Суд: Бобринецький районний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №383/1255/26
Суддя: Бондаренко В. В.
Справа № 383/1255/26
Номер провадження 2/383/879/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді – Бондаренко В.В.,
за участю секретаря судового засідання – Зербул С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за аліментами, -
ВСТАНОВИВ:
15.07.2026 року ОСОБА_1 , через представника адвоката Замшу Дмитра Дмитровича, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за аліментами.
Позов обґрунтовано тим, що рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23.05.2023 року у справі №383/552/23 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 щомісячно у розмірі всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29.05.2023 року у справі №383/551/23 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано. Відповідно свідоцтва про зміну імені від 06.12.2024 року позивач змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».
Також рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14.10.2025 року у справі №383/933/25 стягнуто з відповідача на користь позивача пеню за несвоєчасну сплату аліментів по червень 2025 року включно.
Виходячи з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 14.07.2026 року, відповідач у липні 2025 року майже погасив основну суму боргу по аліментах, також відповідачем погашена пеня по аліментах. Проте поточний платіж не сплачувався, сплата аліментів відповідачем проводилася нерегулярно та не в повному обсязі, що і спричинило виникнення боргу, внаслідок чого станом на 01.07.2025 року за ним утворилася заборгованість по виплаті аліментів на утримання дитини, яка на червень 2026 року становить 43103 грн. 10 коп., що підтверджується розрахунком державного виконавця від 14.07.2026 року.
Посилаючись на вищевикладене позивач просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 43103 грн. 10 коп.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 21.07.2026 року в складі головуючої судді Адаменко І.М. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.29-30).
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07.09.2026 року в складі головуючого судді Бондаренко В.В. прийнято до провадження цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.43).
Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача адвокат Замша Д.Д. подав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять задовольнити (а.с.58).
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.50, 51, 54, 57). Відзив на позовну заяву не надав, жодних заяв та клопотань до суду не надходило.
Згідно ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.1 ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, що відповідає правовому висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 року у справі №918/539/16.
З приводу чергової неявки в судове засідання відповідача та можливості продовження розгляду справи за його відсутності, суд врахувавши обставини справи, дійшов переконання про можливість розгляду та закінчення розгляду справи за відсутності відповідача, оскільки його відсутність не перешкоджає вирішенню справи по суті на підставі наявних у справі доказів.
З огляду на викладене вище, а також те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд за відсутності заперечень позивача розглядає справу за відсутності відповідача та згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 29.03.2022 року, який відповідно рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29.05.2023 року у справі №383/551/23 розірвано. Рішення суду набрало законної сили 04.07.2023 року (а.с.12-15).
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 18.11.2022 року (а.с.7).
Позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 , виданого 06.12.2024 року (а.с.6).
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23.05.2023 року у справі №383/552/23, яке набрало законної сила 24.06.2023 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , розпочавши стягнення з 20.03.2023 року (а.с.9-11).
Заочним рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14.10.2025 року у справі №383/933/25, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з березня 2023 року по липень 2025 року, у розмірі 20212,92 грн. (а.с.12-18).
Однак, відповідач судове рішення не виконує та припустився заборгованості з аліментів.
Згідно розрахунку Бобринецького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 14.07.2026 року за ВП №74991526, заборгованість по аліментах боржника ОСОБА_2 за період з березня 2023 року по червень 2026 року становить 43103 грн. 10 коп. (а.с.19-20).
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частиною 4 статті 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.3 ст.181 СК України).
Згідно з ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно роз`яснень, які викладені у п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені), визначена у статті 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов`язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов`язків щодо утримання.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 березня 2019 року у справі №333/6020/16-ц.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 Сімейного кодексу України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).
Згідно наданого позивачем розрахунку пені за прострочення сплати аліментів за період з липня 2025 року по червень 2026 року включно становить 84054 грн. 80 коп. (а.с.21), що понад двічі перевищує розмір заборгованості відповідача з аліментів.
Вказаний розрахунок пені здійснено у відповідності до норм чинного законодавства та його правильність відповідачем не спростовано.
Оскільки факт наявності заборгованості зі сплати аліментів підтверджується належними доказами і відповідачем не доведено відсутність його вини у виникненні заборгованості, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення пені за прострочення сплати аліментів є обґрунтованими, та враховуючи приписи ч.1 ст.196 СК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня за прострочення сплати аліментів в розмірі, який не перевищує 100 відсотків заборгованості, тобто 43103 грн. 10 коп.
Таким чином, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовною заявою про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів (п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»), у зв`язку з чим судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп. на підставі ч.ч.1,6 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 155, 180, 181, 196 СК України, ст.ст. 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за аліментами – задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 43103 грн. 10 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рахунок НОМЕР_4 відкритий у АТ КБ «Приват Банк», ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , остання відома зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 04.11.2026 року.
Суддя В.В. Бондаренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua