Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №380/22270/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/22270/25 пров. № А/857/28688/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі № 380/22270/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кам`янка-Бузької міської ради про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції Морська Г.М.,

час ухвалення рішення 27 квітня 2026 року,

місце ухвалення рішення м.Львів,

дата складання повного тексту рішення 27 квітня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кам`янка-Бузької міської ради (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним Рішення №31 від 22.08.2025 Кам`янка-Бузької міської ради про відмову ОСОБА_1 в затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подальшої передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,3000 га в с. Забужжя (кадастровий номер земельної ділянки - 4622110100:03:009:0046);

- зобов`язати Кам`янка-Бузьку міську раду, у двотижневий строк після завершення (припинення або скасування) в Україні воєнного стану повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 20.01.2022 про затвердження проекту із землеустрою та передання у власність земельну ділянку кадастровий номер земельної ділянки 4622110100:03:009:0046 для ведення особистого селянського господарства площею 0,3000 га за адресою с. Забужжя. Львівського району, Львівської області.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що 20 січня 2022 року він звернувся до Кам`янка-Бузької міської ради з заявою про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подальшої передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства. Дана заява разом з проектом із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та копією витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку була 20 січня 2022 року зареєстрована за №666/85 в Центрі надання адміністративних послуг Кам`янка-Бузької міської ради. Позивач оскаржив дану бездіяльність в судовому порядку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року по справі № 380/1286/25 прийнято рішення, яким, визнано протиправною бездіяльність Кам`янка-Бузької міської ради, щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 20 січня 2022 року про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подальшої передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства зареєстрованої за №666/85. Оскільки таке звернення ним подано 20 січня 2022 року, відповідач має всі законні підстави для прийняття рішення, так як Закон №2145-ІХ від 24.03.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» набрав чинності вже після поданн його заяви.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав, а саме.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Судом установлено, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ), у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф проти України, неодноразово було продовжено строк дії воєнного стану, який триває дотепер.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Так 07.04.2022 набрав чинності Закон №2145-ІХ від 24.03.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» (далі - Закон №2145-ІХ), яким розділ Х Перехідні положення ЗК України доповнено пунктами 27 і 28 та за змістом підпункту 5 пункту 27 розділу Х Перехідні положення ЗК України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Тобто, Закон № 2145-IX від 24.03.2022 встановлює заборону під час дії воєнного стану на вчиненні дій щодо безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі та формування земельної ділянки.

Суд зазначає, що Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року по справі № 380/1286/25 відмовлено позивачу у задоволенні позову в частині «…зобов`язати Кам`янка-Бузьку міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 січня 2022 року про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подальшої передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства зареєстрованої за №666/85…».

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року по справі № 380/1286/25 встановлено наступне: «… З огляду на зазначене, підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Кам`янка-Бузької міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 січня 2022 року про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подальшої передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства зареєстрованої за №666/85 відсутні.

Водночас суд виключає можливість застосування висновків Верховного Суду, наведених представником позивача у позовній заяві, до справи, що розглядається, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними, ухвалені за інших фактичних обставин справи, з урахуванням іншої нормативної бази, що у своїй сукупності не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правову позицію у справі, що розглядається. Зокрема у постановах Верховного Суду, на які посилається представник позивача, немає висновків щодо застосування положень підпункту 5 пункту 27 розділу “Перехідні положення” ЗК України.

При цьому, суд наголошує, що після закінчення воєнного стану в Україні позивач не позбавлений можливості у встановленому порядку звернутися до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подальшої її передачі у власність для ведення особистого селянського господарства…».

Враховуючи встановлені обставини та наведені правові норми, суд вважає правомірним рішення сесії Кам`янка-Бузької міської ради № 31 від 22 серпня 2025 року, оскільки таким рішенням права позивача не порушені із урахуванням наявного на час його прийняття правового регулювання порядку передачі земельних ділянок у власність громадянам.

Разом із тим суд зауважує, що позивач не позбавлений права по завершенню воєнного стану або скасування обмежень, запроваджених підпунктом 5 пункту 27 розділу X Земельного кодексу У країни в редакції Закону № 2247-ІХ від 12.05.2022, звернутись до відповідача та реалізувати своє право на набуття земельної ділянки у власність.

Також суд звертає увагу, що судовому захисту підлягає лише порушене право особи, а позовна вимога «…зобов`язати Кам`янка-Бузьку міську раду, у двотижневий строк після завершення (припинення або скасування) в Україні воєнного стану повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 20.01.2022 про затвердження проекту із землеустрою та передання у власність земельну ділянку кадастровий номер земельної ділянки 4622110100:03:009:0046 для ведення особистого селянського господарства площею 0,3000 га за адресою с. Забужжя. Львівського району, Львівської області…», звернена на майбутнє, права позивача у цій частині відповідачем ще не порушені, тому задоволенню не підлягає.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно дост. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі № 380/22270/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяА. Р. Курилець

суддіС. М. Кузьмич

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 04 листопада 2026 року.