Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №370/454/26 — Макарівський районний суд Київської області

Суд: Макарівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №370/454/26

Суддя: Косенко А. В.

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д. Ростовського, 35, смт Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2026 р. Справа №370/454/26

Провадження № 2/370/247/26

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Косенко А.В., розглянувши у приміщенні суду в селищі Макарів Київської області, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними матеріалами справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – позивачка) звернулася до Макарівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, в якому вказала, що 25 березня 2015 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис №30. Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння та взаємоповаги між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов?язки. Хоча сторони проживають в одному житловому приміщенні, проте останнім часом стосунки між ними суттєво погіршились та стали вкрай напружені. При цьому, відповідач чинить психологічне та фізичне насилля по відношенню до неї, на ґрунті цього, часто виникають конфлікти, свідками яких є діти. Сімейні та шлюбні відносини тривалий час повністю припинені, а будь-які спроби примиритися були невдалими. Подальше спільне життя суперечить особистим інтересам кожного з них. Примирення і подальше спільне проживання та збереження шлюбу – неможливі.

Від спільного сімейного життя у подружжя є малолітня донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька разом із матір`ю зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проте фактично проживає за однією адресою із позивачкою та дітьми. Позивачка працює офіційно, стан здоров?я задовільний, групи інвалідності не має. Спір щодо місця проживання дитини у подружжя відсутній.

З огляду на те, що відповідач на утриманні непрацездатних батьків чи інших дітей не має, стан здоров`я задовільний, має стабільний дохід, всі витрати по утриманню, лікуванню, навчанню, розвитку доньки несе особисто позивачка, а відповідач зобов?язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а також, те що фактично шлюбні відносини між ними припинені, подальша реєстрація шлюбу суперечить особистим інтересам кожного з них, позивачка змушена звернутися до суду із даною позовною заявою.

Враховуючи викладене, позивачка просить суд: розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 25.03.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис №30, а також стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від усіх доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 24.03.2026 року (а.с.25) позовну заяву ОСОБА_1 , після усунення недоліків за ухвалою суду від 10.03.2026 року (а.с.17-18), прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали суду від 24.03.2026 року та позовну заяву з додатками, які були надіслані відповідачу на адресу реєстрації (а.с.26, 16), відповідач не отримав, поштове відправлення №R067137331702 повернулося до суду без вручення з відміткою «за відмовою адресата від одержання» (а.с.29-30) та відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України та з урахуванням вимог п. 99-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, вважається належним повідомленням особи про час та місце розгляду справи у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, тобто 01.05.2026 року.

Відповідно у встановлений судом строк відповідач на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надав, у зв`язку із чим суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що 25.03.2015 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції у Київській області зареєстровано шлюб, актовий запис №30; прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка « ОСОБА_5 » та дружини « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.03.2015 року (а.с.11).

За час перебування сторін у шлюбі у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 13.11.2015 року (а.с.12).

Згідно довідки №17.17-32/15, виданої Ніжиловицьким старостинським округом Макарівської селищної ради 09.02.2026 року, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом із своєю донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 . Разом з ними не зареєстрований, але проживає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).

Як вказала позивачка, а відповідач не скористався своїм правом заперечити проти цього, що спільне життя між ними не склалося через відсутність взаєморозуміння та взаємоповаги, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов?язки. Хоча сторони проживають в одному житловому приміщенні, проте останнім часом стосунки між ними суттєво погіршились та стали вкрай напружені. При цьому, відповідач чинить психологічне та фізичне насилля по відношенню до неї, на ґрунті цього, часто виникають конфлікти, свідками яких є діти. Сімейні та шлюбні відносини тривалий час повністю припинені, а будь-які спроби примиритися були невдалими. Подальше спільне життя суперечить особистим інтересам кожного з них. Примирення і подальше спільне проживання та збереження шлюбу – неможливі. Разом з тим, відповідач на утриманні непрацездатних батьків чи інших дітей не має, стан здоров`я задовільний, має стабільний дохід, дитина має проблеми зі здоров`ям, які потребують медичного нагляду та постійної роботи залучених спеціалістів, та має змогу утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Між сторонами склались правовідносини, які регулюються СК України. Так, статтями 104, 110, 112 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей.

Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Частина 3 статті 105 СК України визначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

За частиною 2 статті 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Відповідно до статті 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Шлюб – це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №605/434/18, а висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Також ст.ст. 180-183 СК України, передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, визначені ст. 182 СК України. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Обов`язок батьків по утриманню дитини до досягнення нею повноліття закріплений також у статті 51 Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – із дня подання такої заяви.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що неможливо в подальшому зберегти сім`ю, шлюб сторін досить тривалий час носить формальний характер, подальше перебування їх у шлюбі суперечить інтересам кожного та порушує засади добровільності шлюбу, тому повинен бути розірваний, а також відповідач-батько повинен утримувати дитину до досягнення нею повноліття, обставин які б перешкоджали цьому не встановлено, а з урахуванням мінімального розміру аліментів на дитину, а також з врахуванням того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, розмір заявлених до стягнення аліментів відповідає вимогам закону.

Щодо розподілу судових витрат, слід вказати наступне.

Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивачки, яка на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» при подачі позову про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 331,20 грн за позовні вимоги про розірвання шлюбу (а.с.1), слід стягнути з відповідача на користь позивачки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 268, 354-355, 430 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою міста Фергана Республіки Узбекистан та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем міста Київ, який зареєстрований 25.03.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис №30.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від усіх доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.02.2026 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося – з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2026 року.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя А.В. Косенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua