Суд: Долинський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №345/4948/26
Суддя: Монташевич С. М.
Справа №: 345/4948/26
Провадження №: 2/343/1488/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2026 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
судді - Монташевич С. М.,
з участю: секретаря судового засідання - Оленяк С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 345/4948/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "НОВІ КРЕДИТИ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Стислий виклад позицій сторін:
позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 36-8930-9 від 20.06.2024 у розмірі 49762,11 грн, а також понесені судові витрати в сумі 9662,40 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20 червня 2024 року ТОВ "ФК "НОВІ КРЕДИТИ" та ОСОБА_1 уклали в електронному вигляді додаткову угоду № 7 до електронного договору про споживчий кредит № 36-8930 від 09.02.2024, відповідно до умов якої кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії у розмірі кредитного ліміту 10000,00 грн на строк 30 календарних днів. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з першого дня надання кредиту та до закінчення строку кредитування в межах дії основного періоду та другого періоду. Основний період починає свій перебіг з дати надання/видачі траншу 20.06.2024 та діє до 20.07.2024 (включно), строком на 30 календарних днів. Під час користування кредитом в основний період позичальник сплачує процентну ставку в розмірі 2,33 % в день. Другий період починає свій перебіг (у разі наявності заборгованості за основним періодом та спливом 15 днів грейс-періоду) з 21.07.2024 та діє до останнього дня (включно) терміну дії, згідно з п. 2.11 договору. Під час користування траншем в другий період позичальник сплачує процентну ставку в розмірі 2,28 % від суми кредиту за кожен день користування траншем. Кредит надається у безготівковій формі шляхом переказу позичальнику за номером платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 . Кредитодавець свої зобов`язання виконав, перерахувавши позичальнику грошові кошти. Однак останній умов угоди не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 49762,11 грн, із яких 9995,16 грн - заборгованість по кредиту, 39766,95 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив проводити розгляд справи без його участі, не заперечив проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, де визначена дата судового засідання, рекомендованим поштовим відправленням за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 11), яке повернулося з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 83-84), що, з огляду на вимоги п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважається врученою учаснику справи. Також дані РНОКПП відповідача внесені у статкартку в програмі "Д-3", що забезпечує його можливість отримувати всі процесуальні документи в застосунку "Дія". Відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань до суду не подавав.
Спір між сторонами не вирішений.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
28 серпня 2026 року представник позивача в системі "Електронний суд" сформував адресовану Калуському міському суду Івано-Франківської області позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Згідно із ухвалою від 31.08.2026, суддя Калуського міського суду Івано-Франківської області передав справу за вказаним позовом для розгляду за підсудністю Долинському районному суду Івано-Франківської області.
Матеріали справи надійшли на адресу Долинського районного суду Івано-Франківської області 25 вересня 2026 року.
Згідно із ухвалою від 30.09.2026, суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк на усунення її недоліків.
05 жовтня 2026 року позивач у системі "Електронний суд" сформував заяву на виконання ухвали суду.
Згідно із ухвалою від 05.10.2026, суд відкрив провадження по справі, призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та витребував за клопотанням позивача докази.
27 жовтня 2026 року на адресу суду поступити витребовувані докази.
Згідно із ухвалою від 04.11.2026, суд постановив проводити заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:
09 лютого 2024 року відповідач ОСОБА_1 уклав із ТОВ "ФК "НОВІ КРЕДИТИ" в електронному вигляді договір про споживчий кредит № 36-8930, який підписав за допомогою одноразового ідентифікатора CV5238 (а.с. 21-27), в якому визначили основні умови надання кредиту, нарахування процентів, умови повернення кредиту та порядок його продовження, права та обов`язки сторін, відповідальність за порушення умов договору та інші умови (серед яких визначено, що будь-які зміни до договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони оформлені як додаткові договори/угоди до договору в письмовому вигляді за належними підписами уповноважених представників сторін (п. 9.1). П. 2.11 встановлено, що термін дії договору спливає 10 березня 2025 року.
20 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "ФК "НОВІ КРЕДИТИ" із заявкою на отримання траншу № 8 до договору № 36-8930 від 09.02.2024, яку підписав одноразовим ідентифікатором ВЕ1940 (а.с. 29), та цього ж дня ознайомився із паспортом траншу № 8 від 20.06.2025 до договору № 36-8930 від 09.02.2024, який підписав одноразовим ідентифікатором KV8453 (а.с. 30-32).
Після ознайомлення із основними умовами отримання траншу, ОСОБА_1 20.06.2024 уклав із ТОВ "ФК "НОВІ КРЕДИТИ" додаткову угоду № 7 до договору про споживчий кредит № 36-8930 від 09.02.2024, яку підписав одноразовим ідентифікатором ВЕ1940 (а.с. 28), в якій сторони погодили зміни до п. 2.1, 4.2, 4.6-4.9, 4.20 договору № 36-8930 від 09.02.2024. Так, відповідно до п. 2.1 договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії у розмірі кредитного ліміту 10000,00 грн на загальний строк 263 календарні дні, що включає в себе основний період та другий період. Кредит надається в безготівковій формі шляхом переказу позичальнику за номером особистого електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 (п. 4.2). Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з першого дня надання суми кредиту/траншу позичальнику та до закінчення строку кредитування в межах дії основоного періоду та другого періоду (п. 4.6.1). Основний період починає свій перебіг з дати надання/видачі траншу 20.06.2024 та діє до 20.07.2024 (включно), строком на 30 календарних днів. Під час користування кредитом в основний період позичальник сплачує процентну ставку в розмірі 2,33 % в день. Другий період починає свій перебіг (у разі наявності заборгованості за основним періодом та спливом 15 днів грейс-періоду) з 21.07.2024 та діє до останнього дня (включно) терміну дії, згідно з п. 2.11 договору. Під час користування траншем в другий період позичальник сплачує процентну ставку в розмірі 2,28 % від суми кредиту за кожен день користування траншем.
Як ствердив позивач, на підставі укладеного договору ТОВ "ФК "НОВІ КРЕДИТИ" перерахував 20.06.2024 на користь ОСОБА_1 10000,00 грн на картку НОМЕР_1 .
Як слідує з виписки по рахунку та звіту по транзакціях за ним, які надав АТ "ПУМБ" (а.с. 86-87, 88), ОСОБА_1 на картку НОМЕР_1 20.06.2024 перераховано 10000,00 грн.
Згідно із розрахунком заборгованості, який проведений ТОВ "ФК "НОВІ КРЕДИТИ" (а.с. 33-34), за ОСОБА_2 станом на 15.07.2025 рахується заборгованість за договором № 36-8930-9 від 20.06.2024 в розмірі 49762,11 грн, із яких 9995,16 грн - заборгованість за тілом кредиту, 39766,95 грн - заборгованість за нарахованими відсотками. Проценти нараховані за період із 20.06.2024 до 10.12.2024 (174 дні), що в межах строку кредитування. Мала місце сплата в розмірі 10,00 грн, із яких 4,84 грн зараховано на сплату тіла кредиту.
Позивач звертався до відповідача з вимогою про досудове врегулювання спору (а.с. 35, 36-39), однак така залишилась без виконання.
Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Оцінка суду та норми права, які застосував суд:
вивчивши зміст позовної заяви, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов таких висновків.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимогзаконів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, в якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Виходячи з описаних норм законодавства, на підставі досліджених письмових доказів суд висновує, що відповідач ОСОБА_1 в електронній формі уклав із ТОВ "ФК "НОВІ КРЕДИТИ" договір про споживчий кредит № 36-8930 від 09.02.2024, до якого 20.06.2024 внесено зміни на підставі укладеної між сторонами додаткової угоди № 7, яку відповідач підписав за допомогою одноразового ідентифікатора.
Вказане свідчить про виникнення між ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "НОВІ КРЕДИТИ" кредитних правовідносин, до яких слід застосовувати вимоги ст. 509, 1054 ЦК України.
Так, у частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За умовами укладеної додаткової угоди № 7 від 20.06.2024 до договору № 36-8930 від 09.02.2024 ТОВ "ФК "НОВІ КРЕДИТИ" надало ОСОБА_3 кредит у розмірі 10000,00 грн на 263 дні.
Факт перерахування відповідачу кредитних коштів підтверджений належими доказами, що описано вище. Доказів належного виконання зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідач суду не надав, як і не подавав будь-яких доказів на спростування користування наданими йому коштами.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості суд установив, що ТОВ "ФК "НОВІ КРЕДИТИ" нарахував відсотки з урахуванням внесеної сплати на тіло кредиту на суму 39766,95 грн за період із 20.06.2024 до 20.12.2024 (174 дні), що в межах строку кредитування (263 дні). Водночас суд звертає увагу на те, що за період із 20.06.2024 до 20.07.2024 застосовано відсоткову ставку 2,33 % в день, а за період із 21.07.2024 до 09.12.2024 - 2,28 %.
Проте Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року, денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.
З огляду на вказані вище норми законодавства, суд перевірив нараховану та заявлену до стягнення суму заборгованості за несплаченими процентами та встановив, що позивач за період із 20.06.2024 до 20.07.2024 застосовував процентну ставку в розмірі 2,33 % в день, а за період із 21.07.2024 до 09.12.2024 - 2,28 %, проте з 20.06.2024 до 20.08.2024 така повинна була складати не більше 1,5 % в день, а за період із 21.08.2024 до 09.12.2024 - не більше 1,00 % в день. Тому шляхом проведення арифметичних розрахунків, суд виснує, що заборгованість за несплаченими процентами складає 20493,28 грн (10000,00 грн * 1,5 %*46 днів+9995,16 грн (10000,00 грн - 4,84 грн (сплата, яка зарахована по погашення тіла кредиту))* 1,5 %*16 днів+9995,16 грн* 1% *112 днів - 5,16 грн (сума, яка залишилась після зарахування на погашення тіла кредиту 4,84 грн із внесених 10,00 грн).
Доказів належного виконання зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідач суду не надав, не долучив до матеріалів справи будь-яких доказів на спростування користування наданими йому коштами чи розрахунку заборгованості. Факт отримання відповідачем кредитних коштів мав місце та останній погодився на сплату відсотків за користування кредитними коштами.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови договору про споживчий кредит № 36-8930 від 09.02.2024 та додаткової угоди № 7 від 20.06.2024, у встановленому порядку та строки не погашав заборгованість, доказів належного виконання зобов`язань по поверненню кредитних коштів не надавав, не подавав й будь-яких доказів на спростування факту отримання ним кредитних коштів, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "НОВІ КРЕДИТИ" слід стягнути заборгованість у розмірі 30488,44 грн, з яких: 9995,16 грн - заборгованість за тілом кредиту; 20493,28 грн - заборгованість за процентами, а позовні вимоги задовольнити частково (61,26 % від заявленої для стягнення суми заборгованості (30488,44 грн* 100%/49762,11 грн).
Розподіл судових витрат:
питання судових витрат суд вирішує за правиламист. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 8).
Беручи до уваги, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то, згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1630,99 грн (2662,40 грн*61,26 %) сплаченого судового збору, що пропорційно до задоволених позовних вимог.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 7000,00 гривень надав:
- договір № 20052025 про надання юридичних послуг від 20.05.2025, який укладений між ТОВ "ЮК "АУРУМ" та ТОВ "ФК "НОВІ КРЕДИТИ", в якому його сторони погодили серед іншого, що правнича допомога надається виконавцем із залученням на власний розсуд адвокатів, на договірних засадах (а.с. 40-48);
- договір № 10082026 про надання юридичних послуг від 10.08.2026, який укладений між ТОВ "ЮК "АУРУМ" та АО "КВАДРА ПРАВО", відповідно до якого за надання правничої допомоги замовник спалчує виконавцю під час передачі кожної справи винагороду в розмірі 7000,090 грн за кожну справу за витрачений облік часу та об`єм юридично-консультативних послуг (а.с. 49-53);
- акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання юридичних послуг № 10082026 від 10.08.2026, згідно із яким АО "КВАДРА ПРАВО" надало ТОВ "ЮК "АУРУМ" послуги, у тому числі за ОСОБА_1 на суму 7000,00 грн (4 год (підготовка, подання до суду позовної заяви про стягнення боргу та подальше супроводження справи)) (а.с. 54-55);
- ордер на надання правничої допомоги ТОВ "ФК "НОВІ КРЕДИТИ" адвокатом Гірчаком А.М., який виданий АО "КВАДРА ПРАВО", та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 56, 57).
Даючи оцінку вказаному вище, суд виходить з того, що положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
В частині 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.
У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи».
Зазначена відповідає і висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 16.03.2026, постановленій у справі №522/7662/23.
З огляду на категорію спору та складність справи, об`єм виконаної адвокатом роботи, зокрема те, що підготовка позовної заяви не потребувала тривалих затрат часу, оскільки судова практика по даній категорії справ є сталою, будь-яких самостійних розрахунків чи їх аналізу, витребування доказів адвокат при підготовці позову та під час розгляду справи не здійснював, виходячи з необхідності та значимості виконаних дій у справі, їх обгрунтованості, суд уважає, що слід зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 3000,00 гривень.
Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.
Водночас, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, суд уважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1837,80 грн (3000,00 грн *61,26 %), що пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, ст. 509, 526, 536, 626, 628, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 3, 12 Закону України "Про електронну комерцію", п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", та керуючись ст. 141, 259, 264-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "НОВІ КРЕДИТИ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "НОВІ КРЕДИТИ" заборгованість за договором про споживчий кредит № 36-8930 від 09.02.2024 та додатковою угодою № 7 від 20.06.2024 у розмірі 30488 (тридцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень 44 копійки, з яких: 9995,16 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 20493,28 гривні - заборгованість за процентами, а також 1630 (одну тисячу шістсот тридцять) гривень 99 копійок сплаченого судового збору та 1837 (одну тисячу вісімсот тридцять сім) гривень 80 копійок понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "НОВІ КРЕДИТИ", місцезнаходження якого м. Київ, вул. Митрополита Андрія Шептицького, 4-А, код ЄДРПОУ 42152351.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя С.М. Монташевич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua