Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №361/4985/22 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Суд: Броварський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: оренди

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №361/4985/22

Суддя: Петришин Н. М.

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/4985/22

провадження № 2/361/509/24

17.09.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

17 вересня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.,

за участю секретаряГриценко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача.

У жовтні 2022 року ФОП ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди. В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 08.02.2021 між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір оренди №А00104714, за яким орендодавець зобов`язався передати, а орендар прийняти в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання, а орендар зобов`язався виплачувати орендодавцю орендну плату і, після закінчення терміну оренди, повернути йому зазначене обладнання. Згідно Акту передачі обладнання в оренду на строк з 26.08.2021 по 25.09.2021 орендодавець згідно Акту передачі обладнання в тимчасове користування від 26.08.2021 передав орендарю в оренду обладнання, а саме: риштування будівельні рамні вартістю 53060,74 грн., вартістю оренди обладнання 120,00 грн./доба. Орендарем було внесено гарантійний платіж в сумі 6000 грн. та частково погашено заборгованість по орендній платі в розмірі 18 240 грн. З урахуванням ненадходження від орендаря на рахунок орендодавця станом на 25.09.2022 100% передоплати за користування обладнанням понад встановлений термін та непогодження сторонами наступного терміну оренди, договір оренди припинив свою дію та відповідно закінчився термін оренди 25.09.2021. На адресу орендаря позивачем направлено повідомлення (вимогу) за договором оренди від 26.09.2022 з вимогами негайно повернути обладнання та погасити заборгованість по орендній платі, однак вимога відповідачем залишена без реагування.

Позивач наголошує на тому, що непогашення орендарем заборгованості по орендній платі, неповернення орендованого майна та продовження користування обладнанням, свідчить про грубе порушення орендарем своїх договірних зобов`язань, що послугувало підставою для звернення орендодавця до суду за захистом своїх прав. Станом на 26.09.2022 розмір заборгованості відповідача перед позивачем за вищевказаним договором оренди становить 164 540, 74 грн., з яких: 53 060,74 грн. - вартість обладнання згідно Додатку №1 до Договору від 26.08.2021; 29 400,00 грн. - сума заборгованості по орендній платі за період з 26.08.2021 по 26.09.2022 (397 діб х 120,00 грн. - 18 240,00 грн. (загальний розмір часткових оплат); 82 080,00 грн. - сума неустойки (пені) в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за період з 26.09.2021 по 26.09.2022 (367 діб х 120,00 грн.-х 2- 6000,00 грн. (гарантійний платіж).

Посилаючись на викладене, ФОП ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 53 060,74 грн. вартості неповернутого з тимчасового користування обладнання, 29 400,00 грн. заборгованості по орендній платі, 82 080,00 грн. суми неустойки, що всього складає 164540,74 грн. та судові витрати.

Заперечення відповідача

14 березня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Онученка Д.С. надійшов відзив, в якому відповідач просив залишити позовну заяву без задоволення. В обґрунтування заперечень посилався на те, що строк дії Договору оренди №А00104714 від 08.02.2021 завершився 26.09.2022 після надсилання вимоги ФОП ОСОБА_1 про негайне повернення обладнання. За змістом договору, орендар мав повернути обладнання протягом двох діб з моменту отримання вимоги орендодавця. Відтак, термін оренди обладнання закінчився 26.09.2022. Відповідач наголошує на тому, що орендна плата мала нараховуватися з 26.08.2021 по 26.09.2022, оскільки Акт повернення обладнання з тимчасового користування сторонами підписаний не був. Звертав увагу суду на те, що орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно. Зазначив, що згідно практики Верховного Суду, стягнення орендної плати можливе лише до моменту припинення дії договору, а після припинення договору належним способом захисту прав та інтересів орендодавця є застосування неустойки – самостійної форми майнової відповідальності. З наведених підстав, відповідач вважає позовні вимоги в частині стягнення 82 080 гривень (суми неустойки) за період з 26.09.2021 по 26.09.2022 необґрунтованим. Звертав увагу суду на те, що для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, необхідна наявність вини відповідача. Передане в оренду обладнання знаходилося на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан. У зв`язку з воєнними діями у березні в Києві ТОВ «Прогрестивне будівництво і проектування» фактично не могло приступити до виконання будівельних робіт. Відтак, орендованим обладнанням відповідач не користувався, оскільки будівельні роботи не виконувалися. 21.06.2022 на електронну адресу КП Виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «Київобленерго» надіслано вимогу про повернення обладнання, яке знаходилося на об`єкті будівництва. Однак, відповідач не отримав відповіді на таку вимогу, повернути обладнання не зміг, оскільки воно знаходиться в урядовому кварталі, доступу до якого не було. З наведених підстав, відповідач вважає, що орендна плата повинна бути сплачена за період з 26.08.2021 по 24.02.2022 (182 дні * 120 грн) = 21840 грн – 18 240 грн (загальний розмір часткових оплат) = 3600 грн. Враховуючи гарантійний платіж у розмірі 6000 гривень, відповідач належним чином виконав всі орендні платежі за Договором оренди №А00104714 від 08.02.2021.

Заяви, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчака І.М. від 07 грудня 2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Овдієнко Л.П. від 06.08.2025 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2025 вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Петришин Н.М.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. від 15 вересня 2025 року справу прийнято до провадження судді та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судове засідання ФОП Тараненко Т.А. не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. У прохальній частині позовної заяви зазначила, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти розгляду справи за її відсутності.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином. Відповідач подав відзив, в якому заперечував проти позову.

Обставини справи, що встановлені судом.

Відповідно до Договору оренди №А00104714, укладеного 08.02.2021 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за яким орендодавець зобов`язався передати, а орендар прийняти в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання, а орендар зобов`язався виплачувати орендодавцю орендну плату і, після закінчення терміну оренди, повернути йому зазначене обладнання.

Орендна плата за користування обладнанням розраховується на підставі розцінок

орендодавця з розрахунку за одну добу й вказується у відповідному Додатку до цього

договору, який є його невід`ємною частиною. Орендна плата розраховується орендодавцем і підлягає оплаті орендарем з дати зазначеної сторонами в акті прийому – передачі обладнання в оренду. Орендна плата нараховується до дати підписання сторонами акту повернення обладнання з тимчасового користування (п.2.1 договору).

У силу п. 1.2 договору оренди, найменування обладнання, що передається в оренду, його комплектація, заставна вартість, ціна оренди, мінімальний строк оренди

вказуються в відповідних Додатках до цього договору, який є невід`ємною частиною

Договору.

Початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, зазначеного у відповідному Додатку до цього договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за Актом передачі обладнання в тимчасове користування (п. 4.1 договору).

Термін оренди обладнання розраховується як різниця між датою приймання

обладнання з оренди й датою передачі в оренду, за умови 100% повернення

обладнання в технічно справному незабрудненому стані (п. 4.3 договору).

Згідно Акту передачі обладнання в оренду на строк з 26.08.2021 по 25.09.2021 орендодавець згідно Акту передачі обладнання в тимчасове користування від 26.08.2021 передав орендарю в оренду обладнання, а саме: риштування будівельні рамні вартістю 53 060,74 грн., вартістю оренди обладнання 120,00 грн./доба.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди, орендар проводить передоплату за оренду обладнання у розмірі 100% на підставі відповідного Додатку до договору не пізніше дати передачі обладнання в оренду.

У порядку застосування умов договору, орендарем внесено гарантійний платіж

в сумі 6 000,00 грн. та частково погашено заборгованість по орендній платі в розмірі 18 240,00 грн., про що свідчать копії прибуткових касових ордерів (а.с. 9-11).

За приписами п. 3.3 договору оренди, гарантійний платіж означає платіж по забезпеченню виконання орендарем зобов`язань за цим договором, та сплачується орендодавцеві, не пізніше дати передачі обладнання в оренду. Розмір гарантійного платежу зазначається у відповідному Додатку і повертається орендарю на умовах, визначених цим договором. Гарантійний платіж знаходиться у орендодавця без нарахування будь-яких відсотків. Гарантійний платіж орендодавець самостійно використовує у випадку несплати орендної плати, та/або компенсує за рахунок гарантійного платежу будь-які збитки, заподіяні з вини орендаря, та/або зараховує у якості штрафної санкції (п. 3.3.1 договору).

