Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: проходження служби, з них
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №320/26028/24
Суддя: Аліменко Володимир Олександрович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/26028/24 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Вівдиченко Т.Р.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до стажу служби в поліції стажу служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, у зарахуванні до календарної вислуги років, яка надає право на призначення пенсії, вислуги років у пільговому обчисленні за період з 03.04.2006 по 23.11.2022, здійсненні відповідного перерахунку календарної вислуги років, перерахунку стажу служби в поліції, який надає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням пільгової вислуги років за вказаний період, а також призначенні надбавки за стаж служби в поліції;
- зобов`язати відповідача зарахувати до стажу служби в поліції стаж служби в Державній кримінально-виконавчій службі України у пільговому обчисленні, зарахувати відповідну пільгову вислугу до календарної вислуги років, яка надає право на призначення пенсії, здійснити перерахунок календарної вислуги років та стажу служби в поліції, який надає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, а також призначити надбавку за стаж служби в поліції з 05.06.2023.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що в період з 03.04.2006 по 23.11.2022 проходив службу в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби України.
Позивач вважав, що зазначений період підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції, оскільки служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України за своїм правовим статусом прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо відмови у зарахуванні позивачу до стажу служби в поліції стажу служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, у зарахуванні до календарної вислуги років, яка надає право на призначення пенсії, вислуги в пільговому обчисленні за період з 03.04.2006 по 23.11.2022.
Зобов`язано Головне управління Національної поліції у м. Києві зарахувати позивачу до стажу служби в поліції стаж служби в Державній кримінально-виконавчій службі України у пільговому обчисленні за період з 03.04.2006 по 23.11.2022.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Головне управління Національної поліції у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік періодів служби, які зараховуються до стажу служби в поліції.
На переконання апелянта, зазначена норма не передбачає зарахування до стажу служби в поліції періодів проходження служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.
Відповідач також посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.03.2020 у справі №520/2067/19, відповідно до яких перелік складових стажу служби в поліції, визначений частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», є вичерпним.
Крім того, апелянт зазначає, що Державна кримінально-виконавча служба України не входить до системи Міністерства внутрішніх справ України, а тому період проходження служби в її органах не може прирівнюватися до служби в Національній поліції України.
Також відповідач наголошує, що позивач на час звернення до суду продовжує проходити службу в поліції, а тому питання щодо визначення календарної вислуги років для призначення пенсії є передчасним.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Як установлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 у період з 03.04.2006 по 23.11.2022 проходив службу в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби України, зокрема в органах кримінально-виконавчої інспекції, установах Державної пенітенціарної служби України та Державній установі «Центр пробації».
Наказом Державної установи «Центр пробації» від 22.11.2022 №629/к позивача звільнено зі служби у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 05.06.2023 №931 о/с позивача призначено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.
У зазначеному наказі визначено стаж служби позивача для виплати надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки станом на 05.06.2023 - 00 років 00 місяців 01 день.
06.03.2024 позивач звернувся до відповідача з рапортом про зарахування до стажу служби в поліції періоду проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».
Листом від 18.03.2024 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для такого зарахування.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України за своїм правовим статусом прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ, а тому відповідний період підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції.
При цьому суд першої інстанції зобов`язав відповідача здійснити таке зарахування у пільговому обчисленні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для зарахування відповідного періоду служби в Державній кримінально-виконавчій службі України до стажу служби в поліції, однак вважає помилковим висновок про необхідність його зарахування у пільговому обчисленні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію».
Згідно із частиною першою статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до частини першої статті 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Частиною другою статті 78 Закону №580-VIII визначено перелік періодів служби, які зараховуються до стажу служби в поліції.
Зокрема, пунктом 3 частини другої зазначеної статті передбачено зарахування до стажу служби в поліції служби в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Отже, вирішуючи питання про зарахування певного періоду служби до стажу служби в поліції, необхідно враховувати не лише формальне найменування державного органу, в якому особа проходила службу, а й правовий статус такої служби, визначений законодавством, чинним у відповідний період.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України визначено Законом України від 23.06.2005 №2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №2713-IV Державна кримінально-виконавча служба України здійснює правозастосовні та правоохоронні функції.
Пунктом 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України було передбачено поширення на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи відповідних положень Закону України «Про міліцію», а також порядку й умов проходження служби та грошового забезпечення, передбачених для працівників органів внутрішніх справ.
У попередніх редакціях частини п`ятої статті 23 Закону №2713-IV також передбачалося поширення на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби порядку й умов проходження служби, установлених для працівників органів внутрішніх справ.
Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII частину п`яту статті 23 Закону №2713-IV викладено в новій редакції, відповідно до якої на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських.
Таким чином, законодавець установив спеціальний правовий режим проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, який передбачає застосування до них відповідних положень законодавства про проходження служби в органах внутрішніх справ, а надалі - в поліції.
Зазначене правове регулювання було предметом оцінки Верховного Суду.
Так, у постанові від 20.10.2022 у справі №160/11127/20 Верховний Суд дійшов висновку, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, оскільки здійснюється в порядку, установленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а відтак має такий самий правовий статус і підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції на підставі пункту 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII.
Верховний Суд наголосив, що під час визначення можливості зарахування відповідного періоду служби необхідно враховувати її правовий статус, характер діяльності та функції, які виконувала особа, а не виключно організаційну підпорядкованість відповідного державного органу.
Аналогічний підхід викладено Верховним Судом у постанові від 01.08.2023 у справі №240/30024/21.
Крім того, у постанові від 06.02.2025 у справі №140/856/24 Верховний Суд повторно звернув увагу на правовий висновок, сформований у справі №160/11127/20, щодо зарахування служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України до стажу служби в поліції.
Отже, доводи апелянта про те, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України не може бути зарахована до стажу служби в поліції виключно через відсутність прямої згадки про неї в частині другій статті 78 Закону №580-VIII, є необґрунтованими.
Не спростовує зазначеного висновку й посилання відповідача на те, що Державна кримінально-виконавча служба України організаційно не входить до системи Міністерства внутрішніх справ України.
Визначальним у спірних правовідносинах є правовий статус проходження відповідної служби, а не її відомча належність.
Так само не можуть бути прийняті доводи апелянта про те, що позивач не проходив службу в Національній поліції України до 07.11.2015.
Положення пункту 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII передбачають зарахування відповідних періодів попередньої служби незалежно від того, чи перебувала особа на службі в поліції станом на дату набрання чинності Законом №580-VIII.
Водночас колегія суддів звертає увагу, що право на зарахування періоду служби в Державній кримінально-виконавчій службі України до стажу служби в поліції та порядок обчислення тривалості такого стажу є різними правовими питаннями, які потребують самостійної оцінки.
Частиною третьою статті 78 Закону №580-VIII передбачено, що під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Порядок обчислення стажу служби в поліції визначається Кабінетом Міністрів України.
Водночас положення статті 78 Закону №580-VIII не передбачають можливості застосування пільгових коефіцієнтів під час визначення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги відповідним категоріям осіб.
Зазначений Порядок прийнято на виконання Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Отже, його положення регулюють питання обчислення вислуги років для цілей пенсійного забезпечення та не можуть автоматично застосовуватися під час визначення стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
Такий висновок узгоджується з практикою Верховного Суду.
Зокрема, у постанові від 31.03.2020 у справі №520/2067/19 Верховний Суд зазначив, що частина друга статті 78 Закону №580-VIII визначає вичерпний перелік складових стажу служби в поліції, а делегування Кабінету Міністрів України повноважень щодо встановлення порядку його обчислення не надає права визначати додаткові складові такого стажу.
У постановах від 26.10.2023 у справі №140/7147/20 та від 23.05.2024 у справі №640/30284/20 Верховний Суд наголосив, що питання обчислення стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки врегульовано положеннями статті 78 Закону №580-VIII, тоді як положення Порядку №393 не регулюють зазначених правовідносин.
Аналогічний правовий підхід викладено у постанові Верховного Суду від 20.04.2026 у справі №460/1349/24.
У цій постанові Верховний Суд розмежував правовідносини щодо визначення календарної вислуги років для набуття права на пенсію, обчислення пільгової вислуги років для цілей пенсійного забезпечення та визначення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
Верховний Суд зазначив, що пільгове обчислення вислуги років не підлягає застосуванню при визначенні стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.
Отже, правове регулювання та наведені висновки Верховного Суду дають підстави для висновку, що період проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, який відповідно до законодавства підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції, має враховуватися за його фактичною календарною тривалістю, без застосування пільгових коефіцієнтів.
Застосовуючи зазначені положення до обставин цієї справи, колегія суддів зазначає таке.
Суд першої інстанції встановив, що позивач проходив службу в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби України в період з 03.04.2006 по 23.11.2022.
При цьому відповідач відмовив у зарахуванні відповідного періоду до стажу служби в поліції з мотивів відсутності Державної кримінально-виконавчої служби України в переліку, визначеному частиною другою статті 78 Закону №580-VIII.
З огляду на наведені висновки Верховного Суду така відмова не може бути визнана правомірною.
Водночас, зобов`язуючи відповідача зарахувати зазначений період служби в пільговому обчисленні, суд першої інстанції не врахував відмінності між правилами визначення стажу служби в поліції та правилами обчислення пільгової вислуги років для пенсійного забезпечення.
Сам по собі факт проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України не є достатньою підставою для застосування пільгового обчислення під час визначення стажу служби в поліції відповідно до статті 78 Закону №580-VIII.
Тому висновок суду першої інстанції про необхідність зарахування спірного періоду служби в пільговому обчисленні є помилковим.
Разом із тим зазначена помилка не спростовує висновку суду першої інстанції про наявність у позивача права на зарахування відповідного періоду служби до стажу служби в поліції.
Колегія суддів ураховує, що позивач у своїх позовних вимогах просив зарахувати спірний період саме в пільговому обчисленні.
Проте заявлена вимога охоплює як питання зарахування самого періоду служби, так і питання застосування до нього пільгового порядку обчислення.
Зарахування періоду служби в календарному обчисленні є задоволенням заявленої позовної вимоги в меншому обсязі, оскільки не змінює предмета спору, стосується того самого періоду служби, того самого відповідача та спрямоване на захист того самого права позивача.
Відтак задоволення вимоги в частині зарахування періоду служби в календарному обчисленні не є виходом за межі позовних вимог у розумінні статті 9 КАС України.
При цьому суд не встановлює нового, не заявленого позивачем способу захисту, а визначає правомірний обсяг задоволення заявленої вимоги відповідно до встановлених обставин та належного правового регулювання.
Отже, суд першої інстанції правильно встановив наявність підстав для зарахування позивачу періоду служби в Державній кримінально-виконавчій службі України до стажу служби в поліції, однак помилково визначив порядок його обчислення.
За таких обставин рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні шляхом викладення відповідних абзаців резолютивної частини в новій редакції із зазначенням про зарахування періоду служби в календарному обчисленні.
Окремої оцінки потребує висновок суду першої інстанції щодо зарахування пільгової вислуги років до календарної вислуги років, яка надає право на призначення пенсії.
Як убачається з матеріалів справи, на час звернення до суду позивач продовжував проходити службу в Національній поліції України.
Відповідно до статті 2 Закону №2262-XII пенсії особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону, призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
При цьому положення законодавства про пенсійне забезпечення розмежовують календарну вислугу років, необхідну для набуття права на призначення пенсії, та пільгове обчислення вислуги років для цілей, визначених відповідним законодавством.
Верховний Суд, зокрема, у постановах від 18.10.2023 у справі №360/17/23 та від 14.11.2023 у справі №600/3836/22-а наголошував на необхідності врахування календарної вислуги років під час визначення права на призначення пенсії відповідно до законодавства, чинного на час реалізації такого права.
Отже, вислуга років у пільговому обчисленні не може автоматично зараховуватися до календарної вислуги років з метою набуття права на призначення пенсії.
Водночас суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення дійшов висновку про передчасність вимог позивача щодо окремого перерахунку календарної вислуги років, призначення надбавки за вислугу років та здійснення інших похідних дій.
Колегія суддів погоджується з тим, що питання призначення пенсії, визначення її конкретного розміру, а також окремого перерахунку та виплати надбавки за вислугу років повинні вирішуватися з урахуванням відповідних юридичних фактів та рішень уповноваженого органу.
Разом із тим у другому абзаці резолютивної частини рішення суд першої інстанції визнав протиправними дії відповідача також щодо відмови у зарахуванні пільгової вислуги років до календарної вислуги років, яка надає право на призначення пенсії.
Зазначений висновок не узгоджується з мотивувальною частиною рішення та наведеним правовим регулюванням.
Тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні і в цій частині шляхом виключення відповідного висновку з резолютивної частини.
При цьому колегія суддів наголошує, що зарахування фактичного періоду проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України до стажу служби в поліції відповідно до статті 78 Закону №580-VIII не є тотожним вирішенню питання про зарахування пільгової вислуги років до календарної вислуги для призначення пенсії.
Відтак висновок про наявність підстав для зарахування періоду служби в календарному обчисленні до стажу служби в поліції не означає вирішення питання про право позивача на пенсійне забезпечення.
Стосовно інших позовних вимог, у задоволенні яких судом першої інстанції відмовлено, колегія суддів зазначає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не свідчать про необхідність зміни рішення в цій частині.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частинами першою - третьою статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та/або резолютивної частин.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив наявність у позивача права на зарахування періоду проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України до стажу служби в поліції, однак неправильно застосував норми матеріального права в частині визначення порядку обчислення цього стажу.
Крім того, суд першої інстанції безпідставно включив до резолютивної частини рішення висновок про протиправність відмови в зарахуванні пільгової вислуги років до календарної вислуги років для призначення пенсії, хоча в мотивувальній частині визнав відповідні вимоги передчасними.
Наведене є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду першої інстанції шляхом викладення другого та третього абзаців його резолютивної частини в новій редакції.
В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 308, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року змінити, виклавши абзаци другий та третій його резолютивної частини в такій редакції:
«Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби в поліції періоду проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 03 квітня 2006 року по 23 листопада 2022 року в календарному обчисленні.
Зобов`язати Головне управління Національної поліції у м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції період проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 03 квітня 2006 року по 23 листопада 2022 року в календарному обчисленні».
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі №320/26028/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
Т.Р. Вівдиченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua