Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №542/1706/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1706/26

Провадження № 2/542/1052/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

заочне

03 листопада 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Гринь О.О.,

з участю секретаря судового засідання Коркішко А.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача – Мохир Ярослав Вікторович, який діє на підставі довіреності № 3112/25-18 від 31.12.2025, через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просив: стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 28.12.2025-100001647 від 28.12.2025 у розмірі 92 960,00 грн.

Також просив стягнути з відповідача понесені судові витрати в розмірі 2 662,40 грн сплаченого судового збору та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладенням.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 28.12.2025 укладено кредитний договір (оферти) № 28.12.2025-100001647. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 28 000,00 грн строком на 217 днів, дата повернення кредиту 01.08.2026.

Процентна ставка «стандарт» – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів.

Процентна ставка «економ» – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «стандарт».

Комісія, пов`язана з наданням кредиту – 9% від суми кредиту та дорівнює 2520 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно з графіком платежів.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 2520 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів.

Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг.

Сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. Сукупна сума процентів річних та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов`язань (якщо такі встановлені договором) на підставі даного договору, не може перевищувати максимальне обмеження цієї суми, встановленої законом.

Відповідно до п. 4.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту – на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4874-07хх-хххх-3918.

ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши позичальнику кредит в розмірі 28 000,00 грн. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 92 960,00 грн, що складається із тіла кредиту – 28 000,00 грн, процентів – 46 400,00 грн, процентів за ст. 625 ЦК України – 14 000,00 грн, комісії – 7 560,00 грн.

Ухвалою судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 26.08.2026 позовна заява прийнята до розгляду розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач та його представник – Мохир Я.В. належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, представник у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 9 зворот, 56, 57).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав, правом подачі відзиву не скористався (а.с. 52, 53, 58, 59).

Ухвалою суду від 03.11.2026 встановлено заочний розгляд справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши зібрані в справі докази, дійшов таких висновків.

28.12.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 28.12.2025-100001647 (кредитної лінії).

ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 28.12.2025-100001647 пройдено ідентифікацію, шляхом використання системи ВankID національного банку (а.с. 23 зворот).

28.12.2025 ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора «Е624» підписав пропозицію ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» про укладення кредитного договору (оферта), невід`ємною частиною якої є заявка кредитного договору № 28.12.2025-100001647 (кредитної лінії).

Згідно з умовами заявки сума кредиту: 28 000,00 грн, дата видачі кредиту 28.12.2025, строк на який надається кредит – 217 днів, дата повернення кредиту – 01.08.2026.

Реквізити платіжного засобу: 4149-51ХХ-ХХХХ-9075.

Пунктами 6 – 9 договору передбачено:

процентна ставка «стандарт» – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі – «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку;

процентна ставка «економ» – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку;

комісія, пов`язана з наданням кредиту (надалі – «комісія за надання», «комісія»; економічна сутність – плата за надання кредиту) – 9% від суми кредиту та дорівнює 2520 грн 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів;

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі – «комісія за обслуговування», «комісія») – 2520 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Згідно з пунктом 12 денна процентна ставка – загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.72% (денна процентна ставка) = (43895.41 / 28000)/ 217 ? 100%.

Пунктом 14 сторонами узгоджено графік платежів, відповідно до якого повернення кредитних коштів здійснюється 7 платежами. Останній платіж має бут здійснений до 01.08.2026.

Відповідно до пункту 17 договору, позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання за кожен день прострочення його виконання. Базою нарахування вказаних процентів є сума простроченого грошового зобов`язання, зокрема, сума прострочених кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором). Сукупна сума процентів річних та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов`язань (якщо такі встановлені договором) на підставі даного договору, не може перевищувати максимальне обмеження цієї суми, встановленої законом.

Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 28.12.2025-100001647 (кредитної лінії) та інформаційне повідомлення позичальника у якому зазначена інформація про клієнта банку підписано позичальником одноразовим ідентифікатором «Е624» (а.с. 20 – 21).

У такий же спосіб відповідачем підписаний паспорт споживчого кредиту (а.с. 13 – 15).

18.04.2026 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» листом № 1-1804 повідомило ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» про те, що на підставі договору на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 – 28.12.2025 об 16:04:13 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта на суму 28 000,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іРау.uа – 963145552, призначення платежу: видача за договором кредиту № 28.12.2025-100001647 (а.с. 26).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У ст. 3 Закону України № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Отже, судом встановлено, що 28.12.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 28.12.2025-100001647 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, внаслідок чого у сторін виникли взаємні права та обов`язки.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення – невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, надало кредит в сумі 28 000,00 грн, що підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 18.04.2026 № 1-1804 про перерахування коштів на картку НОМЕР_1 в сумі 28 000,00 грн (а.с. 26).

У порушення умов кредитного договору свої зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором від 28.12.2025 своєчасно не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за договором № 28.12.2025-100001647 від 28.12.2025, згідно з якими заборгованість ОСОБА_1 становить 92 960,00 грн, та складається з: 28 000,00 грн – основного боргу, 43 400,00 грн – процентів, 14 000,00 грн – відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦПК України, 7 560,00 грн – комісії за надання та обслуговування кредиту (а.с. 32 – 34).

Із вказаним розрахунком суд повною мірою погодитись не може з огляду на таке.

Щодо нарахування комісії у розмірі за обслуговування кредиту.

Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені також Законом України «Про захист прав споживачів».

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом – витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року у справі №524/5152/15 (провадження №61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі №640/14229/15 (провадження №61-16739св20), від 21 квітня 2021 року у справі №677/1535/15 (провадження №61-19356св19), від 15 грудня 2021 року у справі №209/789/15 (провадження №61-16561св20), від 21 липня 2021 року у справі №751/4015/15 (провадження №61-8543св20).

Частиною другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи, що пунктом 9 кредитного договору № 28.12.2025-100001647 від 28.12.2025 встановлена комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 2 520,00 грн (яка нараховується кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості – такі дії є економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Перелік послуг, які включені банком за обслуговування кредитної заборгованості є обов`язком кредитодавця за кредитним договором, отже така дія як обслуговування кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь кредитодавця. Також позивачем не доведено, що передбачена умовами договору комісія є оплатою за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць, тому стягненню з відповідача не підлягає.

За таких обставин, положення пункту 9 кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи викладене, з відповідача комісія за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 5 040,00 грн стягненню не підлягає.

Щодо нарахування відсотків за ст. 625 ЦК України у розмірі 14 000,00 грн

Відповідно по пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Відповідно до частини першої статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, а також те, що заборгованість за порушення строків повернення кредиту, яка передбачена пунктом 17 кредитного договору № 28.12.2025-100001647 від 28.12.2025, в розмірі 14 000,00 грн, нарахована на підставі ст. 625 ЦК України під час дії воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Відтак, штрафні санкції, за порушення строків повернення кредиту позичальником: за кредитним договором № 28.12.2025-100001647 від 28.12.2025 – в розмірі 14 000,00 грн нараховані позивачем неправомірно та стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи наведене, позовні вимоги ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» суму заборгованості в розмірі 73 920,00 грн, яка складається з: 28 000,00 грн – основного боргу, 43 400,00 грн – процентів, 2 520,00 грн – комісії за надання кредиту.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд дійшов таких висновків.

Позивач при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та поніс витрати пов`язані з надсиланням позовної заяви з додатками на адресу відповідача в розмірі 127,38 грн, що підтверджуються платіжною інструкцією № СЦ00135958 від 19.08.2026 та квитанцією поштової служби «Е-Пост» № 2213629 від 19.08.2026 (а.с. 11, 46).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 4 ч. 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, які пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Отже витрати позивача, понесені ним у зв`язку із надсиланням копій позовної заяви з додатками відповідачу, належать до витрат, які пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для підготовки справи до розгляду.

Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2 117,9 грн ( 73 920,00 / 92 960,00 х 2 662,40) судового збору та 101,29 грн (73 920,00 / 92 960,00 х 127,38) витрат пов`язаних з надсиланням позовної заяви з додатками на адресу відповідача.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 247, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, p/p НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором № 28.12.2025-100001647 від 28.12.2025 у розмірі 73 920,00 грн (сімдесят три тисячі дев`ятсот двадцять гривень 00 коп), яка складається з: 28 000,00 грн – основного боргу, 43 400,00 грн – процентів, 2 520,00 грн – комісії за надання кредиту.

У іншій частині позовних вимог позивачу відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, p/p НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 2 117,09 грн (дві тисячі сто сімнадцять гривень 09 коп.) та витрати пов`язані з надсиланням позовної заяви з додатками на адресу відповідача у розмірі 101,29 грн (сто одна гривня 29 коп.).

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, , м. Київ, 01132.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення виготовлено 03.11.2026.

Суддя

Новосанжарського районного суду

Полтавської області О.О. Гринь