Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №240/26965/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №240/26965/26

Суддя: Гонтарук В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/26965/26

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

04 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Моніча Б.С. Білої Л.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року (ухвалена в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідач своїм правом, передбаченим, ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 10 серпня 2026 року позовну заяву було залишено без руху. Обґрунтовуючи свою позицію, суд вказав, що позивачем у порушення пунктів 5, 8 частини п`ятої статті 160, частини четвертої статті 161 КАС України не додано до позовної заяви рішення суду від 19 квітня 2024 року у справі № 240/5353/23, яке зазначено як доказ в обґрунтування позовних вимог.

Водночас на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем подано заяву про усунення недоліків, до якої додано фрагмент (копію 4 сторінок) вищевказаного судового рішення.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надання неповного тексту судового рішення не вважається належним виконанням вимог ухвали суду від 10 серпня 2026 року та не усуває виявлених недоліків позовної заяви.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною четвертою статті 9 КАС України передбачено принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, за яким суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що надмірний формалізм при вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду суперечить завданню адміністративного судочинства та обмежує конституційне право особи на судовий захист.

Як убачається з матеріалів справи, підставою для повернення позовної заяви слугувало неподання позивачем копії судового рішення, на яке він посилався як на підставу своїх вимог.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що вказане судове рішення ухвалене судом України, набрало законної сили, внесене до Єдиного державного реєстру судових рішень та наявне в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» (АСДС).

За приписами КАС України суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі або під час підготовчого провадження мав усі процесуальні можливості перевірити наявність зазначеного рішення в державних реєстрах або витребувати його у порядку, визначеному статтями 80, 180 КАС України.

Повернення позовної заяви з суто формальних підстав за наявності об`єктивної можливості суду встановити існування судового рішення через доступні державні електронні ресурси становить надмірний процесуальний примус та є обмеженням права на доступ до правосуддя, що гарантоване статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На виконання вказаної ухвали суду позивачем подано заяву про усунення недоліків до якого було долучено частину вказаного вище рішення.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви є передчасним та таким, що зроблений з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому руху справи, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

.

ГоловуючийГонтарук В. М.

СуддіМоніч Б.С. Біла Л.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua