Вирок від 01 листопада 2026 р. у справі №185/10332/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/10332/26

Провадження № 1-кп/185/1562/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану в залі в м.Павлограді Дніпропетровської області кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за №12026046370000179 від 03 червня 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сонцеве Сонцевського району Курської області, РФ, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, в силу ст.89 КК України не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125 КК України, -

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В :

02.06.2026 року близько 18.00 годині обвинувачений ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , - в приміщені кухонної кімнати вищевказаного будинку разом з потерпілим ОСОБА_5 розпивали алкогольні напої, та під час вживання яких між останніми виникла словесна сварка, в ході якої останні перемістились на подвір`я вказаного домоволодіння. В подальшому у обвинуваченого ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 . Реалізуючи свій протиправний умисел, обвинувачений ОСОБА_3 , стоячи навпроти потерпілого ОСОБА_5 , який стояв на подвір`ї будинку за вищезазначеною адресою, достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно долонею правої руки наніс два удари в область лівої частини обличчя ОСОБА_5 , від отриманих ударів останній, не витримавши рівновагу, впав на асфальт та втратив свідомість. Своїми протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синця нижньої повіки лівого ока з розповсюдженням на виличну ділянку, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 02.06.2026 близько 18.10 годині обвинувачений ОСОБА_3 знаходився на подвір`ї вказаного вище домоволодіння, де між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_6 виникла словесна сварка, в ході якої у обвинуваченого ОСОБА_3 раптово виник протиправний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 . Реалізуючи свій протиправний умисел обвинувачений ОСОБА_3 , стоячи навпроти потерпілої ОСОБА_6 , достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно наніс два удари долонею лівої руки в область правої частини голови потерпілої ОСОБА_6 , після отриманих ударів остання зайшла в будинок за вищевказаною адресою для уникнення подальшого конфліктну. Продовжуючи свій протиправний умисел обвинувачений ОСОБА_3 зайшов в будинок та, підійшовши до потерпілої ОСОБА_6 , стоячи навпроти останньої, почергово, долонями обох рук наніс не менше 7 хаотичних ударів в область голови потерпілої ОСОБА_6 . Далі обвинувачений ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_6 вийшли на подвір`я будинку, де продовжили словесну сварку, в ході якої обвинувачений ОСОБА_3 взяв у праву руку металевий чайник і, знаходячись на відстані близько 3-х метрів, кинув його в бік потерпілої ОСОБА_6 , влучивши в область стегна правої ноги. Продовжуючи свої протиправні дії, обвинувачений ОСОБА_3 підійшов до потерпілої ОСОБА_6 , лівою рукою вхопив її за одяг в області грудей та силою почав утримувати біля себе, а долонею правої руки наніс два удари в область лівої частини голови. Після чого обвинувачений ОСОБА_3 , відпустивши потерпілу ОСОБА_6 , покинув територію домоволодіння. Далі обвинувачений ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні дії, перебуваючи біля подвір`я буд. АДРЕСА_1 , разом з потерпілою ОСОБА_6 , продовжуючи вчиняти словесну сварку, в ході якої наніс один удар долонею правої руки в область лівої частини лобу потерпілої ОСОБА_6 . Своїми протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синців передньої поверхні спинки носа у верхній третині з розповсюдженням на верхні та нижні повіки лівого та правого ока з подальшим розповсюдженням на щічні ділянки, 2 параорбітальні синці з розповсюдженням на спинку носу, передньо-внутрішньої поверхні правого стегна в проекції верхньої третини з розповсюдженням на середню третину та в правій підколінній ямці, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, суду пояснив, що на початку червня 2026 року його запросили сусіди: подружжя ОСОБА_7 , - до себе відсвяткувати. Всі разом вживали спиртні напої. Випадково для нього потерпілий ОСОБА_5 вдарив його по обличчю. В цей момент маленька дитина, що сиділа на колінах у потерпілого, впала. Його це розлютило, і він долонею руки наніс два удари в область обличчя потерпілого ОСОБА_5 . Його дружина, потерпіла ОСОБА_6 , стала захищати чоловіка, на нього кричати. Він розлютився та вдарив долонею руки два рази по обличчю потерпілу. Вона зайшла в будинок. Він зайшов та в коридорі між ними продовжилась словесна перепалка. Він вийшов на подвір`я, намагався піти, проте потерпіла йому не давала цього робити, він ще декілька разів вдарив потерпілу та пішов. Потім повернувся до будинку потерпілих, оскільки загубив годинник. У скоєному щиро розкаюється. Не заперечує розглядати провадження із застосуванням ч.3 ст.349 КПК України, оскільки фактичні обставини ним не оспорюються, викладені обставини в обвинувальному акті відповідають подіям кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються.

Крім повного визнання своєї провини і свідчень, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованих ним кримінальних правопорушень підтверджується і іншими фактичними доказами провадження, які всіма учасниками судового розгляду визнані, ніким не оспорюються, у відповідності з ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільними їх дослідження. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.

Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини провадження підтверджені наявними у провадженні доказами, які не вимагають дослідження в ході судового розгляду, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, також визнає фактичні обставини провадження доведеними.

Таким чином, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125 КК України – доведена повністю та підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, віднесення їх до категорії кримінальних проступків, ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в психіатричному диспансері та у лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує повне визнання вини обвинуваченим, щире каяття

Обставиною, відповідно до вимог ст.66 КК України, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставиною, відповідно до вимог ст.67 КК України, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

За сукупністю обставин вчинення кримінального правопорушення, ступеня тяжкості, даних про особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України не судимий, наявності пом`якшуючої та обтяжуючої його покарання обставин, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізолювання від суспільства та призначає йому покарання в межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України у вигляді штрафу, що буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Речові докази, судові витрати – відсутні.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125 КК України, та призначити покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду відповідно до ч.2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст.349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1