Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №275/726/26 — Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/726/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 жовтня 2026 року селище Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Лівочки Л.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі Брусилівського районного суду Житомирської області цивільну справу №275/726/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості простягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

ТОВ "Новий Колектор" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 19004,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтували тим, що між відповідачкою та ТОВ "Лінеура Україна" 20 лютого 2025року укладено кредитний договір №5331483, відповідно до умов якого ТОВ "Лінеура Україна" надав відповідачці кредит у розмірі 7000 грн. строком на 360 днів, періодичність платежів – кожні 20 днів, стандартна процентна ставка 0,95 % за кожен день користування кредитом.

Відповідачка не виконувала взяті на себе зобов`язання, чим допустила істотні порушення умов договору, що спричинило виникнення заборгованості, яка станом на 27.01.2026 року становить 19004,41 грн., з яких: 4912,59 грн. -заборгованість по тілу кредиту, 10591,82 грн.- заборгованість по процентам, 3500 грн.- заборгованість по штрафу.

27.01.2026 між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "Новий Колектор" укладено договір факторингу № С7-270126-1 від 27.01.2026, за умовами якого ТОВ "Новий Колектор" набув право вимоги до боржників, зазначених в переліку, в тому числі до відповідачки ОСОБА_1 .

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором №53311483 від 20.02. 2025 у розмірі 19004,41 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати, понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в розмірі 284,58 грн.

До суду представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, повторно до суду не з"явилася; відзиву,заяв та клопотань від неї не надходило.

Відповідно до ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши та оцінивши надані позивачем докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 20 лютого 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №5331483 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису 9141.

Відповідно до п.1.2. договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 7000,00 гривень. Строк кредиту 360 днів.

Згідно з пунктом 1.4.1 кредитного договору сторонами погоджено тип та розмір процентної ставки за користування кредитним коштами. Зокрема, встановлено, що стандартна процента ставка становить 0,95% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,8978% .

Пунктом 2.1. договору визначено, що товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

ТОВ «Лінеура України» та відповідач підписали Паспорт споживчого кредиту, де зафіксовані ідентичні умови кредитування.

ТОВ «Лінеура Україна» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ грошових коштів відповідачці на її картковий рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 7000 грн., що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні доручення» від 27.01.2026.

27 січня 2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Новий колектор» було укладено договір факторингу № С7-270126-1 від 27.01.2026, за яким ТОВ «Новий Кредитор» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №5331483 від 20.02.2025.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №5331483 від 20 лютого 2025року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 27.01.2026 становить 19004,41 грн., з яких: 4912,59 грн.- заборгованість по тілу кредиту, 10591,82 грн. - заборгованість по процентам, 3500 грн.- заборгованість по штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.ст.3,12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст.3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно статтей 525, 526,530, 610 ЦК України, зобов"язання, які взяли сторони на себе при укладенні договору, повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як слідує з положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором( стаття 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ТОВ "Лінеура Україна" були виконані умови кредитного договору та перераховано кошти на картковий рахунок відповідача.

ОСОБА_1 свої зобов"язання за кредитним договором №5331483 від 20.02. 2025 не виконала та станом на 27.01. 2026 має заборгованість перед позивачем, до якого відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України перейшло право вимоги, у розмірі 19004,41 грн., з яких:4912,59 грн.- заборгованість по тілу кредиту, 10591,82 грн.-заборгованість по процентам, 3500 грн.- штраф.

Відповідачка ОСОБА_1 не надала суду доказів на спростування розміру заборгованості перед позивачем та відсутності заборгованості.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Новий Колектор" підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №5331483 від 20 лютого 2025року у розмірі 19004,41 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати у розмірі 284,58грн., що пов"язані з відправленням поштової кореспонденції відповідачці.

На підставі Законів України " Про електронну комерцію", Про електронні документи та електронний документообіг", ст.ст. 525, 526, 530, 610-611,629,1048-1049, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 12-13, 76-81,133,137,141, 263-265,280-284,288 ЦПК України , суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор" (ЄДРПОУ:43170298), заборгованість за кредитним договором №5331483 року від 20 лютого 2025 року у розмірі 19004 (дев`ятнадцять тисяч чотири) гривні 41 копійка, сплачений судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та інші витрати у розмірі 284 (двісті вісімдесят чотири) гривні 58 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення, яке складено 26 жовтня 2026 року

На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення, яке складено 26 жовтня 2026 року.

Суддя Л.І. Лівочка