Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №541/4212/24 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Суд: Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за заповітом

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №541/4212/24

Суддя: Дністрян О. М.

Справа № 541/4212/24

Номер провадження 2/541/49/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 жовтня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Дністрян О.М.,

при секретарі Докуніній А.С.,

за участі представника позивачки – адвоката Сидоренка Ю.В., представника відповідача – адвоката Мартинюка О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Федоренко Ростислав Андрійович, про визнання права власності на частину обов`язкової частки, у спадщині охопленої заповітом, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 , третя особа – приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Федоренко Р.А., про визнання права власності на частину обов`язкової частки у спадщині охопленої заповітом. В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати – ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть. Після її смерті ОСОБА_3 , як її донька і спадкоємець першої черги за законом, успадкувала старий (такий, що руйнується) будинок АДРЕСА_1 . При оформленні даної спадщини вона дізналася, що її матір при житті заповіла свою земельну ділянку площею 3,12 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області під кадастровим номером 5323255700:00:006:0361, своєму племіннику ОСОБА_4 , склавши 19.10.2022 року на його ім`я заповіт, посвідчений Ромоданівською селищною радою за № 93 в реєстрі нотаріальних дій. Позивачка також зазначила, що є непрацездатною донькою спадкодавиці з огляду на встановлену їй другу групу інвалідності ще до складання останньою вищезазначеного заповіту, а тому має право на половину частки, яка б належала їй як єдиному спадкоємцю за законом (обов`язкова частка), тобто 1/2 частка від однієї цілої спадкової маси. Коли вона звернулася до нотаріуса з приводу успадкування обов`язкової частки у спадщині в спадковому майні, яке успадковує за заповітом ОСОБА_4 , то їй у цьому було відмовлено по причині того, що за оцінкою проведеною нотаріусом її права на обов`язкову частку у спадщини нібито порушено не було. Не погоджуючись із цим нею була замовлена оцінка і будинку, і земельної ділянки суб`єкту оціночної діяльності. Зважаючи на те, що вартість успадкованого нею після смерті матері будинку становить 72 500,00 грн, а земельної ділянки, яку вона заповіла своєму племіннику 349 700,00 грн, то в сумі ця спадкова маса становить 72500 грн + 349 700 грн = 422 200 грн (одне ціле). По вартості обов`язкова частка, яку вона повинна успадкувати в такому випадку становить 422 200 грн : 2 = 211 100 грн, а це є більшим від вартості будинку, який вона успадкувала за законом і яку її мати залишила їй як обов`язкову частку при складанні заповіту на ім`я ОСОБА_4 на земельну ділянку аж на 138 600 грн (211 100 грн - 72 500 гривень = 138 600 грн, що становить ціну даного позову), тому їй повинно припадати з даної земельної ділянки у частковому виразі 349700 : 138 600 = 2,523088 = 2,5 = 2,5/1 х 10/10 = 25/10 =2/5. Оскільки, дійсна ринкова вартість успадкованого нею будинку є меншою від оцінки проведеною нотаріусом, а ринкова вартість земельної ділянки - є більшою ніж оцінка проведена нотаріусом, виникає вищерозрахована нею різниця в оцінці обов`язкової частки на спадщину, що тягне за собою часткове порушення її права, тому позивачка вимушена звертатися у суд з даним позовом. Просила визнати за нею в порядку права на обов`язкову частку у спадщині померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 право власності на 2/5 часток земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області під кадастровим номером 5323255700:00:006:0361, яку вона заповіла своєму племіннику ОСОБА_4 , склавши 19.10.2022 заповіт посвідчений Ромоданівською селищною радою за номером 93 в реєстрі нотаріальних дій.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 жовтня 2025 року, зазначену справу передано в провадження судді Дністрян О.М.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2025 року суддею Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Дністрян О.М. цивільну справу прийнято. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 28 липня 2026 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

21 липня 2025 року через систему «Електронний суд» представником відповідача – адвокатом Мартинюк О.С. надано пояснення по справі. Зазначив, що відповідач ОСОБА_4 не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_3 з огляду на наступне. Отримана нотаріусом довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості (житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки) з Єдиної бази даних звітів про оцінку не суперечить Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», відповідає приписам цього Закону, в тому числі й щодо методичного регулювання оцінки майна компетентними органами, серед яких Фонд державного майна України, а також щодо суб`єктів оцінки майна та осіб, на яких така оцінка поширюється. Вказав, що при цьому позивачкою до матеріалів справи долучено лише звіт про оцінку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та звіт про оцінку земельної ділянки. Матеріали справи не містять переліку іншого майна, яке входить до спадкової маси та його вартості. А тому неможливо встановити, чи успадковане позивачкою майно перевищило чи не перевищило розмір належної їй обов`язкової частки. Крім того зазначив, що аналіз матеріалів спадкової справи свідчить про те, що фактично позивач звернулася до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на обов`язкову частку у спадщині 23.10.2024, тобто після отримання 03.10.2024 свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку кадастровий номер 5323255700:00:006:0631 отримав 03.10.2024. Звіт про оцінку вартості житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 за замовленням позивача виготовлений 15.10.2024. Звіт про оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Миргородський район, Ромоданівської селищної ради, кадастровий номер 5323255700:00:006:0361, датований 25.10.2024. Тобто, долучені до матеріалів справи звіти фактично виготовлені після отримання позивачем та відповідачем свідоцтв про право на спадщину, що лишилося після смерті ОСОБА_5 . Оскільки постанова про відмову у вчинення нотаріальної дії ОСОБА_3 видана 23.10.2024, а звіт про оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Полтавська обл., Миргородський р-н, Ромоданівської селищної ради, кадастровий номер 5323255700:00:006:0361 датований 25.10.2024, слідує що даний звіт для відома нотаріусу не надавався. Враховуючи вищевикладене, просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у наданих ним поясненнях по справі. Вважав, що не має жодних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 .. Також вказав, що для того щоб звіти про оцінку майна були повні та правильні, їх треба перевірити. Згідно «Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку», затвердженого Наказом Фонду державного майна №658 від 17.05.2018, відповідними повноваженнями наділений Фонд державного майна України. Звіт про оцінку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та звіт про оцінку земельної ділянки повинні бути внесені до Єдиної бази звітів про оцінку. Разом з тим, згадані звіти не внесені до відповідної Єдиної бази. Вважав довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості, сформовану нотаріусом, обґрунтованою. Звернув увагу суду, що позивачем не заявлялися вимоги щодо подальшої правової долі вже виданих та отриманих як позивачкою. так і відповідачем свідоцтв про право на спадщину.

Третя особа – приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Федоренко Ростислав Андрійович, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, проте звернувся до суду про розгляд справи у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 21.03.2024 (а.с.4).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне їй майно.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи заведеної 26 березня 2024 року за №20/2024 на ім`я ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , згадана спадкова справа заведена приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Федоренком Р.А. на підставі заяв про прийняття спадщини ОСОБА_3 № 50 від 26.03.2024 та ОСОБА_4 № 110 від 29.05.2024. Заяв про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини від інших спадкоємців спадкова справа не містить (а.с. 34-69).

Відповідно до вищезазначеної спадкової справи, спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли ОСОБА_3 (донька спадкодавиці) та ОСОБА_4 ..

03 жовтня 2024 року доньці ОСОБА_6 – ОСОБА_3 приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Федоренком Р.А. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстровано в реєстрі за № 1672. Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з: житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна – житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для державної реєстрації права власності є вищевказане Свідоцтво про право на спадщину (а.с.6).

03 жовтня 2024 року приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Федоренком Р.А. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом (зареєстровано в реєстрі за №1671). Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: земельної ділянки, загальною площею 3,1192 га, що розташована на території Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області, кадастровий номер 5323255700:00:006:0631 (а.с.66 зворотній бік).

Свідоцтво видане ОСОБА_4 , який є спадкоємцем майна ОСОБА_5 на підставі заповіту, посвідченого 19 жовтня 2022 року секретарем виконкому Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області за реєстровим № 93. (а.с.47).

Згідно з Довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 12 травня 2021 року серії 12 ААВ № 097858 ОСОБА_3 встановлено другу групу інвалідності безтерміново (а.с.12).

23 жовтня 2024 року ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Федоренка Р.А. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на обов`язкову долю на земельну ділянку.

Постановою приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Федоренка Р.А від 23 жовтня 2024 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину на обов`язкову частку на земельну ділянку площею 3,1192 га, кадастровий № 5323255700:00:006:0361, після смерті її матері – ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживала за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.13)

Так, за змістом згаданої постанови ОСОБА_3 є особою, що має право на обов`язкову частку у спадщині, відповідно до ст. 1241 Цивільного кодексу України, яка після видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на обов`язкову долю на земельну ділянку. Згідно довідки про оціночну вартість об`єкту нерухомості ВБКДКЮ857260 (земельна ділянка) вартість спадкового майна становить 107076 грн. 33 коп., згідно довідки про оціночну вартість об`єкту нерухомості ВЗКВИЦ729213 (житловий будинок) вартість спадкового майна становить 134278 грн. 89 коп. Отже, ОСОБА_3 має права на спадкування після смерті її матері ОСОБА_5 на обов`язкову частку яка становить 1/2 від вартості всього майна (загальна вартість становить 241355 грн. 22 коп.), що становить у грошовому еквіваленті 120677,61 - 1/2 частка.

До матеріалів справи стороною позивача долучено відповідні Звіти про оцінку вартості житлового будинку з господарськими спорудами та про оцінку земельної ділянки.

Так, згідно Звіту про оцінку вартості житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений 15.10.2024. Згідно згаданого звіту ринкова вартість об`єкта оцінки становить 72500,00 грн (а.с.81-113).

Згідно Звіту про оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Миргородський район, Ромоданівської селищної ради, кадастровий номер 5323255700:00:006:0361, датованого 25.10.2024, вартість оцінюваного об`єкту становить 349700,00 грн, у тому числі вартість 1 квадратного метра становить 11,21 грн (а.с.114-137).

Ухвалою суду від 02 лютого 2026 року у справі призначено судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: 1) Яка ринкова вартість будинковолодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 03 жовтня 2024 року?.

Судовим експертом надано повідомлення про неможливість надання висновку судової оціночно-будівельної експертизи №14, так як постановлене питання відноситься до ретроспективної оцінки. На даний час експертом не знайдено вихідні дані про вартість подібного нерухомого майна станом на жовтень 2024 року (а.с.232-233).

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною першою статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини(частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до положень частин першої, другої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Зі змісту ст. 321 ЦК України вбачається, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена законом.

На підставі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008року №7«Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що спадкова справа № 20/2024 на ім`я ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була заведена 26 березня 2024 року та закінчена 03 жовтня 2024 року, що відповідає датам видачі сторонам по справі свідоцтв про право на спадщину.

Натомість звернення позивачки ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Федоренка Р.А щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на обов`язкову долю на земельну ділянку здійснювалось вже після видачі сторонам по справі свідоцтв про право на спадщину, що безпосередньо підтверджується змістом Постанови приватного нотаріуса від 23 жовтня 2024 року.

Крім того, у поданій 03 жовтня 2024 року до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Федоренка Р.А заяві спадкоємців, сторін по справі, про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на ім`я ОСОБА_3 та за заповітом на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не посилалася на норми ст.1241 ЦК України. Разом з тим, зміст ст. 1241 (право на обов`язкову долю у спадщині), ст. 1261, ст. 1281 (про обов`язок спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини), ст. 1282 (про обов`язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора), ст.ст. 1296-1298 Цивільного кодексу України, вимог законодавства щодо оподаткування об`єктів спадкового майна, а саме ст. 174 Податкового кодексу України, нотаріусом спадкоємцям роз`яснено (а.с.63).

Також суд зауважує, що Постанова приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Федоренка Р.А від 23 жовтня 2024 року за № 213-02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії – видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину на обов`язкову частку на земельну ділянку площею 3,1192 га, кадастровий № 5323255700:00:006:0361, після смерті її матері – ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживала за адресою: АДРЕСА_1 , не оскаржувалась, докази протилежного в матеріалах цивільної справи відсутні. За вказаних обставин доводи позивачки про неправомірність дій приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Федоренка Р.А є безпідставними.

За змістом ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, за встановлених судом обставин, належність позивачки ОСОБА_3 до спадкоємців першої черги за законом не може свідчити про наявність у неї порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку, з огляду на фундаментальний принцип спадкового права – свободу заповіту, який включає необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі №582/18/21).

Також суд звертає увагу, що відповідно до правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2024 року у справі №504/3606/14-ц, що ЦК України передбачає два способи захисту прав спадкоємця, якому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину: «внесення змін до свідоцтва про право на спадщину» (ст.1300 ЦК України) та «визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину» (ст.1301 ЦК України). Вибір способу захисту здійснює позивач. Свідоцтво про право на спадщину підлягає визнанню недійсним у випадку доведення існування «вад» на момент його видачі, які свідчать про те, що особа, якій видано свідоцтво, не мала права на спадкування (особа не є спадкоємцем, спадкоємці попередньої черги прийняли спадщину, заповіт є нікчемним тощо). Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину застосовується за умови наявності у спадкоємця, якому воно видане, права на спадкування, однак в іншому розмірі, з огляду на невраховані права на спадщину інших спадкоємців. Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину можливе як на підставі рішення суду, так і за згодою усіх спадкоємців, які прийняли спадщину.

З матеріалів спадкової справи заведеної 26.03.2024 за №20/2024 на ім`я ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що 03 жовтня 2024 року відповідачу ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, загальною площею 3,1192 га, що розташована на території Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області, кадастровий номер 5323255700:00:006:0631 (а.с.66 зв.бік), право власності на обов`язкову частку у розмірі 2/5 часток якої ОСОБА_3 просила суд визнати за нею.

Зазначене свідоцтво про право на спадщину за заповітом є чинним, належні докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Приймаючи до уваги, що позивачка ОСОБА_3 не погоджується з оціночною вартістю об`єктів нерухомості (а.с.58-59), які були враховані нотаріусом при винесенні постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23 жовтня 2024 року, суд зазначає наступне.

Матеріали справи не містять доказів, що Звіт про оцінку вартості житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений 15 жовтня 2024 року (а.с.14-17), взагалі надавався позивачкою нотаріусу разом з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на обов`язкову долю на земельну ділянку 23 жовтня 2024 року.

Також суд враховує ту обставину, що Звіт про оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Миргородський район, Ромоданівської селищної ради, кадастровий номер 5323255700:00:006:0361, датовано 25 жовтня 2024 року (а.с.18-20), тобто вже після прийняття нотаріусом постанови про відмову ОСОБА_7 у вчиненні нотаріальної дії.

Крім того, суду не надано доказів, що вищезазначені звіти про оцінку житлового будинку від 15 жовтня 2024 року (а.с.14-17) та земельної ділянки (а.с.18-20) від 25 жовтня 2024 року були зареєстровані в Єдиній базі даних звітів про оцінку відповідно до вимог Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна №658 від 17.05.2018.

З огляду на викладене, навіть за умови наявності у позивачки права на спадкування обов`язкової частки у спадщині після смерті матері ОСОБА_5 , що не заперечується стороною відповідача, обраний нею спосіб захисту – визнання права власності – не відповідає характеру правовідносин сторін та не є ефективним в контексті обставин цієї справи, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Федоренко Ростислав Андрійович, про визнання права власності на частину обов`язкової частки, у спадщині охопленої заповітом – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

позивачка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 ;

відповідач – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 .

Суддя: О. М. Дністрян

Оригінал: reyestr.court.gov.ua