Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №183/961/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/961/26

Провадження № 2/183/440/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

за участю секретаря судового засідання Федорової Є. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у кредит № 8699870725 від 06 липня 2025 року в розмірі 44 055,00 грн, з яких: 16 500,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 25 080,00 грн - проценти за користування кредитом; 2 475,00 грн - комісія за надання кредиту. Також позивач просив стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 06 липня 2025 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір № 8699870725, за яким позичальнику надано 16 500,00 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів і комісії. Кошти перераховано на вказаний відповідачем картковий рахунок. Відповідач узятих зобов`язань належним чином не виконав, кредит не повернув, платежів за користування кредитом не здійснював. Згідно з поданим розрахунком заборгованість станом на 04 грудня 2025 року становить 44 055,00 грн.

Рішенням учасника товариства від 05 вересня 2025 року та відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань найменування ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» змінено на ТОВ «ІННОВА-НОВА». Ідентифікаційний код юридичної особи 44127243 залишився незмінним. Отже, позов подано тією самою юридичною особою, яка є кредитодавцем за договором, а не новим кредитором унаслідок відступлення права вимоги.

Ухвалою судді від 16 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування в АТ КБ «ПриватБанк» відомостей щодо належності платіжної картки відповідачу та зарахування на неї 16 500,00 грн 06 липня 2025 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення цього судового засідання не подавав. 01 травня 2026 року подав клопотання про відкладення розгляду справи та встановлення строку для подання відзиву, посилаючись на неотримання копій процесуальних документів, також подав клопотання про надання сторонам 30-денного строку для примирення та заяву, адресовану кредитодавцю, про реструктуризацію заборгованості. 12 жовтня 2026 року адвокат Індюкова Т. В. звернулася до суду із заявою про вступ у справу як представник відповідача. У той же час на момент розгляду справи по суті і постановлення цього рішення суду, жодних пояснень, письмових доказів, як і відзиву стороною відповідача подано не було.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення за умови належного повідомлення відповідача, його неявки без поважних причин або без повідомлення причин, неподання відзиву та відсутності заперечень позивача. Зважаючи на ці обставини та згоду позивача, суд вважає можливим провести заочний розгляд. Подані відповідачем раніше клопотання про відкладення розгляду та примирення сторін за своїм змістом не є відзивом на позовну заяву.

Ураховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення рішення у цій справі є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши письмові докази, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

06 липня 2025 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання грошових коштів у кредит № 8699870725. Відповідно до пункту 2.3 договору сума кредиту становить 16 500,00 грн; за пунктом 2.5 строк кредитування визначено в 360 днів; пунктом 2.8 передбачено споживчу мету одержання коштів.

Згідно з пунктом 2.6.1 договору стандартна процентна ставка є фіксованою та становить 1 % на день протягом перших 180 календарних днів користування кредитом і 0,87 % на день, починаючи зі 181-го дня. Пунктом 2.6.2 передбачено можливість застосування зниженої ставки 0,1 % на день за умови своєчасного внесення встановленого першого платежу. Пунктом 2.7 визначено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 15 % від його суми, яка нараховується в день надання кредиту.

Графік платежів, викладений у додатку № 1 до договору, передбачає сплату процентів через 30-денні проміжки та повернення основної суми кредиту не пізніше 01 липня 2026 року. Складений кредитодавцем графік містить відомості про розмір і періодичність платежів, умови застосування зниженої ставки та суму комісії.

Анкета-клієнта, витяг з особистого кабінету, містить анкетні дані відповідача, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти та частково замасковані реквізити платіжної картки. У договорі зазначено одноразовий ідентифікатор 7044, дату і час його застосування 06 липня 2025 року о 14 год 25 хв. Поданий позивачем витяг із системи відправлення ідентифікаторів співвідносить цей код із номером телефону відповідача та зазначеним договором.

Протокол перевірки електронного підпису договору від 26 грудня 2025 року засвідчує успішну перевірку цілісності документа і підпису директора ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» ОСОБА_2 . Указаний протокол підтверджує електронний підпис кредитодавця, а сукупність договору з одноразовим ідентифікатором, анкети позичальника, відомостей про направлення коду та фактичне надходження коштів дає підстави для встановлення погодження сторонами істотних умов кредитування в електронній формі.

