Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №553/2836/25 — Подільський районний суд міста Полтави

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/2836/25

Провадження № 2-др/553/27/2026

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04.11.2026м. м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Москаленко В.В.,

за участю секретаря судового засідання Черняєвої Є.М.,

представника відповідача - Пустяк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника відповідача - адвоката Пустяк Алли Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Подільського районного суду міста Полтави від 01.10.2026 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та моральної шкоди відмовлено.

05.10.2026 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пустяк А.В., сформована в системі «Електронний суд», про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просила ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_1 витрати, які відповідач понесла у зв`язку із розглядом цієї справи, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч гривень) грн.

Представник відповідача Пустяк А.В. в судовому засіданні підтримала свою заяву, просила задовільнити.

07.10.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Тимошенка Д.В. надійшли заперечення на заяву, в яких він зазначає, що жодного документа про обсяг фактично виконаних адвокатом робіт відповідачем не подано. Додаток № 1 до договору датований 25.09.2025 - днем укладення договору, тобто до початку будь-якої роботи у справі, - і є лише домовленістю про ціну майбутніх послуг (п. 1.1 - «за складання відзиву 2 500 грн», п. 1.2 - «участь адвоката в судових засіданнях 2 500 грн»). Акта приймання-передачі наданих послуг, звіту, розрахунку витраченого часу або іншого документа, який би фіксував, які саме роботи виконано, коли, в якому обсязі та скільки часу на них витрачено, у матеріалах заяви немає. При цьому сам додаток № 1 містить внутрішню суперечність: фіксована сума 5 000 грн визначена «із розрахунку 1 500,00 грн за одну годину роботи адвоката», що відповідає 3 годинам 20 хвилинам роботи за весь час розгляду справи, яка тривала з вересня 2025 року по жовтень 2026 року. Складання відзиву оцінено у 2 500 грн, тобто в 1 годину 40 хвилин, і стільки ж - «участь у судових засіданнях», хоча лише зафіксована протоколами тривалість засідань 16.10.2025, 25.11.2025, 02.03.2026, 23.06.2026 та 14.07.2026 становить понад чотири години. Отже, заявлена сума не є результатом обліку фактично виконаної роботи, а відомості додатка № 1 не дають суду можливості перевірити ані обсяг, ані необхідність, ані співмірність витрат, а позивача позбавляють можливості їх предметно спростувати. Призначення платежу в платіжній інструкції від 25.09.2026 на 4 200,00 грн - «За послуги» - без посилання на договір № 25/09/25/ЦС, на справу № 553/2836/25 чи на правничу допомогу взагалі. Такий документ не дає можливості пов`язати платіж із розглядом цієї справи, як того вимагає п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України («чи пов`язані ці витрати з розглядом справи»). Належним чином пов`язаним із договором є лише платіж на 800,00 грн від 05.10.2026. Щодо «складання відзиву» (2 500 грн).

Відзив подано 06.10.2025 з пропуском строку, встановленого ухвалою суду від 07.08.2025, про що сама відповідач заявила клопотання про поновлення строку. За змістом відзив переважно є викладом фактів, повідомлених клієнткою, і містить посилання, що не мають жодного відношення до предмета спору (зокрема на рішення ЄСПЛ у справі «Йевремович проти Сербії» щодо встановлення батьківства), що свідчить про використання типового шаблону, а не про індивідуальну правову роботу обсягом, який би виправдовував заявлену суму. Щодо «участі у судових засіданнях» (2 500 грн). Із засідань, що відбулися, засідання 16.10.2025 тривало 17 хвилин, 25.11.2025 - 7 хвилин. Засідання 02.03.2026 було перервано саме за клопотанням представника відповідача через її зайнятість у слідчих діях в іншому, кримінальному, провадженні (заява представника відповідача від 23.06.2026 з повісткою про виклик), через що допит свідків відповідача, які з`явилися, було відкладено майже на чотири місяці. Засідання, призначене на 24.04.2026, не відбулося за заявою відповідача від 22.04.2026 про відкладення у зв`язку з її роботою у м. Києві. Таким чином, частина часу, витраченого на участь у засіданнях, була зумовлена не потребами розгляду справи, а зайнятістю відповідача та її представника, і не може покладатися на позивача. Рішенням суду від 01.10.2026 встановлено, що на момент укладення договору про завдаток 12.03.2025 питання оформлення права на спадкування чоловіком відповідачки вирішувалось у судовому порядку, що рішення про визнання права власності ухвалено лише 30.05.2025, набрало законної сили 30.06.2025, а документ про реєстрацію права видано 02.07.2025. Тобто відповідачка, не маючи права власності та правовстановлюючих документів, уклала від власного імені як «потенційний продавець» договір про завдаток, у якому гарантувала відсутність судового спору щодо об`єкта (п. 1.5), і отримала 4 000 доларів США, визначивши строк укладення основного договору на дату, до якої документи об`єктивно не могли бути готові. Допитана судом свідок ОСОБА_3 пояснила, що зазначення відповідачки у договорі продавцем і власником «сталося автоматично» і є «помилкою». Саме ці дії відповідачки - отримання коштів за неналежно оформлений об`єкт, неправдива гарантія та нереальний строк - і стали причиною спору, незалежно від того, як суд оцінив подальшу поведінку сторін. За таких обставин покладення на позивача витрат відповідачки на правничу допомогу не відповідатиме ч. 9 ст. 141 ЦПК України та принципу справедливості. Згідно з описом вкладення у цінний лист та накладною АТ «Укрпошта» від 05.10.2026, копію заяви відповідач направила на адресу « АДРЕСА_1 », яка не є адресою позивача (адреса позивача - АДРЕСА_6, що зазначена як у позовній заяві, так і у рішенні суду) і яку, очевидно, взято з помилкового запису у рішенні суду про адресу самої відповідачки. Копію заяви позивач від відповідача не отримувала; заяву та додатки отримано лише через систему «Електронний суд». Цей факт позивач просить врахувати при оцінці добросовісності процесуальної поведінки заявника. Рішення від 01.10.2026 не набрало законної сили, строк на його апеляційне оскарження не сплив, і позивач подає апеляційну скаргу, в якій, зокрема, посилається на усталену практику Верховного Суду, за якою кошти, передані за непосвідченим нотаріально договором про завдаток щодо нерухомого майна, підлягають поверненню незалежно від вини сторін. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України у разі зміни рішення або ухвалення нового рішення судом апеляційної інстанції розподіл судових витрат відповідно змінюється. Позивач просить суд врахувати це при вирішенні заяви. На виконання ч. 6 ст. 137 ЦПК України позивач доводить неспівмірність заявлених витрат такими обставинами: (1) відсутністю будь-якого обліку фактично виконаних робіт та витраченого часу, через що заявлена сума є довільною; (2) невідповідністю заявленої суми власному ж розрахунку відповідачки («1 500 грн за годину»); (3) непов`язаністю платежу на 4 200 грн із цією справою; (4) неналежною якістю та несвоєчасністю єдиного підготовленого адвокатом документа по суті - відзиву; (5) тим, що тривалість участі у засіданнях значною мірою зумовлена клопотаннями самої сторони відповідача про перерви та відкладення. З урахуванням наведеного, єдиною частиною витрат, зв`язок якої з цією справою та фактичне понесення можна вважати підтвердженими, є витрати в межах платежу на 800,00 грн від 05.10.2026, призначення якого містить посилання на договір; за будь-яких умов відшкодування не може перевищувати 2 500,00 грн - вартості єдиного документально підтвердженого результату роботи адвоката (відзиву), оскільки обсяг і необхідність решти «послуг» жодним документом не підтверджено.

Просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 05.10.2026

про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_2 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У разі, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, - на підставі ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України зменшити їх розмір до суми, що не перевищує 800,00 грн, а в будь-якому випадку - до суми, що не перевищує 2 500,00 грн. Розглянути заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення без участі позивачки та представника.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В провадженні Подільського районного суду міста Полтави перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та моральної шкоди.

Рішенням Подільського районного суду міста Полтави від 01.10.2026 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та моральної шкоди відмовлено.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено про наявність орієнтовних витрат на правову допомогу, які планує понести відповідач у розмірі 5 000,00 грн. До відзиву доданий договір про надання правничої (правової) допомоги № 25/09/25 ЦС від 25 вересня 2026 року укладений між адвокатським бюро «Алли Пустяк», в особі керуючого бюро адвоката Пустяк Алли Володимирівни та ОСОБА_1 , відповідно до якого виконавець зобов`язується надати роз`яснення, здійснювати консультування з юридичних питань, досліджувати та аналізувати документи, матеріали, надані клієнтом для досягнення мети із захисту прав і законних інтересів клієнта з усіма правами представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, КАС України складати процесуальні документи, адвокатські запити для одержання необхідної для захисту прав клієнта інформації, яка стосується клієнта з питань представництва в цивільній справ № 553/2836/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 . Здійснювати захист, представництво у справі (справах) із захист прав та законних інтересів клієнта в цивільній справі № 553/2836/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 .

Згідно п. 6 Договору розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, визначаються сторонами в додатку 1 до цього договору.

До заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Пустяк А.В. додано додаток до договору про надання правничої (правової) допомоги № 25/09/25 ЦС від 25 вересня 2026 року, згідно якого за правову допомогу, передбачену даним договором клієнт сплачує адвокату винагороду фіксованою сумою 5 000,00 (п`ять тисяч гривень) із розрахунком 1500,00 грн за одну годину роботи адвоката, за наступним описом робіт: за складання відзиву на позовну заяву 2 500 (дві тисячі п`ятсот гривень) грн; участь адвоката у судових засіданнях 2 500,00 (дві тисячі п`ятсот гривень) грн.

Крім того, до заяви додано платіжну інструкцію від 25.09.2025 про сплату 4 200,00 грн, платник: ОСОБА_1 , отримувач: Алли Пустяк АБ, призначення платежу: за послуги, а також квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки

№ 2.875039194.1 від 05.10.2026 на 800 грн, призначення платежу: оплата згідно договору про надання правничої (правової) допомоги № 25/09/25 ЦС від 25.09.2026, платник ОСОБА_1 .

При цьому, під час ухвалення цього рішення питання розподілу судових витрат на правову допомогу не вирішувалось.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися

правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним

інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат.

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 142 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представником відповідача надані докази протягом встановленого законодавством строку.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Як вбачається з рішення від 01.10.2026, судом не було вирішено питання про стягнення судових витрат на правову допомогу, а тому слід ухвалити додаткове рішення у цій справі.

Вирішуючи питання про розподіл у цій справі витрат на правничу допомогу, суд враховує, наявні в матеріалах справи докази надані на підтвердження понесених відповідачем витрат.

У постанові Верховного Суду від 12.02.2020 в справі №648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Суд зауважує, що види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і процесуального закону.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

За таких обставин, суд вважає, що заява представника відповідача - адвоката Пустяк Алли Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення є обґрунтованою, відповідає принципу пропорційності розподілу розміру судових витрат відповідно до задоволених позовних вимог та такою, що підлягає задоволенню. Підстав для зменшення витрат на правову допомогу судом не встановлено.

Керуючись ст. ст. 270, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалити у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та моральної шкоди - додаткове рішення.

Заяву представника відповідача - адвоката Пустяк Алли Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Стягнути з позивача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь відповідача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 , IBAN НОМЕР_3 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч гривень) грн.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Представник позивача - адвокат: Тимошенко Дмитро Володимирович, РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса: вул. Європейська, буд. 44, офіс 1, м. Полтава, 36039, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

Представник відповідача - адвокат Пустяк Алла Володимирівна, РНОКПП - НОМЕР_5 , адреса: вул. Дмитра Коряка, буд. 3, офіс 231, м. Полтава, 36003, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко