Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №6а-11/10 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 6а-11/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н.П.

Суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2021 року, суддя Сухарева О.В., за заявою Міністерства оборони України про видачу дубліката виконавчого листа 6а-112010, виданого 09.04.2014 Васильківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України коштів в сумі 45 146,13 грн,-

У С Т А Н О В И В:

До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла заява Міністерства оборони України про видачу дубліката виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України 45 146,13 грн.

Відповідно до ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2021 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду Міністерство оборони України 13.04.2023 звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області і справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У заяві про видачу дублікату виконавчого листа Міністерство оборони України зазначає, що відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.01.2014 допущено поворот виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11.04.2008 у справі №2-а/438/2008 та стягнуто у т.ч. з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України 45 146,13 грн.

Протягом 2015-2016 років представник Міністерства оборони України звертався до відділу державної виконавчої служби Вишгородського міськрайонного управління юстиції ГУЮ у Київській області із заявами про надання інформації про хід виконавчого провадження відповідно: від 18.09.2015 № 96/115/ю від 10.02.20016 від 10.02.2016 № 124.

28.04.2016 на адресу Міністерства надійшла відповідь від начальника ВДВС та повідомлено, що на виконанні у відділі перебуває виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 45 146,13 грн.

Станом на час надання відповіді виконавчий документ не виконано.

У подальшому представник стягувача неодноразово звертався до ВДВС із запитами щодо виконання виконавчого документа, зокрема: 10.05.2016, 13.03.2017, 20.03.2018, 04.06.2020 проте відповіді не отримував.

На запит від 06.08.2021, 14.09.2021 на адресу представника МО України надійшов лист з ВДВС Вишгородського району у якому було повідомлено, що постановою державного виконавця від 28.12.2016 виконавчий лист повернуто стягувачеві згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Більш детальну інформацію та копії документів, що підтверджують направлення стягувачу оригіналу виконавчого документу надати не вбачається можливим, оскільки матеріали знищено за закінченням терміну зберігання.

Як зазначив скаржник, до теперішнього часу на адресу Міністерства оборони України не надходило оригіналу виконавчого листа № 6а-11/2010, виданого 09.04.2014 Васильківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з громадянки ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України коштів в сумі 45 146,13 грн.

Окрім того, у заяві заявник зазначив, що внаслідок об`єктивних причин, що викладені у заяві, на даний час Міністерство оборони України було позбавлено можливості реалізувати рішення суду по відновленню незаконно порушеного права.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч. 5).

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання (ч. 6).

Разом з тим, частинами першою, другою, шостою статті 12 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Водночас, пунктом 5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження», що набув чинності 05 жовтня 2016 року, визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з підпунктами 18.2, 18.4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Верховний Суд у постанові від 28 червня 2024 у справі № 808/1838/16 дійшов наступного правового висновку:

«Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою «Дублікат».

20. У постанові від 09.11.2023 у справі № 0440/5997/18 Верховний Суд, аналізуючи положення процесуального закону, якими урегульовано питання щодо видачі дубліката виконавчого документа, вказав, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

21. У цій же постанові Верховний Суд зауважив, що Кодекс адміністративного судочинства України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати виконавчого документа. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката виконавчого листа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат виконавчого листа має повністю відтворювати втрачений виконавчий лист, у тому числі містити дату його видачі. Натомість, відсутність виконавчого листа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас обов`язковою умовою для видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

22. У постанові від 09.11.2023 у справі № 0440/5997/18 Верховний Суд також вказав, що у кожному конкретному випадку суд, вирішуючи питання видачі дубліката виконавчого листа, повинен пересвідчитися у правдивості обставин, які зазначає заявник щодо причин його втрати. Якщо суд дійде висновку, що відповідна обставина може і повинна бути підтверджена відповідним доказом, суд вправі такий доказ витребувати у заявника. Водночас, якщо заявник посилається на обставини, які не можуть бути підтверджені відповідними засобами доказування (наприклад, загублення оригіналу виконавчого листа), відсутність доказів не може бути підставою для відмови у видачі дубліката виконавчого документа, якщо строк для пред`явлення його до виконання ще не закінчився.

23. Враховуючи означену правову позицію, висновок суду апеляційної інстанції, що необхідною умовою для видачі дубліката виконавчого листа є доведення стороною факту втрати оригіналу такого виконавчого листа, є помилковим.

24. Колегія суддів зауважує, що обов`язковою умовою для видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду».

Отже, у даній справі суд має встановити, чи звертався стягувач до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання.

Як зазначив у заяві про видачу дублікату виконавчого листа заявник, 29 квітня 2014 року представник МОУ поштовим відправленням направив заяву до ВДВС Вишгородського міськрайонного управління юстиції про примусове виконання рішення суду за виконавчим листом № 6а-11/2010, що виданий 09.04.2024 Васильківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 45 146,13 грн.

Отже, виконавчий лист видано 09.04.2014 року про що зазначив сам представник Міністерства оборони України та який направлено на виконання 29 квітня 2014 року.

У подальшому Міністерство оборони України неодноразово зверталось до виконавчої служби з відповідними запитами щодо виконання даного виконавчого документу

Згідно останнього листа Вишгородського ВДВС від 07.09.2021 повідомлено, що 28.12.2016 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві згідно з п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону «Про виконавче провадження».

Передостанній лист-відповідь Міністерству оборони України датований 21.04.2016 у якому зазначено, що рішення суду не виконано та, що боржник працює майстром в КП «Комунальник», а тому державним виконавцем звернуто стягнення на зарплату та інші доходи боржника від 22.10.2014, а копію документа направлено до бухгалтерії філії Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник».

Даних про те, чи надавались відповіді на інші запити Міністерство оборони не надало, посилаючись на ненадання відповіді, а перевірити дану обставину не виявляється за можливе, оскільки, як зазначив у листі Вишгородський ВДВС від 07.09.2021, всі документи за терміном зберігання були знищені.

Отже, колегія суддів зазначає, що у період після 21.04.2016 по 07.09.2021 відсутні будь-які дані стосовно того, чи надавалась Вишгородським ВДВС відповідь на запити Міністерства оборони України щодо виконання виконавчого документа.

Окрім того, у матеріалах справи відсутні дані про те, які дії вчинялись Міністерством оборони України для вирішення питання виконання виконавчого документу у разі звернення з відповідними запитами протягом 2017-2020 років та не отримання будь-яких даних щодо виконання виконавчого документу.

Так, з матеріалів справи (справа № 2-а-438/08 про поворот виконання рішення Васильківського міськрайонного суду) убачається, що позивач звертався до суду з відповідними заявами про видачу дублікатів виконавчих листів щодо інших боржників та просив поновити строк на видачу виконавчого документа. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні дані про те, що стягувач звертався до суду з відповідною заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа стосовно ОСОБА_1 до виконання.

Як встановлено судом першої інстанції строк пред`явлення до виконання вказаного виконавчого листа від 09.04.2014, виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області, закінчився.

Звертаючись до суду з даною заявою про видачу дублікату такого виконавчого листа, заявник заяву про поновлення строку для його пред`явлення до виконання не подавав.

Статтею 376 КАС України визначено, що стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Оскільки заявник з такою заявою до суду не звертався, а відповідно до встановлених у справі обставин, виконавчий документ було втрачено після повернення ще у 2016 році, тобто строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився, відсутні підстави для задоволення заяви стягувача про видачу дублікату виконавчого листа.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що пасивна позиція стягувач, а саме те, що ним не були вжиті жодні заходи (повторне пред`явлення виконавчого документу, належний контроль за виконанням рішення суду, а не лише звернення в період виконання судового рішення до відповідного відділу виконавчої служби) вказують на те, що він не вживав активних дій реалізації своїх прав.

За змістом положень підпункту 18.4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України право стягувача на звернення для видачі дубліката виконавчого документа не є абсолютним і обмежується строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2018 року у справі № 2-а-6969/08/0470.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що оскільки строк пред`явлення до виконання виконавчого листа 6а-112010, виданого 09.04.2014 Васильківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з громадянки ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України коштів в сумі 45 146,13 грн, закінчився, заявник заяву про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання не подавав, відсутні підстави для задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, підстави для її скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2021 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2021 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Кобаль М.І.

Файдюк В.В.