Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №183/3965/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3965/26

№ 2/183/5120/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Дубовенко І.Г., за участю секретаря судового засідання – Чабаненка Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

за участю: представника позивача – адвоката Чичикало О.О., суд –

у с т а н о в и в :

Представника ОСОБА_1 – адвокат Чичикало О.О. звернулася до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 в якому просить зменшити розмір аліментів, які стягуються на користь відповідача на утримання дітей у зв`язку зі зміною його сімейного стану, а також матеріального становища.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що за рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2021 року на користь ОСОБА_2 з нього стягуються аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку, починаючи з 01 травня 2021 року до повноліття дітей.

29.10.2024 року він уклав шлюб з ОСОБА_6 . А ІНФОРМАЦІЯ_4 у нього народилася ще одна дитина ОСОБА_7 , на утримання якої судовим наказом Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.12.2025 року на користь ОСОБА_8 з нього стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, починаючи з 01.10.2025 року до повноліття дитини.

У зв`язку з тим, що його сімейний стан змінився, тепер на його утриманні перебуває ще одна малолітня дитина, загальний розмір стягуваних аліментів за двома судовими рішеннями перевищує 50% його доходів, просить змінити розмір аліментів, що стягуються на утримання дітей від першого шлюбу та стягувати на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/8 часки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/8 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позовної заяви до повноліття дітей.

Відповідачем поданий відзив у якому просить у позові відмовити.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2026 року провадження у справі відкрито, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання.

07 вересня 2026 року підготовче провадження у справі закрите та призначений судовий розгляд.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала у повному обсязі та, посилаючись на ті ж підстави просила суд задовольнити його. Зазначила про те, що за судовим рішенням № 183/5699/20 17 вересня 2025 року відкрите виконавче провадження що стягнення з позивача аліментів на утримання дітей від першого шлюбу. Так після досягнення старшою дитиною повноліття з нього стягуються за вказаним судовим рішенням аліменти на користь відповідача на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/6 часки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця; на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, що у сукупності з судовим рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/10172/25 від 03.12.2025 року, складає у загальному розмірі стягнення аліментів більше ніж 50 % від доходу позивача. Інших аліментів позивач не сплачує. Просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, у своєму відзиві у позові просить відмовити.

Суд, дослідивши підстави позову, надані суду докази, з точки зору належності, допустимості, а у своїй сукупності, з точки зору достатності та достовірності, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач є батьком дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; матір`ю яких є відповідач. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2021 року на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 01 травня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 6-7).

ОСОБА_1 також є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , матір`ю якої є ОСОБА_8 , із якою позивач уклав шлюб 29 жовтня 2024 року (а.с. 9-10).

Судовим наказом Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2025 року на користь ОСОБА_8 з позивача стягуються аліменти на утримання дитини – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 жовтня 2025 року до повноліття дитини.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний, оскільки народилася ще одна дитина на утримання якої також стягуються аліменти.

Отже, у нього на утриманні перебувають троє неповнолітніх дітей, на утримання яких стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання двох неповнолітніх дітей у загальному розмірі 1/3 частина з усіх видів його заробітку, а на користь його дружини ОСОБА_8 – у розмірі 1/4 частина з усіх видів його заробітку.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами погіршення його майнового стану, стану здоров`я.

Слід зазначити, посилання позивача на те, що у нього народилася ще одна дитина від іншого шлюбу – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на утримання якої з нього стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, які стягуються на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у розмірі 1/3 частина від усіх видів його заробітку, оскільки не можна компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19.

Таким чином, позивач не довів підстави позову про зменшення розміру стягнутих з нього аліментів, визначених судовим рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/5699/20 від 12 квітня 2021 року з розміру 1/3 частини до розміру – 1/4 часки від усіх видів його заробітку.

Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем за позовом покладається на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд –

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , електронна пошта: відсутня).

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , електронна пошта: відсутня).

Рішення суду складено і підписано 03 листопада 2026 року.

Суддя І.Г.Дубовенко