Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №185/12441/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/12441/26

Провадження № 2/185/10328/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря судового засідання Лазько П.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Мелешка І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради, третя особа: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора про зняття арешту з нерухомого майна, суд –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Павлоградської міської ради у якій просила суд зняти арешт з нерухомого майна, а саме із житлового будинку АДРЕСА_1 , який накладений згідно ухвали Павлоградського міськрайонного суду № 02/511 від 11 квітня 1997 року (реєстраційний номер 4119541).

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_2 . Після його смерті залишилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 . Позивачка є єдиною спадкоємицею після смерті чоловіка. Влітку 2025 вона звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак постановою нотаріуса їй було відмовлено, оскільки за даними Державного реєстру речових прав на спадковий будинок накладено арешт згідно ухвали Павлоградського міськрайонного суду № 02/511 від 11.04.1997. У спадковому будинку вони з чоловіком прожили багато років і ні в 1997, а ні до того у чоловіка не було ніяких невиконаних зобов`язань, що могло потягнути накладення арешту на будинок. З метою з`ясування походження арешту на майно позивачка звернулася до Павлоградського міськрайонного суду та Павлоградського відділу державної виконавчої служби, на що була отримана відповідь що виконавчі провадження чи справи, де стороною був би її чоловік відсутні. Наявність арешту майна позбавляє позивачку можливості отримати спадщину, у зв`язку з чим вона вимушена звернутися до суду.

У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримала посилаючись на доводи викладені у позові.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі у вирішенні спору покладалась на розсуд суду.

Представник Першої Павлоградської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явилася, надала заяву, про розгляд справи за її відсутності, покладалась на розсуд суду.

Суд вислухав позивачку та її представника, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті чоловіка позивачка як спадкоємиця померлого, звернулася до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Однак постановою від 17 вересня 2025 року державний нотаріус Першої Павлоградської державної нотаріальної контори відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_2 , оскільки згідно даних Державного реєстру речових ухвалою № 02/511 Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 1997 року на успадкований житловий будинок накладено арешт.

Згідно довідки КП Павлоградське МБТІ вперше право власності на будинок АДРЕСА_1 зареєстровано станом на 11.02.2000 за ОСОБА_2 на підставі договору про забудову, посвідченого 10.12.1987 Першою Павлоградською держнотконторою за р. 2-3495 та рішення виконкому Павлоградської міської ради № 13 від 12.01.2000 року. Записано в реєстрову книгу № 92-73. Згідно рішення виконкому Павлоградської міської ради № 13 від 12.01.2000 року адреса вищезазначеного будинку змінилася з АДРЕСА_2 на АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області на заяву ОСОБА_1 , відповідно до перевірки даних автоматизованої системи документообігу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, справи учасником яких є ОСОБА_2 в провадженні суду не перебували.

За інформацією Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області, за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що у відділі на виконанні відсутні виконавчі документи де боржником є ОСОБА_1 та до відділу на виконання не надходили.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини.

Відповідно до 321 ЦК України встановлює принцип непорушності права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до 392 ЦК України закріплює право власника майна на пред`явлення позову про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України, (ст.ст. 1218, 1231 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 цього Кодексу (ч.ч.1, 2 ст. 1223 ЦК України).

Коло спадкоємців за законом, черговість спадкування ними визначена ст. ст. 1258, 1261-1255 ЦК України.

В силу положень ч.ч.1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частини 1 статті 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Частиною 1 статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Таким чином, позивачка набула права на спадщину, до складу якої входить житловий будинок АДРЕСА_1 .

Підставою подання позову у справі є спричинення порушення однієї із складових права власності, визначеної ч. 1 ст. 317 ЦК України, - права розпорядження майном.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року в справі 755/6302/19 (провадження № 61-11244св20).

Судом встановлено, що ні позивач, ні спадкодавець не є стороною виконавчого провадження, тому право позивачки підлягає захисту в порядку позовного провадження, шляхом подання позову. Оскільки відсутні підстави для залишення арешту, накладеного на спадкове майно, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 189-200, 206, 210, 247, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради, третя особа: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме із житлового будинку АДРЕСА_1 , який накладений згідно ухвали Павлоградського міськрайонного суду № 02/511 від 11 квітня 1997 року (реєстраційний номер 4119541).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Учасники справи:

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 .

Відповідач: Павлоградська міська рада, ЄДРПОУ 33892721, адреса: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 95.

Третя особа: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02891115, адреса : Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Харківська, 114.

Суддя С. Г. Юдіна