Суд: Коростишівський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №935/1658/26
Суддя: Щербаченко І. В.
Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1658/26
Провадження № 2/935/1361/26
РІШЕННЯ
Іменем України
03 листопада 2026 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі головуючої Щербаченко І.В., за участі секретаря судового засідання Кумечко С.М., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської територіальної громади у особі Коростишівської міської ради, третя особа Коростишівська державна нотаріальна контора про скасування арешту нерухомого майна,
установив:
ОСОБА_1 звернулась до Коростишівського районного суду Житомирської області з позовом до територіальної громади у особі Коростишівської міської ради, третя особа Коростишівська державна нотаріальна контора про скасування арешту нерухомого майна.
Позовні вимоги мотивовано тим, що з метою оформлення спадкових прав на будинок за заповітом після смерті матері ОСОБА_1 було встановлено, що на житловий будинок АДРЕСА_1
накладено арешт. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14 квітня 2026 року № 472595453, 23 березня 2006 року зареєстрована заборона у вигляді арешту (архівний запис) № 3004496 на підставі повідомлення народного суду Коростишівського району без номера. Власник нерухомого майна - ОСОБА_2 , арешт зареєстровано Коростишівською державною нотаріальною конторою. Звернувшись до Коростишівської державної нотаріальної контори, щодо походження цієї заборони та можливості її скасування було повідомлено, що 03 лютого 1987 року Коростишівською державною нотаріальною конторою було отримано повідомлення Коростишівського Народного суду та проведено реєстрацію заборони відчуження житлового будинку. Пізніше вказана заборона (арешт) була внесена як не погашена до новоствореного Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна (архівна дата 25.04.2000 року), а вже 23 березня 2006 року була зареєстрована за реєстраційним номером обтяження (арешт) 3004496. Крім того, державною нотаріальною конторою було повідомлено, що зняття такої заборони є неможливим, так, як відсутні будь-які документи, на підставі яких накладалась або знімалась заборона (копія листа нотаріуса
Так, як підставою для накладення заборони (арешту) було повідомлення народного суду Коростишівського району з метою з?ясування підстав для виникнення необхідності накладати заборону позивач звернулась до суду із відповідною заявою, на яку отримала у відповідь від 01 травня 2026 року № 01-30111/2026, згідно якої на розгляді у Коростишівському районному суді не перебувало справ, щодо накладення арешту на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 за 1987 рік. Отже, правова підстава для накладення арешту на будинок відсутня, враховуючи те, що станом на дату накладення арешту матір позивача була співвласницею будинку (56/100 вже належало матері позивача), проте у відомостях реєстру про заборону міститься вказівка на те, що власником є батько позивача - ОСОБА_3 . Однак, враховуючи те, що матір позивача викупила іншу частину будинку (44/100) з прилюдних торгів, проведених судовим виконавцем Коростишівського районного народного суду - ця частина станом на дату викупу (1988 рік) вже не належала батьку позивача. Вказані обставини дають змогу припускати, що рішенням суду було накладено арешт на належну батьку позивача
ОСОБА_3 частку у праві власності на будинок і пізніше було її реалізовано з прилюдних торгів. Тобто, на момент реалізації частини будинку з прилюдних торгів ОСОБА_3 вже не був його власником і після проведення таких торгів необхідності у збереження заборони у вигляді арешту вже не було. Тобто, арешт накладений протягом тривалого часу - з 13 лютого 1987 року, відчуження частини будинку, яка належала ОСОБА_3 на користь матері позивача з прилюдних торгів відбулося 12 лютого 1988 року, а тому подальша заборона у вигляді арешту є неправомірним втручанням у право на користування і розпорядження своїм майном, яке підлягає захисту. Водночас, у зв?язку зі смертю матері позивача така заборона фактично перешкоджає позивачу реалізувати своє право на спадкове майно, тому просить скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження № 3004496 від 23 березня 2006
року здійснений Коростишівською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення народного суду Коростишівського району б/н від 03.02.1987 року, архівний номер 2029708ZHITOMIR5, архівна дата 25.04.2000, № реєстра 1, внутр..
№ 7B012E3A25F14F2C4935.
Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримала, справу просила розглянути без її участі.
Представник відповідача Коростишівська міська рада до суду направив заяву про розгляд справи без його участі, просив прийняти рішення згідно норм чинного законодавства України.
Третя особа завідувач Коростишівської державної нотаріальної контори до суду направила заяву про розгляд справи без її участі.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить позивачу, і вказана обставина підтверджується матеріалами справи, а саме заповітом ОСОБА_4 від 12.03.2013, свідоцтвом про придбання будинку з прилюдних торгів від 12.02.1988.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14 квітня 2026 року № 472595453, 23 березня 2006 року зареєстрована заборона у вигляді арешту (архівний запис) № 3004496 на підставі повідомлення народного суду Коростишівського району без номера. Власник нерухомого майна - ОСОБА_2 , арешт зареєстровано Коростишівською державною нотаріальною конторою.
Власник нерухомого майна - ОСОБА_2 , арешт зареєстровано Коростишівською державною нотаріальною конторою. Звернувшись до Коростишівської державної нотаріальної контори, щодо походження цієї заборони та можливості її скасування було повідомлено, що 03 лютого 1987 року Коростишівською державною нотаріальною конторою було отримано повідомлення Коростишівського Народного суду та проведено реєстрацію заборони відчуження житлового будинку.
Згідно відповіді голови Коростишівського районного суду Житомирської області, на розгляді у Коростишівському районному суді не перебувало справ, щодо накладення арешту на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 за 1987 рік.
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу ( ч. 1ст. 16 ЦК України).
Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності згідно із ч.1 ст. 321 ЦК України є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений його права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна, права якого порушені, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.
Відповідно до ст.8, ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.6 постанови КМУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор - нотаріус є спеціальним суб`єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.
Відповідно до ст.73 Закону України "Про нотаріат", нотаріус за місцезнаходженням житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна або за місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладає заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, іншої юридичної особи про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); за зверненням органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому приміщенні, на відчуження якого накладається заборона; при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 74 Закону України "Про нотаріат", одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
Згідно з п.п.5.1. п.5 гл.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, нотаріус знімає заборону відчуження при одержанні повідомлення кредитора про погашення позики; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п.3. ч.3ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Відповідно до п.1 ч.2 ст.27 Закону державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.
Таким чином, на момент реалізації частини будинку з прилюдних торгів ОСОБА_3 не був його власником і після проведення таких торгів необхідності у збереження заборони у вигляді арешту вже не було. Тобто, арешт накладений протягом тривалого часу - з 13 лютого 1987 року, відчуження частини будинку, яка належала ОСОБА_3 на користь матері позивача з прилюдних торгів відбулося 12 лютого 1988 року, а тому подальша заборона у вигляді арешту є неправомірним втручанням у право на користування і розпорядження своїм майном, яке підлягає захисту. Водночас, у зв?язку зі смертю матері позивача така заборона фактично перешкоджає позивачу реалізувати своє право на спадкове майно, тому слід скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження № 3004496 від 23 березня 2006
року здійснений Коростишівською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення народного суду Коростишівського району б/н від 03.02.1987 року, архівний номер 2029708ZHITOMIR5, архівна дата 25.04.2000, № реєстра 1, внутр.
№ 7B012E3A25F14F2C4935, тому суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 244 ЦПК України, суд відклав проголошення рішення на 03.11.2026 о 16:35 годині.
На підставі ст.ст.319, 321, 391 ЦК України, ст.16,26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», керуючись ст.ст.2-5, 10-13, 76-81, 89,258,259, 263-265,268,354-355ЦПК України суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, житлового будинку, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження № 3004496 від 23 березня 2006
року, здійснений Коростишівською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення народного суду Коростишівського району б/н від 03.02.1987, архівний номер 2029708ZHITOMIR5, архівна дата 25.04.2000, № реєстра 1, внутр.
№ 7B012E3A25F14F2C4935.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання – АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач – Коростишівська територіальна громада у особі Крорстишівської міської ради, місцезнаходження Житомирська область, м. Коростишів, вул. Дарбіняна, 11, код ЄДРПОУ - 04053660.
Третя особа: Коростишівська державна нотаріальна контора Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження : вул. Соборна площа, 18, м. Коростишів, Житомирської області.
Повний текст рішення складено 03.11.2026.
Суддя І. В. Щербаченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua