Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №600/668/25-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/668/25-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов О.В.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

04 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Моніча Б.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.08.2025 року у задоволені позову ОСОБА_1 до Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовлено повністю.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2025 рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення 39 сесії Кіцманської міської ради VIII скликання від 07.01.2025 “Про висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_1 ”; поновлено ОСОБА_1 на посаді Кіцманського міського голови з 07.01.2025; зобов`язано Кіцманську міську раду нарахувати та сплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07.01.2025 по 23.12.2025; допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді Кіцманського міського голови, нарахування та виплати заробітної плати на його користь в межах суми стягнення за один місяць; стягнуто з Кіцманської міської ради витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

30.04.2026 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалено постанову у справі № 600/668/25-а, якою:

- постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року у справі №600/668/25-а скасовано.

- рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року у справі №600/668/25-а залишено в силі.

08.07.2026 року представник Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області Молочко Тарас Вікторович звернувся до суду із заявою, в якій просив:

- здійснити поворот виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2025 у справі №600/668/25-а у спосіб, передбачений статтею 380 КАС України, а саме: визнати, що виконання цієї постанови в немайновій частині відбулося шляхом видання Кіцманською міською радою розпорядження №612-к від 23.12.2025 “Про поновлення ОСОБА_1 на посаді Кіцманського міського голови”; у зв`язку зі скасуванням зазначеної постанови Верховним Судом 30.04.2026, встановити, що це розпорядження втратило правову підставу та не створює юридичних наслідків з моменту набрання законної сили постановою Верховного Суду від 30.04.2026 у справі № 600/668/25-а.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року заяву задоволено.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та відмовити в задоволенні заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

06.10.2026 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 380 КАС України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Відповідно до частини сьомої статті 380 КАС України, якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини восьмої статті 380 КАС України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції.

З матеріалів справи встановлено, що постанову у справі №600/668/25-а Верховний Суд ухвалив 30.04.2026, а заява представника Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області надійшла до суду 08.07.2026, тобто в межах встановленого частиною восьмою статті 380 КАС України річного строку.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про дотримання заявником строку звернення із заявою про поворот виконання судового рішення та відсутність передбачених законом перешкод для розгляду заяви по суті.

Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2011 у справі №13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Визначальним під час розгляду заяви про поворот виконання рішення є з`ясування порушення скасованим судовим рішенням права сторін, чи виконано рішення суду, що призвело до порушення прав, які потребують відновлення у судовому порядку. При повороті виконання рішення вчиняються дії, які покликані повернути стан речей до виконання рішення суду.

Ключовим у цьому визначенні є не перелік того, що повертається, а сама мета: повернення сторін у попереднє становище - у той правовий стан, який існував до виконання рішення, що згодом було скасоване. Це процесуальне втілення загального принципу restitutio in integrum: наслідки виконання акта, який втратив юридичне буття, мають бути усунуті настільки повно, наскільки це допускає закон.

Так само Конституційний Суд, посилаючись на власне рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003, наголосив: правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини).

З урахуванням викладеного, Конституційний Суд ставить поряд дві форми виконання: стягнення майна та виконання дій. Поворот виконання за своєю природою не зводиться до повернення грошових сум - він охоплює усунення наслідків будь-якого виконання, підстава якого відпала.

Як було зазначено вище, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.08.2025 року у задоволені позову ОСОБА_1 до Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовлено повністю.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2025 рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення 39 сесії Кіцманської міської ради VIII скликання від 07.01.2025 “Про висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_1 ”; поновлено ОСОБА_1 на посаді Кіцманського міського голови з 07.01.2025; зобов`язано Кіцманську міську раду нарахувати та сплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07.01.2025 по 23.12.2025; допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді Кіцманського міського голови, нарахування та виплати заробітної плати на його користь в межах суми стягнення за один місяць; стягнуто з Кіцманської міської ради витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

Відтак, у даній справі виконання постанови апеляційного суду мало саме дві складові: майнову (виплата середнього заробітку) та немайнову - вчинення дії з поновлення ОСОБА_1 на посаді, оформленої розпорядженням №612-к від 23.12.2025. Друга складова є “виконаною дією” безпосередньо в розумінні наведеної позиції Конституційного Суду.

Суд зауважує, що стаття 380 КАС України, яка регулює поворот виконання в адміністративному судочинстві, жодного “майнового” обмеження не містить: її частина п`ята окремо регулює лише випадок повернення грошових сум і майна, з чого випливає, що загальна норма охоплює й інші форми виконання.

При цьому наведене Конституційним Судом України визначення повороту виконання як гарантії захисту майнових прав відображає найбільш типовий, проте не єдино можливий предмет цього інституту. Ужитий Конституційним Судом зворот "все одержане за скасованим (зміненим) рішенням" за своїм змістом не обмежується коштами чи майном у вузькому розумінні, а охоплює будь-який результат виконання судового рішення, включно з вчиненням дій на його виконання. Визначальним є не майновий чи немайновий характер того, що було одержано (вчинено) на виконання рішення, а сам факт відпадання правової підстави, на якій це відбулося, - саме цей критерій сформульований Конституційним Судом як сутнісний.

Суд також враховує, що Розпорядження №612-к не є самостійним управлінським актом, виданим на власній, відокремленій від судового рішення правовій підставі: з його преамбули прямо вбачається, що воно прийняте виключно з метою забезпечення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2025. Отже, це розпорядження є похідним, суто виконавчим актом, правова доля якого повністю обумовлена долею судового рішення, на виконання якого його видано, і не має самостійного юридичного значення поза межами цього рішення. За таких обставин встановлення того, що зазначене розпорядження втратило правову підставу внаслідок скасування відповідного судового рішення Верховним Судом, не є визнанням протиправним самостійного індивідуального акта суб`єкта владних повноважень у порядку, передбаченому статтею 5 КАС України для позовного оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, а є прямим і єдино можливим наслідком застосування інституту повороту виконання до немайнової частини виконаної постанови: саме факт видання та виконання Розпорядження №612-к і є тим "одержаним за скасованим рішенням", усунення юридичних наслідків якого становить мету повороту виконання в цій справі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2019 у справі № 569/15646/16-ц, застосовуючи це саме визначення Конституційного Суду, дійшла висновку: суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення, мають задовольняти відповідні заяви у разі відсутності обмежень, установлених законом.

У спірних правовідносинах первісний стан, що існував до виконання скасованої постанови Сьомого апеляційного суду від 23.12.2025 року, визначається тим, що ОСОБА_1 був звільнений з посади міського голови з 07.01.2025 рішенням Кіцманської міської ради №2/1.

Правомірність вказаного рішення Кіцманської міської ради від 07.01.2025 року №2/1 встановлена постановою Верховного Суду від 30.04.2026, яка набрала законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.

Відтак, до 23.12.2025 ОСОБА_1 не перебував на посаді, і жодного правового акта, який відновлював би його статус незалежно від згодом скасованої постанови апеляційного суду, не існувало й не існує.

Отже, повернення у первісний стан у цій справі означає визнання, що дія з поновлення, вчинена на виконання скасованої постанови, не створює юридичних наслідків. Це мінімально можливий і водночас єдино повний зміст повороту виконання за обставин цієї справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів (рішення у справі “Брумареску проти Румунії” (Brumarescu v. Romania), заява № 28342/95, п. 61); юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata — остаточності рішень (там само, п. 62.

Верховний Суд у постанові від 29.10.2019 у справі № 922/1391/18 зазначив, що сторона за наслідками виконання судового рішення отримує визначеність у правовому статусі, на який може покладатись, реалізуючи свої права та обов`язки.

Суд зазначає, що Кіцманська міська рада, на користь якої ухвалено остаточну постанову Верховного Суду від 30.04.2026, має право на таку визначеність - і саме поворот виконання є процесуальним механізмом, який її забезпечує.

У цій справі Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції про відмову в позові - тобто підстава для повороту виконання виникла безпосередньо в силу постанови Верховного Суду, однак саме питання повороту виконання в її резолютивній частині вирішено не було.

Так, до заяви про поворот виконання судового рішення заявником додано платіжну інструкцію №75 від 21.01.2026, якою підтверджується фактичне перерахування ОСОБА_1 коштів у розмірі 614 619,77 грн на виконання Розпорядження № 612-к.

Цей документ підтверджує, що Розпорядження №612-к не залишилося декларативним актом, а було реально виконане, саме тому питання про його правові наслідки потребує вирішення судом, а не може вважатися таким, що відпало автоматично.

Розпорядження №612-к прийняте з посиланням на статтю 371 КАС України, статтю 235 КЗпП України та статтю 42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, тобто на загальні норми, що регулюють порядок і механізм негайного виконання судових рішень про поновлення на посаді, а не на самостійну підставу для поновлення саме ОСОБА_1 .

Окрім цього, у преамбулі вказаного Розпорядження № 612-к від 23.12.2025 року вказано, що воно видано з метою забезпечення виконання судового рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2025 року у справі №600/668/25а.

Оскільки постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2025 скасована Верховним Судом у повному обсязі, відпала фактична підстава, без якої Розпорядження №612-к не було й не могло бути видане, а тому воно не тягне юридичних наслідків з моменту набрання законної сили постановою Верховного Суду.

З урахування наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява представника Кіцманської міської ради про поворот виконання рішення суду шляхом встановлення, що розпорядження Кіцманської міської ради №612-к від 23.12.2025 “Про поновлення ОСОБА_1 на посаді Кіцманського міського голови”, видане на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2025 року у справі №600/668/25-а втратило правову підставу та не створює юридичних наслідків з моменту набрання законної сили постановою Верховного Суду від 30.04.2026 у справі №600/668/25-а є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

ГоловуючийГонтарук В. М.

СуддіБіла Л.М. Моніч Б.С.