Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №372/1497/25
Суддя: Коротких Андрій Юрійович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 372/1497/25 Суддя (судді) першої інстанції: Кравченко М.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
при секретарі Ковальчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу генерального директора Повного товариства "Діла ломбард - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 " ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 травня 2026 року по справі за адміністративним позовом генерального директора Повного товариства "Діла ломбард - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 " ОСОБА_2 до адміністративної комісії виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 06 травня 2026 року в задоволені позову відмовлено повністю
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, генеральний директор Повного товариства "Діла ломбард - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 " ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
14 вересня 2026 року на адресу суду надійшов відзив від адміністративної комісії виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, в якому відповідач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу генерального директора Повного товариства "Діла ломбард - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 " ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 травня 2026 року, а рішення суду - без змін.
Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що на розгляд Адміністративної комісії виконавчого комітету Обухівської міської ради (далі адміністративна комісія) надійшов протокол про адміністративне правопорушення №ОМВ 2167 від 21 лютого 2025 року, складений інспектором комунального підприємства Обухівської міської варти «Обухівська міська варта» Смотричем П.М. щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як керівника Повного товариства «Діла ломбард-ОСОБА_2 та ОСОБА_1», суть правопорушення: «суб`єкти у сфері благоустрою зобов`язані прибирати прилеглі території до установ та організацій усіх форм власності, здійснювання благоустрою та постійно утримувати їх в належному санітарному стані, чим порушив п.п.1.1 п.1 розділу VII Правил благоустрою населених пунктів Обухівської міської громади, затверджених рішенням Обухівської міської ради від 20.12.2024 року № 1499-67-VІІІ».
14 березня 2025 року на засіданні адміністративної комісії було розглянуто вищевказаний протокол з додатками. ОСОБА_2 був присутній на засіданні комісії, надав свої пояснення. Розглянувши подані матеріали, враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшують і обтяжують правопорушення, повторюваність вчиненого правопорушення, адміністративною комісією винесено постанову № 30 від 14.03.2025 року та накладено на ОСОБА_2 штраф у розмірі 1700 грн. 00 копійок.
Вищевказану постанову позивач отримав власноручно 17.03.2025 року.
Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними, а свої права - порушеними, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягне за собою накладення адміністративного стягнення.
Диспозиція зазначеної норми має бланкетний характер, а тому для встановлення наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення необхідним є з`ясування конкретних вимог правил благоустрою, які були порушені, та встановлення обставин, що свідчать про невиконання таких вимог.
Відповідно до статей 12 та 14 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення правопорушення шістнадцятирічного віку, а посадові особи підлягають відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з недодержанням установлених правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.
Отже, законодавець розмежовує відповідальність юридичної особи та посадової особи, яка в силу свого службового становища зобов`язана забезпечувати дотримання відповідних правил. При цьому саме по собі перебування особи на посаді керівника не є безумовною підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності, однак може свідчити про наявність у неї відповідних організаційно-розпорядчих обов`язків за умови встановлення їх змісту та зв`язку з інкримінованим правопорушенням.
Як вбачається з матеріалів справи, 21 лютого 2025 року інспектором комунального підприємства «Обухівська міська варта» складено протокол про адміністративне правопорушення № ОМВ 2167 щодо ОСОБА_2 за статтею 152 КУпАП у зв`язку з порушенням пункту 1.1.1 пункту 1 розділу VII Правил благоустрою населених пунктів Обухівської міської територіальної громади, затверджених рішенням Обухівської міської ради від 20 грудня 2024 року № 1499-67-VIII.
Зазначеними Правилами на суб`єктів господарювання, установи та організації усіх форм власності покладено обов`язок прибирати прилеглі території до підприємств, установ та організацій, здійснювати їх благоустрій і постійно утримувати у належному санітарному стані.
При цьому Правилами передбачено, що обов`язок щодо утримання прилеглої території поширюється на відповідних суб`єктів господарювання, а її межі визначаються, зокрема, з урахуванням додаткових положень цих Правил.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є генеральним директором повного товариства «Діла ломбард - ОСОБА_2 та ОСОБА_1», діяльність якого здійснюється за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Київська, буд. 114-А.
Водночас адміністративне правопорушення було зафіксовано за місцем здійснення господарської діяльності товариства, а протоколом зафіксовано порушення вимог щодо утримання прилеглої території у належному санітарному стані.
Колегія суддів враховує, що відповідно до статті 255 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 КУпАП мають право складати, зокрема, уповноважені на те посадові особи виконавчих комітетів відповідних рад, а також інші визначені законом уповноважені особи. Як установлено судом першої інстанції, повноваження інспектора комунального підприємства підтверджуються відповідним рішенням виконавчого комітету Обухівської міської ради від 07 листопада 2017 року № 543, яким визначено уповноважених осіб зі складання відповідних протоколів.
Крім того, протокол № ОМВ 2167 від 21 лютого 2025 року містить відомості про дату та місце його складення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суть інкримінованого правопорушення та нормативний акт, яким передбачено відповідальність за його вчинення.
Матеріалами справи також підтверджується, що зазначений протокол був складений у межах установленого статтею 254 КУпАП строку з моменту виявлення правопорушення. Особі було надано можливість ознайомитися з його змістом, надати пояснення та викласти заперечення. Відмова від підписання протоколу була зафіксована відповідним записом, а також долучено пояснення свідків.
14 березня 2025 року адміністративною комісією виконавчого комітету Обухівської міської ради розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення та винесено постанову № 30, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом статей 251 та 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та іншими документами.
При цьому висновок про наявність чи відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
У контексті наведеного колегія суддів зазначає, що матеріали справи необхідно оцінювати не ізольовано один від одного, а в їх взаємному зв`язку, з урахуванням змісту протоколу, постанови адміністративної комісії, пояснень учасників провадження та інших документів, які були предметом дослідження під час розгляду справи.
Як установлено судом першої інстанції, позивач був присутній на засіданні адміністративної комісії 14 березня 2025 року, надавав пояснення, а комісією було розглянуто подані ним матеріали та враховано обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.
Отже, доводи позивача про позбавлення його можливості надати пояснення та реалізувати свої процесуальні права не знайшли підтвердження під час судового розгляду.
Посилання позивача на те, що в протоколі не наведено достатньої конкретизації об`єктивної сторони правопорушення, колегія суддів оцінює з урахуванням змісту самого протоколу та інших матеріалів адміністративної справи.
Саме по собі наведення у протоколі положень Правил благоустрою не виключає можливості встановлення суті інкримінованого порушення за умови, що з його змісту та матеріалів справи можна визначити, який саме обов`язок не виконано, у чому полягала протиправна поведінка особи та за яких обставин її виявлено.
Разом із тим колегія суддів звертає увагу, що у спірних правовідносинах необхідно розмежовувати обов`язки товариства як суб`єкта господарювання та персональну відповідальність його керівника як посадової особи. Така відповідальність не може ґрунтуватися виключно на факті зайняття керівної посади, а має бути підтверджена встановленням конкретних службових обов`язків особи, її можливості забезпечити їх виконання та винної бездіяльності.
Оцінюючи доводи позивача про відсутність доказів складення попереднього протоколу від 24 грудня 2024 року, колегія суддів виходить із того, що предметом судового контролю в цій справі є правомірність постанови адміністративної комісії від 14 березня 2025 року, прийнятої за результатами розгляду протоколу № ОМВ 2167 від 21 лютого 2025 року.
Тому обставини щодо попереднього звернення громадян та складення іншого протоколу мають оцінюватися лише в тій частині, у якій вони впливають на встановлення факту правопорушення, достовірність відомостей, покладених в основу оскаржуваної постанови, та дотримання процедури притягнення особи до відповідальності.
Водночас сам факт наявності попереднього звернення або відсутність окремого протоколу за попередньою датою не спростовує автоматично факту нового правопорушення, зафіксованого 21 лютого 2025 року, якщо його обставини підтверджуються належними доказами.
Стосовно доводів позивача про неналежне зазначення його статусу в адміністративній справі колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 287 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення вправі оскаржити особа, щодо якої її винесено.
Як вбачається з матеріалів справи, у постанові адміністративної комісії особу, притягнуту до відповідальності, індивідуалізовано, а адміністративне стягнення застосовано саме до ОСОБА_2 , а не до юридичної особи.
За таких обставин визначення позивачем свого процесуального статусу як фізичної особи, яка є керівником товариства, саме по собі не свідчить про незаконність постанови адміністративної комісії та не є безумовною підставою для її скасування.
Колегія суддів також ураховує, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому зазначений обов`язок не звільняє суд від необхідності перевірити належність, допустимість, достовірність кожного доказу та достатність їх сукупності для встановлення обставин, які мають значення для вирішення спору.
Водночас позивач, заперечуючи проти обставин, покладених в основу оскаржуваної постанови, має навести конкретні доводи та докази на їх спростування. Саме по собі незгода з оцінкою обставин, наданою адміністративною комісією, не свідчить про протиправність її рішення.
У цій справі суд першої інстанції дослідив наявні матеріали, перевірив дотримання порядку складання протоколу та розгляду адміністративною комісією справи, надав оцінку доводам позивача та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Зазначені висновки загалом узгоджуються з правовими підходами Верховного Суду, викладеними у постанові від 02 червня 2023 року у справі № 712/10367/17, щодо можливості притягнення керівника підприємства до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП у зв`язку з невиконанням обов`язків у сфері благоустрою, а також необхідності оцінки процедурних порушень з огляду на їх вплив на права особи та правильність вирішення справи.
Верховний Суд у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 1640/3394/18 також звернув увагу на те, що не кожне порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень зумовлює його протиправність. Визначальним є характер такого порушення, його істотність та здатність вплинути на правильність прийнятого рішення.
Таким чином, оцінюючи встановлені обставини в їх сукупності, колегія суддів виходить із того, що підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень може бути не будь-який формальний недолік процедури, а таке порушення, яке є істотним, вплинуло або могло вплинути на правильність вирішення справи чи призвело до порушення прав особи.
З огляду на викладене, за умови підтвердження матеріалами адміністративної справи конкретного порушення правил благоустрою, належного визначення суб`єкта відповідальності та його вини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови адміністративної комісії.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу генерального директора Повного товариства "Діла ломбард - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 " ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 травня 2026 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua