Суд: Софіївський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №193/1464/26
Суддя: Томинець О. В.
ЄУН 193/1464/26
Провадження 2/193/930/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
(заочне)
03 листопада 2026 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді Томинця О. В.,
за участю секретаря судового засідання Ратушної В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Стислий виклад позиції позивача.
24.08.2026 до Софіївського районного суду надійшов цивільний позов ТОВ "ФК "Кредит Капітал" до відповідача ОСОБА_1 , згідно вимог якого просить ухвалити судове рішення про стягнення з відповідача заборгованість за договором №103720394 від 18.08.2024 у розмірі 27258,97 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн., та судовий збір у розмірі 2662, 40 грн..
В обґрунтування позову вказав, що 18.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено договір споживчого кредиту №103720394, згідно якого відповідач отримала грошові кошти у сумі 7000,00 грн та зобов`язалась повернути ці кошти і сплатити проценти. Відповідач своїх зобов`язань за споживчим кредитом не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість.
26.11.2024 між ТОВ «Мілоан» та позивачем було укладено договір відступлення прав вимоги № 114-МЛ/Т, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК " Кредит-Капітал " приймає останні. Таким чином ТОВ "ФК "Кредит-Капітал " набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором у розмірі 27258,97 грн, з яких: 7000,00 грн – прострочена заборгованість за тілом кредиту, 13650,17 грн – прострочена заборгованість по відсоткам, 2940 грн – прострочена заборгованість по комісії за обслуговування кредиту та 3668,8 грн заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання.
Заяви (клопотання) учасників справи та процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 26.08.2026 відкрито провадження у справі з призначенням розгляд справи у спрощеному позовному провадження з викликом сторін. За клопотанням представника позивача витребувано у АТ КБ «Приват Банк» інформацію, що містить банківську таємницю, зокрема що стосується факту перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача за договором про споживчий кредит.
Представник позивача правом на участь в судовому засіданні не скористався, просив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, за його відсутності, що підтверджено відповідним клопотанням подане до суду.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, зокрема розміщенням оголошення про виклик на сайті Судової влади, у судове засідання не з`явилась, заяв та клопотань до суду не надавала, правом на відзив не скористалась.
У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди представника позивача, вирішено розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280, 281 ЦПК України.
За положеннями частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Незважаючи, що судовий розгляд справи був призначений на 30.10.2026, датою рішення керуючись ст. 268 ЦПК України, є дата його складання, а саме 03.11.2026.
Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 18.08.2024 між ТОВ "Мілоан" та відповідачем було укладено договір про споживчий кредиту № 103720394 згідно якого ТОВ "Мілоан" надало відповідачу кредит в розмірі 7000,00 грн шляхом перерахування вказаної суми коштів на картковий рахунок відповідача. Зазначений договір був підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на особистий номер телефону останньої НОМЕР_1 . Вказане підтверджується копією зазначеного договору про споживчий кредит (а.с. 7-13).
Кредит надається загальним строком на 345 днів з 18.08.2024.
Відповідно до умов договору передбачено, комісію за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування): 10780.00 грн., що нараховується за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який додатком №1 до цього Договору.
Пунктом 1.5.3 договору передбачено проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 3.65 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.
Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 220.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів (п. 1.5.4 договору).
На підтвердження перерахування коштів позивачем надано платіжне доручення №94082558 від 18.08.2024, з якого вбачається перерахунок коштів на ім`я відповідача у розмірі 7000,00 грн. (а.с. 18).
Окрім того на виконання ухвали суду від 10.09.2026, АТ КБ «Приват Банк» надано інформацію, згідно якої підтверджено, що у банку емітовано банківську картку № НОМЕР_2 . 18.08.2024 було здійснено транзакцію у сумі 7 000 грн на вказану карту (а. с. 52).
В свою чергу відповідач користувалась кредитними коштами, заборгованість за кредитним договором остання не погасила, у зв`язку із чим у неї виникла заборгованість за вказаним договором про споживчий кредит, що підтверджено розрахунком заборгованості долученого до матеріалів справи.
26.11.2024 між ТОВ "Мілоан" та позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги № 114-МЛ/Т, у відповідності до умов якого ТОВ "Мілоан" передає ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" приймає останні, в тому числі і за вказаним договором про споживчий кредит (а.с.23-34).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги № 114-МЛ/Т від 26.11.2024 ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 103720394 від 18.08.2024 в сумі 27258,97 грн, з яких: 7000,00 грн – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 13 650,17 грн - заборгованість за простроченими відсотками за користування, 2940 грн – прострочена заборгованість за комісією за обслуговування кредиту та заборгованості за неустойкою та/або процентам за порушення грошового зобов`язання у сумі 3668,8 грн (а.с. 18-19).
Вказане підтверджується копією зазначеного договору про відступлення права вимоги та витягом з реєстру боржників до вказаного договору, а також платіжною інструкцією № 8083 від 26.11.2024, за яким ТОВ «ФК «Кредит Капітал» сплатив ТОВ «Мілоан» кошти за відступлення права вимоги за договором № 114-МЛ/Т від 26.11.2024.
03.08.2026 на адресу відповідача була надіслана досудова вимога, якою позичальника було інформовано про відступлення права вимоги до позивача та необхідності сплатити заборгованість за договором про споживчий кредит у розмірі 27258,98 грн. (а.с. 35).
Правове врегулювання правовідносин.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 УК України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).
Щодо стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитного договору.
Відповідно до пункту 4 частини першої ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина 2 ст.8 Закону).
Отже, цим Законом безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої ст.1 та частини другої ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п.5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до Закону після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина 5 стаття 12 Закону).
Із урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої ст.11, частини п`ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року в справі №496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року в справі №202/5330/19 виснувано, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою ст.11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої ст.11, частини п`ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Так, у договорі про споживчий кредит №103720394 від 18.08.2024, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» містяться умови про комісію за обслуговування кредиту, а саме у пункті 1.5.2 договору зазначено, що комісія за обслуговування кредиту: 10780 грн, що нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком № 1 до цього договору.
Із виписки з особового рахунку відповідача та відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №103720394 від 18.08.2024 вбачається, що відповідачу нараховувалася комісія за обслуговування кредиту кожного місяця двічі на місяць (кожного 3 та 18 числа місяця) по 490 грн. у період з 18.08.2024 по 26.11.2024.
При цьому слід зауважити, що в кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, також ТОВ «Мілоан» не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
В зв`язку з цим підстав стягувати нараховану позивачем у даній справі заборгованість по комісії в сумі 2940 грн не має, а тому доводи позивача в цій частині позову є обґрунтованими.
Щодо вимог про стягнення неустойки та/або процентам за порушення грошового зобов`язання.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, з 05:30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого в подальшому продовжувалась і триває на цей час.
Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нарахована неустойка за невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором в цей період, підстави для стягнення з відповідача 3668,8 грн. 00 коп. заборгованості за неустойкою та /або процентам за порушення грошового зобов`язання, відсутні.
Зважаючи, що доказів повернення боргу відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у сумі 20 650,17 грн, яка складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту у сумі 7000 грн та простроченої заборгованості за відсотками у сумі 13650,17 грн. є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із частинами першою та другою статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн. На підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу надав договір № 0107 про надання правової допомоги від 01.07.2025, укладена між позивачем та АО «Апологет» (а.с. 38), акт №Д/32634 надання правової допомоги від 10.08.2025, згідно якого сторонами узгоджено суму послуг у розмірі 8000 грн, та детальний опис наданих послуг (а.с. 39 на звороті), відповідно до якого зазначено перелік послуг, зокрема адвокатом здійснено усну консультацію клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта у справі, складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта та подання заяви до суду від імені клієнта .
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з диспозиції частини першої статті 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на складність справи, яка є справою незначної складності, обсяг виконаних адвокатом робіт, зокрема те, що надання правової допомоги становила у складанні позовної заяви, та додатків до неї, та надання усної консультації, необхідно дійти висновку про неспівмірність заявленого до стягнення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн., який є завищеним.
За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн., як такий, що відповідатиме принципу співмірності із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), ціною позову та значенням справи для позивача.
Крім того, відповідно до положення ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 2016,91 грн., пропорційно задоволеній сумі позовних вимог.
Керуючись ст. 11, 509, 512-514, 525-527, 530, 610, 611, 615, 1077, 1082 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258-296,280 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» суму заборгованості за договором про споживчий кредит № 103720394 від 18.08.2024, яка утворилась станом на 29.07.2025 у загальному розмірі 20 650 (двадцять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 17 копійок та складається із наступного: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 7000 гривень, простроченої заборгованості за відсотками у сумі 13650,17 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» судовий збір у розмірі 2016 (дві тисячі шістнадцять) гривень 91 копійка, а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
На заочне рішення суду може бути подана апеляційна скарга позивачем безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дані позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79018.
Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 03.11.2026.
Суддя О. В. Томинець
Оригінал: reyestr.court.gov.ua