Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №366/2812/26 — Іванківський районний суд Київської області

Суд: Іванківський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №366/2812/26

Суддя: Слободян Н. П.

Справа № 366/2812/26

Провадження № 2-а/366/45/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року с-ще Іванків

Іванківський районний суд Київської області в складі судді Слободян Н.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , поданим представником, адвокатом Харитончук Євгенією Валеріївною до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови № 551/1 від 22.05.2025 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач, через свого представника звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 та просить суд поновити строк на оскарження постанови № 551/1 від 22.05.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП; визнати протиправною та скасувати вищевказану постанову; закрити провадження у справі.

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 як військовозобов`язаний перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Виявивши 15.09.2026 у своєму електронному військово-обліковому документі у застосунку «Резерв+» повідомлення про порушення ним правил військового обліку, позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката Харитончук Є.В., яка, скерувавши відповідний запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 , 25.09.2026 отримала відповідь на нього та копії матеріалів справ щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зокрема постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 551/1 від 22.05.2025. Зі змісту даної постанови стало відомо, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 25 500,00 грн., зокрема за те, що позивач не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк а саме 01.05.2025, зазначений у направленій через АТ «Укрпошта» з повідомленням про вручення повістці № 3177176 від 11.04.2025, чим порушив пп.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022.

Представник позивача вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивача не було належним чином оповіщено про надходження до поштового відділення зазначеної повістки про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема про її надходження працівниками поштового відділення у телефонному режимі позивача не було повідомлено, до поштової скриньки за місцем його проживання повідомлення про надходження листа з позначкою «Повістка ТЦК», не надходило. Зауважує, що в оскаржуваній постанові відсутнє посилання на повідомлення ф.22 з позначкою «Повістка ТЦК» та відмітки про причини невручення із зазначенням дати відправлення вкладення. Зазначає, що згідно з із повісткою № 3177176 від 11.04.2025 метою виклику позивача було «уточнення даних». Проте, позивач оновив свої військово-облікові дані вчасно, 02.08.2024, відтоді його облікові дані не змінювались, тому обов`язку щодо їх уточнення у ОСОБА_1 не було.

Крім того, представник позивача, посилаючись на положення статей 245, 247, 251 КУпАП зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та прийнятті постанови № 551/1 від 22.05.2025 про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, третьою особою не було враховано вимог статті 280 КУпАП щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема: інформації про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Також, представник позивача звертає увагу суду на те, що дії ОСОБА_1 невірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 210 КУпАП, позаяк не охоплюються складом вказаної статті, оскільки обов`язок щодо явки військовозобов`язаного за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки передбачено законодавством про мобілізаційну підготовку та мобілізацію ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Інкриміноване позивачу порушення, згідно оскаржуваної постанови, у разі доведеності його вчинення, свідчить про порушення ним ч. 1 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУПАП, а не правил військового обліку, відповідальність за яке передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП,

Враховуючи вищевикладене, вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Рух справи.

05.10.2026 адміністративний позов надійшов до суду.

Ухвалою суду від 09.10.2026 позивачеві поновлено строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачеві встановлено строк для подачі відзиву та зобов`язано надати суду додаткові докази у справі, а саме: належним чином завірену копію матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, на підставі яких було винесено постанову № 551/1 від 22.05.2025.

Станом на 19.10.2026 суд не мав достатніх відомостей щодо вручення відповідачу та третій особі процесуальних документів, а також витребуваних матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Ухвалою суду від 19.10.2026 у відповідача витребувано матеріали справи про адміністративне правопорушення, документи щодо формування та направлення позивачу повістки № 3177176, докази його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, направлення або вручення копії постанови № 551/1 від 22.05.2025, а також відомості щодо військово-облікових даних позивача.

На виконання зазначеної ухвали відповідач подав письмові пояснення від 25.10.2026 та копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Позиції сторін у справі.

Зі змісту позову вбачається, що позивач та його представник просили проводити розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачеві та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 копії ухвали про відкриття провадження у вказаній справі з копіями позовної заяви та додатків до неї були надіслані судом засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», на електронну пошту та електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» відповідача.

