Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №214/9901/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №214/9901/26

Суддя: Сіденко С. І.

Справа № 214/9901/26

2/214/7079/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі

головуючого судді – Сіденка С.І.,

за участю секретаря судового засідання – Розстальної К. В.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі у подружжя народилася донька, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 29.07.2024 р. про реєстрацію факту народження за реєстровим №232. Родинні відносини між подружжям погіршилися одразу після народження доньки - з осені 2024 року. У відносинах між ними почалися непорозуміння, сварки. З того часу подружжя не проживає разом, не спілкуються. Спільне життя не склалося. Подружжя не знайшли спільних поглядів на сімейне життя і не дійшли взаєморозуміння між собою. Між ними виникали конфлікти, які вирішити не вдалося. Мали надію на те що збереження сім`ї дасть можливість кожному усвідомити значення для них родинних відносин. Проте обидва ще більше почали віддалятися один від одного. З часом втратили спілкування і цікавість до життям один одного. Позивач і відповідач припинили вести спільне господарство, повністю втратили порозуміння і в результаті прийняли взаємне рішення щодо окремого проживання і припинення шлюбних відносин. Чоловік Позивача проживає окремо від ОСОБА_6 і їх спільної доньки. Фактично має інше особисте життя і інтересами своєї дружини і їх спільної дитини не переймається. При таких обставинах Позивач вважає, що збереження шлюбу протирічитиме як її особистим інтересам, так і інтересам Відповідача. Вважає, що поновлення сімейних шлюбних відносин з Відповідачем не можливо.

Ухвалою від 14 вересня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання учасники процесу не з`явились.

Позивач при подачі до суду позову просила розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, не заперечила щодо ухвалення заочного рішення.

На адресу суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи за без його участі, не заперечив щодо розірвання шлюбу.

Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, надані учасниками справи заяви, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї (стаття 51 Конституції України).

Як встановлено судом, сторони зареєстрували шлюб 18 лютого 2023 року, про що Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про складено актовий запис № 230.

Відповідно до положень статей 105,110,112 СК України, якщо суд встановив, що подальше спільне життя подружжя і збереження родини неможливо, він приймає рішення про розірвання шлюбу.

Згідно пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Шлюбні відносини між сторонами припинені, тому аналізуючи зібрані по справі докази, суд встановив, що подружжя не веде спільного господарства, мають окремий бюджет, сім`я фактично розпалася, поновлення сімейних стосунків вважають неможливим, а отже з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам подружжя.

Згідно частин першої, четвертої статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Враховуючи, що в поданій до суду заяві позивач висловила бажання залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_7 », суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу залишити їй вказане прізвище.

У зв`язку з викладеним, враховуючи наявність в матеріалах справи заяви відповідача про визнання позову, яка не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позову і розірвання шлюбу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.

З огляду на задоволення позову, суд на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати з відповідача до позивача судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись статями 105, 110, 112, 113 СК України, статями 10, 12, 13, 81, 141, 206, 263, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Розірвати шлюб між ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ) зареєстрований 18 лютого 2023 року, про що Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про складено актовий запис № 230.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_9 залишити прізвище – « ОСОБА_7 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сіденко С.І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua