Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Домашнє насильство
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №185/4239/26
Суддя: Чернявська І. Г.
Справа № 185/4239/26
1-кп/185/1228/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2026 року місто Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 1202641370000325 від 03.03.2026, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дзержинська Донецької області, громадянина України, розлученого, маючого середню освіту, працюючого прохідником на шахті «Самарська», маючого на утриманні неповнолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітнього сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференц зв`язку),
потерпілої ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», у період часу з 29.07.2025 по 06.02.1016 по відношенню до своєї дружини - ОСОБА_7 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , безпричинно, умисно систематично вчиняв дії, які зумовили порушення звичного стереотипу її життєдіяльності, завдали утиску фундаментальним особистим цінностям та потребам останньої в особистому благополуччі, в продуктивній життєдіяльності, які є психотравмуючими (стресогенними), що безпосередньо викликає психологічний дискомфорт, зумовивши тривалі та інтенсивні психологічні страждання ОСОБА_7 , внаслідок чого у потерпілої наявні тривалі, інтенсивні й негативні за своїми проявами психологічні (моральні) страждання.
Зокрема, 29.07.2025 приблизно о 13 год 30 хв. ОСОБА_3 перебуваючи за місцем свого проживання, в ході конфлікту зі своєю дружиною ОСОБА_7 висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим міг завдати шкоди її психологічному здоров`ю. Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.08.2025 ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 605,00 грн. в дохід держави.
Крім того, 14.08.2025 приблизно о 03 год 30 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_7 домашнє насильство фізичного характеру, а саме: кинув у неї мобільний телефон, який влучив у голову, чим міг завдати шкоди її фізичному та психологічному здоров`ю. Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.08.2025 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 605 грн. в дохід держави.
Крім того, 09.08.2025 приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_3 перебуваючи за місцем свого проживання, в ході конфлікту зі своєю дружиною ОСОБА_7 висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим міг завдати шкоди її психологічному здоров`ю. Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.10.2025 ОСОБА_3 визнано винним у вчинен6і адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. в дохід держави.
Крім того, 18.08.2025 приблизно о 21 год 40 хв. ОСОБА_3 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , в ході конфлікту зі своєю дружиною ОСОБА_7 висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та намагався розпочати бійку, чим міг завдати шкоди її психологічному та фізичному здоров`ю. Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 605 грн. в дохід держави.
Крім того, 06.02.2026 приблизно о 23 год. 00 хв. ОСОБА_3 перебуваючи поблизу будинку 11 по вул. Європейська, м. Павлоград, нецензурно висловлювався в бік дружини ОСОБА_7 , погрожував фізичною розправо, тим самим вчинив щодо останньої домашнє насильство психологічного характеру, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинувачується у вчиненні домашнього насильства, тобто в умисному систематичному вчиненню психологічного насильства щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи.
Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав. Суду пояснив, що повністю згоден з пред`явленим обвинуваченням, беззаперечно визнає його, а наведені в обвинуваченні час, місце, спосіб та всі обставини вчинення правопорушення встановлено та наведено у обвинувальному акті вірно. Свої дії піддав критичній оцінці, висловивши жаль щодо скоєного. Не заперечує розглядати провадження із застосуванням ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки фактичні обставини ним не оспорюються, викладені в обвинувальному акті обставини відповідають подіям кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті, повідомила, що обвинувачений ОСОБА_3 є її колишнім чоловіком мають спільну дитину, є тимчасово переміщеними особами, до війни мешкали у м. Торецьку Донецької області. Після переїзду до м. Павлограда відносини між ними погіршилися, у родині почалися конфлікти, під час яких ОСОБА_3 її ображав нецензурними словами, інколи кидався битися. На фоні постійних конфліктів у потерпілої почалися нервові зриви. Під час одного з конфліктів обвинувачений ОСОБА_3 кинув у потерпілу мобільний телефон, яким влучив у голову, розбивши її. На даний час потерпіла ОСОБА_7 та обвинувачений не спілкуються, мешкають окремо, у кожного своя нова родина. Не заперечує розглядати провадження із застосуванням ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки фактичні обставини вона не оспорює.
Крім повного визнання провини і свідчень, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується і іншими фактичними доказами провадження, які всіма учасниками судового розгляду визнані, ніким не оспорюються, а тому у відповідності з ч. 3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільними їх дослідження. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.
Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини провадження підтверджені наявними у провадженні доказами, які не вимагають дослідження в ході судового розгляду, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, також визнає фактичні обставини провадження доведеними.
Суд, вислухавши пояснення обвинуваченого та потерпілої, дійшов висновку, що ОСОБА_3 винний у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується за обставин, які вказані вище.
Таким чином, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України – доведена повністю та підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами.
За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинений злочин, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових злочинів.
Згідно зі ст. 65 КК України суд призначає покарання за вчинений злочин відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення його згідно зі ст. 12 КК України до категорії не тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який є не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в у лікаря психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує повне визнання обвинуваченим своєї вини та щире каяття.
Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
За вимогами ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Враховуючи сукупність наведених обставин, ступінь негативних наслідків вчиненого обвинуваченим, дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, позицію сторони обвинувачення, так прокурор просив призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 91 КК України, а також застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід – направлення проходження програми для кривдників строком на два місяці, потерпілої, яка погодилась з запропонованим прокурором покаранням, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, останньому необхідно призначити покарання в межах санкції статті, за якою він обвинувачується у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 91 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Водночас, за положеннями ч. 1 ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.
Тому, відповідно до пункту 5 ч. 1, ч. 3 ст. 91-1 КК України суд застосовує до ОСОБА_3 , який вчинив домашнє насильство, обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк два місяці. Суд вважає, що такий обмежувальний захід сприятиме виправленню обвинуваченого.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався і до набрання вироком законної чинності не обирається.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Під час проведення досудового розслідування проводилася судова експертиза на проведення якої було витрачено 9600 гривень. Зазначені витрати у відповідності вимог ст. 122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.
Суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави вартість проведеної судово-психологічної експертизи у розмірі 9600 гривень.
Речові докази у кримінальному провадженні – відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначити покарання за ст.126-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Пробаційний нагляд відраховувати з дня постановки ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ст. 91-1 КК України застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 обмежувальні заходи, поклавши на нього обов`язок пройти програму для кривдників протягом двох місяців.
Направити обвинуваченого ОСОБА_3 до уповноваженого органу для проходження програми для кривдників строком на два місяці.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведеної експертизи у розмірі 9600 гривень.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку, суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua