Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №205/13292/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/13292/26

Номер провадження2-а/205/197/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання - Яковенко Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 15 вересня 2026 року у додаток «Резерв+» надійшло повідомлення про винесення ІНФОРМАЦІЯ_2 постанови № R748778 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП. 16 вересня 2026 року вищезазначена постанова надійшла на електронну пошту під датою заяви від 03 вересня 2026 року, якою накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. Вказує на те, що у вищезазначеній постанові зазначено, що він не прибув за повісткою № 8536323. Зазначає, що фабула правопорушення не містить дати, часу і місця визначеного йому «обов`язку» прибути за повісткою районного ТЦК та СП, що з огляду на приписи чинного законодавства вказує на відсутність як події, так і складу інкримінованого йому правопорушення. Вважає, що оскаржувана постанова фактично ґрунтується лише на внутрішній інформації органу ТЦК та СП та формальному посиланні на нібито «неприбуття за викликом». Разом із тим у матеріалах справи відсутні належні, допустимі і достатні докази належного вручення йому повістки або іншого документа, який би достовірно підтверджував факт його персонального повідомлення про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 у визначений день і час. Посилається на те, що у постанові відсутній аналіз будь-яких доказів належного його повідомлення, відсутні відомості про спосіб вручення повістки, дату її отримання, особу, яка вручала повістку, чи підтвердження факту особистого його ознайомлення зі змістом такого виклику. Крім того, зі змісту постанови вбачається, що її винесено фактично без реального розгляду справи та без забезпечення права особи на захист. Водночас матеріали справи не містять підтвердження належного йому роз`яснення зазначених прав (відсутній протокол про адміністративне правопорушення, який передбачає відповідну процедуру ознайомлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, з правами та обов`язками згідно зі ст. 268 КУпАП або будь-якої іншої його заяви, що підтверджувала б ознайомлення його з цими правами та обов`язками, станом до дати розгляду відповідного адміністративного матеріалу). Зазначає, що постанова містить лише загальні формулювання про «неприбуття за викликом», однак не містить конкретизації обставин: коли саме вручалась повістка, яким способом, чи було підтвердження отримання, чи перевірялись можливі поважні причини неприбуття, чи взагалі мав місце належний виклик у розумінні закону. У зв`язку із вищезазначеним просив поновити строки на звернення до суду з позовом, визнати незаконною та скасувати постанову від 03 вересня 2026 року № R748778 начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн., а також закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу і події адміністративного правопорушення і стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 30 вересня 2026 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку термінової адміністративної справи.

Представник відповідача Спариш Т.В. сформувала в системі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що ОСОБА_1 була надіслана повістка № 8536323 з зобов`язанням прибути по ній о 09 годині 00 хвилин 19 серпня 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою уточнення його персональних даних, у тому числі для уточнення/оновлення даних. Повістка з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення № R067249722887, яким надсилалася повістка на поштову адресу позивача ( АДРЕСА_1 ), повернута поштовим конвертом, яким надсилалося вказане поштове відправлення, із зазначенням його номеру телефону і причиною повернення: «адресат відсутній», зазначена причина повернення також вказана у трекінгу поштового відправлення №R067249722887, тобто він був належним чином оповіщений про зобов`язання прибути по повістці. В Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів було сформовано електронну постанову № R748778 від 03 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, яку 03 вересня 2026 року було підписано електронним ключом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 . Посилається на те, що результаті винесення постанови за вказане правопорушення було автоматично скасовано звернення до Національної поліції про його доставлення з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення. Нічим не підтверджене твердження позивача про те, що постанова ним отримана начебто 16 вересня 2026 року, у зв`язку із чим просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 сформував через систему «Електронний суд» відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що згідно з копією трекінгу, поштове відправлення прибуло до відділення призначення 14 серпня 2026 року, а вже 21 серпня 2026 року об`єктом поштового зв`язку було оформлено статус «Повернення відправнику (одержувач відсутній за вказаною адресою)», тому він не отримував зазначеного листа, не розписувався за його одержання та фізично не міг знати про існування повістки №8536323 і обов`язок з`явитися о 09 годині 00 хвилин 19 серпня 2026 року. Постанова № R748778 від 03 вересня 2026 року не містить деталізації: о котрій годині та якого саме числа позивач мав з`явитися згідно з планами ТЦК, та де саме територіально було зафіксовано правопорушення, що є грубим дефектом акта індивідуальної дії. Лист від адресата noreply@rplus.mod.gov.ua із темою «Ваша постанова про адміністративне правопорушення» та доданим електронним файлом Документ.pdf.p7s надійшов лише 16 вересня 2026 року, до цього моменту документ не надсилався. Ніколи не здійснював у системі «Оберіг» змін відомостей про свою електронну поштову адресу. Відповідач обґрунтовує правомірність своїх дій тим, що повістку було направлено на офіційну адресу: АДРЕСА_1 , проте, виносячи оскаржувану постанову № R748778 від 03 вересня 2026 року, начальником ТЦК у графі задекларованого місця проживання особи офіційно зазначено вже іншу адресу: АДРЕСА_2 , а тому просив провадження у вищезазначеній справі про вказане правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю складу та події правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 сформував у системі «Електронний суд» заяву про розгляд справи без його участі, в якій підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомила, жодних письмових заяв чи клопотань про відкладення або розгляд справи за відсутності їх представника до суду не надходило, лише долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву, в якому просила суд відмовити у задоволені позовної заяви в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до повістки № 8536323 від 09 серпня 2026 року ОСОБА_1 викликано до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 19 серпня 2026 року на 19:00 годині для уточнення даних (а.с. 32).

