Суд: Коростишівський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №935/333/25
Суддя: Щербаченко І. В.
Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/333/25
Провадження № 2/935/63/26
РІШЕННЯ
Іменем України
03 листопада 2026 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Щербаченко І.В., за участю секретаря судового засідання Кумечко С. М., позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Коростишівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та стягнення аліментів,
установив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Коростишівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання відповідача батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн, але не менше встановленого законом мінімального розміру аліментів щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 1999 року проживали разом однією сім?єю, як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_4 , відомості про батька у актовому записі про народження дитини здійснено зі слів позивача ОСОБА_1 . Після народження дитини відповідач проживав разом з позивачем однією сім?єю, питання здійснення подання офіційної заяви до органів державної реєстрації актів цивільного стану не поставало, оскільки відповідач не заперечував жодного разу, що дитина є спільною. Упродовж усього цього часу до кінця липня 2024 року між сторонами не виникало жодних спорів щодо походження дитини, вони проживали однією сім?єю з правами та обов?язками, притаманними для подружжя, а також для батьків і дитини. Наприкінці липня 2024 року відповідач залишив сім?ю, змінив місце проживання, припинив цікавитися дитиною. Увесь цей час дитина проживала і проживає разом з позивачем, перебуває на її утриманні, що підтверджуються актом депутата Коростишівської міської ради від 23 листопада 2024 року, тому з метою захисту прав та законних інтересів дитини, у тому числі на утримання батьком, позивач звернутись до суду з метою офіційного підтвердження факту походження сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , саме від відповідача, шляхом визнання батьківства.
Ухвалою судді Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В. В. від 14.04.2025 відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
01.05.2025 на підставі розпорядження керівника апарату Коростишівського районного суду Житомирської області № 935/1901/24-83 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 травня 2025 року на розгляд судді Щербаченко І.В. надійшла вказана цивільна справа.
Ухвалою судді Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І.В. від 09.05.2025 прийнято цивільну справу до свого провадження та призначено судове засідання.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення аліментів визнав частково, оскільки сума 5000 грн. є завищеною, він не працює, має тимчасові підробітки, тому згоден сплачувати аліменти у сумі 3500 грн.
Представник третьої особи на адресу суду направив заяву про розгляд справи без його участі, рішення просив прийняти на розсуд суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Відомості про батька ОСОБА_5 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері), що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статтей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України за № 00048977984 від 25.01.2025.
Згідно із висновком молекулярно - генетичного експертного дослідження за № 54546 від 23.07.2026 встановлено, що ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження складає 99,999999%; таким чином батьківство доведене.
Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».
Згідно із п. 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.
Згідно ч.1 ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Відповідно до ч.2 ст.128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу.
Згідно ч.3 ст.128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Згідно ч. 4 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки під час судового розгляду знайшов своє підтвердження факт того, що ОСОБА_2 є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачено, що відповідно до статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі-органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.
Наказом Мінюсту України від 12.01.2011 року № 96/5, який зареєстровано в Мінюсті України 14.01.2011 року за № 55/18793, затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, згідно з п.1.7 яких зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
А відповідно до п.2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є в т.ч. рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
Згідно зі ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Згідно з п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилався позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 про визнання батьківства та про внесення змін до актового запису про народження дитини про батька підлягає задоволенню.
Спірні відносини регулюються главою 15 «Обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання» розділу ІІІ «Права та обов`язки матері, батька та дитини» СК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та (або) користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Він не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до положень ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
В законодавстві термін "тверда грошова сума" є умовним та позначає відповідну суму аліментів на утримання дитини, що чітко визначена за домовленістю між платником та одержувачем аліментів або за рішенням суду.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.
Аліменти на утримання дитини є гарантією виконання кожним з батьків свого обов`язку забезпечувати дитину, надавати їй можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, розвагами, надати їй захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. При цьому, виходячи з положень чинного законодавства, доступ дитини до даних благ не залежить від перебування батьків у шлюбі. Аліменти є власністю самої дитини, а не батьків. Батьки лише отримують та використовують їх від імені дітей. Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Тобто перебування батьків у шлюбі або його розірвання не впливає на обов`язок батьків утримувати дитину.
За своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, з ким проживає дитина і який бере активну участь у її вихованні. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц,від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц, від 14 серпня 2024 року у справі № 760/4661/20.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум на одну особу віком до 6 років - становить 2817 грн, на одну особу віком від 6 до 18 років 3512 грн.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а тому отримання аліментів в більшому розмірі ніж прожитковий мінімум на дитину відповідного віку не заборонено законом та буде відповідатиме якнайкращому інтересу дітей.
Отже за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені у частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Окрім того нормами чинного законодавства передбачено, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дітей, зокрема, батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дітей.
В ході судового розгляду встановлено, що домовленості між сторонами щодо розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей не досягнуто. А оскільки сторони добровільно не домовилися про утримання неповнолітніх дітей, то кошти на їх утримання (аліменти) присуджує суд.
При вирішенні спору, суд враховує насамперед інтереси малолітніх дітей, для благополуччя та повноцінного розвитку яких необхідним є забезпечення їх коштами одним із батьків у незалежності від наявності між ними спору.
При вирішенні спору про стягнення аліментів, визначальним є обов`язок батьків утримувати своїх дітей незалежно від того, чи є батьки працездатними, чи є в них кошти, достатні для надання утримання. Тобто такий обов`язок превалює над можливістю платника таке утримання надавати. При цьому, в обов`язковому порядку судом враховуються всі обставини, які впливають на розмір аліментів.
В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 бере участь в утриманні дитини а також на підтвердження того, що на його утриманні перебувають інші діти чи батьки. Утримання з відповідача твердої грошової суми у розмірі 5000 грн на місяць на дитину об`єктивно не позбавляє його можливості забезпечувати власне утримання.
З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 належить стягнути аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн на місяць, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 10.02.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до частини першої ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Пунктом 1 частини першої ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Крім того, з урахуванням ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір.
Також, 30.10.2026 на адресу суду представником позивача подано клопотання про доручення доказів, а саме докази витрат, понесених позивачем у зв`язку із проведенням експертизи у розмірі 13900 грн. та врахувати їх при розподілі судових витрат та стягнути їх з відповідача на користь позивача.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню витрати, понесених позивачем у зв`язку із проведенням експертизи у розмірі 13900 грн.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 244 ЦПК України, суд призначив проголошення рішення на 03.11.2026 о 16:00 годині.
Керуючись статтями 3-13, 141, 76-83, 89, 259, 263-265, 430 ЦПК України, ст. 19, 150, 164, 165, 170, 180-184, 191, 193 СК України, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Коростишівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та стягнення аліментів задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Внести відомості до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 157 від 23 червня 2015 року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Коростишівського районного управління юстиції у Житомирській області, а саме: у графі «батько» вказати – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в загальному розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень, але не менше встановленого законом мінімального розміру аліментів щомісячно, з 10.02.2025 та до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. та 13900 (тринадцять тисяч дев`ятсот) гривень витрат, понесених позивачем у зв`язку із проведенням експертизи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП: невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Третя особа: Коростишівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ): код ЄДРПОУ 22061663, вулиця Соборна Площа, буд.18, м. Коростишів, Житомирський район, Житомирська область.
Повний текст рішення складено 03.11.2026.
Суддя І.В. Щербаченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua