Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №383/1260/26 — Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/1260/26

Номер провадження 2/383/881/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді – Бондаренко В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Зербул С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2026 року ОСОБА_1 через представника адвоката Замшу Дмитра Дмитровича звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат в сумі 227411 грн. 01 коп. та трьох відсотків річних в сумі 72065 грн. 75 коп., а всього 299476 грн. 76 коп.

Позов мотивовано тим, що вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14.01.2022 року по справі №390/576/21, залишеного без змін ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 11.10.2022 року та постановою Верховного Суду від 09.03.2023 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть пасажира автомобіля ВАЗ 21101, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 . Постраждалий ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , яка по справі була визнана потерпілою. Цим же вироком стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням в розмірі 800000 грн.

На підставі вказаного вороку суду ОСОБА_1 було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди, завданої злочином в розмірі 800000 грн., який перебував на виконанні Бобринецького відділу державної виконавчої служби.

29.12.2025 року начальником Бобринецького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) винесено постанову про повернення виконавчого документу у зв`язку з неможливістю його виконання. Залишок нестягненої суми складає 800000 грн. У зв`язку з чим у позивача виникло право на стягнення сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28.07.2026 року в складі головуючої судді Адаменко І.М. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.39-40).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04.09.2026 року в складі головуючого судді Бондаренко В.В. прийнято до провадження цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.49).

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача адвокат Замша Д.Д. подав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять задовольнити (а.с.57).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи вважається повідомленим належним чином (а.с. 56, 61). Відзив на позовну заяву не надав, жодних заяв та клопотань до суду не надходило.

Згідно ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.1 ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, що відповідає правовому висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 року у справі №918/539/16.

З приводу чергової неявки в судове засідання відповідача та можливості продовження розгляду справи за його відсутності, суд врахувавши обставини справи, дійшов переконання про можливість розгляду та закінчення розгляду справи за відсутності відповідача, оскільки його відсутність не перешкоджає вирішенню справи по суті на підставі наявних у справі доказів.

З огляду на викладене вище, а також те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд за відсутності заперечень позивача розглядає справу за відсутності відповідача та згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14.01.2022 року по справі №390/576/21, залишеного без змін ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 11.10.2022 року та постановою Верховного Суду від 09.03.2023 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду заподіяну кримінальним правопорушенням у сумі 800000 грн. (а.с.9-27).

Згідно копії листа Бобринецького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України від 08.04.2026 року №441 на запит адвоката повідомлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження ВП №76251711 по виконанню виконавчого листа №390/576/21, виданого 02.11.2022 року Кіровоградським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням у сумі 800000 грн. (а.с.29).

Постановою начальника Бобринецького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.12.2025 року, виконавчий лист №390/576/21, виданий 02.11.2022 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням у сумі 800000 грн. повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна та коштів на які можливо звернути стягнення. Залишок нестягненої суми за виконавчим документом 800000 грн. (а.с.30).

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його невиконання (договір чи діалект).

Отже, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.

Разом з тим, за змістом статей 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов`язання.

Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Подібний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 07 лютого 2018 року у справі №910/11249/17.

Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Враховуючи, що вирок суду є обов`язковим для відповідача, та з огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов`язання з відшкодування позивачу моральної шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням у сумі 800000 грн., у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку наданого позивачем та перевіреного судом, загальний розмір інфляційних втрат за період за період з 15.07.2023 року по 14.07.2026 року склав 227411 грн. 01 коп.; загальна сума трьох відсотків річних за аналогічний період склала 72065 грн. 75 коп., а всього 227411 грн. 01 коп.

Суд, оцінивши належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, вважає вимоги позивача обґрунтованими, а розрахунок належних до сплати сум доведеним, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 2994 грн. 77 коп. судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати в сумі 227411 грн. 01 коп., три відсотки річних в сумі 72065 грн. 75 коп., а всього 299476 грн. 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2994 грн. 77 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рахунок НОМЕР_3 відкритий у АТ КБ «Приват Банк», ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 04.11.2026 року.

Суддя В.В. Бондаренко