Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №935/762/26 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/762/26

Провадження № 2-о/935/56/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03 листопада 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Щербаченко І.В.,

присяжних Шишлової М.В., Мартинюк С.С.,

за участю: секретаря судового засідання Кумечко С.М.,

заявника ОСОБА_1

представника заявника Хільчевського С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Хільчевський С. О., заінтересовані особи Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Коростишівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України про оголошення фізичної особи померлою

встановив:

18.03.2026 до Коростишівського районного суду Житомирської області надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хільчевський С.О. (далі заявник), заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Коростишівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України про оголошення фізичної особи померлою, в якій заявник просить суд оголосити померлим громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця с. Харитонівка, Житомирського (Коростишівського) району, Житомирської області, дата зникнення безвісті 28.05.2024, місце смерті поблизу населеного пункту Глибоке, Липецької сільської територіальної громади, Харківського району, Харківської області;

Стислий виклад позиції учасників справи.

В обґрунтування вимог заяви заявник зазначила, що вона є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. 24.11.2023 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було призвано на військову службу по мобілізації на особливий період через ІНФОРМАЦІЯ_4 . 04.06.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 , було направлено сповіщення до сім`ї № 177 на ім`я ОСОБА_1 , яким повідомлено, що старший солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зник безвісті поблизу н.п. Глибоке Харківського району Харківської області під час виконання бойового завдання. За фактом зникнення безвісті військовослужбовця старшого солдата ОСОБА_2 , навідника – оператора 3 штурмового відділення 3 штурмового взводу 11 штурмової роти НОМЕР_3 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрито кримінальне провадження за № 12024060420000282 від 06.06.2024 року за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, орган досудового розслідування: ВП №1 ЖРУП ГУНП у Житомирській області. Окрім того, станом на сьогоднішній день, будь-якої іншої інформації щодо солдата ОСОБА_2 не надходило, хоча з моменту зникнення пройшло більше півроку.

Заявник зазначила, що від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника.

З огляду на викладене вище, заявник звернулася до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою.

04.05.2026 до суду надійшли додаткові пояснення заінтересованої особи Міністерства оборони України, в яких остання просить суд прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України, розгляд справи здійснювати за відсутності представника Міністерства оборони України за наявними матеріалами, відповідно до вимог чинного законодавства. Також заінтересована особа вважає, що станом на поточний момент день закінчення воєнних дій відсутній, відлік встановленого шестимісячного строку, відповідно, ще не розпочався, у зв`язку з чим, звернення заявника до суду із заявою про оголошення особи померлою є передчасним. Тому вважає, що відсутні підстави для оголошення ОСОБА_2 померлим.

02.10.2026 заінтересована особа-Військова частина НОМЕР_1 подала до суду письмову заяву про розгляд справи без участі представника за наявними у справі доказами, просить прийняти законне та обґрунтоване рішення на розсуд суду.

Представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_5 в судове засідання не з`явився про розгляд справи повідомлений належним чином. До суду заяв чи клопотань не подано.

Під час судового засідання заявник та представник заявника підтримали вимоги заяви та просила суд їх задовольнити, надала аналогічні пояснення щодо підстав звернення до суду із заявою, викладеним у ній.

Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру за № 2510689 відносно ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року було відкрито провадження в цивільній справі в порядку окремого провадження, призначено заяву до розгляду в судовому засіданні.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. Заінтересовані особи Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_5 , Коростишівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подали до суду письмові заяви про розгляд справи без участі представників.

Суд, заслухавши думку заявника, представника, на підставі положень ст. ст. 128, 211, 223, 293, 294, 305-309 ЦПК України, розглянув справу за відсутності представників заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України суд призначив проголошення рішення о 16-30 год. 03.11.2026.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є матір`ю військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навідника-оператора 3 штурмового відділення 3 штурмового зводу 11 штурмової роти НОМЕР_3 штурмового батальйону, військової частини НОМЕР_1 , який був призваний на військову службу, що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 від 12.10.1988 року, серії НОМЕР_6 , повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 11.12.2023 за № 1/6314, довідкою командира військової частини НОМЕР_7 від 20.03.2024 за № 2108, витяг із наказу від 17.05.2024 за № 142,

Батько солдата ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , у віці 49 років, про що 23.01.2025 року складено відповідний актовий запис про смерть №04, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 16 лютого 2015 року, серії НОМЕР_8 .

Сповіщенням сім`ї від 04.06.2024 року за вих. №1/3299 ОСОБА_1 було повідомлено, яка є матір`ю солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що її син, солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навідник-оператор 3 штурмового відділення 3 штурмового взводу 11 штурмової роти НОМЕР_3 штурмового батальйону військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , який 28.05.2024 року зник безвісти поблизу АДРЕСА_2 під час виконання бойового завдання, при виконанні службових обов`язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації, виконуючи бойове завдання у складі підрозділу Збройних Сил України. Призваний на військову службу за призовом 23.11.2023 ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, від 12.07.2025 року, номер витягу: 20250712-2481, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: Україна, Житомирська область, Коростишівський район, Харитонівка, зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій), кримінальне провадження №12024060420000282 від 06.06.2024 року.

Відповідно до виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора ДП «Український національний центр розбудови миру», відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутня інформація щодо підтвердження про перебування у полоні від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста, відсутня інформація про стан здоров`я від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста, відсутнє підтвердження про перебування у полоні держави-агресора з інших відкритих джерел.

В матеріалах справи містяться матеріали службового розслідування стосовно зникнення безвісти старшого солдата ОСОБА_2 навідника - оператор 3 штурмового відділення 3 штурмового зводу 11 штурмової роти НОМЕР_3 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Суть вимог заяви становить оголошення померлим солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , внаслідок бойових дій під час виконання службових обов`язків по захисту Батьківщини, визначивши місце смерті поблизу населеного пункту Глибоке, Липецької сільської територіальної громади, Харківського району, Харківської області, датою смерті солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визначити дату набрання законної сили рішення суду, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 .

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про, зокрема, визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до положень ст. 308 ЦПК України, суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

В пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Відповідно до положень ст. 47 ЦК України, правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

ВП ВС у постанові від 11.12.2024 року у справі №755/11021/22 вказала, що за змістом частини 2 статті 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.

У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі №755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі №607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі №337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі №753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі №607/1612/23, провадження №61-6323св23.

Разом із тим, суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі №148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі №591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі №357/16463/24).

Відповідно до ч. 1, ч. 9 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004 (втратив чинність 20.03.2025 року), в переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, території можливих бойових дій, вказане с-ще Глибоке Липецької сільської територіальної громади Харківського району Харківської області, на території якого датою виникнення можливості бойових дій вказано: 13.09.2022 року, а датою припинення можливості бойових дій: 09.05.2024 року.

Також відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786, в переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, території можливих бойових дій, вказане с-ще Глибоке Липецької сільської територіальної громади Харківського району Харківської області, на території якого датою виникнення можливості бойових дій вказано: 13.09.2022 року, а датою припинення можливості бойових дій: 09.05.2024 року.

Відповідно до положень ст. 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно із цим Законом мають право на її отримання.

За змістом ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені в п. 4 цієї статті. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, указаних у підпунктах 1 - 3 п. 2 ст. 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їхні батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постановою Кабінету Міністрів від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до п. 12 указаного Порядку, одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1 - 3 п. 4 Порядку, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників. У разі відмови однієї з осіб, зазначених у п. 9 цього Порядку, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також у разі, коли одна з таких осіб у строк, установлений п. 32 Порядку, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги, у рівних частках.

Одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1 - 3 п. 4 Порядку, за наявності особистого розпорядження виплачується особі (особам), на користь якої (яких) складено особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в особистому розпорядженні. У таких випадках розмір часток обраховується із суми, що залишилася після виплат особам, визначеним абз. 2 п. 8 цього Порядку. У разі відмови однієї з осіб, зазначених в особистому розпорядженні, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також у разі, коли одна з таких осіб у строк, установлений п. 32 Порядку, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, у рівних частках (п. 13 Порядку).

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через три роки після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, у ході судового розгляду справи судом було встановлено, що солдат ОСОБА_2 , навідник-оператор 3 штурмового відділення 3 штурмового взводу 11 штурмової роти НОМЕР_3 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , 28.05.2024 року зник безвісти під час виконання службових обов`язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Глибоке Харківського району Харківської області. Під час проведення військовою частиною розшукових заходів, а саме: спроби встановити з ним звуковий зв`язок позитивних результатів не дали, проявів боягузтва через небажання виконувати обов`язки військової служби в умовах бойової обстановки зниклий безвісти не виказував, встановити місцезнаходження зниклого військовослужбовця не вдалося, даних про його місцезнаходження немає.

Суд враховує те, що солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виконував бойове завдання 28.05.2024 року поблизу населеного пункту Глибоке Харківського району Харківської області, під час якого 28.05.2024 близько 22:00 в ході застосування противником міномета калібру 120-мм по позиціях 11 штурмової роти НОМЕР_3 штурмового батальйону, в районі населеного пункту Глибоке Харківського району Харківської області, у складній бойовій обстановці зник безвісти військовослужбовець військової служби за призовом старший солдат ОСОБА_2 . Після цього в ході проведення службового розслідування по факту зникнення солдата ОСОБА_2 , військовій частині не вдалось встановити його місцезнаходження.

З огляду на викладене, у суду є обґрунтовані підстави припускати, що солдат ОСОБА_2 ймовірно загинув ІНФОРМАЦІЯ_9 внаслідок бойових дій під час виконання службових обов`язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України; датою смерті є ІНФОРМАЦІЯ_9 , днем смерті визначити дату набрання законної сили рішенням суду, а місцем смерті- селище Глибоке Харківського району Харківської області, Україна.

Так, суд враховує те, що відповідно до Наказу №376, територією активних бойових дій було с-ще Глибоке Липецької сільської територіальної громади Харківського району Харківської області, на території якого датою виникнення можливості бойових дій вказано: 13.09.2022 року, а датою припинення можливості бойових дій: 09.05.2024 року. При цьому 28.05.2024 року на території селища Глибоке Харківського району Харківської області, Україна, солдат ОСОБА_2 виконував бойове завдання, в ходя якого відбулося застосування противником міномета калібру 120-мм по 11 штурмової роти НОМЕР_3 штурмового батальйону, в районі населеного пункту Глибоке Харківського району Харківської області. Внаслідок цього солдат ОСОБА_2 зник безвісти. Тобто встановлені судом обставини зникнення безвісти солдата вказують на те, що він вірогідно міг пропасти безвісти за обставин, що загрожували йому смертю, та дають підстави припускати його ймовірну загибель під час події 28.05.2024 .

Суд бере до уваги те, що датою припинення можливості бойових дій на території селища Глибоке Харківського району Харківської області є 09.05.2024 року, та у розумінні шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України як дата закінчення активних бойових дій на території селища Глибоке Харківського району Харківської області, є 09.11.2024 року. Натомість 28.05.2024 року солдат ОСОБА_2 виконував бойове завдання на території селища Глибоке Харківського району Харківської області, та саме з 28.05.2024 року слід обраховувати початок шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, тобто від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, враховуючи, що ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.

Заявник звернувся до суду із заявою 18.03.2026 року, тож як на момент звернення заявника до суду з такою заявою, так і станом на момент судового розгляду справи 29.10.2026 року, сплинув шестимісячний строк, зазначений у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України.

Суд бере до уваги те, що встановлення факту оголошення особи померлою для заявника має юридичне значення виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», заявник звільнений від сплати судового збору, як заявник у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

V. Висновки суду за результатами розгляду заяви.

Суд дійшов висновку, що знайшли своє підтвердження обставини, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть, коли немає доказів про факт смерті військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навідника - оператора 3 штурмового відділення 3 штурмового зводу 11 штурмової роти НОМЕР_3 штурмового батальйону, військової частини НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця села Харитонівки Житомирського району Житомирської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , померлим, внаслідок бойових дій під час виконання службових обов`язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України, а місцем смерті селище Глибоке, Липецької сільської територіальної громади Харківського району Харківської області, Україна.

Суд, проаналізувавши встановлені в ході судового розгляду обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вказані вище норми, а також врахувавши те, що оголошення військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навідника - оператора 3 штурмового відділення 3 штурмового зводу 11 штурмової роти НОМЕР_3 штурмового батальйону, військової частини НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця села Харитонівки Житомирського району Житомирської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою.

При цьому відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 ЦПК України, п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати у справі про оголошення фізичної особи померлою не відшкодовуються.

Керуючись статтями 3-8, 10, 18, 76-89, 95, 258, 259, 263, 264, 265, 293, 294, 305-309 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Хільчевський С. О., заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Коростишівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України про оголошення фізичної особи померлою, задовольнити повністю.

Оголосити громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Харитонівка, Житомирського (Коростишівського) району, Житомирської області, загиблим за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини.

Датою смерті (загибелі) громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати день набрання рішенням суду законної сили.

Місцем смерті (загибелі) громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати: Україна, Харківська область, Харківського району, Липецька сільська територіальна громада, селище Глибоке.

Судові витрати у справі не відшкодовуються.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

У разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою. Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть.

Повний текст рішення суду складений 03.11.2026 року.

Суддя І. В. Щербаченко

Присяжні М. В. Шишлова

С. С. Мартинюк