Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №294/1376/26 — Чуднівський районний суд Житомирської області

Суд: Чуднівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Недбале ставлення до військової служби

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №294/1376/26

Суддя: БІЛЕРА І. В.

провадження № 3/294/2068/26

справа № 294/1376/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Чуднів

Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., за участі:

- військовослужбовця …

розглянувши матеріали, які надійшли від Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , командира військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №43 від 06.08.2026, ОСОБА_1 , будучи командиром військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу командувача Західного оперативного командування №694 від 16.10.2024, будучи відповідно до п. 3 розділу І Інструкції про порядок дій посадових осіб Міністерства оборони України та Збройних Сил України у разі самовільного зайняття, неправомірного вилучення земель оборони, затвердженої наказом Міністерства оборони України №26 від 16.01.2024, відповідальним за цільове використання наданих земельних ділянок, за організацію роботи із захисту інтересів держави за напрямами запобігання, виявлення та реагування на випадки самовільного зайняття, неправомірного вилучення земельних ділянок, не забезпечив виконання вимог зазначеного законодавства, не вчинив будь – яких дій щодо звільнення земельної ділянки в/м № НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), кадастровий номер 1825886400:02:000:0002, яка передана за актом військовій частині НОМЕР_3 , що призвело до її самовільного зайняття сторонніми особами для ведення сільського господарства

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою військової частини НОМЕР_3 , вчинив недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак надіслав 30.10.2026 на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зважити на надіслані на адресу суду письмові пояснення щодо обставин, за яких було допущено правопорушення, та просив звільнити його від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю діяння.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Приписами ст. 15 КУпАП визначено, що військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б КУпАП, за умови, що правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП встановлено відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду.

Недбале ставлення до служби припускає несумлінне ставлення службової особи до покладених на неї службових обов`язків, що виявляється в їх невиконанні (бездіяльність) або у неналежному виконанні (дія).

Несумлінне ставлення до службових обов`язків характеризує об`єктивну сторону вчиненого і полягає в тому, що за наявності реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, або хоча і діє, але неналежним чином.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-15 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення №43 від 06.08.2026, де він пояснив, що у зв`язку з довготривалим відрядженням було упущено контроль щодо земельної ділянки; актами обстеження земельної ділянки від 11.05.2026 та 25.06.2026, якими задокументовано самовільне зайняття земельної ділянки сторонніми особами для ведення городництва; державним актом на право постійного користування земельною ділянкою Б №022374 від 01.01.1982; письмовими поясненнями ОСОБА_1 про обставини вчинення адміністративного правопорушення, надіслані на адресу суду 31.08.2026; іншими доказами.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , вказане стало можливим у зв`язку з тривалим неперебуванням його на службі у пункті постійної дислокації військової частини у зв`язку з безпосереднім забезпеченням ведення операцій та стаціонарним лікуванням. 26.06.2026 звернувся до начальника ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області про самовільне зайняття земельної ділянки та сприяння у її звільненні. Крім того, його посада співвідноситься з посадою командира батальйону та передбачає виконання цілої низки завдань. Просить звернути увагу, що втрата земельної ділянки не відбулась, буд – які об`єкти, які б перешкоджали доступу представників військової частини до неї, не встановлювались, а отже шкода державі не завдана. До адміністративної відповідальності притягується вперше, за місцем несення служби характеризується позитивно.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення, як то передбачено ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

За приписами до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Положення зазначеної статті відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності.

Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом`якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.

При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять даних про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної чи адміністративної відповідальності.

Також, з матеріалів справи не вбачається, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення призвело до невідворотних негативних наслідків чи завдало будь – яких збитків державним чи суспільним інтересам.

При цьому, суд враховує і те, що ОСОБА_1 позитивно характеризується, допустив адміністративне правопорушення у зв`язку з частими службовими відрядженнями в силу виконання службових обов`язків із забезпечення організації ведення бойових завдань.

Тому, оцінюючи в сукупності дії, наслідки, з урахуванням даних, що характеризують особу правопорушника, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 22 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

На думку суду, застосування такого заходу як усне зауваження буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети – виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.22, 172-15,283,284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Чуднівський районний суд Житомирської області.

Суддя Ірина БІЛЕРА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua