Вирок від 03 листопада 2026 р. у справі №685/518/25 — Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Суд: Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №685/518/25

Суддя: Турчин-Кукаріна І. В.

Справа № 685/518/25

Провадження № 1-кп/685/26/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року селище Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 (дистанційно, в режимі відеоконференції)

у ході розгляду у відкритому судовому засіданні в селищі Теофіполь кримінального провадження, внесеного 24.03.2025 в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025243200000147 про обвинувачення

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Турівка Теофіпольського району Хмельницької області, громадянин України, тимчасово не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 336 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, чим вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ст. 336 КК України.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

19.03.2025 ОСОБА_4 , який, будучи військовозобов`язаним, пройшов у встановленому законом порядку військово-лікарську комісію для визначення ступеня придатності до військової служби, за результатами якої, згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.03.2025 № 1960, був визнаний придатним до військової служби в підрозділах забезпечення, охорони, логістики, зв`язку, ТЦК та СП, встановивши відсутність обставин, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року, які надавали б ОСОБА_4 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, тимчасовий виконувач обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_2 , вручив ОСОБА_4 повістку про відправку до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби у зв`язку із призовом на військову службу по мобілізації та роз`яснив ОСОБА_4 її зміст, а саме необхідність прибуття 20.03.2025 о 08 год 00 хв до ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , для подальшого відправлення до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби; проте після отримання зазначеної вище повістки ОСОБА_4 , з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, без поважних причин, діючи умисно, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 7113 від 03 березня 2022 року, не прибув на визначений час та дату, які вказані у вищезазначеній повістці, а саме: 20.03.2025 о 08 год 00 хв до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , тим самим ОСОБА_4 ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, чим вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ст. 336 КК України.

04.11.2026 через канцелярію суду подано угоду про визнання винуватості (далі - Угода), укладену між прокурором Теофіпольського відділу Волочиської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_5 на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України.

У судовому засіданні 04.11.2026 учасники судового провадження заявили клопотання про розгляд і затвердження поданої ними угоди при визнання винуватості, у зв`язку з чим суд на вимогу ч.3 ст. 473 КПК України невідкладно постановив ухвалу про зупинення проведення процесуальних дій та перейшов до розгляду угоди.

Обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що йому зрозумілий зміст обвинувального акта, суть обвинувачення, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті, зазначив, що винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, визнає повністю і беззастережно, і таке визнання винуватості є добровільним, повним, беззастережним, а укладення угоди про визнання винуватості не є наслідком впливу примусу, тиску, погроз, обіцянок, застосування насильства, чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, які би спотворювали його волевиявлення, зазначив, що він підписав угоду добровільно, ініціював укладення угоди самостійно, запевнив, що розуміє передбачені статтею 473 КПК України наслідки затвердження угоди для обвинуваченого, у тому числі, обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України; відтак, угоду про визнання винуватості просив затвердити, підтримав висловлену в угоді згоду на застосування узгодженого виду покарання, повідомив про обізнаність з правовими наслідками затвердження угоди та її невиконання.

Прокурор ОСОБА_3 зазначив, що укладення угоди про визнання винуватості не є наслідком впливу примусу, тиску, погроз, обіцянок, застосування насильства, чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, які би спотворювали його волевиявлення, зазначив, що він підписав угоду добровільно, ствердив, що ініціатором укладення угоди був обвинувачений, запевнив, що він цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, йому відомі наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, у тому числі, обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України; зазначив, що угода відповідає вимогам закону та інтересам суспільства, її умови не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, у справі відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань, у справі наявні фактичні підстави для визнання обвинуваченим винуватості, відтак, угоду про визнання винуватості просив затвердити, зауважень порядку та до ступеня роз`яснення судом обвинуваченому правових наслідків укладення угоди не має.

Захисник адвокат ОСОБА_5 підтвердила факт ініціювання укладення угоди саме обвинуваченим, а також факт підписання ним угоди у її присутності, висловила думку, що угода відповідає встановленим вимогам закону, може бути затверджена судом з призначенням узгодженого сторонами покарання, підтвердила, що укладення угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, угоду про визнання винуватості просила затвердити, зауважень до порядку та до ступеня роз`яснення судом обвинуваченому правових наслідків укладення угоди не має.

Захисник адвокат ОСОБА_6 підтвердила факт ініціювання укладення угоди саме обвинуваченим, висловила думку, що угода відповідає встановленим вимогам закону, може бути затверджена судом з призначенням узгодженого сторонами покарання, підтвердила, що укладення угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, угоду про визнання винуватості просила затвердити, зауважень до порядку та до ступеня роз`яснення судом обвинуваченому правових наслідків укладення угоди не має.

У результаті дослідження умов поданої суду угоди про визнання винуватості суд констатує, що згідно з викладеними в угоді про визнання винуватості умовами, 19.03.2025 ОСОБА_4 , будучи військовозобов`язаним, у встановленому законом порядку пройшов військово-лікарську комісію для визначення ступеня придатності до військової служби. Згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.03.2025 № 1960 за результатами проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_4 було визнано придатним до військової служби в підрозділах забезпечення, охорони, логістики, зв`язку, ТЦК та СП. 19.03.2025, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , встановивши відсутність обставин, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року, які надавали б ОСОБА_4 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, тимчасово виконуючим обов`язки начальника восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 ОСОБА_4 було вручено повістку про відправку до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби у зв`язку із призовом на військову службу по мобілізації та роз`яснено її зміст, а саме необхідність прибуття 20.03.2025 о 08 год 00 хв до ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , для подальшого відправлення до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби. Після отримання повістки, ОСОБА_4 з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, без поважних причин, діючи умисно, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 7113 від 03 березня 2022 року, не прибув на визначений час та дату, які вказані у вищезазначеній повістці, а саме: 20.03.2025 о 08 год 00 хв до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 336 КК України, тобто в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (п. 2.1. Угоди).

У п. 3.1. Угоди її сторони визнали істотними для цього кримінального провадження такі обставини: 1) угода укладена з ініціативи обвинуваченого, добровільно, не є наслідком застосування щодо обвинуваченого чи його близьких родичів насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді; 2) сторони вважають, що для укладення цієї Угоди, істотне значення мають наступні обставини, а саме: обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного діяння, щиро розкаявся, 01.10.2026 за результатами обстеження та медичного огляду для визначення придатності до військової служби у КНП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » встановлена непридатність ОСОБА_4 до військової служби, на підставі статті 31а графи ІІ Розкладу хвороб. Протиправними діями ОСОБА_4 не спричинено тяжких наслідків та не заподіяно майнової шкоди; 3) обставини, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, відсутні; 4) при укладенні угоди про визнання винуватості враховано позитивну характеристику обвинуваченого за місцем проживання, а також те що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; у п. 3.2. Угоди сторони визнано належність інкримінованого злочину до нетяжких; у п. 3.3. Угоди її сторонами констатовано наявність суспільного інтересу у швидкому судовому провадженні, яке забезпечить повне, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення; у п. 3.4 – наявність суспільного інтересу в запобіганні повторного вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченим, у тому числі більш тяжких; у п. 3.6. Угоди – те що кримінальним правопорушенням майнової шкоди не заподіяно.

У п. 3.5. Угоди відповідно до вимог ст. 472 КПК України ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, належить до нетяжких злочинів.

Окрім цього, у п. 4.1. Угоди ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, а саме в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та погодився з правовою кваліфікацією за ст. 336 КК України, а також фактичними обставини кримінального провадження, викладеними у п. 2 Угоди, підтвердив та також підтверджує обставини, які є істотними для даного кримінального провадження, викладені у п. 3 Угоди.

У п. 5.1. Угоди сторони узгодили міру покарання ОСОБА_4 за ст. 336 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки із застосуванням ст. 75 КК України та встановленням іспитового строку, тривалість якого визначить суд, а у п. 5.2. Угоди обвинувачений ОСОБА_4 надав згоду на призначення судом покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із застосуванням ст. 75 КК України та встановленням іспитового строку тривалість якого визначить суд.

У п. 6 Угоди сторони зазначили, що наслідком укладення та затвердження Угоди для прокурора є обмеження його права оскарження вироку відповідно до вимог ст. ст. 394, 424 КПК України. Вирок суду на підставі Угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджений сторонами; затвердження судом Угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України Угода не може бути укладена. Наслідком укладення та затвердження Угоди для обвинуваченого є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених абз. 1, 4 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України. Вирок суду на підставі Угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений обвинуваченим, засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами Угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання вимог, встановлених ч. 4,6,7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення Угоди. У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутись до суду, який затвердив таку Угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена Угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена Угода, розглядається у судовому засіданні за участю сторін Угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду. Суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена Угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умов Угоди. Наслідком скасування вироку є направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування у загальному порядку. Ухвала про скасування вироку, яким була затверджена Угода, або про відмову у скасуванні вироку може бути оскаржена в апеляційному порядку. Умисне невиконання Угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом. Прокурором роз`яснено ОСОБА_4 наслідки невиконання Угоди.

Окрім цього, ОСОБА_4 у п. 6 Угоди підтвердив, що він розуміє право, передбачене ч. 4 ст. 474 КПК України: 1) що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: - мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; - мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом або захищатися самостійно; - допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; 2) наслідки укладення та затвердження Угод, передбачених ст. 473 КПК України та визначені у п. 6 Угоди; 3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; 4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження Угоди судом.

Роз`яснивши обвинуваченому в судовому засіданні суть обвинувачення, вид узгодженого покарання, його права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, з`ясувавши при цьому, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що випливає також із вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики ЄСПЛ щодо їх застосування, статей 468-475 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду, а також роз`яснивши сторонам угоди, що у такому випадку вони будуть обмежені в підставах апеляційного та касаційного оскарження вироку, суд дійшов висновку, що сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого та прокурора щодо укладення угоди про визнання винуватості немає, укладення такої угоди не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок, або дії будь-яких інших факторів, які би спотворювали волевиявлення її сторін.

Суд при ухваленні вироку враховує наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження, яке забезпечить повне, своєчасне, невідворотне покарання обвинуваченого за вчинене кримінальні правопорушення та ураховуючи характер і тяжкість вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зокрема, належність відповідно до ст. 12 КК України кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, до нетяжкого злочину, визначену ч. 4 ст. 469 КПК України можливість укладення угоди про визнання винуватості щодо кримінальних правопорушень відповідного ступеня тяжкості, наявність суспільного інтересу у запобіганні повторному вчиненню кримінальних правопорушень обвинуваченим, у тому числі більш тяжких, враховуючи, що відповідно до вимог ст. 471 КПК України, ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав сформульоване обвинувачення, повністю і беззастережно визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, інші обставини кримінального провадження, виходячи з положень статей 468, 469, 472, 473 КПК України, та дійшов висновку, що угоду про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором може бути укладено.

Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст. 472 КПК України, а обвинувачення, з яким погоджується ОСОБА_4 , є обґрунтованим і свідчить про наявність фактичних підстав для укладення угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором, що підтверджуються матеріалами справи та відповідає фактичним обставинам, не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

Узгоджена сторонами кваліфікація діяння обвинуваченого за ст. 336 КК України є правильною, ґрунтується на зазначених вище обставинах вчинення правопорушення, визнаних обвинуваченим фактичних обставин справи, визнання сформульованого обвинувачення і при повному і беззастережному визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.

При узгодженні покарання сторонами угоди враховано ст упінь суспільної небезпеки, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про можливість затвердження угоди судом під час судового засідання з`ясовано, перевірено і встановлено, що:

1)обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом,

2)перед ухвалення рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд переконався, а обвинувачений у судовому засіданні підтвердив, що він цілком розуміє: а) що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а обвинувачений має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на його користь; б) наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; в) характер обвинувачення (кожного обвинувачення); г) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

3)обвинуваченому зрозумілий зміст обвинувального акта, суть обвинувачення, обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, визнає повністю і беззастережно, і таке визнання вини є добровільним, повним, беззастережним;

4)укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді;

5)сторони угоди в судовому засіданні підтвердили своє волевиявлення та просили суд затвердити укладену ними угоду, підтримали висловлену в угоді згоду на застосування узгодженого виду покарання, повідомили про обізнаність з правовими наслідками затвердження угоди та її невиконання;

6)сторони угоди про визнання винуватості повністю розуміють передбачені статтею 473 КПК України наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого, якими є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України.

7)узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, визначена згідно із законом, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових злочинів; при цьому, враховано ступінь тяжкості вчинених кримінального правопорушення, особу винного, враховано, що обвинувачений раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягається вперше, повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого діяння, щиро розкаявся, 01.10.2026 за результатами обстеження та медичного огляду для визначення придатності до військової служби у КНП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » встановлена непридатність ОСОБА_4 до військової служби, на підставі статті 31а графи ІІ Розкладу хвороб; обставини, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, відсутні; обвинувачений беззастережно та повністю визнав свою вину, щиро розкаявся. Суд, визначаючись у питанні можливості затвердження угоди констатує, що кваліфікація діянь обвинуваченого ОСОБА_4 є правильною, а узгоджене в угоді сторонами покарання відповідає положенням ст. 50, ст. 65 КК України щодо тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявним у справі відомостям про особу обвинуваченого та стан його здоров`я, конкретних обставин справи, відсутності обставин, які обтяжують покарання.

8)зміст угоди про визнання винуватості, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, не суперечать вимогам закону чи інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб; відсутні підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним; прокурором при вирішенні питання про укладення угоди враховано обставини, визначені ст. 470 КПК України; підстав, передбачених ч. 7 КПК України, для відмови в затверджені угоди не виявлено, у тому числі, встановлено, що у кримінальному провадженні наявні фактичні підстави для визнання винуватості, адже в судовому засіданні обвинувачений підтвердив факт вчинення ним інкримінованого злочину за обставин, викладених у обвинувальному акті; окрім цього, у справі не виявлено очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань.

Суд ураховує пояснення, надані обвинуваченим в засіданні, зі змісту яких вбачається його щире каяття, повне і беззастережне визнання винуватості, свідоме й вольове рішення ініціювати укладення угоди про визнання винуватості та понести узгоджене сторонами угоди покарання, призначене судом в разі затвердження угоди.

Із урахуванням уцілому позитивних даних про особу обвинуваченого, відсутності обставин, що обтяжують покарання, у п. 5 угоди про визнання винуватості сторони обґрунтовано вважають за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання: за ст. 336 КК України – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки із застосуванням ст. 75 КК України та встановленням іспитового строку, тривалість якого визначить суд.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що угоду про визнання винуватості укладено сторонами добровільно, її укладення не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи інших дій, ніж ті, які передбачено в угоді, зміст угоди відповідає фактичним обставинам правопорушень, не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відповідає встановленим національними та міжнародними законодавчими актами вимогам і підлягає затвердженню з призначенням обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Із урахуванням того, що обвинувачений щиро розкаявся, характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, беззастережно визнав свою винуватість, при відсутності обставин, які обтяжують покарання, з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого та стан його здоров`я, суд вважає можливим на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного йому основного покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3, ч. 4 ст. 76 КК України, а саме: періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (з покладенням контролю за поведінкою обвинуваченого на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання обвинуваченого), і такий строк випробування суд вважає достатнім для виправлення обвинуваченого.

Вирішуючи питання речових доказів і документів, суд враховує, що у справі надавався тимчасовий доступ до документів, особових справ, що містять охоронювану законом таємницю, тому їх подальшу юридичну долю слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Витрати на проведення експертизи відповідно до обвинувального акта у справі відсутні, речові докази у справі відсутні, цивільний позов не заявлявся, злочином майнову шкоду не заподіяно.

Ураховуючи наведене, керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374, 394, 424, 468, 469, 470, 472, 473, 474, 475, 476 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_3 у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 04.11.2026 у кримінальному провадженні, внесеному 24.03.2025 в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025243200000147.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України, та призначити йому узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому основного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3, ч. 4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки протягом іспитового строку: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Нагляд за ОСОБА_4 як особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, на підставі ч. 4 ст. 76 КК України, здійснювати уповноваженому органу з питань пробації за місцем його проживання.

Відповідно до ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України, іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Оригінали документів, наявні у матеріалах кримінального провадження, вилучені на підставі ухвали слідчого судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 01.04.2025 у справі № 671/512/25 (Т. 1, а.с. 113) згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 17.04.2025 (Т. 1, а.с. 114) та описом (Т. 1, а.с. 115): розписки про отримання повістки № 18 на ім`я ОСОБА_4 на 1 арк., аркуша доведення вимог законодавства України з питань оборони ОСОБА_4 на 1 арк., довідки військово-лікарської комісії щодо ОСОБА_4 № 1960 від 19.03.2025 на 1 арк., картки обстеження та медичного огляду на придатність до військової служби ОСОБА_4 на 1 арк., на підставі п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України, – залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом та що на підставі ст. 479 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення , і суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що на підставі ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням обмежень права апеляційного оскарження, визначених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок складено, підписано та проголошено 04.11.2026.

Головуюча суддя ОСОБА_8

Оригінал: reyestr.court.gov.ua