Згідно п. 4.4 договору, при намірі орендаря продовжити термін оренди останній

зобов`язаний провести 100% передоплату за користування обладнанням понад раніше обумовленого сторонами терміну оренди за наступний погоджений сторонами термін оренди. Якщо до моменту закінчення обумовленого сторонами терміну оренди орендар не здійснив оплату наступного погодженого сторонами періоду оренди, обладнання повинне бути повернуте орендарем протягом двох днів з моменту закінчення терміну оренди. У випадку не повернення обладнання у зв`язку із закінченням терміну оренди в дводенний строк, орендодавець має право, зокрема відмовитися від прийняття обладнання, про що зобов`язаний сповістити орендаря (у т.ч. в телефонному режимі або за допомогою електронної пошти). Орендар у такому випадку зобов`язаний відшкодувати орендодавцеві збитки (вартість обладнання) протягом 7 днів з моменту закінчення терміну оренди та/або отримання повідомлення про відмову від прийняття обладнання (п.4.4. договору).

Згідно з п. 5.5 договору оренди, орендар повинен повернути обладнання в день i час закінчення строку оренди, зазначеного у відповідному Додатку до цього договору та/або в Акті передачі, або зазначений у вимозі орендодавця про повернення обладнання строк, у визначених договором випадках.

Відповідно до п.8.3 договору оренди, несвоєчасне або неповне внесення орендної плати, є зокрема підставою для дострокового розірвання договору з боку орендодавця.

Згідно п. 7.2. договору, за прострочення повернення майна по закінченню терміну оренди, орендар сплачує неустойку (пеню) в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за кожен день прострочення без обмеження терміну нарахування такої неустойки.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини.

Відповідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За приписами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У ч. 1 ст. 760 ЦК України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

За приписами ч. ч. 1, 3, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

У ст. 391 ЦК України закріплено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За приписами ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У ч. 1 ст. 526 ЦК України закріплено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

За приписами ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з

урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо

наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати

від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за

час прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Згідно ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що 08.02.2021 між сторонами укладено Договір оренди №А00104714, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав у строкове користування обладнання, а саме: риштування будівельні рамні вартістю 53 060,74 грн., вартістю оренди обладнання 120,00 грн. на добу, зі строком користування з 26.08.2021 по 25.09.2021.

З матеріалів справи видно, що відповідач ОСОБА_2 вніс гарантійний платіж в сумі 6 000 грн. та орендну плату в розмірі 18 240 грн.

Разом з цим, встановлено, що у встановлений договором строк обладнання відповідач позивачу не повернув, 100% передоплату з метою продовження строку дії договору не вніс.

26.09.2022 позивач направив на адресу відповідача вимогу щодо негайного повернення обладнання та погашення заборгованості по орендній платі.

За змістом п. 6.2.8 договору, орендар мав повернути обладнання орендодавцю за відповідним актом передачі обладнання з тимчасового користування в комплектному і технічно справному стані після закінчення терміну оренди або протягом 2-х діб з моменту отримання вимоги орендодавця.

Звертаючись до суду з позовом, ФОП ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 53 060,74 гривень вартості неповернутого з тимчасового користування обладнання, 29 400,00 гривень заборгованості по орендній платі, 82 080,00 гривень суми неустойки, що загалом складає 164 540,74 гривень.

Враховуючи те, що передане в оренду обладнання відповідачем позивачу у встановлений договором строк не повернуте, суд вважає обґрунтованими доводи позову в частині стягнення вартості неповернутого з тимчасового користування обладнання.

Посилання відповідача на те, що вини в його діях щодо неповернення обладнання позивачу немає, суд вважає недоведеним.

Так, відповідач мотивував свої заперечення тим, що передане в оренду обладнання знаходилося на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан. У зв`язку з воєнними діями у березні в Києві ТОВ «Прогрестивне будівництво і проектування» фактично не могло приступити до виконання будівельних робіт. Відтак, орендованим обладнанням відповідач не користувався, оскільки будівельні роботи не виконувалися. Відповідач зазначає, що 21.06.2022 направляв на електронну пошту Комунальному підприємству виконавчого органу Київради вимогу про повернення приладів, інвентарю та інструментів, що знаходилися на об`єкті будівництва, однак відповіді не отримав.

Разом з цим, доказів того, що відповідач повідомляв позивача про такі обставини щодо неможливості повернення обладнання своєчасно суду не надано й судом не встановлено.

Крім того, постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/7934/22 за позовом Комунальному підприємству виконавчого органу Київради до ТОВ «Прогресивне будівництво і проектування» про стягнення боргу, на яку посилається відповідач, спростовуються твердження відповідача стосовно того, що роботи за адресою: АДРЕСА_1 не проводилися.

Відтак, суд вважає, що відповідач не надав переконливих доказів неможливості користуватися орендованим майном, тому дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача вартості неповернутого з тимчасового користування обладнання у розмірі 53 060,74 гривень.

Щодо стягнення заборгованості по орендній платі та неустойки

Згідно розрахунку позивача, ФОП ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 29 400,00 грн. заборгованості по орендній платі за період з 26.08.2021 по 26.09.2022 (397 діб х 120,00 грн. - 18 240,00 грн. (загальний розмір часткових оплат), а також 82 080,00 грн. неустойки (пені) в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за період з 26.09.2021 по 26.09.2022 (367 діб х 120,00 грн.-х 2- 6000,00 грн. (гарантійний платіж).

Частиною першою статті 763 ЦК України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною першою статті 785 ЦК України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відтак, із закінченням строку договору найму (оренди), на який його укладено, за наявності заперечень наймодавця щодо подальшого користування наймачем майном, Договір є припиненим, що означає припинення дії (чинності) для сторін всіх його умов, а їх невиконання (невиконання окремих його умов) протягом дії договору є невиконанням зобов`язання за цим Договором, що має відповідні наслідки (настання відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов`язків під час дії договору тощо), однак не зумовлює продовження дії (чинність) Договору в цілому або тих його умов, що не були виконані (неналежно виконані) стороною (сторонами).

Частиною першою статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України.

Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Відтак, користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 910/11131/19, суд дійшов такого висновку: «Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 ЦК України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 ЦК України ("Обов`язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно».

Так, невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення Договору (до спливу строку дії Договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

За наведених у справі доказів, суд вважає, що відповідач, будучи обізнаним про те, що строк дії договору оренди закінчився, не вжив жодних належних заходів щодо повідомлення орендодавця про можливо поважні причини неможливості повернення обладнання у строк, не повідомив про продовження чи припинення договору, можливе відшкодування його вартості, відповідно є винним у настанні відповідних правових наслідків.

Відтак, враховуючи вищенаведені положення закону, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за період з 26.08.2021 по 26.09.2022 у розмірі 23 400 гривень, що визначена як 29 400 гривень (397 діб х 120,00 грн. - 18 240,00 грн.) – 6000 гривень (гарантійний платіж).

Нарахування неустойки на вищевказаний період з 26.08.2021 по 26.09.2022, згідно правових позицій, викладених у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 910/11131/19, є незаконною, відтак позов у частині позовних вимог про стягнення неустойки у розмірі 82 080,00 грн. за період з 26.09.2021 по 26.09.2022 задоволенню не підлягає.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди, та стягнення з відповідача на користь позивача вартості неповернутого з тимчасового користування обладнання у розмірі 53 060 гривень 74 копійки та заборгованості по орендній платі за період з 26.08.2021 по 26.09.2022 у розмірі 23 400 гривень.

Щодо судових витрат

Відповідно до платіжного доручення № 319 від 03.10.2022, при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1640,61 грн.

Згідно положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 824, 60 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 141, 273, 274, 352 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 53 060 (п`ятдесят три тисячі шістдесят) гривень 74 копійки – вартість неповернутого з тимчасового користування обладнання, 29 400 (двадцять дев`ять тисяч чотириста ) гривень – заборгованість по орендній платі та понесені витрати на судовий збір у розмірі 824, 60 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Суддя Наталія ПЕТРИШИН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua