Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №279/3662/26 — Лугинський районний суд Житомирської області

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. М. Грушевського, 2 а, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301,

тел. (04161)9-14-72, e-mail: inbox@lg.zt.court.gov.ua, web: http://lg.zt.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 02896124

____________________________________________________________________________________________________

Справа № 279/3662/26

Провадження по справі 2/281/425/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року селище Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Данчука В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з указаним позовом. Зазначивши, що 07.05.2011 року між нею та ОСОБА_1 було укладено шлюб, про що виконавчим комітетом Жеревецької сільської ради Лугинського району Житомирської області складено актовий запис за №1 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . У них з відповідачем у шлюбі народились троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З 01.02.2026 року, відповідач допомогу на утримання наших трьох дітей не надає взагалі, хоча оформив в ТЦК собі відстрочку від військової служби, як батько на утриманні якого знаходиться троє і більше неповнолітніх дітей. Відповідач ні з нею, ні з дітьми взагалі не спілкується і ніяким чином їм не допомагає з 01.02.2026 року. Весь цей час троє наших дітей знаходились і знаходяться на її повному утриманні. На даний час діти потребують матеріальної допомоги та коштів на елементарні побутові речі, одяг, харчування, лікування, навчання тощо. Відповідач ухиляється від утримання їхніх дітей, не цікавиться ними, не спілкується з ними, жодним чином не допомагає їй з їх забезпеченням, матеріальної допомоги добровільно не надає, хоча має таку можливість, так як працює далекобійником неофіційно, отримуючи від цього гарний дохід. Відповідач є працездатною особою, може 1/2 частину свого доходу віддавати на утримання своїх трьох неповнолітніх дітей, які на даний час дуже потребують матеріальної допомоги. Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/2 заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, починаючи стягнення з дати подання позову та витрати на правничу допомогу в розмірі 8500,00 грн.

Ухвалою Лугинського районного суду Житомирської області від 08.07.2026 року відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Надано відповідачу строк для подання відзиву.

24.07.2026 на адресу суду через систему Електронний суд від представника відповідача надійшов відзив.

Згідно з ч. 5 ст. 178 та п. 2 ч. 1 ст. 191 ЦПК України, відповідач зобов`язаний одночасно з поданням відзиву до суду надіслати його копію та додані документи позивачу та іншим учасникам справи. Докази такого надіслання надати суду.

Оскільки не надано доказів надіслання відзиву з додатками іншим учасникам справи указаний відзив не береться до уваги.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

За правилами ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом встановлено, що 07.05.2011 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Жеревецької сільської ради Лугинського району Житомирської області, про що складено актовий запис № 1. Після реєстрації шлюбу дружина взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_8 ». Зазначене підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 10).

ОСОБА_2 є батьком неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 (а. с. 7-9).

Відповідач, як батько, проживаючий окремо від дітей, зобов`язаний приймати участь в їх утриманні.

Відповідно до довідки про склад сім`ї №301 від 06.03.2026 року, виданої Жеревецьким старостинським округом Лугинської селищної ради до складу сім`ї позивачки входять її неповнолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 (а. с.20).

При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд виходить з матеріального становища кожної із сторін спору, враховує, що відповідач є особою працездатного віку, з позову слідує, що матеріальну допомогу не надає дітям, а неповнолітні діти відповідно до вимог сімейного законодавства мають право на отримання матеріальної допомоги з боку своїх батьків.

Відповідно до ч.1 ст.183 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача.

Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються від дня пред`явлення позову.

З урахуванням встановлених обставин справи, виходячи з принципу забезпечення інтересів дитини, які, крім іншого, полягають в гарантованому отриманні достатнього та необхідного матеріального утримання, що покладається в обов`язок батьків, суд при визначенні розміру аліментів виходить з суспільно визнаного обсягу необхідних щомісячних витрат на утримання дитини, беручи до уваги, що сторони спільно виховують трьох неповнолітніх дітей, відповідач є особою працездатного віку, тому має можливість забезпечувати потреби дітей, а тому, керуючись принципом доцільності, справедливості та розумності, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання трьох неповнолітніх дітей в розмірі 1/2 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду, що у достатній мірі відповідає заявленим позивачем потребам утримання дітей, а також не є заздалегідь непомірними для їх сплати відповідачем.

На підставі ч. 6 ст.141 ЦПК України та у зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в сумі 1331 грн. 20 коп. слід стягнути з відповідача на користь держави.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі строна зробила про це відповідну заяву (ст. 141 ЦПК України).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Окремо існує норма щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу - з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ст. 137 ЦПК України).

Верховний Суд у свої постановах неодноразово робив висновки щодо переліку тих чи інших документів для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Такий перелік відповідно не є вичерпним. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, з аналізу викладеного слідує, що зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Як зазначив Верховний суд у своїй постанові 24 січня 2022 року по справі № 757/36628/16-ц, відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Тож, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.

На підтвердження обставин понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору про надання правничої допомоги № 20052608 від 20.05.2026, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Центр правової допомоги лівобережна»; копію акту № 20052608 від 24.02.2026 року приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 20052608 від 20.05.2026.

Відповідно до п. 1.2. договору: «перелік послуг, що надаються підготовка проекту позовної заяви до двох, підготовка проекту заяви».

Згідно з п. 3.1. договору «Вартість послуг згідно переліку, зазначеного у п. 1.2. цього договору, становить 17000 (сімнадцять тисяч гривень) що сплачує замовник в наступні терміни: 20.05.2026 року – 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У порушення указаної норми закону позивачем не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у даній справі.

Враховуючи, що в обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги позивачем не надано суду документів, які у своїй сукупності підтверджували заявлені до стягнення витрати, тому суд уважає за необхідне відмовити в стягненні таких витрат на професійну правничу допомогу з відповідача.

Керуючись ст. 180-184, 191 СК України, ст. 12, 18, 79, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.05.2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

У задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_7 .

Суддя В. В. Данчук