Вирок від 03 листопада 2026 р. у справі №272/1177/26 — Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/1177/26

Провадження № 1-кп/272/148/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді – ОСОБА_1

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого– ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Андрушівка кримінальне провадження № 12026060560000080 по обвинуваченню – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , уродженця м. Самарканд, Узбекистан, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, на утримані неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, раніше не судимого, з середньою освітою -

за ст. 185 ч.4 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

Згідно обвинувального акту і наданої угоди про визнання винуватості від 27.08.2026 ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч. 4 КК України за наступних обставин.

04.08.2026 близко 15 год. 25 хв. ОСОБА_5 перебуваючи на території ігрового майданчику, що неподалік комунального некомерційного підприємства «Андрушівська міська лікарня», що за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, м. Андрушівка, вул. Героїв Чорнобиля, 34 помітив сумку, яку ОСОБА_6 залишила без нагляду та підійшовши до неї помітив у ній грошові кошти в сумі 5000,00 грн., після чого у нього виник раптовий протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану введеного на території України Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, (востаннє продовженого Указом Президента України №342/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 27.04.2026, затвердженого Законом України №4857-ІХ від 28.04.2026 на період з 04.05.2026 по 02.08.2026).

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, ОСОБА_5 04.08.2026 близько 15 год. 25 хв. перебуваючи на території ігрового майданчику, що неподалік комунального некомерційного підприємства «Андрушівська міська лікарня», що за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, м. Андрушівка, вул. Героїв Чорнобиля, 34, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав із сумки яка належить гр. ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 5000,00 гривень.

Після цього, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 5000,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, щиро розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував завдані збитки.

ОСОБА_5 та його захисник також погодилися із прокурором на призначення обвинуваченому покарання за кримінальне правопорушення за ст. 185 ч.4 КК України - у виді п`яти років позбавлення волі. Та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки. Також, у даній угоді зазначено роз`яснення обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки її невиконання, передбачені ст. 473 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 суду пояснив, що він підтримує укладену між ним за участю захисника та прокурором угоду про визнання винуватості, вину визнає в повному обсязі, з узгодженою мірою покарання погоджується, угода є добровільною, він розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 4 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, які йому були роз`яснені прокурором, захисником та судом.

Захисник ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості підтримав та не заперечував проти її затвердження, зазначивши, що угода відповідає інтересам його підзахисного та вимогам КПК України.

Потерпіла до суду не з`явилася направила заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутність, в якій вказала, що підтримує угоду про визнання винуватості та не заперечує щодо її затвердження, щодо міри покарання покладається на розсуд суду, претензій до обвинуваченого немає.

Суд, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши в обвинуваченого повне розуміння ним процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили ОСОБА_5 погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.

Так, кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України - угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Угода за змістом укладена відповідно до ст. 472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у т.ч. стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди, потерпілою надано прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.

Прокурор у судовому засіданні підтримала угоду та просила затвердити, так як угода відповідає вимогам кримінального та кримінально-процесуального законодавства, а обвинувачений свою вину визнає повністю та погодився на укладення угоди, потерпіла надала згоду на укладення угоди.

Враховуючи, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого за ст. 185 ч.4 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, і обставини, які пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодована шкода.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 75 КК України та п. 2 укладеної угоди, за якою ОСОБА_5 взяв на себе зобов`язання виконувати всі обов`язки, які будуть покладені на нього судом, суд призначаючи погоджену міру покарання, вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч.1 п.1, п. 2 ст. 76 КК України.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

У даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено.

Арешт на майно не накладався.

Речові докази вирішити згідно ст.100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Угоду від 27.08.2026 року по кримінальному провадженню № 12026060560000080 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.08.2026, між прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_5 , захисником ОСОБА_4 про визнання винуватості затвердити.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити узгоджене покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік шість місяців. На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Речові докази: одна купюра номіналом 500 грн. № ЛБ2206329, одна купюра номіналом 20 грн. № ДН2945931, які повернуто потерпілій ОСОБА_6 на зберігання – повернути потерпілій ОСОБА_6 .

DVD-R – диск з відеозаписом з камер відеоспостережень «Безпечне місто», що розташовані навпроти КНП «Андрушівська міська лікарня» , що за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, місто Андрушівка, вулиця Героїв Чорнобиля, 34, а саме за період часу 14:00 по 16:00 04.08.2026 залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, але лише у випадках, встановлених ст.ст. 473, 394 КПК України.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СуддяОСОБА_1