Вирок від 03 листопада 2026 р. у справі №526/2757/26 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/2757/26

Провадження № 1-кп/526/336/2026

В И Р О К

іменем України

04 листопада 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши матеріали кримінального провадження № 12026170560000439 від 18.07.2026 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лютенька Гадяцького району Полтавської області, громадянки України, з середньою освітою, раніше не судима, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,

де сторонами є: прокурор ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_5 , обвинувачена ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

Приблизно влітку 2025 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, в с. Лютенька Миргородського району Полтавської області ОСОБА_5 , з огляду на незадовільний стан здоров`я, обмежену рухливість та не можливість самостійно в повній мірі забезпечувати свої щоденні побутові потреби, а також, перебуваючи в товариських стосунках з ОСОБА_3 , звернулася до останнього з проханням надати їй допомогу у знятті готівки (грошових коштів) з її банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 та добровільна передала обвинуваченій вказану банківську картку, а в цей час у ОСОБА_3 виник прямий умисел на привласнення цієї банківської картки потерпілої з корисливих мотивів, з метою викрадення з неї грошових коштів. З метою реалізації свого злочинну наміру, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливою метою, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ігноруючи неодноразові звернення потерпілої ОСОБА_5 з приводу повернення її банківської картки, з корисливих мотивів, запевнила потерпілу, що банківська картка втрачена, привласнивши таким чином вказану банківську картку, яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пунктів 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні послуги», примітки до ст. 358 КК України, є офіційним документом.

В період часу з 12.07.2026 по 13.07.2026, тобто в умовах воєнного стану, введеного України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався, зокрема: Указом Президента від 13 липня 2026 року № 596/2026, на 90 діб з 05 години 30 хвилин 02 серпня 2026 року, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що потерпіла ОСОБА_5 отримала грошові кошти від надання в оренду земельні паї, маючи доступ до банківської картки потерпілої АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 та знаючи ПІН-код до картки і за стосунку «Приват24», з корисливих мотивів, таємно, з прямим умислом, в умовах воєнного стану, за допомогою банкомату АТ «Райффайзен банк» з номером А0101777 за адресою: Полтавська область, Миргородський район, с. Лютенька, вул. Дружби, 62, двома транзакціями, а саме: 12.07.2026 о 16:21 та 13.07.2026 о 08:34, здійснила зняття грошових коштів в сумі 20000 грн. за кожною операцією, тим самим вчинила крадіжку грошових коштів в загальному розмірі 40000 грн., які належать ОСОБА_5 , розпорядившись викраденими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду у загальному розмірі 40000 грн.

Обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнала беззастережно та підтвердила обставини, вказані в обвинувальному акті. В скоєному щиро розкаюється.

На підставі ст. 349 ч. 3 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. Також, судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналіз досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про те, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану; за ч. 1 ст. 357 КК України як привласнення офіційного документу з корисливих мотивів.

Згідно зі ст. 65 КК України при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 скоєно кримінальне правопорушення, яке в силу ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку та тяжкого злочину.

Враховуючи її вік та стан здоров`я, обвинувачена за місцем проживання характеризується з задовільного боку, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима.

В якості обставин, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, часткове відшкодування шкоди, завданої своїми протиправними діями.

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При цьому суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

З врахуванням викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та оцінюючи поведінку ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що ступінь її небезпечності для суспільства не перевищує положення принципу поваги до особистої свободи, а тому суд дійшов до висновку про призначення покарання, яке буде необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових правопорушень у виді позбавлення волі в межах санкції статті з застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде в повній мірі відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

В силу вимог ст. 174 КПК України в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, оскільки судом прийнято рішення по суті, а тому слід скасувати арешт на речові докази.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити їй покарання –

за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі,

за ч. 1 ст. 357 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_3 визначити у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов`язку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Захід забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні не застосовувався.

Арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 23.07.2026 – скасувати.

Речові докази –

грошові кошти в загальній сумі 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень, які передані під розписку ОСОБА_5 – залишити останній,

письмові докази та відомості про особу, які надані прокурором – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.

Головуючий: ОСОБА_1