Суд: Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №534/1757/26
Суддя: Малюк М. В.
Справа №534/1757/26
Провадження №2/534/873/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
03 листопада 2026 року місто Горішні Плавні
Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області у складі:
одноособово судді Малюк М.В.,
за участі:
секретаря судового засідання Савченко Я.О.,
інші учасники не з`явилися,
розглянув за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
встановив:
Зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі – позивач), в інтересах якої діє представник адвокатка Бурлак Маргарита Володимирівна, звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
2.У позовній заяві позивачка просить:
1) стягнути з відповідача на її користь пеню за несвоєчасну сплату аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходу) за період з 01.04.2025 по 16.04.2026 у сумі 65 624,00 грн;
2) стягнути з відповідача на її користь пеню за несвоєчасну сплату аліментів на її утримання у розмірі 1/6 від всіх видів заробітку (доходу), за період з 01.04.2025 по 16.04.2026 у сумі 43 747,81 грн.
3.Обґрунтування позовних вимог:
В обґрунтування позовних вимог посилається на таке.
Сторони спору є батьками малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що шлюб між сторонами позову розірвано на підставі судового рішення, водночас припинення шлюбних відносин не звільняє відповідача від обов`язку утримувати їхню дитину.
Рішенням суду з відповідача на користь позивачки були стягнуті аліменти на утримання малолітнього сина в розмірі 1/4 частки від всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 01.04.2025 до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки від всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 01.04.2025 до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказує, що відповідач невчасно виконує судове рішення про стягнення аліментів, унаслідок чого у спірний період виникла заборгованість, зокрема зі сплати аліментів на утримання малолітнього сина у розмірі 65 624,00 грн, зі сплати аліментів на утримання позивачки у розмірі 44 945,33грн, розрахунок якої надає.
4.Відповідач у відповідності до ст.278 ЦПК України відзив на позов, у встановлений судом строк, не подав.
Заяви (клопотання) учасників справи
5.Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, на судове засідання не з`явилися.
6.Представник позивача звернулася на адресу суду із заявою, в якій просила провести розгляд справи за її відсутності та відсутності позивачки, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити. Проти прийняття рішення в заочному порядку не заперечувала.
7.Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов не подав.
Інші процесуальні дії у справі.
8.Ухвалою від 01.07.2026 Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області відкрив провадження у справі, вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.
9.У відповідності до вимог частини 1 статті 281 ЦПК України, 03.11.2026 судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
10.У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Виклад обставин справи, встановлених Судом.
11.Суд дослідив та оцінив докази у справі та встановив, що:
12.Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .
13.Заочним рішенням Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 01.07.2025 (справа №534/1191/25) шлюб між сторонами розірвано.
14.Заочним рішенням від 22.05.2025 у справі №842/25 Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області з відповідача на користь позивачки стягнув аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожитого мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.04.2025 до її повноліття. Стягнув також з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.
15.Судове рішення звернуто до примусового виконання, виконавчі листи виконуються Горішньоплавнівським ВДВС, ВП №78545582, №78545874.
Виконавчі провадження з примусового виконання судового рішення відкриті 07.07.2025.
16.Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 16.04.2026 №35385, який проведено старшим державним виконавцем Лагутою Крістіною на підставі виконавчого листа №534/842/25 від 25.06.2025 про стягнення аліментів з відповідача на утримання неповнолітнього сина в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, зі сторони платника аліментів – відповідача перед позивачкою обліковується заборгованість.
Зокрема, станом на 01.04.2026 заборгованість зі сплати аліментів складає 65 624,00 грн.
17.Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 16.04.2026 №35398, який проведено старшим державним виконавцем Лагутою Крістіною на підставі виконавчого листа №534/842/25 від 25.06.2025 про стягнення аліментів з відповідача на утримання ОСОБА_1 у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, зі сторони платника аліментів – відповідача перед позивачкою обліковується заборгованість.
Зокрема, станом на 01.04.2026 заборгованість зі сплати аліментів складає 44 945,33 грн.
Норми права, які застосував Суд
18.Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків.
Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття (стаття 180 Сімейного кодексу України, далі – СК України).
19.Згідно з частиною першою статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
20.Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
21.Згідно із частиною 1, 2 статті 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
22.Частиною 2 статті 84 СК України, визначено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
23.Відповідно до частини 4 статті 84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
24.Згідно із статтею 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
25.Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору – судом (частини перша-третя статті 195 СК України).
26.Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
27.У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
28.Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).
29.Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
30.Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).
31.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина 3 статті 13 ЦПК України).
32.Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини 1,4 статті 77 ЦПК України).
33.Згідно з вимогами статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
34.Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
35.Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
36.Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Висновки суду
37.Суд застосував відповідні норми права, оцінив наявні докази, зіставив обставини справи із правилами, зазначеними в застосованих нормах права, й надав таку правову оцінку спірним правовідносинам.
38.Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
39.Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
40.Позивачка подала позов, предметом якого є її вимоги до відповідача про стягнення:
- пені за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої дитини;
- пені за прострочення сплати аліментів на її утримання.
41.Позивачка пред`явила відповідачеві вимоги про притягнення його до майнової відповідальності за невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти на утримання дитини та її утримання стягнуті з відповідача на підставі судового рішення (пункти 14,15 цього рішення), у виді неустойки за період прострочення до дня повного погашення заборгованості.
42.Нею проведено розрахунок пені за період прострочення сплати аліментів з травня 2025 року по травень 2026 року.
43.Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача складає 65 624,00 грн зі сплати аліментів на утримання малолітньої дитини, та 44 945,33 грн зі сплати аліментів на утримання позивачки.
44.При визначенні розміру майнової відповідальності, неустойки (пені) за невчасне виконання обов`язку зі сплати аліментів, позивачка застосовує розрахунок заборгованості від 16.04.2026 №35385 та №35398, обчислений старшим державним виконавцем Лагутою Крістіною, який додано позивачем до позову.
45.Допустимим доказом заборгованості за аліментами є заборгованість, що обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору – судом (частини третя статті 195 СК України).
46.Тож при вирішенні цього спору в частині вимог про стягнення пені за прострочення сплати аліментів суд приймає розрахунки заборгованості, обчислені державним виконавцем станом на 01.04.2026 (пункти 16,17 цього рішення), які є належними та допустимими доказами.
47.Суддя перевірила надані позивачем розрахунки розміру пені зі сплати аліментів за спірні періоди, зазначає, що їх проведено з урахуванням формули, визначеної законодавцем у статті 196 СК України (пункт 26 цього рішення), доходить висновку про їх обґрунтованість.
48.При вирішенні цього спору в частині стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суддя покликається на правові висновки, викладені Верховним Судом у справах за подібними правовідносинами.
49.Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2022 року в справі № 754/4461/21, провадження № 61-5660 св 22, зазначено, що:
«Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.»
50.Тлумачення змісту статті 196 СК України та висновок стосовно доказування вини платника аліментів зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 01.10.2025 у справі № 509/2967/23, провадження №61-7470св25.
У цій постанові Верховний Суд виснував:
«Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Тлумачення змісту статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.
Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19), на яку посилався заявник у касаційній скарзі, зазначив, що положення Цивільного кодексу України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто відповідач зобов`язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.»
51.Натомість відповідачем не доведено, що виникнення у спірний період заборгованості обумовлено причинами, що перебувають поза волею відповідача.
Відзиву на позов та контррозрахунку пені відповідачем не подано.
52.Таким чином, а також ураховуючи висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм, що регулюють спірні правовідносини, позовні вимоги про стягнення неустойки (пені) за невчасну сплату аліментів треба задовольнити.
53.Керуючись ст ст. 185,195,196 СК України, ст ст. 12,13,263-265,268,354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, – задовольнити.
2.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за невчасну сплату аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 01.04.2025 по 16.04.2026 у сумі 65 624 (шістдесят п`ять тисяч шістсот двадцять чотири) грн.
3.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за невчасну сплату аліментів на її утриманні, за період з 01.04.2025 по 16.04.2026 у сумі 43 747 (сорок три тисячі сімсот сорок сім) грн 81 (вісімдесят одна) коп.
4.Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
5.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
6.Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне ім`я позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне ім`я відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Марина МАЛЮК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua