Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №295/17982/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/17982/25

Категорія 35

2/295/1895/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі головуючої судді Біднини О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Житомирського державного університету імені Івана Франка до ОСОБА_1 про стягнення боргу за навчання (освітню послугу), -

В С Т А Н О В И В:

Житомирський державний університет імені Івана Франка звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті за навчання в розмірі 7074,00 грн., інфляційні збитки - 1426,92 грн. та 3% річних - 418,04 грн. та судові витрати по оплаті судового збору. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 16.09.2023 між сторонами був укладений договір №11845 про отримання освітньої послуги з 18.09.2023 по 30.06.2026. Навчання відповідача здійснювалось на умовах надання платних послуг. Згідно з умовами договору ОСОБА_2 зобов`язувалася щомісячно здійснювати оплату не пізніше, ніж до 25-го числа включно місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата. За умовами договору вартість навчання складає за навчальний період 2023-2024 роки - 23580,00 грн., за 2024-2025 роки - 23580,00 грн., за 2025-2026 роки - 23580,00 грн. 22.12.2023 відповідач була відрахована з навчання за порушення умов договору, дію договору про отримання освітньої послуги розірвано. Позивач належним чином виконав всі взяті на себе зобов`язання, однак відповідач обов`язок з оплати за отриману освітню послугу виконала частково, оскільки сплатила за навчання за період з 18.09.2023 по 22.12.2023 лише 2358,00 грн., тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надання освітніх послуг та застосувати наслідки, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 19.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача ОСОБА_3 03.02.2026 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просила відмовити у стягненні заборгованості за періоди, в які освітні послуги фактично не надавалися, відмовити у стягненні пені, інфляційних втрат та 3% річних або максимально їх зменшити, а також врахувати відсутність умислу, її сімейний та матеріальний стан. За змістом відзиву, відповідач вказує на те, що фактично проходила навчання лише протягом вересня 2023 року та за вказаний період було повністю сплачено вартість навчання, однак починаючи з жовтня 2023 року не відвідувала навчальні заняття та не отримувала освітніх послуг. Зазначає, що нею було підписано договір про надання освітніх послуг, разом з тим примірник договору вона не отримувала, з його умовами належним чином не ознайомлена. Також відповідач вказує, що на момент фактичного припинення навчання змінила прізвище у зв`язку з одруженням, змінила фактичне місце проживання та реєстрації, змінила номер телефону, а тому об`єктивно не могла бути належним чином повідомлена про необхідність вчинення будь-яких дій.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З урахуванням викладеного, відсутності правових підстав для призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права уразі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В частинах першій, другій статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як визначено ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України встановлено, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 16.09.2023 між Житомирським державним університетом імені Івана Франка (заклад) та ОСОБА_2 (замовник) укладений договір № 1184 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців (далі договір) (а. с. 4), згідно з умовами якого заклад бере на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника здійснити надання здобувачу освітньої послуги, а саме: підготовка понад державне замовлення, в межах ліцензійного обсягу здобувачів, форма освіти - денна, в Житомирському державному університеті імені Івана Франка з 18.09.2023 по 30.06.2026, рівень вищої освіти бакалаврський, назва освітньої програми: сценічне мистецтво, обсяг навчального навантаження здобувача вищої освіти в кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи 180 (п. 2.1 договору).

Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 70740,00 грн. Вартість платної освітньої послуги за роками навчання становить: за 2023-2024 навчальний рік - 23580,00 грн.; за 2024-2025 навчальний рік - 23580,00 грн.; за 2025-2026 навчальний рік -23580,00 грн. (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 4.4. замовник вносить плату щомісячно безготівково не пізніше, ніж до 25-го числа включно, що передує місяцю за який здійснюється оплата.

Згідно з п. 4.12 договору у разі відрахування здобувача до закінчення певного місяця під час повернення коштів витрати закладу за цей місяць враховуються як за повний місяць.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань цього договору сторони несуть відповідальність згідно із законом та цим договором (п. 5.1 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом усього періоду навчання або до повного виконання сторонами зобов`язань за договором (п. 6.1 договору).

Згідно п. 4 заявник вносить плату щомісячно безготівково не пізніше ніж до 25-го числа включно місяця, що передує місяцю за який здійснюється оплата.

Наказом ректора Житомирського державного університету імені Івана Франка №374-К(ОС) від 16.09.2023 відповідач ОСОБА_2 була зарахована студентом 1 курсу денної форми здобуття освіти, спеціальності «026 Сценічне мистецтво», освітньої програми «Сценічне мистецтво», Навчально-науковий інститут педагогіки (а.с. 5).

Відповідно до наказу ректора Житомирського державного університету імені Івана Франка Киричук Г.Є. №533-К(ОС) від 22.12.2023 ОСОБА_2 була відрахована з навчання з 22.12.2023 за невиконання індивідуального навчального плану та порушення умов договору (а.с. 6).

Волівецька змінила прізвище на « ОСОБА_4 » у зв`язку з одруженням, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

Згідно з довідкою головного бухгалтера Житомирського державного університету імені Івана Франка Шевчук Л. з нарахованої суми оплати за навчання за період з 18.09.2023 по 22.12.2023 в розмірі 9 432,00 грн., ОСОБА_2 сплачено 2 358,00 грн. Сума заборгованості по оплаті за навчання становить 7 074,00 грн. (а.с. 7).

22.07.2024 Житомирський державний університет імені Івана Франка на адресу ОСОБА_2 скерував лист про добровільне погашення заборгованості, вона попереджена про те, що у разі непогашення заборгованості у добровільному порядку, позивач буде змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 3% річних (а.с. 8).

На підтвердження розміру заборгованості позивач надав суду Розрахунок заборгованості, зі змісту якого вбачається, що позивачем нарахована заборгованість за договором від 25.09.2022 у сумі 7 074,00 грн.; інфляційні збитки за період з 01.01.2024 по 31.10.2025 в сумі 1 426,92 грн.; 3% річних за період з 22.12.2023 по 10.12.2025 у сумі 418,04 грн. (а.с. 10-15).

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши умови укладеного між сторонами договору від 16.09.2023, суд вважає наданий позивачем розрахунок заборгованості правильним.

Доводи відповідача про те, що починаючи з жовтня місяця 2023 року вона не відвідувала заняття та не отримувала освітні послуги, судом відхиляються, оскільки з моменту укладення договору, за умови відсутності факту його дострокового розірвання, а саме до навчального закладу із заявою про розірвання договору, у тому числі за згодою сторін відповідач не зверталася, відповідач взяті на себе зобов`язання, як сторона договору зобов`язана була сплатити вартість освітніх послуг у визначеному договором розмірі. При цьому, добровільне ухилення від одержання освітніх послуг у необхідному розмірі не може вважатися невиконанням договору з боку надавача освітніх послуг. Та обставина, що здобувач ОСОБА_5 в односторонньому порядку відмовилася від отримання освітніх послуг, які позивачем надавалися відповідно до встановленого порядку та навчальної програми, не звільняє відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань по внесенню оплати відповідно до умов договору про надання послуги.

Враховуючи, що відповідач не подала до суду доказів правомірності своїх дій по простроченню виконання своїх зобов`язань за договором про надання освітніх послуг, суд дійшов висновку, що відповідач допустила неналежне виконання взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати за освітні послуги відповідно до умов укладеного між сторонами договору від 16.09.2023 року, що призвело до порушення майнових прав позивача, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 028,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, що підтверджено документально.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 2-5, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Житомирського державного університету імені Івана Франка заборгованість по оплаті за навчання за договором №1184 від 16.09.2023 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців в розмірі 7 074,00 грн.; інфляційні втрати – 1 426,92 грн.; 3% річних - 418,04 грн., що разом становить 8 918,96 грн., а також судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Житомирський державний університет імені Івана Франка, місцезнаходження: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 40, код ЄДРПОУ 02125208.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: О.В. Біднина