Вирок від 03 листопада 2026 р. у справі №344/13900/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13900/26

Провадження № 1-кп/344/1257/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря с/з ОСОБА_2 ,

з участю: прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

потерпілого ОСОБА_9 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківська кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Червоноград, Львівської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесне ушкодження та спричинило смерть потерпілого ОСОБА_11 .

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, ввечері 26 травня 2026 року та упродовж ночі 27 травня 2026 року ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_11 та неповнолітнім ОСОБА_9 вживали алкогольні напої в закладах громадського харчування Івано-Франківської міської територіальної громади.

27 травня 2026 року, о 04 год 45 хв, за умов світанку, водій ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим не міг реально оцінювати дорожню обстановку, без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Pajero Sport», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався ділянкою автодороги по вул. Юності у с. Микитинці Івано-Франківської міської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області в напрямку с. Хриплин.

В салоні автомобіля водія ОСОБА_5 , на передньому сидінні пасажира перебував ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а на задньому сидінні пасажира знаходився неповнолітній ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Проїжджаючи ділянкою дороги, неподалік будинку № 41 вул. Юності у с. Микитинці Івано-Франківської міської територіальної громади водій ОСОБА_5 проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не справився з керуванням, допустив виїзд за межі проїзної частини дороги праворуч, де вчинив наїзд на бетонну опору № 128 лінії електропередач.

При цьому ОСОБА_5 , порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, а саме:

п. 1.5., який вказує, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.1. - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

п. 2.9 водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння;

п. 10.1., який зобов`язує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 12.1., у відповідності до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

У результаті порушення ОСОБА_5 дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пасажир ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми лицевого черепа з переломом обох верхньощелепних кісток та нижньої щелепи, що викликало необхідність проведення операції (Протокол операції № 181 28.05.2026 Шинування, Протокол операції № 182 від 28.05.2026 Екстерпація суглобової головки нижньої щелепи зліва, Протокол операції № 184 від 28.05.2026 Екстерпація суглобової головки нижньої щелепи зліва, Протокол операції № 185 від 28.05.2026 Металоостеосинтез тіла нижньої щелепи), які відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення; пасажир ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної закритої тупої травми грудної клітки, живота, їх органів, кінцівок, м`яких тканин голови, з переломами ребер, забоями та розривами внутрішніх органів, яка ускладнена тяжким травматичним шоком, від яких на місці події наступила його смерть.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєному визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого кримінального правопорушення відповідно до викладеного. Так, обвинувачений суду показав, що 27.05.2026 року, близько 04 год 45 хв в стані алкогольного сп`яніння керував автомобілем марки «Mitsubishi Pajero Sport», реєстраційний номер НОМЕР_2 по в с. Микитинці Івано-Франківської МТГ, не впорався з керуванням, виїхав за межі проїзної частини та допустив зіткнення з бетонною електроопорою. У вчиненому щиро покаявся, просив суд суворо його не карати. Цивільний позов визнав частково та зазначив, що має можливість відшкодувати шкоду лише в розмірі до 800 000 (вісімсот тисяч) гривень, поступово, частинами.

Суд, визнавши у порядку, передбаченому частиною 3 ст.349 КПК України, недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.3 ст.286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання ОСОБА_5 .

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує те, що він раніше не судимий, кримінальне правопорушення вчинив вперше, неодружений, в КНП «Жовківська лікарня» Жовківської міської ради Львівського район Львівської області на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, в КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради» за медичною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався, на обліку не перебуває, висновок, наданий в досудовій доповіді органу пробації, з якого вбачається середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб), а також те, що виправлення ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства (в тому числі для окремих осіб), його молодий вік.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та повне визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 не встановлено.

За таких обставин справи, суд, враховуючи думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років, вважає, що ОСОБА_5 слід обрати покарання в межах санкції ч.3 ст.286-1 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Вказане покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та попередження вчинення нових кримінальним правопорушень.

Потерпілий ОСОБА_7 подав цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтований тим, що внаслідок ДТП загинув його син ОСОБА_11 , який був єдиним сином потерпілого та його дружини. Потерпілий зазнав істотних душевних страждань, його психічний стан значно погіршився: він відчуває пригніченість, тривогу, має порушення сну, посилилася дратівливість, що вплинуло на стосунки з рідними, знайомими. Оскільки потерпілий і його дружина є особами з інвалідністю, допомога й підтримка сина були для них необхідними. Розмір завданої йому моральної шкоди потерпілий визначає в сумі 1 000 000 (один мільйон) грн.

Крім того, потерпілий просив стягнути матеріальну шкоду, завдану пошкодженням належного йому автомобіля Mitsubishi Pajero Sport, д.н.з. НОМЕР_3 , у розмірі 315 646 грн. Цю суму він визначив як різницю між вартістю шкоди за висновком експерта (565 646 грн) та лімітом страхової відповідальності (250 000 грн).

У подальшому потерпілий подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій просив стягнути матеріальну шкоду в повному розмірі, тобто 565 646 грн. Підставою збільшення він зазначив те, що страхова компанія відмовила у страховій виплаті, оскільки власник транспортного засобу не є потерпілим у розумінні Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Також потерпілий просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 22 000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_5 цивільний позов визнав частково та зазначив, що за своїм майновим станом може відшкодувати шкоду лише в розмірі до 800000 грн, поступово, частинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 КПК України обвинувачений має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому внаслідок кримінального правопорушення. Згідно з ч. 2 цієї статті шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Частиною 1 ст. 129 КПК України передбачено те, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується, зокрема, її батькам.

Родинний зв`язок потерпілого ОСОБА_7 із загиблим ОСОБА_11 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , а факт смерті — свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 . Суд враховує доводи потерпілого, характер вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, наслідком якого стала смерть сина потерпілого, та вважає, що діями обвинуваченого потерпілому безперечно спричинено моральну шкоду. Така шкода полягає в душевних стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв`язку з втратою єдиного сина, у погіршенні його психічного стану та в позбавленні сімейної підтримки. З урахуванням глибини і тривалості страждань, невідворотності наслідків, а також засад розумності та справедливості суд вважає, що розмір моральної шкоди становить 1 000 000 грн. Цей розмір є співмірним із завданими стражданнями.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з висновком експерта від 07.07.2026 № СЕ-19/109-26/7902-АВ вартість матеріальної шкоди, завданої потерпілому як власнику автомобіля Mitsubishi Pajero Sport, р.н. НОМЕР_3 , станом на 27.05.2026 становить 565 646 грн. Страхова компанія відмовила у страховій виплаті за шкоду майну, тому підстав зменшувати розмір вимог на суму страхового ліміту немає.

Посилання обвинуваченого на майновий стан не є підставою для зменшення розміру відшкодування, оскільки розмір моральної шкоди визначається з урахуванням характеру і обсягу страждань, а майнова шкода відшкодовується в повному обсязі.

Згідно зі ст. 118 КПК України до процесуальних витрат належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Потерпілим подано договір про надання правничої допомоги від 04.06.2026 та квитанцію про надану правничу допомогу на суму 22000 грн. Суд вважає ці витрати документально підтвердженими, співмірними зі складністю справи та обсягом наданих послуг, тому вони підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого відповідно до ст. 124, 126 КПК України.

За таких обставин цивільний позов, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 .

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня затримання – з 27.05.2026 року.

Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити повністю. Стягнути на користь ОСОБА_7 з ОСОБА_5 1 000 000 (один мільйон) гривень моральної та 565 646 (п`ятсот шістдесят п`ять тисяч шістсот сорок шість) гривень матеріальної шкоди, а також витрати на правову допомогу в сумі 22 000 (двадцять дві тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 14922 грн 16 коп. витрат за проведення експертиз.

Скасувати арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.06.2026 року, на автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport, реєстраційний номер НОМЕР_3 , змив із внутрішньої ручки дверей водія, змив із ручки важеля перемикання коробки передач, змиви із поверхні рульового колеса, змив із поверхні килимка зі сторони водія, подушку безпеки із керма автомобіля, подушку безпеки панелі зі сторони пасажира автомобіля, які опечатано в окремі паперові конверти, що вилучені 27.05.2026 під час огляду місця події, із забороню відчуження, розпорядження та користування.

Речові докази:

- автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який зберігається на спеціальному майданчику ГУНП в Івано-Франківській області, що по вул. Глібова, у м. Калуш Івано-Франківської області – повернути ОСОБА_7 ;

- змив із внутрішньої ручки дверей водія, змив із ручки важеля перемикання коробки передач, змиви із поверхні рульового колеса, змив із поверхні килимка зі сторони водія, подушку безпеки із керма автомобіля, подушку безпеки панелі зі сторони пасажира автомобіля, які опечатано в окремі паперові конверти, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення – залишити при матеріалах кримінального провадження;

- чотири DVD+R диски із відеозаписами, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя ОСОБА_12