль та поїхали, не складаючи жодних документів на місці перевірки (в пров. Керамічному, 7), хоча в актах вказано саме це місце складання. Документи були надруковані пізніше за допомогою комп`ютерної техніки, якої інспектори при собі на місці не мали.

ЄСПЛ у своїх рішеннях (наприклад, у справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії») наголошує, що судовий розгляд має базуватися на принципі достовірності доказів.

Держава не може отримувати процесуальні та доказові переваги шляхом штучного створення її органами документів (актів про відмову), зміст яких повністю спростовується первинними об`єктивними даними (відеозаписом). Таким чином, акти про відмову від підпису визнаються судом недостовірними доказами.

4. Відсутність ознак господарської діяльності (систематичності) та суб`єкта.

Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації.

Згідно зі статтями 3, 42, 44 Господарського кодексу України та усталеною судовою практикою України (зокрема, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25.04.2003 року), невід`ємною обов`язковою ознакою господарської (підприємницької) діяльності є її систематичність (провадження самостійно, на власний ризик та не менше ніж три рази протягом одного календарного року з метою отримання прибутку).

В матеріалах справи зафіксовано лише один епізод - переказ 500 грн від 20.08.2026 року. Разове виконання дії за відсутності доказів регулярності не може кваліфікуватися як господарська діяльність. Окрім того, ОСОБА_1 під час перевірки дав чіткі пояснення інспекторам, що він не є власником чи орендарем даного приміщення, жодного відношення до автомайстерні не має, а лише разово та безоплатно допомагав своєму товаришу відремонтувати автомобіль. Він також повідомив контролерам, що офіційну діяльність за цією адресою здійснює інша особа - ФОП ОСОБА_4 , та пропонував надати його контакти, проте інспектори ДПС проігнорували ці відомості, маючи упереджений намір скласти протокол саме на ОСОБА_1 .

5. Принцип належного урядування (Good Governance).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia, заява № 55576/00, п. 74), а також у справах «Максименко та Герасименко проти України» та «Кривенький проти України» сформульовано фундаментальний принцип належного урядування: якщо державні органи припускаються помилок або свідомо порушують свої ж внутрішні правила та законодавчі процедури, відповідальність за ці помилки та негативні наслідки не може перекладатися на приватну особу, яка діяла добросовісно. Держава зобов`язана забезпечувати прозорість та законність дій своїх органів.

Дії ГУ ДПС у Полтавській області прямо суперечать принципу належного урядування, принципам Ex injuria jus non oritur (право не виникає з правопорушення) та ОСОБА_5 .

Податковий орган, провівши незаконну закупку, призначивши неперсоніфіковану перевірку суб`єкта без законних фактичних підстав, залучивши неуповноваженого інспектора та сфальсифікувавши акти про відмову від підпису, намагався перекласти наслідки своїх тотальних протиправних дій на громадянина ОСОБА_1 , шляхом притягнення його до фінансової відповідальності. Це є неприпустимим у правовій державі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки всі наявні в матеріалах справи докази вини ОСОБА_1 визнані судом недопустимими та недостовірними, подія та склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП є недоведеними поза розумним сумнівом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 164, 245, 247 (п. 1), 251, 252, 254, 255, 268, 283, 284, 294 КУпАП, суд —

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення № 554/12865/26 (провадження № 3/554/1495/2026) відносно ОСОБА_6 за частиною 1 статті 164 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена потерпілим, особою, що притягається до відповідальності чи її захисником протягом 10 діб до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави.

Суддя Віталій МИКИТЕНКО