У письмових поясненнях відповідач заперечив проти задоволення позову та просив залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. Посилався на направлення позивачу копії оскаржуваної постанови поштовим відправленням № 0601154194138 та її повернення через відсутність адресата за вказаною адресою. Щодо суті спору зазначив, що позивач був належним чином оповіщений про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на 01.05.2025, однак не прибув, у зв`язку з чим його правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності. На підтвердження заперечень надав копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , із поясненнями по суті справи, заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду суд зазначає таке.

Ухвалою суду від 09.10.2026 позивачу поновлено строк звернення до суду з цим позовом. Тому подані відповідачем заперечення та докази підлягають оцінці на предмет наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 123 КАС України.

Відповідач посилається на направлення позивачу копії постанови поштовим відправленням № 0601154194138. З наданих поштових документів убачається, що відправлення прийнято оператором поштового зв`язку 04.06.2025 та повернуто відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». При цьому в описі вкладення зазначено постанову № 551/1 від 23.05.2025, тоді як оскаржувана постанова датована 22.05.2025.

Наведені документи не підтверджують вручення позивачу оскаржуваної постанови або його обізнаності з її змістом у 2025 році. Лист про направлення постанови на примусове виконання також не містить відомостей про повідомлення позивача щодо відкриття виконавчого провадження та отримання ним відповідних документів.

За поясненнями позивача, інформацію про порушення правил військового обліку він виявив у застосунку «Резерв+» 15.09.2026, після чого звернувся за правничою допомогою. Копію оскаржуваної постанови його представник отримала 25.09.2026 у відповідь на адвокатський запит. Позов надійшов до суду 05.10.2026.

Доказів, які спростовували б зазначені обставини та підтверджували обізнаність позивача про оскаржувану постанову раніше, відповідач не надав. За таких обставин суд не встановив підстав для зміни висновку щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду.

Встановлені судом обставини та застосовані норми права.

Судом встановлено, що позивач, через свого представника, звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 Прибори М.В. № 551/1 від 22.05.2025 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки вважає, що вказана постанова є незаконною та необґрунтованою.

Зі змісту зазначеної постанови, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 25 500,00 грн, вбачається, що 22 травня 2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк, а саме 01 травня 2025 року, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» з повідомленням про вручення повістці № 3177176 від 11 квітня 2025 року для уточнення військово-облікових даних, чим порушив підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які затверджені Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, відповідно скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Таким чином, підставою для складання постанови слугувало те, що позивач 01 травня 2025 року не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк та місце, зазначені в повістці, чим порушив вимоги 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які затверджені Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022.

Разом з тим, позивач з даною постановою не погоджується, посилаючись на неналежність його оповіщення про необхідність прибуття 01 травня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 за повісткою № 3177176 від 11 квітня 2025 року, про яку йдеться у постанові.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа може в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.

У відповідності до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 КАС України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, у відповідності до частини 1 статті 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (ч. 1 ст. 283 КУпАП).

Як вбачається з оскаржуваної постанови, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до частини 1 статті 210 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.

Згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.

Враховуючи те, що починаючи з 24.02.2022 та станом на день розгляду справи відносно ОСОБА_1 (22.05.2025) тривав введений та продовжений відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні та згідно із Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX триває оголошене проведення загальної мобілізації, суд констатує, що спірні правовідносини відбулись під час дії особливого періоду.

Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту Закон № 2232-XII), Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту Закон № 3543-XII), Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022.

За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.

Згідно із статтею 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 22 травня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк, а саме 01 травня 2025 року, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» з повідомленням про вручення повістці від 11 квітня 2025 року № 3177176 для уточнення військово-облікових даних.

Зазначену повістку про необхідність явки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 01 травня 2025 року для уточнення військово-облікових даних, було надіслано через АТ «Укрпошта» з повідомленням про вручення та описом вкладення. Поштове відправлення № 0601134616524 було повернуто відправнику 25 квітня 2025 року з відміткою про причину повернення: адресат відсутній за вказаною адресою.

Крім того, разом з повісткою № 3177176 позивачеві було надіслано повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, у разі його не прибуття за вказаною повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Разом з тим, позивач із вказаною постановою не погоджується, зазначаючи, що про надходження адресованого йому поштового відправлення з повісткою № 3177176, працівниками поштового відділення він не повідомлявся, що свідчить про його неналежне оповіщення про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 01.05.2025, у зв`язку з чим в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП, у даному випадку повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що призовник, військовозобов`язаний або резервіст, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з абзацом 2 пункту 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів), затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, яким, зокрема, передбачено окремі випадки, у яких військовозобов`язані та резервісти можуть бути викликані до територіального центру комплектування та соціальної підтримки саме з метою уточнення своїх персональних або військово-облікових даних (далі – Порядок № 560).

Так, пункт 21 вказаного Порядку встановлює обов`язок резервістів та військовозобов`язаних з`являтися за викликом до ТЦК та СП, зокрема, для уточнення персональних даних та відомостей військово-облікового документа, а також для проходження медичного огляду та інших процедур, пов`язаних з веденням військового обліку.

Пункт 22 Порядку № 560 визначає, що протягом 60 днів з моменту оголошення мобілізації громадяни повинні самостійно уточнити свої облікові дані, зокрема адресу місця проживання, засоби зв`язку та інші персональні відомості, у тому числі шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг, електронного кабінету або до ТЦК та СП.

Пункт 27 передбачає, що під час мобілізації виклик до ТЦК та СП може здійснюватися з метою уточнення персональних даних та даних військово-облікового документа, а також для взяття на облік, проходження медичного огляду, призову та відправлення для проходження військової служби.

Таким чином, Порядок № 560 встановлює можливість виклику громадянина для уточнення персональних та військово-облікових даних, а також покладає на нього обов`язок здійснити таке уточнення у встановлений строк. Водночас, виклик має здійснюватися у формах і з дотриманням вимог, визначених законодавством, зокрема із зазначенням конкретної мети явки, яка усе ж повинна відповідати визначеним законом підставам.

Згідно з п. 41 зазначеного Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Зі змісту наведеного положення вбачається, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку резервіст або військовозобов`язаний вважається належним чином оповіщеним про виклик до районного (міського) ТЦК у разі проставлення у поштовому повідомленні у т.ч. відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.

Отже, проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних чи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання прирівнюється законодавцем до належного повідомлення особи про виклик її до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, навіть незважаючи на те, що фактично особа може бути не ознайомлена із необхідністю явки її до територіального центру.

З наданих відповідачем матеріалів убачається, що 11.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , направлено поштове відправлення № 0601134616524.

Відповідно до опису вкладення зазначене відправлення містило повістку № 3177176 від 11.04.2025 про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 01.05.2025 о 14:40 для уточнення військово-облікових даних, а також повідомлення від 11.04.2025 про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Поштове відправлення позивачу не вручено та повернуто відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». На поштовому штампі зазначено дату 25.04.2025. Адреса направлення відповідає адресі зареєстрованого місця проживання позивача, зазначеній ним у позові. Відомостей про повідомлення територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання матеріали справи не містять.

З огляду на передбачені підпунктом 2 пункту 41 Порядку № 560 наслідки проставлення поштової відмітки про відсутність адресата за відповідною адресою саме лише фактичне неотримання позивачем повістки не свідчить про неналежне оповіщення щодо необхідності прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки 01.05.2025.

Водночас оповіщення військовозобов`язаного про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та повідомлення особи про розгляд справи про адміністративне правопорушення мають різне призначення і правове регулювання. Тому встановлення належного оповіщення за військовою повісткою саме по собі не доводить дотримання порядку повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Частиною першою статті 268 КУпАП передбачено право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правничою допомогою та оскаржувати постанову у справі. За загальним правилом справа розглядається в присутності цієї особи. Розгляд за її відсутності допускається, якщо є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи та від особи не надійшло клопотання про відкладення її розгляду.

Відповідно до статті 278 КУпАП при підготовці до розгляду справи уповноважений орган, зокрема, з`ясовує, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Зі змісту повідомлення від 11.04.2025 убачається, що позивача повідомляли про розгляд справи 22.05.2025 о 10:00 год у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 у разі його неприбуття за повісткою на 01.05.2025.

Таким чином, це повідомлення складено та направлено до дати неявки, яка надалі була поставлена позивачу у вину. Воно стосувалося можливого майбутнього порушення та мало умовний характер. При цьому поштове відправлення, до якого вкладено повідомлення, позивачу фактично не вручено.

Саме по собі направлення повістки та повідомлення одним поштовим відправленням не є достатньою підставою для висновку про незаконність постанови. Проте за обставин цієї справи необхідно встановити, чи забезпечувало таке повідомлення дотримання передбачених статтею 268 КУпАП процесуальних гарантій позивача.

Положення пункту 41 Порядку № 560 визначають належне підтвердження оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Вони не встановлюють порядку повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення та не передбачають автоматичного поширення відповідної правової презумпції на таке повідомлення.

Відповідач не навів іншої правової підстави, за якою повернення неврученого відправлення з указаною відміткою за обставин цієї справи підтверджувало б своєчасне сповіщення позивача саме про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Доказів іншого повідомлення позивача про розгляд справи 22.05.2025, зокрема після встановлення факту його неявки 01.05.2025, суду не надано.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідач не довів наявності передбачених частиною першою статті 268 КУпАП умов для розгляду справи за відсутності позивача.

Це порушення є істотним, оскільки позивачу не забезпечено можливості реалізувати право на участь у розгляді справи, надати пояснення щодо інкримінованого порушення, подати докази, заявити клопотання та скористатися правничою допомогою.

Посилання відповідача на ненадання позивачем доказів, які спростовували б факт порушення, не усуває зазначеного процесуального недоліку. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності оскаржуваної постанови покладається на відповідача. Відсутність спростувань з боку особи не замінює доказів дотримання встановленої законом процедури притягнення до відповідальності.

Суд також ураховує доводи позивача про попереднє уточнення військово-облікових даних та неправильну кваліфікацію його дій. Саме лише попереднє уточнення даних не звільняє особу від обов`язку виконувати подальші законні виклики.

Питання кваліфікації неявки потребує зіставлення конкретної мети виклику та змісту порушеного обов`язку з відповідною нормою закону. Водночас зазначені питання не усувають установленого судом істотного порушення права позивача на участь у розгляді справи та не можуть виправдати розгляд справи без дотримання вимог статті 268 КУпАП.

Отже, постанова № 551/1 від 22.05.2025 прийнята з істотним порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Визначаючи наслідки скасування постанови, суд ураховує положення статті 38 КУпАП, за якими адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців із дня виявлення, але не пізніше одного року з дня вчинення.

Позивачу інкриміновано неявку за конкретним викликом на 01.05.2025. На час ухвалення судового рішення передбачений статтею 38 КУпАП граничний річний строк минув. Після скасування оскаржуваної постанови направлення справи на новий розгляд для повторного вирішення питання про накладення стягнення за межами цього строку є недоцільним, оскільки пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП виключає подальше провадження у разі закінчення строків накладення адміністративного стягнення.

Сплив зазначеного строку на час судового розгляду не є самостійною підставою для визнання незаконною постанови, винесеної 22.05.2025. Суд ураховує його саме при визначенні наслідків скасування постанови через встановлене істотне процесуальне порушення.

З урахуванням пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України суд дійшов висновку про задоволення позову, скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

З урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 09.09.2026 №10-р(ІІ)/2026 судовий збір за подання позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення не справляється.

Інших документально підтверджених судових витрат до розподілу не заявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7-9, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 551/1 від 22 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500 гривень.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.

З урахуванням положень частини четвертої статті 286 КАС України, рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення (04.11.2026).

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений судом апеляційної інстанції за наявності поважних причин його пропуску, зокрема у зв`язку з несвоєчасним врученням копії судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

Представник позивача, адвокат Харитончук Євгенія Валеріївна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 11740/10, видане 04.11.2024 року Радою адвокатів Київської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_4 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , адреса місця роботи: АДРЕСА_4 .

Суддя Наталія СЛОБОДЯН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua