Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №367/10357/24 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 367/10357/24

Провадження № 2/369/2256/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

cудді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Дубицької М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ТАС" до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

до суду звернулося Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 23 984 грн 32 коп. та судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 3 028 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29 квітня 2022 року о 10 год 20 хв у м. Києві по вул. Волинській, 5 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Chevrolet», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 , та автомобіля «Kia», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 . Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 02 червня 2022 року у справі № 760/5112/22 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності. На момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Kia», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , був застрахований у ПрАТ «Страхова група «ТАС» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту «ЄВРОКАСКО 5 ЗІРОК» № FO 1024338 від 05 липня 2021 року. 02 травня 2022 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку. За результатами розгляду заяви, на підставі акта огляду транспортного засобу, рахунку № ЛЯ-К-000322 від 02 травня 2022 року, ремонтної калькуляції № 07943/40/2 від 02 травня 2022 року та страхового акта № 10021/40/922 від 16 травня 2022 року позивач визнав подію страховим випадком і здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 95 817 грн 12 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 267184 від 17 травня 2022 року. Позивач також зазначив, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Chevrolet», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 208504734. З урахуванням установленого законодавством розміру франшизи ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснило на користь позивача виплату страхового відшкодування в розмірі 71 832 грн 80 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 15401 від 19 серпня 2022 року. Таким чином, різниця між фактично виплаченою позивачем сумою страхового відшкодування та сумою, відшкодованою страховиком цивільно-правової відповідальності, становить 23 984 грн 32 коп. (95 817 грн 12 коп. – 71 832 грн 80 коп.). Посилаючись на положення статей 993, 1166, 1187, 1194 ЦК України, статті 27 Закону України «Про страхування», а також положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач вважає, що до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у межах фактично здійсненої страхової виплати. У зв`язку з викладеним позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова група «ТАС» 23 984 грн 32 коп. невідшкодованої частини страхового відшкодування, а також 3 028 грн 00 коп. судового збору.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.12.2025 року справа була прийнята до провадження, призначене судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив справу розглянути без його участі, позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання від нього на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий.

Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про судове засідання, але причин неявки суду не повідомив, суд вважає можливим у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України провести судове засідання без його участі.

При цьому, за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За правилами частин першої та п`ятої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 29 квітня 2022 року о 10 годині 20 хвилин у місті Києві по вулиці Волинській, 5 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля марки «Kia Rio», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 .

Зокрема, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo», при виїзді на перехрестя з вулицею ОСОБА_3 не виконав вимоги дорожнього знака 2.1 «Дати дорогу», внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Kia Rio», який рухався головною дорогою. У результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Зазначені обставини встановлені постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 02 червня 2022 року у справі № 760/5112/22, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Вказаною постановою встановлено, що відповідач порушив вимоги пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, факт вчинення відповідачем дій, які призвели до дорожньо-транспортної пригоди, встановлений судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення та не потребує повторного доказування в межах, визначених частиною шостою статті 82 ЦПК України.

Крім того, обставини дорожньо-транспортної пригоди та характер пошкоджень автомобіля «Kia Rio» підтверджуються наявними у матеріалах справи заявою про настання страхового випадку від 29 квітня 2022 року та актом огляду транспортного засобу (дефектною відомістю) від 02 травня 2022 року.

Із зазначеного акта огляду вбачається, що автомобіль «Kia Rio», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2015 року випуску, був оглянутий представником страховика, за результатами чого зафіксовано механічні пошкодження кузовних елементів транспортного засобу, зокрема дверей, крила, порога, боковини та інших деталей автомобіля. Акт містить перелік виявлених пошкоджень, схематичне зображення їх розташування та відомості щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди.

Належність автомобіля «Kia Rio», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, долученою до матеріалів справи.

Судом також встановлено, що 05 липня 2021 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «ЄВРОКАСКО 5 ЗІРОК» № FO 1024338, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «Kia Rio», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2015 року випуску.

Відповідно до умов зазначеного договору страхова сума становила 265 000 грн, а строк дії страхового покриття охоплював дату дорожньо-транспортної пригоди — 29 квітня 2022 року.

Таким чином, на момент настання дорожньо-транспортної пригоди пошкоджений автомобіль був застрахований у ПрАТ «Страхова група «ТАС» на підставі чинного договору добровільного страхування наземного транспорту.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Після настання дорожньо-транспортної пригоди страхувальник звернувся до ПрАТ «Страхова група «ТАС» із заявою про настання страхового випадку, в якій повідомив про обставини пошкодження застрахованого транспортного засобу.

На підтвердження розміру матеріальних збитків, завданих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачем надано рахунок № ЛЯ-К-000322 від 02 травня 2022 року, складений фізичною особою — підприємцем ОСОБА_4 , на суму 95 817 грн 12 коп., а також ремонтну калькуляцію № 07943/40/2 від 02 травня 2022 року, виконану з використанням програмного комплексу Audatex.

Із ремонтної калькуляції вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Kia Rio» становить 101 397 грн 17 коп., яка включає вартість запасних частин, ремонтних робіт, лакофарбових матеріалів та інших необхідних витрат.

При цьому в калькуляції здійснено вирахування зношення запасних частин у розмірі 5 580 грн 05 коп., унаслідок чого загальна розрахована сума становить 95 817 грн 12 коп.

Ремонтна калькуляція містить деталізований перелік запасних частин, що підлягають заміні, видів ремонтних та фарбувальних робіт, їх вартості, а також розрахунок загальної вартості відновлення транспортного засобу.

Наведені документи узгоджуються з актом огляду транспортного засобу від 02 травня 2022 року щодо характеру та локалізації механічних пошкоджень автомобіля, отриманих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

На підставі поданих документів ПрАТ «Страхова група «ТАС» визнало зазначену подію страховим випадком, про що складено страховий акт № 10021/40/922 від 16 травня 2022 року.

Згідно із зазначеним страховим актом та додатком № 1 до нього — розрахунком суми страхового відшкодування — розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті, визначено в сумі 95 817 грн 12 коп.

Страховим актом також визначено одержувача страхового відшкодування — ФОП ОСОБА_4 , якому підлягали перерахуванню кошти за відновлення пошкодженого автомобіля.

На виконання своїх зобов`язань за договором добровільного страхування ПрАТ «Страхова група «ТАС» 17 травня 2022 року здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 95 817 грн 12 коп. на рахунок ФОП ОСОБА_4 .

Факт перерахування зазначених коштів підтверджується платіжною інструкцією № 267184 від 17 травня 2022 року, яка містить відомості про платника, одержувача, суму платежу, його призначення та дату виконання.

У призначенні платежу зазначено, що кошти перераховані як страхове відшкодування за договором № FO 1024338 від 05 липня 2021 року щодо автомобіля «Kia Rio», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно до рахунку № ЛЯ-К-000322.

Отже, матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх договірних зобов`язань шляхом виплати страхового відшкодування в розмірі 95 817 грн 12 коп.

Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне положення містилося у статті 27 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

За змістом наведених норм у разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування відбувається заміна кредитора у зобов`язанні в межах фактично здійснених страховиком витрат. При цьому саме зобов`язання з відшкодування шкоди не припиняється, а право вимоги потерпілої особи переходить до страховика, який здійснив страхову виплату.

Такий перехід права вимоги є суброгацією та виникає безпосередньо на підставі закону внаслідок здійснення страховиком виплати страхового відшкодування.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування ПрАТ «Страхова група «ТАС» набуло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, у межах фактично понесених витрат.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, а саме невиконання ним вимоги дорожнього знака 2.1 «Дати дорогу», що призвело до зіткнення транспортних засобів та пошкодження автомобіля «Kia Rio».

Між неправомірними діями відповідача та завданою майновою шкодою наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Водночас судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність щодо автомобіля «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 208504734.

Зазначена обставина підтверджується витягом із централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо перевірки чинності поліса внутрішнього страхування, відповідно до якого поліс № 208504734 був чинним станом на 29 квітня 2022 року, а забезпеченим транспортним засобом був автомобіль «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Отже, на момент настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність щодо транспортного засобу, яким керував відповідач, була забезпечена договором обов`язкового страхування.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 зазначеного Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.

Із матеріалів справи вбачається, що ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» здійснило на користь ПрАТ «Страхова група «ТАС» виплату страхового відшкодування в розмірі 71832 грн 80 коп.

Зазначене підтверджується платіжною інструкцією № 15401 від 19 серпня 2022 року, відповідно до якої ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» перерахувало на рахунок ПрАТ «Страхова група «ТАС» грошові кошти в сумі 71 832 грн 80 коп. як страхове відшкодування згідно зі страховим актом.

Таким чином, із загальної суми фактично виплаченого позивачем страхового відшкодування в розмірі 95817 грн 12 коп. страховиком цивільно-правової відповідальності відшкодовано 71 832 грн 80 коп.

Невідшкодована частина страхового відшкодування становить 23 984 грн 32 коп., що визначається як різниця між фактично виплаченим позивачем страховим відшкодуванням та коштами, отриманими від ТДВ «СГ «ОБЕРІГ», а саме: 95 817 грн 12 коп. – 71 832 грн 80 коп. = 23 984 грн 32 коп.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що наявність договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності не звільняє особу, відповідальну за завдану шкоду, від обов`язку відшкодувати ту частину шкоди, яка не покрита страховою виплатою. При цьому право вимоги страховика, який здійснив виплату страхового відшкодування за договором добровільного майнового страхування, є похідним від права вимоги потерпілої особи та реалізується в межах фактично здійсненої виплати.

Суд враховує, що позивачем заявлено до стягнення не всю суму виплаченого страхового відшкодування, а лише її невідшкодовану частину після отримання коштів від страховика цивільно-правової відповідальності.

Отже, заявлена до стягнення сума 23 984 грн 32 коп. перебуває в межах фактично понесених позивачем витрат та становить різницю між здійсненою страховою виплатою і сумою, відшкодованою ТДВ «СГ «ОБЕРІГ».

Оцінюючи надані позивачем докази, суд виходить із того, що договір добровільного страхування підтверджує існування страхових правовідносин між позивачем та страхувальником; постанова суду у справі про адміністративне правопорушення встановлює обставини протиправних дій відповідача; акт огляду транспортного засобу підтверджує характер механічних пошкоджень автомобіля; рахунок і ремонтна калькуляція підтверджують розрахований розмір витрат на його відновлення; страховий акт та додаток до нього підтверджують прийняття страховиком рішення про виплату страхового відшкодування; платіжна інструкція № 267184 від 17 травня 2022 року підтверджує фактичне здійснення такої виплати; витяг із бази даних МТСБУ підтверджує наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо автомобіля відповідача, а платіжна інструкція № 15401 від 19 серпня 2022 року підтверджує часткове відшкодування понесених позивачем витрат іншим страховиком.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що ПрАТ «Страхова група «ТАС» унаслідок здійснення страхової виплати набуло право вимоги в порядку суброгації до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, а заявлена до стягнення сума 23 984 грн 32 коп. становить невідшкодовану частину понесених страховиком витрат.

Враховуючи встановлені обставини справи, характер спірних правовідносин та наведені положення цивільного законодавства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 23 984 грн 32 коп.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 26673 від 24 липня 2024 року.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 грн 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації — задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», код ЄДРПОУ 30115243, місцезнаходження: 03117, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 65, суму відшкодування шкоди в порядку суброгації в розмірі 23 984 (двадцять три тисячі дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 32 копійки, а також судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного заочного рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя - Лапченко О.М.

04.11.2026 року