Також у матеріалах справи міститься роздруківка зі статусами поштового відправлення за трекером № R067249722887, відповідно до якої 14 серпня 2026 року повістка № 8536323 прибула до відділення та 23 серпня 2026 року була повернута відправнику, в якій знаходився опис вкладеного - повістка із зазначенням персональних даних позивача (а.с. 33).

Разом з тим, у матеріалах справи міститься постанова № R748778 від 03 вересня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, і призначено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн., оскільки він не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці № 8536323, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-3 КУпАП (а. с. 11-12).

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, згідно з Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» було прийнято рішення про оголошення та проведення часткової мобілізації, а отже, з цього періоду в Україні діє особливий період.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан.

Частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Суддею встановлено, що постановою № R748778 від 03 вересня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, яка була винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Із описової частини вказаної постанови вбачається, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Разом з тим, з матеріалів справи та з вищезазначеної постанови вбачається, що 03 вересня 2026 року через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста ОСОБА_1 направив заяву, в якій зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодний на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Як вбачається з відомостей військово-облікового документу в застосунку «Резерв+», ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 як військовозобов`язаний та має відстрочку відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Отже, відповідно до матеріалів справи повістка № 8536323 від 09 серпня 2026 року на ім`я ОСОБА_1 була відправлена на адресу місця проживання позивача: АДРЕСА_1 , яка співпадає із адресою, зазначеною у позовній заяві і витягу з застосунку «Резерв+», у якій ОСОБА_1 запропоновано з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 19 серпня 2026 року на 09:00 годину з уточнення даних, що підтверджується роздруківкою із трекінгу поштового відправлення № R067249722887, з якого вбачається, що вказане поштове відправлення прибуло до відділення та 23 серпня 2026 року було повернуто відправнику з причини «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Тобто суд враховує, що зазначена адреса у системі «Резерв+» співпадає з адресою, на яку було направлено повістку позивачу для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 , і уповноваженим органом було вірно направлено повістку позивачу, яку ним не було отримано.

На переконання суду, ТЦК та СП було виконано вимогу закону щодо належного повідомлення особи щодо прибуття до уповноваженого органу для розгляду питання щодо уточнення даних.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно із ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

У відповідності до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 513/899/16-а, постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, встановлених при розгляді справи, і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Так, ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Положеннями ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено, що за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - передбачено стягнення у виді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися, зокрема, інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Частиною 3 статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання.

Для забезпечення військового обліку громадян України функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, де у статті 2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначено, що основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей з загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.

У пункті 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів зазначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є обов`язковими до виконання.

Згідно із положеннями абзацу 2 підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (із змінами) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Процедура оповіщення військовозобов`язаних і їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року.

Відповідно до п. 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

В силу вимог п. 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про такий виклик є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку, день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Змінами, внесеними постановою уряду від 08 жовтня 2024 року № 1147 до Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК може здійснюватися шляхом особистого вручення військовозобов`язаному повістки або шляхом її направлення засобами поштового зв`язку. У випадку направлення повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП є документами від поштового оператора про особисте отримання поштового відправлення, відмітка у поштовому повідомленні про відмову від його отримання або відмітка у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, трекінгу поштового відправлення № R067249722887, судова повістка № 8536323 від 09 серпня 2026 року повернулася 23 серпня 2026 року на адресу відправника, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 , із відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою».

При цьому, положеннями ст. 279-9 КУпАП передбачено, що у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови у справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Як було встановлено в ході розгляду вказаної адміністративної справи, 03 вересня 2026 року позивач ОСОБА_1 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста, направив до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву, у якій прямо зазначив, що ним допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не прибув за повісткою до ТЦК та СП, чим порушено вимоги зазначеного законодавства, за що передбачена адміністративна відповідальність за статтею 210-1 КУпАП.

У зазначеній заяві позивач визнав факт вчинення адміністративного правопорушення та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 підтвердив ознайомлення із ст. 65 Конституції України та попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 336, 337 Кримінального кодексу України.

Суддя звертає увагу, що зазначена заява була подана через електронний кабінет у застосунку «Резерв+» та підписана кваліфікованим електронним підписом.

Крім того, у матеріалах було зазначено контактний номер телефону НОМЕР_1 , який співпадає із тим, який позивач зазначив у адміністративній позовній заяві та у заяві до ІНФОРМАЦІЯ_4 від 03 вересня 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» електронний кабінет це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Таким чином, скористатися електронним кабінетом у застосунку «Резерв+» та подати через нього відповідну заяву може виключно особа, яка пройшла процедуру електронної ідентифікації. Подання такої заяви іншою особою або примушування особи до її подання через електронний кабінет суперечило б самій суті персоніфікованого доступу до зазначеного сервісу. Крім того, положеннями статті 279-9 КУпАП передбачено, що подання заяви є підтвердженням того, що особа не оспорює допущене порушення та погоджується на розгляд справи і притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. З огляду на це, подання такої заяви передбачає усвідомлення особою змісту інкримінованого правопорушення, відсутність заперечень щодо факту його вчинення та розуміння правових наслідків такого волевиявлення, зокрема можливості розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови за результатами її розгляду.

Суддя враховує, що жодних доказів того, що заява від 03 вересня 2026 року була подана під впливом помилки, примусу, обману чи всупереч волі позивача матеріали справи не містять. Навпаки, заява сформована через персональний електронний кабінет, містить усі необхідні відомості, передбачені статтею 279-9 КУпАП, та підписана кваліфікованим електронним підписом позивача.

На думку суду, подання такої заяви свідчить не лише про визнання факту правопорушення, а й про обізнаність особи щодо конкретних обставин його вчинення. Визнаючи факт неприбуття за повісткою, позивач фактично підтвердив, що йому було відомо про виклик до ТЦК та СП та про повістку, за якою він не прибув у визначені дату, час і місце. За таких обставин доводи позовної заяви про те, що позивач не отримував жодних повісток та не був обізнаний про необхідність прибуття до ТЦК та СП, суперечать його власному волевиявленню, викладеному у заяві про визнання правопорушення, поданій у порядку статті 279-9 КУпАП.

Враховуючи зазначене, позивач не заперечує той факт, що, отримавши у своєму електронному кабінеті інформацію про вчинення ним порушення, він ознайомився зі змістом такого порушення, визнав свою вину у повному обсязі та скерував уповноваженому органу належним чином оформлену заяву.

Отже, відсутні підстави вважати, що позивачу не було відомо зміст вчиненого порушення та він не погоджувався із наявністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Суд звертає увагу, що у разі заперечення факту отримання повістки чи обізнаності про обов`язок з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач не був позбавлений можливості реалізувати право на судовий захист шляхом оскарження відповідних дій або рішень до подання заяви про визнання допущеного порушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Будь-яких зауважень щодо відсутності події правопорушення, невручення повістки чи незгоди з обставинами, викладеними у постанові, позивач не заявляв. За таких обставин посадова особа відповідача, розглядаючи справу, обґрунтовано виходила з відсутності спору щодо фактичних обставин правопорушення, а тому доводи позивача, наведені вже після притягнення його до адміністративної відповідальності, суддя оцінює критично.

При цьому, інші доводи позивача не спростовують висновків суду щодо правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

На переконання суду, відповідачем доведено правомірність винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення № R748778 від 03 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 .

Оскаржувана постанова прийнята уповноваженою посадовою особою в межах наданих законом повноважень, у спосіб та на підставі, визначених Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення і іншими нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини.

Крім цього, посилання позивача на те, що ним не вчинено адміністративного правопорушення, та недійсності окремих доказів відхиляються, оскільки вони зводяться до особистого, суб`єктивного тлумачення норм матеріального і процесуального закону, та хибній оцінці одиничних доказів, при цьому, позивач ОСОБА_1 оцінює і тлумачить такі докази на свій лад, вибірково, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність і системність.

Згідно із статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Пунктом 1 частини 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

З огляду на вищевикладене, враховуючи зазначені обставини та надані докази, беручи до уваги всі встановлені факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, приймаючи до уваги те, що позивачем допущено порушення вимог закону, а також те, що відповідач, діючи в межах наданих йому законодавством повноважень, обґрунтовано притягнув позивача до відповідальності за ст. ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, і не встановлено порушень вимог закону зі сторони відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 532,48 грн., однак, враховуючи, що у задоволенні позовних вимог було відмовлено, суд вважає за необхідне залишити судовий збір за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9, 77, 78, 90, 229, 242-246, 255, 286 КАС України, ст.ст. 7, 210, 245, 251-252, 280 КУпАП, суддя

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 .

Суддя: Т.П. Терещенко