Відповідно до квитанції до платіжної інструкції від 06 липня 2025 року о 14 год 28 хв ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» переказало 16 500,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , призначення платежу - кредитні кошти. Квитанція містить ідентифікатор операції 1635502085.

На виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» листом від 24 квітня 2026 року підтвердило, що платіжну картку № НОМЕР_1 емітовано на ім`я ОСОБА_1 та що 06 липня 2025 року на відповідний рахунок зараховано 16 500,00 грн з призначенням платежу «CASH2CARD A2C EASYCASH». Додана до листа виписка по рахунку за період із 06 до 09 липня 2025 року містить відповідне зарахування. Попри те, що у квитанції платіжного посередника іншим чином зазначено надавача платіжних послуг отримувача, відомості банку щодо фактичного надходження грошей, належності картки відповідачу, суми та дати операції є узгодженими між собою та підтверджують надання відповідачеві кредитних коштів.

Отже, належними та взаємопов`язаними доказами підтверджується виконання кредитодавцем обов`язку з видачі кредиту в сумі 16 500,00 грн та отримання цієї суми відповідачем.

Відповідно до статей 626, 628, 638 ЦК України зміст договору становлять погоджені сторонами умови, а договір є укладеним за досягнення згоди щодо всіх його істотних умов у належній формі. Згідно із частиною другою статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за погодженням сторін, вважається укладеним у письмовій формі. Статті 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію» допускають укладення електронного договору шляхом прийняття електронної пропозиції, зокрема з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За змістом статей 525, 526, 530, 629 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, зобов`язання підлягає належному виконанню в установлений строк, а договір є обов`язковим для сторін. Частина перша статті 1054 ЦК України зобов`язує позичальника повернути наданий кредит та сплатити проценти відповідно до умов договору. Розмір і порядок сплати процентів визначаються договором з урахуванням вимог закону (стаття 1048 ЦК України).

Позивач надав детальний розрахунок заборгованості станом на 04 грудня 2025 року, згідно з яким кредит у розмірі 16 500,00 грн не повернуто, а сума сплачених позичальником коштів за договором становить 0,00 грн. Матеріали справи не містять документів, які підтверджували б погашення кредиту після зазначеної дати. Кінцевий строк повернення основного боргу за погодженим графіком настав 01 липня 2026 року, тобто до ухвалення цього рішення.

Позов заявлено до настання кінцевого строку повернення основної суми кредиту. Пункт 6.4 договору та частина четверта статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачають можливість вимагати дострокового повернення боргу за наявності прострочення та належного повідомлення споживача з наданням установленого законом строку для усунення порушення. Доказів направлення відповідачу відповідної дострокової вимоги до звернення до суду в наданих матеріалах не виявлено. Водночас на час вирішення справи настав передбачений графіком кінцевий строк повернення всього кредиту - 01 липня 2026 року, тому відповідний обов`язок позичальника є таким, строк виконання якого настав незалежно від реалізації права кредитодавця на дострокове стягнення.

У заяві про реструктуризацію, датованій 01 травня 2026 року, ОСОБА_1 повідомив кредитодавця про визнання наявності заборгованості у загальному розмірі 44 055,00 грн та запропонував її погашення частинами впродовж дванадцяти місяців.

Долучена до заяви додаткова угода від 01 травня 2026 року містить графік можливого погашення заборгованості, проте є проєктом, підписаним відповідачем. Доказів підписання її уповноваженою особою позивача чи іншого погодження сторонами зміненого строку і порядку виконання зобов`язання матеріали справи не містять і відповідачем такі докази суду не надані. Саме звернення з пропозицією реструктуризації не доводить укладення відповідної угоди та не змінює погоджених умов кредитного договору.

Щодо процентів суд виходить із такого. За пунктами 2.6.1 та 2.6.2 договору ставка 1 % на день застосовується протягом перших 180 днів, якщо позичальник не виконав умови для зниженої ставки. Наданий розрахунок відображає відсутність оплат і нарахування по 165,00 грн на день за період з 06 липня до 04 грудня 2025 року включно. Цей період становить 152 календарні дні, а 16 500,00 грн ? 1 % ? 152 = 25 080,00 грн. Нарахування здійснено в межах погодженого строку користування кредитом.

Частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлює граничну денну процентну ставку, визначену за спеціальною формулою, у розмірі 1 %. У договорі наведено її розрахунок з урахуванням усіх витрат за кредитом, зокрема одноразової комісії; за стандартними умовами на весь строк кредитування цей показник становить 0,98 %. Денна ставка процентів за перші 180 днів становить 1 %. Судом перепровірений наданий позивачем розрахунок процентів за спірний період, який не перевищує погодженої договірної ставки.

У постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 звернуто увагу на необхідність тлумачення нечітких або двозначних умов споживчого кредитування на користь споживача, водночас суд не вправі без відповідної вимоги споживача змінювати договір і довільно зменшувати погоджені проценти. У цій справі застосовні умови щодо ставки й періоду її нарахування викладено визначено, а розрахунок відповідає цим умовам.

З огляду на викладене вимоги про стягнення 16 500,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 25 080,00 грн процентів, усього 41 580,00 грн, є доведеними та підлягають задоволенню.

Щодо заявленої до стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 2 475,00 грн.

За частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом можуть включатися комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Отже, сама лише наявність у договорі разової комісії не означає її неправомірності. У постанові Верховного Суду від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23, зокрема, розмежовано комісію за конкретну операцію з видачі кредиту, що може становити плату за розрахунково-касове обслуговування, і платежі, для яких належної договірної та законної підстави немає.

Водночас у пункті 2.7 договору сторін лише визначено ставку комісії - 15 % суми кредиту, без зазначення її конкретного змісту, складових чи окремої послуги, за яку ця плата справляється. Пунктом 2.15 цього ж договору прямо зазначено, що надання кредитодавцем позичальнику додаткових та супутніх послуг не передбачено. Квитанція про переказ кредитних коштів містить нульовий розмір комісії за проведення платіжної операції. Договір позивача з платіжним посередником свідчить про організацію переказу коштів, однак сам собою не встановлює обов`язку конкретного споживача сплатити позивачу саме 2 475,00 грн за окрему платіжну або іншу послугу.

Згідно зі статтями 12, 81 та 89 ЦПК України саме позивач повинен довести ті обставини, на які посилається як на підставу вимоги. Подані докази підтверджують факт передачі грошей і погодження в договорі величини комісії, проте не підтверджують, за яку самостійну послугу або конкретну платіжну операцію, що підлягає оплаті споживачем додатково до процентів, встановлено цей платіж. З огляду на співвідношення пунктів 2.7 і 2.15 договору та відсутність підтвердження змісту платної послуги суд не вбачає достатніх підстав покласти на відповідача обов`язок сплатити заявлену комісію.

За таких обставин вимога про стягнення 2 475,00 грн комісії за надання кредиту задоволенню не підлягає. Визнання відповідачем у заяві про мирне врегулювання загального розміру заявленої заборгованості не є безумовною підставою для задоволення цієї позовної вимоги.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 41 580,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Платіжною інструкцією № 54 від 09 грудня 2025 року підтверджено сплату позивачем судового збору в розмірі 2 422,40 грн. Частка задоволених вимог становить 41 580,00 грн із 44 055,00 грн. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 286,31 грн (2 422,40 грн ? 41 580,00 грн / 44 055,00 грн).

У позовній заяві позивач зазначив попередній розрахунок майбутніх витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн та повідомив про намір подати докази таких витрат після ухвалення рішення. Договір про надання правничої допомоги та ордер підтверджують повноваження адвоката, однак самі по собі не встановлюють остаточного розміру витрат, які підлягають розподілу за результатами розгляду справи. Оскільки серед поданих матеріалів немає акта, детального опису наданих у цій справі послуг, рахунка або іншого документа, що дає змогу встановити конкретну суму витрат, питання їх компенсації в цьому рішенні не вирішується по суті та може бути предметом окремої процесуальної заяви за додержання умов і строків статей 141 та 270 ЦПК України.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 274, 279-282, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5) заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 8699870725 від 06 липня 2025 року в сумі 41 580 (сорок одна тисяча п`ятсот вісімдесят) грн 00 коп., з яких: 16 500,00 грн - основна сума кредиту; 25 080,00 грн - проценти за користування кредитом.

У задоволенні позовних вимог про стягнення комісії за надання кредиту в сумі 2 475,00 грн відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» судовий збір у розмірі 2 286 (дві тисячі двісті вісімдесят шість) грн 31 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суджу складено та підписано 03 листопада 2026 року.

Суддя Г.Є. Майна