Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №463/2578/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 463/2578/26

пр.№ 2/464/2152/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2026 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого – судді Дулебка Н.І.,

за участі: секретаря судового засідання Михайлів О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, –

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію інформації, поширеної на зборах суддів Личаківського районного суду м. Львова та в листі до Львівської міської ради №01-13/6/2025, а саме твердження щодо: наявності у ОСОБА_1 конфлікту інтересів: «породжує наявність у нього потенційного конфлікту інтересів, оскільки відповідно до вимог п. «г» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» присяжний являється суб`єктом, на якого поширюється дія цього закону»; здійснення ОСОБА_1 тиску на суддів: «заявник, з метою досягнення власних інтересів, чинить непрямий тиск на суддів шляхом використання свого права на подання скарг на суддів Личаківського районного суду до Вищої ради правосуддя», а також про зобов`язання спростувати вказану недостовірну інформацію та стягнення компенсації за завдану моральну шкоду у розмірі 200 000 грн. Позов обґрунтовано тим, що з 2021 року виконував обов`язки присяжного в Личаківському районному суді м. Львова. Відповідач ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді голови Личаківського районного суду м. Львова, поширив щодо позивача недостовірну інформацію, яка порушує його особисті немайнові права. Зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_1 публічно озвучив та поширив інформацію серед суддівсько корпусу під час зборів суддів Личаківського районного суду м. Львова, ініціювавши голосування про виключення позивача, що підтверджується протоколом зборів суддів від 20.01.2025. Також відповідач склав та підписав офіційний лист від 20.01.2025, який було скеровано до Львівської міської ради. Зокрема, відповідач поширив такі твердження: звинувачення у порушенні антикорупційного законодавства: «Однак, попри здійснення ОСОБА_1 судочинства…породжує наявність у нього потенційного конфлікту інтересів, оскільки відповідно до вимог п. «г» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» присяжний являється суб`єктом на якого поширюється дія цього закону»; звинувачення у вчиненні протиправного тиску: «Крім цього заявник з метою досягнення власних інтересів, чинить непрямий тиск на суддів шляхом використання свого права на подання скарг на суддів Личаківського районного суду до Вищої ради правосуддя». Відповідач самостійно на власний розсуд встановив факт наявності у позивача конфлікту інтересів та публічно заявив про порушення ним вимог антикорупційного законодавства. Проте відповідно до чинного законодавства наявність чи відсутність конфлікту інтересів встановлюється виключно Національним агентством з питань запобігання корупції або судом у чітко визначеному законом порядку. Жодних протоколів уповноважених органів чи постанов суду про притягнення позивача до адміністративної чи кримінальної відповідальності за порушення антикорупційного законодавства не існує. Щодо тиску на суддів зазначив, що право на звернення зі скаргами до Вищої ради правосуддя закріплено ст. 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Твердження відповідача є безпідставним звинуваченням у втручанні в діяльність судових органів. Неправомірність та безпідставність дій відповідача щодо усунення позивача встановлена рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 у справі №380/8222/25, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду. Під час розгляду справи поширена відповідачем інформація щодо нібито неправомірних дій позивача чи конфлікту інтересів не знайшла підтвердження. Моральна шкода виникла внаслідок поширення відповідачем недостовірної інформації, тобто з факту публічного наклепу, який завдав шкоди честі, гідності та діловій репутації позивача. Завдану моральну шкоду позивач оцінює в 200 000 грн. Вважає, що відповідач публічно звинуватив позивача, який є особою похилого віку, з бездоганним трудовим стажем, у корупції та тиску на суддів. Відповідач, будучи фахівцем у галузі права, усвідомлював, що не має жодних повноважень самостійно констатувати «конфлікт інтересів» без рішення НАЗК чи суду. Репутація позивача, як неупередженого та чесного присяжного перед колегами-суддями, була зруйнована. Замість зосередження на науковій і громадській роботі, позивач був змушений витрачати життєву енергію на свій захист. Поширена відповідачем інформація вийшла за межі суду, стала відомою депутатам та апарату Львівської міської ради, а згодом набула значного розголосу в суспільстві через публікацію на популярному інформаційному порталі «Leopolis.news», що зумовило тривалий психологічний дискомфорт та публічне приниження.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив суд такі задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема щодо вимоги позивача про визнання недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, інформації, поширеної відповідачем на зборах суддів Личаківського районного суду м. Львова та у листі до Львівської міської ради, зазначив таке. Відповідач ОСОБА_2 , як голова Личаківського районного суду м. Львова, відповідно до ч. 2 ст. 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» уповноважений скликати збори суддів за власною ініціативою або на вимогу не менше 1/3 загальної кількості суддів цього суду. 20.01.2025 під час проведення зборів суддів Личаківського районного суду м. Львова присутніми суддями цього суду одноголосно вирішено обрати головою цих зборів суддю ОСОБА_2 . Відповідно останній, саме як голова цих зборів, виступив щодо другого питання порядку денного та зазначив, що ухвалою Львівської міської ради №3153 від 25.03.2023 для здійснення правосуддя в Личаківському районному суді м. Львова затверджено присяжного ОСОБА_1 . Проте, починаючи з 2023 року і до цього часу ОСОБА_1 подано до Личаківського районного суду м. Львова понад двадцять процесуальних звернень як позивачем, що породжує потенційний конфлікт інтересів. У зв`язку з цим, вважав за доцільне звернутися до Львівської міської ради зі зверненням про виключення ОСОБА_1 зі списку присяжних Личаківського районного суду м. Львова. Судді щодо цього питання проголосували одноголосно «за». Щодо другого питання порядку денного цих зборів суддів вирішено уповноважити голову суду ОСОБА_2 звернутися до Львівської міської ради зі зверненням про виключення ОСОБА_1 зі списку присяжних Личаківського районного суду м. Львова. Відтак інформація, яку оприлюднив ОСОБА_2 на зборах суддів Личаківського районного суду м. Львова та в листі до Львівської міської ради необхідно вважати такою, що оприлюднена від імені всіх суддів, присутніх 20.01.2025 на зборах суддів Личаківського районного суду м. Львова. Відповідач діяв виключно в межах своїх повноважень відповідно до чинного законодавства як голова зборів суддів Личаківського районного суду м. Львова. Під час обговорення питань порядку денного на зборах суддів відповідач реалізовував разом з іншими суддями, які були присутні на цих зборах, право на свободу вираження поглядів та висвітлення критичної позиції щодо діяльності позивача, що є оціночними судженнями, а не звинуваченнями. Згідно з відомостями з автоматизованої системи документообігу суду під час здійснення судочинства як присяжним, ОСОБА_1 та члени його сім?ї брали участь в судових засіданнях в статусі позивача (заявника) у ряді цивільних та адміністративних справ, що перебувають у провадженні Личаківського районного суду м. Львова. Отже, позивач одночасно міг бути як членом колегії, так і учасником судового розгляду у справах під головуванням одного професійного судді, що породжує наявність у нього потенційного конфлікту інтересів, оскільки відповідно до вимог п. «г» ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупцій» присяжний є суб?єктом, на якого поширюється дія цього Закону. Так, починаючи з 2023 рокуі до цього часу ОСОБА_1 подано до Личаківського районного суду м. Львова понад двадцять процесуальних звернень як позивачем. Крім цього, з метою досягнення власних інтересів, ОСОБА_1 чинив непрямий тиск на суддів шляхом використання свого права на подання скарг на суддів Личаківського районного суду до Вищої ради правосуддя. З огляду на викладене, за дорученням зборів суддів від 20.01.2025 та в порядку виконання п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_2 звернувся до Львівської міської ради та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області з листом щодо вирішення питання про виключення ОСОБА_1 зі списку присяжних Личаківського районного суду м. Львова. Згідно з відомостями з автоматизованої системи документообігу суду в період 2023-2025 роки ОСОБА_1 та члени його сім?ї здійснювали десятки процесуальних звернень як позивачі до Личаківського районного суду м. Львова. Всі судді Личаківського районного суду м. Львова здійснювали розгляд таких звернень. Наведена ситуація викликала безспірний потенційний конфлікт інтересів, який зумовлений одночасним перебуванням ОСОБА_1 у статусі присяжного (члена колегії суду) та позивача, чи близького родича сторони у судових процесах під головуванням одного професійного судді. Наведене також стало причиною постановлення 73 ухвал суддів про відвід головуючого судді від розгляду конкретних справ за участі ОСОБА_1 . Вказані ухвали суду є беззаперечними доказами конфлікту інтересів, який зумовлює перешкоди у здійсненні правосуддя в розумні строки. Отже, відповідач ОСОБА_5 діяв як голова Личаківського районного суду м. Львова у межах своїх повноважень на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Його дії передусім були спрямовані на ефективність діяльності апарату Личаківського районного суду м. Львова, уникнення конфлікту інтересів, унеможливлення будь-якого тиску або втручання в діяльність, пов?язану зі здійсненням правосуддя, та незалежність суддів у процесі ухвалення ними рішень. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 у справі №380/8222/25 позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 20.02.2025 №5941 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 25.05.2023 №3153 «Про затвердження списку присяжних районних судів м. Львова»; визнано протиправним та скасовано наказ голови Личаківського районного суду м. Львова Жовніра Г.Б. від 04.03.2025 №5 «Про внесення змін до списку присяжних»; зобов?язано Личаківський районний суд м. Львова до розподілу та розгляду справ в обсягах та у спосіб, що визначений законодавством. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Личаківським районним судом м. Львова подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 30.10.2025 у справі №380/8222/25 встановлено, що Львівська міська рада вправі була переглядати список присяжних виключно за поданням Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області, а не на підставі листа голови Личаківського районного суду м. Львова. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2025 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 залишено без змін. Таким чином, публічно-правовий спір, який мав місце між ОСОБА_1 та Личаківським районним судом м. Львова, вирішено. Проте позивач стверджує, що відповідач поширив про нього твердження у вигляді звинувачення у порушенні антикорупційного законодавства та вчиненні протиправного тиску. З урахування обставин справи та контексту поширення інформації щодо позивача, така не містила безспірних тверджень про достовірні факти, а ґрунтувалася на інформації, що містила оціночні судження і стосувалася критики позивача, як присяжного Личаківського районного суду м. Львова, та його дій. Позивачем не доведено факту поширення про нього недостовірної інформації відповідачем, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію. Також позивачем не надано жодного доказу, який підтверджує заподіяння йому відповідачем моральних страждань. Так, вказана сума відшкодування моральної шкоди у розмірі 200 000 грн не є належно обґрунтованою, є завищеною та не відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Скасування ухвали Львівської міської ради від 20.02.2025 №5941 чи наказу голови Личаківського районного суду м. Львова Жовніра Г.Б. від 04.03.2025 №5 через процесуальні та процедурні порушення, або через відсутність у цих органів відповідних повноважень щодо виключення ОСОБА_1 зі списку присяжних Личаківського районного суду м. Львова, не свідчить про встановлення факту недостовірності висловлених відповідачем критичної оцінки чи оціночних суджень щодо дій позивача. Обставини, встановлені судом у справі №380/8222/25 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Личаківського районного суду м. Львова, за участі третіх осіб: голови Личаківського районного суду м. Львова, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області, про визнання протиправною та скасування ухвали, наказу, зобов?язання вчинити дії, не можуть вважатися преюдиційними в межах цієї цивільної справи, в якій предметом спору є захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди. Відповідач надіслав офіційний лист до Львівської міської ради, як уповноважений на це зборами суддів Личаківського районного суду м. Львова відповідно до протоколу від 20.01.2025, а не особисто від себе в індивідуальному порядку. Надалі, ознайомлення депутатів Львівської міської ради, як органу місцевого самоврядування, з текстом такого листа відбувалося виключно в межах розгляду офіційної кореспонденції. Подальша передача інформації, яка містилася в листі, відбувалася без участі відповідача, поза його волею та контролем, зокрема, передача цієї інформації третім особам чи висвітлення в медіа. Відповідач жодним чином не може відповідати за такі дії. Водночас зауважив, що назва публікації «Суддя Жовнір, мер Садовий і львівські депутати солідарно програли суд присяжному Володимирові Гриновцю» (автор Ярослав Левків), та її зміст, свідчать про протилежне. Отже, з урахуванням викладеного, відповідач не поширював про позивача інформацію, не ініціював опублікування про нього статті на популярному інформаційному порталі «Leopolis.news», не є автором цієї статті, не надавав жодних коментарів щодо позивача та не передавав ніяких матеріалів журналістам. Просив суд у задоволенні позову відмовити. В судове засідання від 27.10.2026 представник відповідача не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 201 Цивільного кодексу України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі (ст. 297 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 4 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію», під інформацією слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет, чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Відповідно до частин 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Частиною 5 ст. 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що збори суддів: 1) обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, що є обов`язковими для суддів та працівників цього суду; 2) визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ; 3) визначають рівень навантаження на суддів відповідного суду з урахуванням виконання ними адміністративних або інших обов`язків; 4) заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в цьому суді, та керівника апарату суду; 5) звертаються з поданням про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката, прокурора, посадової особи органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за вчинення дій або бездіяльності, що порушують гарантії незалежності суду та судді; 6) здійснюють інші повноваження, визначені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про судоустрій статус суддів» голова місцевого суду: 1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; 2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду; 3) контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства; 4) видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ; 5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про вакантні посади суддів у суді у триденний строк з дня їх утворення; 6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду; 7) організовує ведення в суді судової статистики та інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства; 8) сприяє виконанню вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду; 9) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів; 10) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Відповідно до протоколу зборів суддів Личаківського районного суду м. Львова від 20.01.2025 вирішено уповноважити голову суду ОСОБА_2 звернутися до Львівської міської ради зі зверненням щодо виключення ОСОБА_1 із списку присяжних суду.

На виконання зазначеного рішення зборів суддів 20.01.2025 головою Личаківського районного суду м. Львова Жовніром Г.Б. підписано та направлено до Львівської міської ради та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області лист №01-13/6/2025, в якому, серед іншого, зазначено, що попри здійснення ОСОБА_1 судочинства як присяжним, згідно відомостями з автоматизованої системи документообігу суду вказана особа також бере участь в судових засіданнях в статусі заявника у ряді цивільних та адміністративних справ, що перебувають у провадженні Личаківського районного суду м. Львова, та одночасно може бути як членом колегії, так і учасником судового розгляду в справах під головуванням одного професійного судді. Наведене породжує наявність у нього потенційного конфлікту інтересів, оскільки відповідно до вимог п. «г» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» присяжний є суб`єктом на якого поширюється дія цього закону. Також у такому листі вказано, що, починаючи з 2023 року ОСОБА_1 подано до Личаківського районного суду м. Львова понад двадцять позовних заяв. Крім цього, заявник, з метою досягнення власних інтересів, чинить непрямий тиск на суддів шляхом використання свого права на подання скарг на суддів Личаківського районного суду до Вищої ради правосуддя.

Таким чином, інформація, відображена в листі №01-13/6/2025 від 20.01.2025, зазначена відповідачем ОСОБА_2 під час виконання ним повноважень голови Личаківського районного суду м. Львова у зв`язку з організацією діяльності суду та на виконання рішення зборів суддів, що відповідає положенням Закону України «Про судоустрій статус суддів». Такий лист є офіційною кореспонденцією суду та надісланий юридичним особам, уповноваженим вирішувати порушені питання. Факт підписання відповідачем зазначеного листа не свідчить про те, що останній діяв від власного імені як фізична особа.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 у справі №380/8222/25, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2025, позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Личаківського районного суду м. Львова, за участі третіх осіб: голови Личаківського районного суду м. Львова, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області, про визнання протиправною та скасування ухвали, наказу, зобов`язання вчинити дії, задоволено; визнано протиправною та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 20.02.2025 № 5941 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 25.05.2023 №3153 «Про затвердження списку присяжних районних судів м. Львова»; визнано протиправним та скасовано наказ голови Личаківського районного суду м. Львова Жовніра Григорія Богдановича від 04 березня 2025 року № 5 «Про внесення змін до списку присяжних»; зобов`язано Личаківський районний суд м. Львова відновити залучення присяжного Гриновця В.С. до розподілу та розгляду справ в обсягах та у спосіб, що визначений законодавством.

Однак предметом розгляду вищевказаної адміністративної справи була правомірність прийняття Львівською міською радою та головою Личаківського районного суду м. Львова відповідних рішень щодо внесення змін до списку присяжних, а не питання достовірності інформації, поширеної відповідачем у листі від 20.01.2025 №01-13/6/2025, її відповідності дійсності чи порушення нею особистих немайнових прав позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.04.2026 у справі 461/8106/23 дійшов висновку про те, що в справах про захист гідності, честі та ділової репутації у разі поширення посадовою чи службовою особою інформації при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, щодо пов`язаних із цим вимог про відшкодування майнової та (або) моральної шкоди, завданої фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права поширенням такої інформації, належним відповідачем є юридична особа, в якій працює така посадова чи службова особа. Враховуючи, що розгляд справи може вплинути на права та обов`язки цієї особи, вона може бути залучена до участі в справі в порядку, передбаченому статтею 53 ЦПК України. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов`язків, то належним відповідачем є саме вона як фізична особа.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та ухвалює рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Враховуючи наведене, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення, а саме 03.11.2026.

Керуючись статтями 2, 81, 89, 142, 247, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України, –

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 03.11.2026.

Головуючий Назарій ДУЛЕБКО