Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №183/5975/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/5975/26

Провадження № 2/183/5985/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання Федорової Є. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1657682 від 17 листопада 2019 року в розмірі 27 040,00 грн, із яких: 8000,00 грн - основний борг; 14 080,00 грн - проценти; 960,00 грн - комісія за надання кредиту; 4000,00 грн - штрафні санкції. Позивач також просив стягнути 2662,40 грн судового збору та 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що 17 листопада 2019 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір № 1657682, за яким останній надано 8000,00 грн строком на 30 днів. На підтвердження укладення договору позивач подав його індивідуальну частину, графік розрахунків, анкету-заяву та довідку про використання одноразового ідентифікатора. Проте відповідач кредиту та передбачених договором платежів не повернула.

20 лютого 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 47-МЛ, за яким до нього перейшло право вимоги до відповідачки за спірним кредитним договором.

Ухвалою судді від 11 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування від АТ КБ «ПриватБанк» відомостей щодо зарахування 8000,00 грн на банківську картку, реквізити якої зазначені в кредитних документах.

Позивач у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі свого представника та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової повістки рекомендованим поштовим відправленням за його зареєстрованим місцем проживання. Поштове відправлення із судовою повісткою повернулося до суду з відміткою працівника поштового зв`язку про причину повернення - «адресат відсутній», що вказує на вручення судової повістки належним чином (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України). Причини неявки відповідач суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. За таких обставин, з урахуванням положень частини першої статті 223 ЦПК України, неявка належно повідомленого відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Ураховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

17 листопада 2019 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 1657682 в електронній формі. Згідно з пунктами 1.2-1.4 цього договору сума кредиту становить 8000,00 грн, строк користування кредитом - 30 днів із 17 листопада 2019 року, а датою його повернення визначено 17 грудня 2019 року. Відповідно до пункту 1.5.1 договору одноразова комісія за надання кредиту становить 960,00 грн, а згідно з пунктом 1.5.2 проценти за користування кредитом у погоджений 30-денний строк - 4800,00 грн за фіксованою ставкою 2 % на день.

Графіком розрахунків, який є додатком № 1 до договору, на 17 грудня 2019 року передбачено повернення 8000,00 грн кредиту, 960,00 грн комісії та 4800,00 грн процентів, усього 13 760,00 грн.

Відповідно до довідки ТОВ «Мілоан» від 10 вересня 2025 року № 6/в при оформленні договору використано одноразовий ідентифікатор V90748, уведений 17 листопада 2019 року. Анкета-заява містить особисті дані позичальника, її контактні дані та реквізити платіжної картки. Зазначені документи узгоджуються з умовами спірного кредитного договору.

За платіжним дорученням № 3477137 від 17 листопада 2019 року ТОВ «Мілоан» перерахувало 8000,00 грн на картку позичальника з номером, що закінчується цифрами 6846. Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» у відповіді від 24 липня 2026 року повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_1 (рахунок IBAN НОМЕР_2 ), на яку 17 листопада 2019 року зараховано кошти в сумі 8000,00 грн. Відомості банку підтверджують фактичне одержання відповідачем кредитних коштів.

Відповідно до статей 205, 207, 626, 628, 638, 639 ЦК України договір укладається шляхом погодження сторонами його істотних умов у належній формі. За змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір може укладатися шляхом прийняття електронної пропозиції та підписуватися електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Досліджені докази у взаємному зв`язку підтверджують укладення між ТОВ «Мілоан» та відповідачем кредитного договору та виконання первісним кредитодавцем свого обов`язку щодо надання 8000,00 грн.

20 лютого 2020 року ТОВ «Мілоан» і позивач уклали договір відступлення прав вимоги № 47-МЛ. Матеріали справи містять акт приймання-передачі реєстру боржників, платіжну інструкцію на підтвердження оплати прав вимоги та витяг із реєстру боржників. У витягу за порядковим номером 411 ідентифіковано ОСОБА_1 за РНОКПП НОМЕР_3 , кредитний договір № 1657682 від 17 листопада 2019 року та загальну суму облікованої заборгованості 27 040,00 грн. За змістом статей 512, 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином, позивач набув право вимоги за кредитним договором у межах дійсно існуючого зобов`язання.

Відповідно до статей 526, 530, 610, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити передбачені договором проценти в установлені строки, а невиконання або неналежне виконання цього обов`язку є порушенням зобов`язання.

На підтвердження розміру боргу позивач подав відомість щоденних нарахувань ТОВ «Мілоан» і виписку з особового рахунку, за якими платежів у погашення боргу не відображено. Виписка свідчить про існування 8000,00 грн основного боргу, 14 080,00 грн процентів, 960,00 грн комісії та 4000,00 грн штрафних санкцій.

Наявність основного боргу в розмірі 8000,00 грн підтверджується договором, платіжним дорученням та інформацією банку, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів, про зарахування коштів. Матеріали справи не містять відомостей про погашення зазначеної суми. Тому вимога про стягнення основного боргу є обґрунтованою.

Щодо процентів суд зазначає, що погодженим сторонами строком кредитування є 30 днів, а графіком розрахунків до 17 грудня 2019 року передбачено сплату 4800,00 грн процентів. Сума 14 080,00 грн, заявлена до стягнення, відповідає 88 дням нарахування за ставкою 160,00 грн на день, тобто включає 9280,00 грн процентів, нарахованих поза межами первісного строку кредитування.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено подальше нарахування процентів за стандартною ставкою після настання терміну повернення кредиту протягом 60 днів. Водночас ці суми в тексті договору визначені як проценти за користування кредитом; окремо, у розділі 4, сторони врегулювали відповідальність за прострочення повернення боргу. Документів про погоджене сторонами продовження строку кредитування відповідно до пункту 2.3 договору матеріали справи не містять.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати договірні проценти за користування кредитом припиняється після спливу погодженого строку кредитування. У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду розмежувала проценти як плату за правомірне користування коштами відповідно до статті 1048 ЦК України та проценти як міру відповідальності за прострочення за статтею 625 ЦК України, наголосивши на необхідності тлумачити умови конкретного договору.

У цій справі формулювання пунктів 1.5.2, 1.6, 2.2.3 та 4.1 договору не дають достатніх підстав вважати, що погоджені у розділі про плату за кредитом проценти за його «користування» встановлені сторонами як інший розмір процентів відповідальності саме за статтею 625 ЦК України. Позивач заявив вимогу про стягнення їх як договірної плати за користування кредитом і не навів іншої правової підстави розрахунку. За таких обставин стягненню підлягає 4800,00 грн процентів, нарахованих у межах строку кредитування, а в частині 9280,00 грн необхідно відмовити.

Стосовно комісії суд виходить з того, що пунктом 1.5.1 кредитного договору прямо погоджено одноразову комісію за надання кредиту в сумі 960,00 грн; факт її нарахування відображено у відомості первісного кредитора від 17 листопада 2019 року. На час укладення договору дія Закону України «Про споживче кредитування» не поширювалася на кредитні договори, укладені на строк до одного місяця (пункт 1 частини другої статті 3 Закону в редакції, чинній 17 листопада 2019 року). Зміни, внесені Законом України від 15 вересня 2020 року № 891-IX, не можуть застосовуватися ретроспективно до вже укладеного договору. Отже, вимога про стягнення погодженої сторонами одноразової комісії в сумі 960,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо 4000,00 грн штрафних санкцій суд установив, що пунктом 4.1 договору передбачено пеню в розмірі 2 % від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення, але не більш як 50 % загальної суми кредиту. Прострочення повернення 8000,00 грн настало після 17 грудня 2019 року; за відсутності погашення боргу денний розмір пені з основної суми кредиту становить 160,00 грн. У межах договірної верхньої межі 4000,00 грн така сума досягається за 25 днів прострочення. Надані документи свідчать про збереження боргу після зазначеного періоду.

Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняє позичальника від сплати неустойки за прострочення кредитного зобов`язання у період дії воєнного або надзвичайного стану й передбачає списання платежів, нарахованих за прострочення починаючи з 24 лютого 2022 року. Проте у спірних правовідносинах строк повернення кредиту закінчився у 2019 році, а гранична сума пені була досягнута до 24 лютого 2022 року. Отже, наведене правило саме собою не є підставою для відмови у стягненні пені, нарахованої до відповідної дати. За встановлених обставин вимога про стягнення 4000,00 грн пені не виходить за межі погоджених умов та підлягає задоволенню.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 17 760,00 грн, з яких: 8000,00 грн основного боргу; 4800,00 грн процентів за погоджений строк кредитування; 960,00 грн одноразової комісії; 4000,00 грн пені. У частині стягнення 9280,00 грн процентів, нарахованих після закінчення строку кредитування, слід відмовити.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 25969 від 23 квітня 2026 року. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір розподіляється пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частка задоволених вимог становить 17 760,00 грн із 27 040,00 грн, тобто 65,68 %. Отже, з відповідачки належить стягнути 1748,68 грн судового збору.

Позивач також просив стягнути 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких подав договір № 0107 від 01 липня 2025 року з АО «Апологет», акт наданих послуг № Д/21725 від 14 квітня 2026 року та детальний опис робіт. В описі зазначено консультацію, ознайомлення з матеріалами, погодження правової позиції, складення та подання позову загальним обсягом 6 годин 30 хвилин і одну процесуальну дію з подання позову.

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу розподіляються між сторонами за наслідками розгляду справи. При цьому зменшення заявленого розміру витрат за критерієм співмірності, передбаченим статтею 137 ЦПК України, потребує відповідного клопотання іншої сторони, натомість при їх розподілі суд ураховує критерії, визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, зокрема зв`язок витрат із розглядом справи, їх обґрунтованість та пропорційність предмету спору. Подібне розмежування наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, документального підтвердження обсягу робіт та співвідношення заявленої ціни позову з витратами на її судове стягнення суд вважає обґрунтованим покласти на відповідача 3000,00 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу. Цей висновок стосується розподілу судових витрат за статтею 141 ЦПК України, а не зміни погодженого між клієнтом і адвокатським об`єднанням розміру гонорару.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 259, 263-265, 274, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1657682 від 17 листопада 2019 року в розмірі 17 760 (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят) грн 00 коп., з яких: 8000,00 грн - основний борг; 4800,00 грн - проценти; 960,00 грн - комісія; 4000,00 грн - пеня.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 9280,00 грн процентів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 1748 (одну тисячу сімсот сорок вісім) грн 68 коп. судового збору та 3000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28;

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено і підписано 02 листопада 2026 року.

Суддя Г.Є. Майна