Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №539/5192/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/5192/26

Провадження № 3/539/850/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року місто Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Пилипчук М. М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 17 березня 2016 року Із`яслівським РС УДМС України у Хмельницькій області) за частиною першою статті 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2026 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області надійшли чотири протоколи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 187 КУпАП: справа № 539/5192/26 (провадження № 3/539/850/2026), справа № 539/5193/26 (провадження № 3/539/851/2026), справа № 539/5194/26 (провадження № 3/539/852/2026) та справа № 539/5195/26 (провадження № 3/539/853/2026).

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу справ ці справи передані для розгляду судді Пилипчуку М. М.

Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи положення статті 36 КУпАП, з метою повного і об`єктивного розгляду та вирішення питання про накладення адміністративного стягнення, суд дійшов висновку про наявність підстав для об`єднання в одне провадження справ № 539/5192/26 (провадження № 3/539/850/2026), № 539/5193/26 (провадження № 3/539/851/2026), № 539/5194/26 (провадження № 3/539/852/2026) та № 539/5195/26 (провадження № 3/539/853/2026) щодо ОСОБА_1 та присвоєння об`єднаній справі № 539/5192/26 (провадження № 3/539/850/2026).

Судом встановлено, що ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2024 року (справа № 675/1158/23, провадження № 1-в/675/8/2024) відносно ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд. 16 січня 2025 року ОСОБА_1 поставлено на облік у Лубенському районному відділі поліції ГУНП в Полтавській області в категорії «Адміннаглядний» з відповідними обмеженнями, зокрема: з`являтися на реєстрацію до органу Національної поліції за місцем проживання чотири рази на місяць, а саме кожної п`ятниці.

Незважаючи на перебування під адміністративним наглядом, ОСОБА_1 порушив покладені на нього обов`язки, а саме: 25 вересня 2026 року без поважних причин не прибув на чергову реєстрацію до Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області, чим порушив правила адміністративного нагляду.

02 жовтня 2026 року ОСОБА_1 без поважних причин не прибув на чергову реєстрацію до Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області, чим порушив правила адміністративного нагляду.

Крім цього, 09 жовтня 2026 року ОСОБА_1 без поважних причин не прибув на чергову реєстрацію до Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області, чим порушив правила адміністративного нагляду.

Також 16 жовтня 2026 року ОСОБА_1 без поважних причин не прибув на чергову реєстрацію до Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області, чим порушив правила адміністративного нагляду.

Дії правопорушника кваліфіковані за частиною першою статті 187 КУпАП, тобто порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 23 жовтня 2026 року серії ВБА № 186842 ОСОБА_1 25 вересня 2026 року не прибув на чергову реєстрацію до Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 23 жовтня 2026 року серії ВБА № 186843 ОСОБА_1 02 жовтня 2026 року не прибув на чергову реєстрацію до Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 23 жовтня 2026 року серії ВАД № 398666 ОСОБА_1 09 жовтня 2026 року не прибув на чергову реєстрацію до Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 23 жовтня 2026 року серії ВАД № 394702 ОСОБА_1 16 жовтня 2026 року не прибув на чергову реєстрацію до Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області.

Обставини вчинення правопорушень також підтверджуються рапортом старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області капітана поліції Семенюти В. М. від 23 жовтня 2026 року, реєстраційним листом піднаглядного ОСОБА_1 , у якому навпроти дат 25 вересня, 02 жовтня, 09 жовтня та 16 жовтня 2026 року зроблено відмітки «не прибув», а також розпискою ОСОБА_1 про ознайомлення з правилами адміністративного нагляду та відповідальністю за їх порушення.

У письмових поясненнях від 23 жовтня 2026 року ОСОБА_1 зазначив, що не прибув на чергову відмітку через скрутне матеріальне становище та у зв`язку з тим, що займався домогосподарством, межі Лубенського району не залишав, свою провину визнав у повному обсязі.

У поданій до суду заяві ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнав, зазначив, що з протоколами згоден.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнав, вказував, що не з`явився на чергові реєстрації до Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області 25 вересня, 02 жовтня, 09 жовтня та 16 жовтня 2026 року, оскільки дома велике господарство (птиця, город тощо). Зазначив, що міг зателефонувати до дільничних офіцерів поліції щодо причини неявки, проте цього не зробив.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з частиною першою статті 187 КУпАП порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: 1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; 3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; 4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); 5) нереєстрація в органі Національної поліції, тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Протоколи про адміністративні правопорушення від 23 жовтня 2026 року серії ВБА № 186842, серії ВБА № 186843, серії ВАД № 398666 та серії ВАД № 394702 відповідають вимогам статей 254, 256 КУпАП, складені уповноваженою на те особою, визначеною статтею 255 КУпАП, а наведені у них обставини об`єктивно підтверджуються іншими доказами, наявними у справі, дослідженими судом.

Наведені ОСОБА_1 причини неприбуття на реєстрацію (зайнятість домогосподарством) суд не визнає поважними, оскільки вони не перешкоджали йому виконати обов`язок з`явитися до органу Національної поліції у визначений день. Інших доказів та доводів, які б спростовували зазначені факти та обставини про вчинені адміністративні правопорушення, при розгляді справи не встановлено.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 187 КУпАП.

Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що пом`якшують відповідальність, суд виходить з того, що щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку особою своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи повинен знайти своє відображення у матеріалах справи. Про щирість каяття особи свідчить і її поведінка після вчинення правопорушення. Щире каяття можливе на будь-якій стадії провадження у справі про адміністративне правопорушення; для визнання його обставиною, що пом`якшує відповідальність, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне - встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість каяття.

Таким чином, щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти правопорушень, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи та вчиненням дій, спрямованих на усунення заподіяної шкоди.

Обставин, що пом`якшують відповідальність, суд не встановив. Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 хоч і визнав вину, однак щирого каяття не проявив, після першого порушення 25 вересня 2026 року продовжив систематично ухилятися від реєстрації в органі Національної поліції, а саме 02, 09 та 16 жовтня 2026 року. Обставин, що обтяжують відповідальність, передбачених статтею 35 КУпАП, суд також не встановив.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчинених правопорушень, їх кількість та систематичність, особу порушника, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та перебуває під адміністративним наглядом, ступінь його вини, визнання ним вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення.

Суд вважає необхідним накласти адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і це буде необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання норм права, поваги до прав, честі і гідності інших громадян.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у статті 5 вказаного Закону.

До суду не подано доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, тому з нього необхідно стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 23, 33, 36, 40-1, 187, 245, 251, 252, 256, 280, 283 - 285 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

Справи № 539/5192/26 (провадження № 3/539/850/2026), № 539/5193/26 (провадження № 3/539/851/2026), № 539/5194/26 (провадження № 3/539/852/2026) та № 539/5195/26 (провадження № 3/539/853/2026) щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 187 КУпАП, об`єднати в одне провадження. Об`єднаній справі присвоїти № 539/5192/26 (провадження № 3/539/850/2026).

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 187 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, надіслати постанову про накладення штрафу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду в порядку, визначеному статтею 294 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання законної сили.

Суддя М. М. Пилипчук