Суд: Ружинський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання судового рішення
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №291/1395/25
Суддя: Федорчук І. В.
Справа № 291/1395/25
Провадження №1-кп/291/52/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року селище Ружин
Ружинський районний суд Житомирської області
в складі головуючої судді — ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника – ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у селищі Ружин об`єднані кримінальні провадження № 12025060570000046, внесене до ЄРДР 02.11.2025, та № 12026060570000001, внесене до ЄРДР 02.01.2026, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білої Церкви Київської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця Збройних Сил України, зареєстрованого та постійно проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.08.2025 у справі № 357/9433/25 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу. 19.08.2025 вказана постанова суду набрала законної сили та була направлена на виконання до ВП № 2 Бердичівського РВП ГУ НП в Житомирській області.
17.10.2025 працівниками СРПП ВП № 2 Бердичівського РВП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_3 особисто на відеозапис ознайомлено з постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.08.2025 та попереджено про те, що в разі невиконання вимог постанови суду його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України.
Однак у ОСОБА_3 , який достовірно знав про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили 19.08.2025 та якою останнього позбавлено права керувати транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, будучи ознайомленим з нею особисто на відеозапис, маючи реальну можливість до її виконання, виник злочинний умисел, спрямований на її невиконання.
Реалізуючи свій злочинний умисел, з метою невиконання постанови суду від 08.08.2025 в частині позбавлення права керування транспортним засобом та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, у порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, ОСОБА_3 01.11.2025 близько 17 год 20 хв у селищі Ружин по вул. Паволоцькій, 125, був зупинений працівниками СРПП ВП № 2 Бердичівського РВП ГУНП під час керування належним йому транспортним засобом марки «Skoda Superb», державний номерний знак НОМЕР_1 , тим самим умисно не виконуючи постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.08.2025 у справі № 357/9433/25.
Також постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.08.2025 у справі № 357/9433/25, яка набрала законної сили 19.08.2025, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Також постановою Ружинського районного суду Житомирської області від 09.12.2025 у справі № 291/1340/25, яка набрала законної сили 19.12.2025, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Однак у ОСОБА_3 , який достовірно знав про наявність постанов суду, які набрали законної сили та якими останнього позбавлено права керувати транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, маючи реальну можливість їх виконати, виник злочинний умисел, спрямований на невиконання.
Реалізуючи свій злочинний умисел, з метою невиконання постанов суду в частині позбавлення права керування транспортним засобом та маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, у порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, ОСОБА_3 01.01.2026 приблизно о 18 год 25 хв у селищі Ружин по вул. Київській, 5, був зупинений працівниками СРПП ВП № 2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області під час керування належним йому транспортним засобом марки «Skoda Superb», державний номерний знак НОМЕР_1 , тим самим умисно не виконуючи постанови суду, що набрали законної сили.
Своїми умисними діями, що виразилися в умисному невиконанні постанов суду, що набрали законної сили, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю. Підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Ураховуючи те, що ОСОБА_3 у повному обсязі, беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за обставинами, наведеними в обвинувальних актах, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не оспорюють вказані обставини, і судом установлено, що останні правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності й істинності їхніх позицій, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого.
З урахуванням наведеного суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши докази, що характеризують його особу, дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 в умисному невиконанні судових рішень, що набрали законної сили, доведена поза розумним сумнівом, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Водночас згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та межі покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні з тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного.
При призначенні покарання суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, є військовослужбовцем, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, видана старшому сержанту ОСОБА_3 про те, що він дійсно в період з 14.02.2023 по 11.03.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, є інвалідом ІІІ групи та потребує постійного амбулаторного та періодично стаціонарного лікування про що вказує довідка видана ОСОБА_3 від 27.04.2026 №15 ФОП « ОСОБА_6 », також підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування, номер витягу: 10468/25/8681/ВТ, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, а також відсутність даних про перебування останнього на диспансерному обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога.
Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , не встановлено.
Ураховуючи викладене, беручи до уваги обставини вчинення інкримінованих діянь, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принципи законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч. 2 ст. 50 КК України, вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 900 (дев`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 15 300 (п`ятнадцять тисяч триста) гривень.
На думку суду, таке покарання відповідатиме принципу необхідності й достатності для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, а також принципам справедливості й індивідуалізації покарання.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Судові витрати у справі відсутні, цивільний позов не пред`являвся.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не застосовувався, підстав для його застосування немає.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 615 КПК України, суд -
у х в а л и в:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 900 (дев`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 15 300 (п`ятнадцять тисяч триста) гривень.
Речові докази: DVD-R диск з відеозаписами з нагрудного відео реєстратору (боді-камери) працівників СРПП Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, за фактом фіксації правопорушень вчинених ОСОБА_3 , що мали місце 01.11.2025 року, а також відеозапис з нагрудного відео реєстратору (боді-камери) працівників СРПП Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, на якому зафіксовано попередження ОСОБА_3 , про кримінальну відповідальність за керуванням транспортними засобами будучи позбавленим права керування транспортними засобами, що мали місце 17.10.2025 року - залишити в матеріалах кримінального провадження;
DVD-R диск з відеозаписами з нагрудного відео реєстратору (боді-камери) працівників СРПП ВП №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, за фактом фіксації правопорушень вчинених ОСОБА_3 , що мали місце 01.01.2026 року, а також відеозапис з нагрудного відео реєстратору (боді-камери) працівників СРПП ВП №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, на якому зафіксовано попередження ОСОБА_3 , про кримінальну відповідальність за керуванням транспортними засобами будучи позбавленим права керування транспортними засобами, що мали місце 17.10.2025 року - залишити в матеріалах кримінального провадження
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ружинський районний суд Житомирської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua