Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №307/4565/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 307/4565/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 листопада 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Шевчука В.В.

суддів: Собослоя Г.Г., Джуги С.Д.,

розглянувши у спрощеному провадженні без виклику осіб апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 травня 2026 року (суддя Стецюк М.Д.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В листопаді 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, 20 червня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1411-4404.

Як вбачається із його змісту, разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.

На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A2402, для підписання кредитного договору №1411-4404 від 20 червня 2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 20 000,00 грн.; строк кредитування – 365 днів; базовий період – 30 днів; комісія за видачу кредиту - 5,00 % від суми кредиту; знижена % ставка – 1,50 % в день; стандартна % ставка:- 1.50% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою; 1.18% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Позивач (через партнера АТ КБ «Приватбанк» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача, чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі.

Відповідач, взяті на себе зобов`язання не виконав, кошти не повернув.

Станом на 13 жовтня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 86 860,00 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом – 500,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 85 360,00 гривень, прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 1 000,00 гривень.

Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 18 660,00 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 68 200,00 гривень.

Враховуючи вищезазначене, кредитодавець просив суд стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом – 500,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 67 700,00 гривень, що разом становить 68 200,00 гривеньта судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

Рішенням Тячівський районний суд Закарпатської області 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 1411-4404 від 20 червня 2024 року в розмірі 25500 грн. з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 500 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 25000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 905,74 грн. сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просить оскаржуване рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 1411-4404 від 20.06.2024 року в розмірі 25 500,00 гривень та судового збору у розмірі 905,74 гривень скасувати та прийняти нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за Кредитним договором 1411-4404 від 20.06.2024 р., в розмірі 68 200,00 гривень, що складається з: простроченої заборгованістю за кредитом - 500,00 гривень та простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 67 700,00 гривень.

Апелянт вказує, що умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Позивач має законне право на нарахування процентів (згідно п. 4.10. та 10.1. кредитного договору) протягом строку договору, що визначені в п. 4.13. кредитного договору.

Поняття "денна процентна ставка" та "процентна ставка, встановлена договором, яка нараховується на залишок неповерненої суми кредиту", мають різну правову природу та зміст, і не повинні ототожнюватися. Відповідно до ч.3 статті 8 ЗУ «Про споживче кредитування» денна процентна ставка є репрезентативним показником для обрахунку витрат споживача і базується на припущенні, що Договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки належним чином на умовах та у строки, визначені в Договорі, процентна ставка, яка встановлена договором та нараховується на залишок не поверненої суми це ж конкретна умова договору, яка регулює порядок фактичного нарахування процентів на суму кредиту за кожен день користування кредитними коштами

Таким чином, денна процентна ставка є розрахунковим показником, який враховує сукупність витрат споживача за весь строк користування кредитом, і не є окремим нарахуванням, яке здійснюється щоденно.

Отже, за договорами про споживчий кредит, денна процентна ставка повинна розраховується саме на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених на дату укладання такого договору.

Таким чином підсумовуючи вищевикладене, на дату укладення Кредитного договору № 1411-4404 від 20.06.2024 року — діяли законодавчі обмеження, згідно з якими максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2,50%. Договір було укладено саме в цей перехідний період (з 23.04.2024 по 20.08.2024 включно), тому встановлена в договорі денна процентна ставка відповідала чинним вимогам законодавства та не перевищувала передбаченого граничного значення.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення суду у справі з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 20 червня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1411-4404 продукту «CREDOS», відповідно до умов якого ОСОБА_2 було надано кредит у сумі 20 000,00 грн., строком на 365 календарних днів до 19 червня 2025 року, стандартна процентна ставка – 1,50 % за кожний день користування кредитом, пільгова та знижена процентна ставка – 1,18 % за кожен день користування кредитом (а.с.20-30).

ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора підписано Правила відкриття кредитної лінії та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, що підтверджує його отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Вищезазначені документи 20 червня 2024 року були підписані відповідачем шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором А2402.

Згідно квитанції та довідки про перерахування суми кредиту за кредитним договором №1411-4404 від 20 червня 2024 року ОСОБА_1 перераховано кредитні кошти у сумі 20000,00 грн. за допомогою системи LiqPay, платіж № 2478749812 (а.с.40-41).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1411-4404 від 20 червня 2024 року, станом на 13 жовтня 2025 року заборгованість у відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за кредитним договором № 1411-4404 від 20 червня 2024 року становить 86860,50 гривень (із них: 500,00 гривень основного боргу; 85360,00 гривень залишок відсотків, 1000,00 гривень залишок комісії) (а.с.42-47).

Позивачем, як кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 18660,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 68200,00 гривень, а саме прострочену заборгованість за кредитом у сумі 500,00 гривень та прострочену заборгованість за нарахованими процентами – 67700,00 гривень.

Щодо доводів апеляційної скарги про нарахування процентів апеляційний суд констатує наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статті 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Разом із тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023, доповнено ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» положенням про те, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що протягом перших 120 днів з дня набрання чинності вказаним Законом максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %, а протягом наступних 120 днів — 1,5 %.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування дія цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання чинності цим Законом.

Сторони уклали кредитний договір 20.06.2024 року, а тому повинні були діяти у межах, встановлених Законом України «Про споживче кредитування», при визначенні ними розміру денної процентної ставки, максимальний розмір якої не міг бути більшим, ніж той, що встановлено у частині 5 статті 8 цього Закону.

Суд першої інстанції, оцінивши наданий позивачем розрахунок, вірно встановив та врахував, що сума відсотків нарахована з порушенням встановлених законом обмежень, а саме: починаючи з 20.06.2024 по 20.08.2024 включно — 1,5 %, а починаючи з 21.08.2024 — 1 %.

Отже, за 20.06.2024 по 20.08.2024 позивачем правомірно нараховано проценти за ставкою 1,50 % (62 дні): 20000 ? 1,5 % ? 62 = 18600 грн.

За період з 21.08.2024 по 19.06.2025 включно (303 дні) проценти за користування кредитом: 20000 ? 1 % ? 303 = 60600 грн.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що загальний розмір процентів за користування кредитом, який підлягав стягненню з урахуванням обмежень, встановлених п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», та частковим погашенням відповідачем процентів в розмірі 12300 грн становить 66900 грн.

Однак, щодо висновків суду першої інстанції про те, що встановлений сторонами договору розмір відсотків є несправедливим у розумінні ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» та суперечить принципам розумності, добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг; та щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» зменшених процентів в розмірі 25 000 грн., апеляційний суд зазначає наступне.

Сам по собі значний розмір нарахованих процентів порівняно із сумою отриманого кредиту не є безумовною підставою для звільнення позичальника від виконання погоджених умов договору.

Колегія суддів звертає увагу на те, що об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 зроблено такі висновки.

«Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21)).

У ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом».

Із позовом про визнання недійними умов кредитного договору, які боржник вважає несправедливими, ОСОБА_1 не звертався, відтак суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

З врахуванням наведеного колегія суддів вважає не вірними висновки місцевого суду щодо стягнення процентів із ОСОБА_1 користування кредитом в зменшеному розмірі - 25 000 грн.

Відповідно до приписів п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову з вищенаведених підстав.

Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, він відповідно змінює й розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

При цьому за приписами пункту третього частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви до суду першої інстанції ТОВ «Укр Кредит Фінанс» сплачено судовий збір у розмірі 2422,40грн (а.с.19).

Оскільки позовні вимоги задоволено частково на суму 67400 грн, що становить 98,80 % від загальної суми позову (67400 грн / 68200 грн ? 100), пропорційно до розміру задоволених вимог на користь «Укр Кредит Фінанс» із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції 2393 грн (2422,40 грн ? 98,80 %) та 3590 грн. – за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково.

Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 1411-4404 від 20 червня 2024 року в розмірі 67400 (шістдесят сім тисяч чотириста) грн. 00 коп. з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 500,00 грн. 00 коп., прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 66900 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2393 (дві тисячі триста дев`яносто три) грн за подання позовної заяви та 3590 (три тисячі п`ятсот дев`яносто) грн. за подання апеляційної скарги.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Головуючий

Судді