Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №300/2282/26
Суддя: Боршовський Тарас Іванович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року м. ЛьвівСправа № 300/2282/26 пров. № А/857/34896/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого-судді Боршовського Т.І.,
суддів Кухтея Р.В.,
Шевчук С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Порцін В. Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року про закриття провадження у справі № 300/2282/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Верхнянської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення, -
суддя в 1-й інстанції – С. В. Гомельчук
час постановлення ухвали – 02 червня 2026 року,
місце ухвалення рішення – м. Івано-Франківськ,
дата складення повної ухвали – 04 червня 2026 року.
ВСТАНОВИВ:
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Верхнянської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Верхнянської сільської ради від 18 грудня 2025 року № 1045-56/2025 «Про бюджет Верхнянської сільської територіальної громади на 2026 рік».
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року закрито провадження у справі № 300/2282/26 на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем з метою захисту прав, свобод та законних інтересів позивача, як депутата місцевої ради, який представляє інтереси виборців, самостійно перевірено законність та обґрунтованість спірного рішення, за результатами чого рішення було скасовано. Скасування спірного рішення, з приводу якого позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, свідчить про відсутність предмету спору та підґрунтя для подальшого провадження у справі.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною, оскільки постановлена з неправильним застосуванням норм процесуального права. Покликається на те, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що скасування відповідачем рішення від 18.12.2025 № 1045-56/2025 є достатнім для повного відновлення прав позивача як депутата місцевої ради. Вказує, що такий висновок не відповідає змісту пункту 8 частини першої статті 238 КАС України. Зазначає, що оскаржуване рішення також стосувалося бюджету територіальної громади та до моменту його скасування фактично виконувалося. Вказує, що правовий інтерес позивача зберігається, оскільки предметом спору є встановлення факту прийняття рішення про бюджет територіальної громади неповноважним складом ради та порушення гарантованих законом прав депутата місцевої ради на участь у здійсненні виключних бюджетних повноважень представницького органу. З огляду на вищенаведене просить скасувати ухвалу.
Відповідач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. У відзиві зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Вказує, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять підстав для її скасування. На підставі вищенаведеного просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу – без змін.
Ухвалою суду від 19.10.2026 розгляд справи призначено в судовому засіданні на 03.11.2026.
Представник відповідача явку представника не забезпечив.
Представник позивача, з огляду на ухвалу суду від 02.11.2026, вийшов на зв`язок в порядку відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою ЄСІТС. Однак використаний представником позивача технічний засіб не забезпечив належну якість звуку (звук відсутній), вказаний технічний недолік не був усунутий самостійно, що відповідно до частини 5 статті 195, пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України стало підставою для продовження розгляду справи за відсутності представників сторін, яку яких забезпечено судом.
ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
1. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
ОСОБА_1 є депутатом Верхнянської сільської ради.
18 грудня 2025 року Верхнянською сільською радою прийнято рішення № 1045-56/2025 «Про бюджет Верхнянської сільської територіальної громади на 2026 рік».
Вказане рішення прийнято на пленарному засіданні ради за участі депутатів ради та сільського голови, що підтверджується протоколом сесії та листом реєстрації депутатів. Загальний склад ради становить 22 депутати; згідно протоколу засідання, фактично участь в прийнятті рішення брали 11 депутатів та сільський голова; позивач на засіданні був відсутній.
Верхнянської сільської ради 24 квітня 2026 року прийнято рішення № 1136-59/2026 «Про бюджет Верхнянської сільської територіальної громади на 2026 рік» (код бюджету 09501000000).
Відповідно до пунктів 1, 15 та 16 вказаного рішення, сільською радою вирішено:
1. Визнати станом на 01 травня 2026 року: доходи бюджету сільської територіальної громади у сумі 101950612,36 гривень, у тому числі доходи загального фонду місцевого бюджету 100815612,36 гривень та доходи спеціального фонду місцевого бюджету -1135000 гривень згідно з додатком 1.
15. Скасувати рішення Верхнянської сільської ради від 18 грудня 2025 року №1045-56/2025 «Про бюджет Верхнянської сільської територіальної громади на 2026 рік» (код бюджету 0910000000) у зв`язку із виявленими порушеннями вимог законодавства при його прийнятті.
16. Затвердити видатки бюджету Верхнянської сільської територіальної громади, що здійснювалися у період з 01 січня по 30 квітня 2026 року з метою забезпечення безперервного функціонування бюджетних установ, у тому числі на оплату праці, енергоносії та інші видатки, відповідно до вимог Бюджетного Кодексу України.
2. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ. ВИСНОВКИ.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Частиною першою статті 5 КАС передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Правові підстави закриття провадження у справі визначені статтею 238 КАС.
Зокрема, пунктом 8 частини першої статті 238 КАС встановлено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що в разі встановлення під час розгляду справи, що відповідач - суб`єкт владних повноважень виправив порушення, які оскаржує позивач, суд має вирішити питання щодо можливості закриття провадження у справі. Визначальною умовою для цього є повне відновлення законних прав (інтересів) позивача внаслідок такого виправлення.
Тобто, для застосування наведеної підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність таких фактів: по-перше, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень і, по-друге, повинні бути підстави стверджувати, що внаслідок самостійного виправлення суб`єктом владних повноважень допущених порушень відбулося повне відновлення законних прав та інтересів позивача.
Отже, сам по собі факт скасування оскаржуваного рішення не звільняє суд від перевірки другої з наведених умов. Для цього необхідно врахувати зміст порушеного права, характер заявлених вимог та наслідки, які залишилися для позивача після скасування рішення.
За змістом частини другої статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутат місцевої ради має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів. Відповідно до частини шостої наведеної статті депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.
У цій справі позивач пов`язує порушення своїх депутатських прав із прийняттям Верхнянською сільською радою 18 грудня 2025 року рішення від 18 грудня 2025 року №1045-56/2025 «Про бюджет Верхнянської сільської територіальної громади на 2026 рік» (код бюджету 0910000000) з порушенням, на його думку, встановленої законом процедури прийняття. Зазначає, що внаслідок прийняття оскаржуваного рішення було порушено його права як депутата місцевої ради, оскільки вказане рішення було прийняте неповноважним складом ради – за відсутності кворуму, а саме за участі 11 депутатів із 22 депутатів загального складу ради, за його відсутності через хворобу. Тобто незаконність вказаного рішення позивач пов`язує не з порушенням певних своїх конретних суб`єктивних прав в сфері застосування вказазаного нормативного акту, а виключно через порушення його прав як депутата вказаної ради брати участь в діяльності повноважного предстаницького органу та прийнятті рішень у законний спосіб.
Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 10.04.2026 звернувся до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення Верхнянської сільської ради від 18 грудня 2025 року № 1045-56/2025 «Про бюджет Верхнянської сільської територіальної громади на 2026 рік». В подальшому сесією Верхнянської сільської ради 24 квітня 2026 року прийнято рішення № 1136-59/2026 «Про бюджет Верхнянської сільської територіальної громади на 2026 рік», яким,серед іншого, скасовано рішення Верхнянської сільської ради від 18 грудня 2025 року №1045-56/2025 «Про бюджет Верхнянської сільської територіальної громади на 2026 рік» у зв`язку із виявленням порушень вимог законодавства при його прийнятті.
Отже, суб`єктом владних повноважень оскаржуване рішення скасовано повністю, що не заперечується учасниками справи. За таких обставин рішення, як кінцевий результат в процедурі прийняття такого акту органу місцевого самоврядування, та з ухваленням якого позивач пов`язував порушення свого права на участь у діяльності повноважного представницького органу місцевого самоврядування та прийнятті рішень, припинило свою дію.
Водночас неможливість повторно реалізувати право голосу під час засідання, яке вже відбулося, не означає, що захист цього права потребує судового визнання скасованого рішення протиправним. Скасування радою самостійно рішення, яке прийнято з порушення процедури, в разі його оскарження до суду суб`єктом такої процедури – депутатом ради з підстав недотримання процедури та порушення його права на участь в прийнятті такого рішенням, свідчить, що такі підстави для оскарження відпали.
В такому випадку право депутата на участь у діяльності повноважного представницького органу місцевого самоврядування та прийнятті рішень з конкретного питання, яке було предметом оскарженого рішення, що скасовано самостійно радою, реалізується у спосіб участі такого депутата в засіданні ради, де повторно буде розглядатися таке питання.
Щодо доводу про те, суд першої інстанції не врахував, що вже відбулося часткове фактичне виконання місцевого бюджету до скасування спірного рішення, а тому скасування такого рішення не свідчить про автоматичне припинення правових наслідків, які виникли у зв`язку з його прийняттям, то вони є помилковими. В цій справі, з огляду на підстави вказаного позову (порушення процедури: прийняття рішення ради від 18.12.2025 неповноважним складом, та порушення права депутата на участь у прийнятті відповідного рішення ради), суд першої інстанції мотивовано виснував, що скасування рішення через допущені процедурні порушення, свідчить про виправлення радою допущених порушень. Натомість нове врегулювання спірних правовідносин рішенням від 24.04.2026 № 1136-59/2026, в тому числі за період з 01.01.2026 по 30.04.2026 (тобто в період дії попереднього рішення від 18.12.2025 № 1045-56/2025), вказує на те, що питання бюджетних правовідносин, в тому числі виконання бюджету Верхнянської сільської територіальної громади з 01.01.2026 врегульовано саме рішенням Верхнянської сільської ради від 24.04.2026 № 1136-59/2026, з дією якого пов`язано виникнення відповідних матеріальних правовідносин. Водночас, у наведених доводах позивач не навів конкретних наслідків для реалізації своїх депутатських повноважень, усунення яких залежить саме від судового визнання скасованого рішення протиправним. Оскарження конкретних рішень чи дій щодо виконання бюджету, які не охоплені заявленими позовними вимогами, можливе шляхом подання окремого позову за наявності порушення ними прав або охоронюваних законом інтересів особи.
Натомість допущені процедурні порушення прийняття відповідного рішення вичерпуються фактом скасування такого рішення, а порушені процедурні права учасника такого процесу відновлюються скасуванням рішення, прийнятого з порушенням процедури.
Щодо посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 27.08.2024 у справі № 800/162/16, то правова позиція касаційного суду в цій справі не є релевантною, оскільки такі висновки зроблені у справі за позовом особи щодо захисту порушеного суб`єктивного права (права на «мирне володіння майном») в «матеріальних» правовідносинах, що виникли у зв`язку із застосуванням акту індивідуальної дії. Натомість у цій справі звернення до суду обгрунтоване порушенням права учасника процедури (суб`єктивного «процедурного» права) прийняття нормативного акта (тобто в процедурних правовідносинах), та не пов`язане з реалізацією його суб`єктивного права в правовідносинах на які поширює сферу дії вказаного нормативного акта.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки порушенням своїх прав позивач вважає саме прийняття відповідачем рішення від 18 грудня 2025 року № 1045-56/2025 «Про бюджет Верхнянської сільської територіальної громади на 2026 рік» з порушенням процедури його прийняття, а способом захисту і відновлення порушеного права визначив визнання протиправним та скасування рішення Верхнянської сільської ради від 18 грудня 2025 року №1045-56/2025 «Про бюджет Верхнянської сільської територіальної громади на 2026 рік», то скасування самим суб`єктом владних повноважень цього рішення є належним відновленням прав позивача як депутата та не потребує додаткового судового визнання цього рішення протиправним.
Таким чином, суд першої інстанції підставно закрив провадження у справі.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на те, що апеляційний суд визнав доводи апеляційної скарги помилковими та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції, то апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.
Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у справі № 300/2282/26 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддяТ. І. Боршовський
суддіР. В. Кухтей
С. М. Шевчук
Повна постанова складена 03.11.2026.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua