Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №206/5686/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 206/5686/26

Провадження 2/206/3040/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 листопада 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді Плінської А.В.,

при секретарі – Габісонії Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середньоденного заробітку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до відповідача з позовною заявою, в якій збільшивши позовні вимоги просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 250846,29 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 9197,30 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем та 28 серпня 2026 року звільнилася за угодою сторін. Відповідач безпідставно не виплачує заробітну плату за листопад 2025 року та за березень-серпень 2026 року, та заборгованість відповідача по заробітній платі перед позивачем становить 250846,29 грн. Відповідач при звільненні так і не провів з позивачем остаточний розрахунок та не виплатив їй нараховану заробітну плату. Оскільки заробітна плата не була виплачена вчасно, позивач вимагає також стягнути з відповідача середній заробіток за несвоєчасну виплату заробітної плати за період з 31 серпня 2026 року по 11 вересня 2026 року включно у розмірі 9197,30 грн.

В судове засідання позивачка не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, а тому, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність останнього та ухвалити у справі заочне рішення за згодою представника позивача.

Неявка сторін є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач з 13 травня 2015 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем та 28 серпня 2026 року позивача було звільнено згідно ст.36 КЗпП України за угодою сторін.

Згідно довідки ТОВ «Відродження» від 31 серпня 2026 року №ВІ000000016, позивачу не виплачена заробітна плата у сумі 250846,29 грн., у т.ч. по місяцям: за листопад 2025 року 98204,36 грн.; за березень 2026 року 21451,53 грн; за квітень 2026 року 20920,23 грн.; за травень 2026 року 20693,85 грн.; за червень 2026 року 20693,85 грн.; за липень 2026 року 20693,85 грн; за серпень 2026 року 48188,62 грн.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати судом враховується наступне.

Відповідно до ст.94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, яка згідно ст.115 вказаного Кодексу виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Судом враховуються роз`яснення викладені в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», за яким задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Отже, судом встановлено, що заборгованість відповідача по заробітній платі перед позивачем складає 250846,29 грн.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням предмету та підстави позову, суд дійшов висновку, що ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права позивача, характеру його порушення, наслідкам, спричиненим цим порушенням, буде стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 250846,29 грн. Зазначену суму заробітної плати позивачу станом на час розгляду справи судом не виплачено, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні судом враховується наступне.

Згідно статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Відповідно до пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, передбачено, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Так, як вбачається з вищевказаної довідки, позивачу була нарахована заробітна плата від ТОВ «Відродження» за червень 2026 року 20693,85 грн.; за липень 2026 року 20693,85 грн.

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача, відповідно до заробітної плати за останні два відпрацьованих місяці, становить: за червень 2026 року 20693,85 грн.; за липень 2026 року 20693,85 грн., що разом складає 41387,70 грн., поділеної на кількість робочих днів за ці два місяці (22 + 23 = 45 днів) = 919,73 грн.

Враховуючи наведене, оскільки відповідач так і не провів з позивачем остаточний розрахунок, середній заробіток має бути розрахований за період з 31 серпня 2026 року по 11 вересня 2026 року у межах пред`явлених позовних вимог.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 31 серпня 2026 року по 11 вересня 2026 року складає: 10 днів х 919,73 грн. = 9197,30 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 9197,30 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Питання судових витрат слід вирішити в порядку ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середньоденного заробітку - задовольнити.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ВІДРОДЖЕННЯ”, код ЄДРПОУ 30699186, що зареєстрований за адресою: 53600, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Покровське, вул. Центральна, буд. 17-А, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 250846,29 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 9197,30 грн.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ВІДРОДЖЕННЯ”, код ЄДРПОУ 30699186, що зареєстрований за адресою: 53600, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Покровське, вул. Центральна, буд. 17-А на користь держави судовий збір у розмірі 3328 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження ОСОБА_1 виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Це заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: А.В. Плінська